і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла».

Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла».

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Т е м а. Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Мелодійність віршів П.Тичини.

М е т а: ознайомити учнів з окремими фактами життя і творчості П.Тичини, поезіями П.Тичини; розвивати вміння виразно читати поетичний текст, аналізувати його; висловлювати власні відчуття від прочитаного; виховувати любов до природи, патріотичні почуття.

О б л а д н а н н я: портрет поета, ілюстративний матеріал.

Т и п у р о к у: формування і вдосконалення умінь навичок.

Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

Сьогодні ми відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. А на вашій літературній карті з’явиться ще одна визначна постать, про яку скажуть: "... один з найобдарованіших поетів усієї Європи в ХХ столітті. Він не має собі рівних за поетичною винахідливістю, своєрідною музичністю."

("Демос" видання Лондонської асоціації публіцистів)

Слово вчителя

У давньогрецькій міфології є образ геніального співця, винахідника музики й віршування Орфея.

Його мистецтво могло творити чудеса: приборкувати диких звірів і навіть зрушувати скелі. Це міфічне ім’я стало синонімом великого поета й музики, людини надзвичайного обдарування й таланту П.Г.Тичини (Демонстрація портрета)

Не бував ти у наших краях!

Там же небо – блакитні простори...

Там степи, там могили, як гори.

А веснянії ночі в гаях!.. (П.Тичина)

Чернігівщина... Край зелених соснових борів і широких золотоколосих полів, помережаний синіми глибоководими стрічками річок.

Він має свою давню й славну історію. Перша загадка про Чернігів, стольний град сіверян, датується 907 роком. Етнографія й фольклор Чернігівщини зберегли й донесли до наших днів відлуння яскравих дохристиянських обрядів. У густих гаях прадавньої землі колись жили волхви – чарівники, що розуміли мову квітів і дерев, птахів і звірів, уміли закликати дощ і утихомирювати грім. Вони одухотворювали Природу, обожнювали її. Тож і не дивно, що ця земля подарувала світові поета, якого згодом назвуть "українським орфеєм". Саме про нього та про чудові його вірші йтиме мова на нашому уроці.

Майбутній поет народився 27 січня 1891 року в селі Пісках. Щедра рука

Сім’я майбутнього поета була велика. Батько Григорій Тимофійович – сільський дяк, став для малого Павла першим учителем музики. Мати (демонстрація портрета) – жінка сердечна, добра, з трохи сумовитим поглядом, вона народила 13 дітей, із яких у живих залишилося 9. Жили в скруті, упроголодь. Але на порятунок приходила пісня. Вона розраджувала, не давала щоденним клопотам про хліб насущний затьмарити світ, зів’янути ясному "цвіту-первоцвіту", що розквітав у душі малого хлопчика, якому судилася доля генія.

Павло Григорович мав досконалий музичний слух і дзвінкий, мелодійний голос. У 9 років його віддали в хор при одному з чернігівських монастирів. Там, у Чернігові, він змушений буде 13 років навчатися спочатку в бурсі, а потім у семінарії, бо після смерті батька (1906) годі й сподіватися на щось краще.

Навчання в духовному хорі не пройшло марно – П.Тичина досконало вивчив нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах. Надзвичайно любив бандуру й кларнет. Згодом, 1918 року, він свою першу збірку назве "Сонячні кларнети" (демонстрація збірки).

Павло Григорович мав неабиякі здібності до малювання. Він навіть готувався вступити до художньої Академії в Петербурзі, але брак коштів став на заваді.

Проте, маючи дар співака, музиканта й живописця, він став поетом. Безперечно, у цьому немалу роль зіграв М.Коцюбинський, який підтримав поетичний дар молодого поета на літературних "суботах", що влаштовував у себе вдома.

А ще, можливо, доленосний вибір зумовлений тим, що словом можна і змалювати, і озвучити, і розказати.

Виразне читання вчителем поезії П.Тичини "Блакить мою душу обвіяла"

Ось так презентує себе молодий поет, залюблений у свою сонцесяйну Україну.

Робота в групах

  • Опишіть настрій вірша й ліричного героя. Які почуття виникли у вас під час читання поетичного твору?

  • Як ви розумієте рядки поезії "Душа моя сонця намріяла", "Душа причастилася кротості трав..."?

  • Назвіть зорові образи й опишіть картини, що постають у вашій уяві під час читання вірша.

  • Якого емоційного забарвлення надають віршу слова зі зменшено-пестливими суфіксами?

Виразне читання поезії учнями

Аналіз відповіді товариша (використання виражальних засобів під час виразного читання).

Слово вчителя

Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший і наймиліший серцю.

Послухайте, з якою любов’ю розповідає про свою Батьківщину П.Г.Тичина.

Учень читає вірш "Не бував ти у наших краях".

Питання для обговорення

Колективна робота

  • Які почуття, на вашу думку, виникали в душі поета, коли він писав вірш? (Поет залюблений у чарівну природу свого краю, його переповнюють почуття гордості за земляків – витривалих і працьовитих людей, які йдуть по життю з піснею.)

  • Що говорить про історичне минуле рідного краю П.Тичина в поезії?

  • Земляки поета, за його словами, "не люблять, не вміють ридати". Назвіть риси характеру, які, на вашу думку, притаманні таким людям. Що виховало в них ці риси характеру?

Вчитель

Уявіть себе на лоні природи, де є тільки ви й розмаїття барв, звуків і рухів.

Забудьте про проблеми й турботи, вдихніть на повні груди п’янке свіже повітря. Прислухайтесь – і ... почуєте, як шумлять гаї... Придивіться – і ... побачите, як вітер, загравши на струнах-гілках, став на коліна, задивлений, над золото-блакитним плесом річки й чаклує над ним, торкаючи хвилі-звуки.

Виразне читання вірша "Гаї шумлять" вчителем.

  • Опишіть почуття зворушення. Що, на вашу думку, може викликати це почуття?

  • Як ви розумієте вислів "музика природи"? Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?

  • Якими художніми тропами передається відчуття руху в поезії

  • Виділіть і розподіліть зорові та слухові образи, окресліть кольорову гаму, назвіть емоції, почуття ліричного героя (за таблицею) Зорові образи Слухові образи Кольорова гама Емоції, почуття

Робота в групах. Уявіть, що вам запропонували зняти кліп на вірш "Гаї шумлять". Прокоментуйте, як ви "бачите" цей кліп.

Підсумок уроку

Домашнє завдання: вивчити напам’ять вірш Тичини (на вибір)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    14.08.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    5 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    78
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    CJ308463
  • Вподобань
    0
Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
1400 грн
590 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь