Прокопенко Надія Миколаївна,
учитель І категорії з інтегрованоо курсу «Мистецтва»
Свеської спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів №2 «ліцей» Сумської області
Педагогічний супровід розвитку креативності учнів на уроках інтегрованого курсу «Мистецтва»
Ідея педагогічного супроводу як утілення особистісно зорієнтованого підходу тісно пов’язана з реалізацією права дитини на повноцінний розвиток. Особливістю його є необхідність розв’язання завдань особистісного розвитку й виховання підлітка в складних умовах модернізації системи освіти, змін у її структурі та змісті. Педагогічний супровід уроків мистецтва є частиною створеної організаційно-методичної моделі, що є комплексом специфічних взаємопов’язаних структурних компонентів уроку, спрямованих на розвиток креативності підлітків. Він включає ряд цікавих педагогічних умов, технологій та нестандартних форм інтегрованих уроків, дидактичних і технічних засобів, використання яких сприятиме цілісному, глибокому засвоєнню знань, практичних умінь і навичок художньої діяльності, активізації емоційної та інтелектуальної сфер, розвитку креативності учнів на уроках мистецтва.
Навчальна діяльність відбувається в середовищі, що формує їх особистість, вкладає в учнів систему ціннісніх орієнтацій, знань, умінь, навичок, формує компетентності. За Б.Ананьєвим [1, с. 40], розвиток людини зумовлений взаємодією ряду чинників: спадковості, середовища, виховання, власної практичної діяльності. На структуру розвитку особистості ці чинники впливають не поодинці, а сукупно виступають рушійною силою процесу розвитку. Педагогічні умови – це сукупність факторів, компонентів, необхідних і достатніх для виникнення й функціонування та зміни педагогічної системи; це професійно організований характер явищ, що ґрунтується на принципі науковості; категорія “педагогічні” робить акцент на якість засобів розвитку, які визначають успішність за умови їх використання, “у відомому смислі “педагогічний” означає гарантованість” [2]. Важливим в цій умові постає спрямування уваги на навчання через залучення до мистецької діяльності. Учень не повинен репродуктивно відтворювати дії учителя. Учитель має активізувати внутрішній потенціал учня, змотивувати його до занять мистецтвом та прояву своєї індивідуальності. Насиченість інтегрованого уроку сприяють добору форм його проведення для досягнення мети цілісного світосприймання мистецтва, динамічного викладу матеріалу та розвивального впливу евристичного художньо-освітнього середовища таких уроків на учнів. Уроки у вигляді змагань (урок-конкурс, урок-турнір); уроки, засновані на нетрадиційній організації навчального матеріалу (урок-зорепад, урок-мистецький шлях, урок “У майстерні музичних інструментів”); уроки – фантазії (урок-сюрприз, урок “У пошуках мистецьких скарбів”); уроки, що нагадують публічне спілкування (урок прес-конференція, урок-театр).
Педагогічні технології є невід’ємними складниками загального процесу мистецької освіти та важливими компонентами педагогічного супроводу уроків мистецтва. На думку Г.Коджаспірової, педагогічні технології є системою способів, прийомів, кроків, послідовність виконання яких забезпечує вирішення завдань виховання, навчання і розвитку особистості вихованця, а сама діяльність представлена як певна система дій; розробка та поетапне втілення компонентів педагогічного процесу у вигляді системи дій, що забезпечує гарантований результат [3].
У розробці педагогічної технології розвитку креативності школярів підліткового віку, з висновку Н.Сегеди про праксіологічні тенденції, що сформувалися в сучасній педагогіці музичної освіти, й уможливлюють успішність розв’язання проблеми творчого самовираження школярів засобами мистецтва:
– обов’язковий цілеспрямований художньо-педагогічний супровід музично-творчого виховання;
– організація таких занять, що забезпечують самовираження дитини без втручання вчителя, без його спроб маніпулювати уявою учня, спрямовувати фантазію в певному напрямі за допомогою тих чи тих обмежень;
– організація музично-творчого розвитку, націленого на конструювання учнями музичних п’єс за допомогою розмаїття сучасних технічних засобів (від елементарної звукозаписувальної апаратури, найпростішого синтезатора до сучасних музично-електронних комплексів та комп’ютерних програм) [7, с.146].
Сформульовані педагогом-науковцем тенденції вимагають застосування певних технологій. Аналіз творів мистецтва ґрунтується на його колориті (композиційній побудові, настроєвих фарбах, ритмі, динаміці). Це дозволяє зробити висновок про переданий митцем характер і самостійно підійти до тлумачення сюжету твору. Результативною в аналітично-діалогічній технології є вправа “Мої мистецькі враження”, що полягає у з’ясуванні загального враження, викликаного картиною, літературним або музичним твором. Уважне вивчення фрагментів і частин, деталей твору, їх зіставлення формує ідейний зміст, мотивує до артсамовираження. Тут застосовується інтеграція мистецтв: добираються відповідні літературні чи музичні твори або їх фрагменти, зіставляються зміст картин з уже відомими прозовими, поетичними або музичними творами. Вчитель може попросити учнів уважно вдивитися, вслухатися, а потім розповісти про те, що насамперед вразило їх у мистецькому творі. Поступово узагальнюються відповіді учнів, робляться самостійні висновки. Учитель на уроках , в контексті аналітико-діалогічної технології може використовувати також вправу “Арт-читання” художнього твору, спрямовану на розвиток спостережливості. Учень повинен зрозуміти всі ці засоби виразності й навчитися застосовувати їх у своїй самостійній творчій роботі. Важливо навчати відтворювати побачене й почуте, тобто вкладати відомий зміст у нову інтерпретацію.
Аналітико-діалогічна технологія сприяє розвитку спостережливості, вмінню аналізувати, порівнювати, активізує мислення підлітків. Робота з твором мистецтва складна і багатоетапна. Завданням педагога є зробити зустріч дітей з мистецтвом цікавою і, головне, ефективною у плані розвитку вміння “розшифровувати”, аналізувати, висловлювати своє розуміння та враження від прослуховування музичного або літературного творів, від перегляду фільму, театральної вистави, картин або екскурсії до пам’ятника архітектури. Проективне моделювання на інтегрованих уроках музики також є ефективною технологією в процесі розвитку креативності учнів підліткового віку. Це технологія процесу навчання мистецтву, в основі якої лежить формування структурних компонентів креативності (асоціативно-образного мислення, творчої уяви, художньої спостережливості, арт-самовираження)
Створення мистецьких проектів як однієї з технологій розвитку креативності підлітків відбувається в контексті ідеї “взаємодії мистецтв”, де музика є провідним видом мистецтва і поєднується з живописом, літературою, хореографією, театром та іншими видами мистецтва. Виконуючи творчі проекти від ідеї до її втілення, які на інтегрованому уроці музики узагальнюються нами в єдину назву “Шлях до шедевру”, вчитель може використовувати створені автором “Креативні крок-зупинки” як творчий план-настановлення або послідовні кроки у виконанні колективно-творчого завдання.
1.“Пошук арт-інформації”. Після отримання теми проекту завданням для групи стає пошук мистецької інформації, що стосується проблеми, яку необхідно висвітлити. Учням на цій крок-зупинці необхідно зібрати всю можливу інформацію про предмет дослідження. На цьому етапі підлітки звертаються до бібліотеки з метою пошуку відповідних літературних джерел, до мережі Internet, шукають компетентних людей, що можуть дати відповіді на питання за темою проекту (батьків, учителів), відвідують виставки, музеї, арт-вітальні (якщо це можливо).
2.“Мікс-дискусія”. Ця креативна крок-зупинка дозволяє учасникам творчої групи поділитися інформацією, що вдалося отримати на попередньому етапі. Учні розповідають свої враження, описують хід пошукового етапу, розповідають про складності, які виникали під час дослідної роботи. Обов’язковою умовою на цьому етапі є дискусія, яка передбачає доповнення один одного, постановку запитань і слухання відповідей, обмін інформацією.
3.“Коло креативних ідей”. На цьому етапі учнів очікує креатив-зупинка в атмосфері круглого столу, за яким відбувається процес генерування ідей у створенні мистецького проекту. На цьому етапі розв’язуються питання змісту проекту, форми подання його на презентації, осмислюється дизайн, кількість інформації, що буде подана на екрані або плакаті, у якому вигляді буде презентуватися робота (віршованому, прозовому, драматичному, музичному тощо). Важливо для учнів пам’ятати, що будь-яка ідея – це маленький крок до втілення мистецького задуму.
4.“Синтез мистецьких думок та вражень”. Крок-зупинка має на меті аналіз та синтез виражених на попередній креатив-зупинці думок та ідей. Цей етап складається з глибокого аналізу отриманої інформації, виявлення головного, написання сценарію, презентації, роботи над технічною частиною проекту, репетиційних моментів.
5.“Арт-діалог”. Етап арт-діалогу, або діалогу з мистецтвом, є найважливішою частиною творчого колективного мистецького проекту. Адже тут відбувається презентація творчої роботи групи, результат спільної мистецької діяльності, і від цього етапу залежить, наскільки учні вдало можуть донести до глядачів тематичну й змістову ідею свого проекту. Педагогічні арт-технології. Арт-педагогіка належить до сфери виховання мистецтвом із лікувальними (терапевтичними) цілями. На думку О.Деркач, арт-педагогіка передбачає передусім роботу із здоровою особистістю шляхом організації живого конструктивного союзу учня та дорослого в культуротворчому мистецькому просторі з метою реалізації освітніх завдань. За допомогою релаксаційної музики можна навчитися прийомам глибокого розслаблення, що допоможе зняти стан тривожності, відновити працездатність, зміцнити імунітет [4; 68].
Терапія засобами образотворчого мистецтва (ізотерапія) є також доречною технологією на інтегрованому уроці мистецтва, яка дозволяє засобами образотворчої діяльності (кольором, характером ліній, їх довжиною та шириною тощо) передати емоційний стан та враження від перегляду творів мистецтва, відеофрагменту, естетичного предмета. Особливість арт-дії полягає у використанні вчителем для її створення мистецьких зразків і прикладів: репродукції картин, скульптурні твори, приклади фотографій, відео фрагменти. Враховуючи, що метою уроку з використанням артпедагогічних технологій є досягнення розвивального та терапевтичного ефекту, вчителям необхідно змінити свій підхід до викладання предмету: не вимагати, а заохочувати, зацікавлювати; давати свободу підліткам для вияву власної творчості (обирати для себе ті види та зміст роботи, матеріали та темп виконання завдань, які їм підходять); не примушувати учнів висловлювати думку, виражати почуття та переживання, а створювати таку атмосферу на уроці, яка допоможе підліткам захотіти самовиразитися у мистецькій діяльності [5; 92].
Педагоги-фахівці стверджують, що задатки творчих здібностей притаманні будь-якій людині, але розвивати їх потрібно з раннього віку: “Діти від природи допитливі й сповнені бажання вчитися творити. Все, що потрібно для того, щоб вони могли виявити свої дарування, – це вміле керівництво з боку дорослих” [6]. Допомогти учневі в цьому повинні педагоги, які володіють широким спектром нестандартних форм роботи та педагогічними технологіями, завдяки яким особистість учнів мала б змогу розвиватися якомога краще. Отже, активна робота вчителя мистецтва з упровадження інтеграції різних видів мистецтва є одним з важливих шляхів комплексного вирішення проблем навчання і виховання підлітків та розвитку їх креативності. Використовуючи на уроці можливості літератури й поезії, образотворчого мистецтва, пластичної діяльності, художньої праці тощо, вчитель формує в учнів не тільки навички музичної діяльності, розвиває не лише образотворчі здібності, він природно вводить школярів у світ звуків, відчуттів, почуттів, явищ, подій і вчинків, які і складають цілісну картину світу, дають синтетичне уявлення про всесвіт. У такий спосіб школярі отримують від педагога універсальний, надійний ключ до розв’язання як навчальних так і життєвих ситуацій і завдань. Розуміння вчителем місця креативності у становленні особистості підлітків визначає відбір оптимальних культуро і природо відповідних педагогічних умов, форм, технологій навчання, що сприяють вирішенню проблеми розвитку креативності учнів.
Безпосереднє здійснення завдань залежить від учителя, рівня його кваліфікації, якості роботи, підходу до викладання предмету, умілого керівництва творчим процесом на уроці, застосування відповідної методики. Та вчитель не повинен сліпо шукати в методичних посібниках відповіді на всі запитання, які в нього виникали й будуть виникати. Він повинен творчо підходити до осмислення тих чи тих методичних рекомендацій, вибираючи з них найважливіше та найкорисніше для себе. Як казав ще Д.Кабалевський, “програма – це лише “компас”, що вказує напрям, у якому повинен іти розвиток музичної культури школярів [7, с.23]. У такий спосіб учні отримують від педагога універсальний, надійний ключ до розв’язання як навчальних, так і життєвих ситуацій і завдань. Розуміння вчителем місця креативності у становленні особистості підлітків визначає відбір оптимальних культуро і природо відповідних педагогічних засобів, що сприяють вирішенню проблеми розвитку креативності учнів на уроках мистецтва.
Список використаних джерел
Ананьев Б. Г. О развитии детей в процессе обучения / Б. Г Ананьев // Советская педагогика. – 1957. – №7. – С.104-117.
Сегеда Н. А. Підготовка майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації : дис….. канд. пед. наук : 13.00.04. “Теорія та методика професійної 138 освіти” / Наталя Анатоліївна Сегеда. – К. : Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2002. – 205 с.
Коменский Я. А. Избр. пед. соч.: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1982. – 384 с. Декер-Фойгт Г. Г. Введение в музыкотерапию / Декер-Фойгт Г. Г. – СПб.: Питер, 2003. – 208 с. ил.
Копытин А. И. Арт-терапия детей и подростков /А. И. Копытин, Е. Свистовская. – М. : Когито-Центр, 2010. – 200 с.
Концепція Нової української школи [Электронный ресурс]. – Режим доступу:(http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0% 8%202016/12/05/konczepcziya.pdf)
Гуральник Н. П., Веретенник С. Педагогічні умови формування творчої самостійності учнів старших класів у процесі фортепіанного навчання конференція Проблеми сучасної мистецької освіти / Н. П. Гуральник, С. Веретенник. – том №7. – НПУ імені М.П.Драгоманова, 2016. – С. 29-35.
Сегеда Н. А. Підготовка майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації : дис….. канд. пед. наук : 13.00.04. “Теорія та методика професійної 138 освіти” / Наталя Анатоліївна Сегеда. – К. : Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2002. – 205 с.
Кабалевский Д. Б. О музыке и музыкальном воспитании. Книга для учителя. / Д. Б. Кабалевский. – М. : Книга, 2004. – 192 с.
