Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Навчаємось за новим правописом: особливості розвитку мовної компетентності учнів і учениць
»
Взяти участь Всі події

Павло Скоропадський. Українська держава. Внутрішня та зовнішня політика.

Історія України

Для кого: 10 Клас, 11 Клас

26.01.2022

179

9

0

Опис документу:

Гетьман Скоропадський ліквідував Центральну Раду і її установи, земельні комітети, скасував республіку і проведені при УНР реформи. Внутрішня політика спиралась на козацькі традиції державотворення та соціально-політичні стандарти зліквідованої Російської імперії. У зовнішній політиці керівництво держави дотримувалося антибільшовицького курсу, орієнтувалось на союз із Кубанню, Кримом та Доном, спиралося на підтримку Німеччини, яка впливала на зовнішню та внутрішню політику України. Політику керівництва Української держави підтримували консервативні кола українського суспільства, військові, землевласники, а також командування військ Центральних держав, що, згідно з Берестейським мирним договором, окупували Україну.

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Павло Скоропадський. Українська держава. Внутрішня та зовнішня політика.
Слайд № 2

Павло Скоропадський. Українська держава. Внутрішня та зовнішня політика.

Визначимо обставини приходу до влади П.Скоропадського біографічні факти з життя гетьмана; основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики; сист...
Слайд № 3

Визначимо обставини приходу до влади П.Скоропадського біографічні факти з життя гетьмана; основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики; систематизувати та узагальнювати історичні факти; 5) порівняємо політику П.Скоропадського та М.Грушевського

Картка самооцінювання
Слайд № 4

Картка самооцінювання

Слайд № 5

Павло Скоропадський. Українська держава. Внутрішня та зовнішня політика.
Слайд № 6

Павло Скоропадський. Українська держава. Внутрішня та зовнішня політика.

9 лютого 1918 року між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу було укладено Брестський мирний договір, яким де-факто УНР бу...
Слайд № 7

9 лютого 1918 року між Українською Народною Республікою та державами Четверного союзу було укладено Брестський мирний договір, яким де-факто УНР була визнана суб’єктом міжнародних відносин.

29 квітня 1918 р. відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, на якому зібралося 6432 делегати із семи українських губерній: Київської, Полтавсь...
Слайд № 8

29 квітня 1918 р. відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, на якому зібралося 6432 делегати із семи українських губерній: Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської, Волинської, Херсонської та Харківської. Це були заможні селяни і великі землевласники. На цьому конгресі П. Скоропадський був проголошений гетьманом. Його вітала також і православна церква. Київський єпископ Никодим благословив гетьмана під час окремої відправи (молебню) у Софійському соборі.

У ніч на 30 квітня прихильники Павла Скоропадського оволоділи державними установами і розігнали УЦР. Останнім рішенням УЦР стало прийняття Конститу...
Слайд № 9

У ніч на 30 квітня прихильники Павла Скоропадського оволоділи державними установами і розігнали УЦР. Останнім рішенням УЦР стало прийняття Конституції й обрання М. Грушевського Президентом Укранської Народної Республіки. Ніхто — ні в Києві, ні в провінції — не став на захист Центральної Ради. Вона, за висловом історика Я.Грицака, ввійшла в історію української революції «як уряд добрих намірів і великих задумів». Делегати Подільської губернії з гетьманом усієї України П. Скоропадським на Всеукраїнському з’їзді селян-хліборобів. Київ, 29 квітня 1918 р. У день перевороту Павло Скоропадський видав маніфест—«Грамоту до всього українського народу», у якій повідомлялося про розпуск УЦР і земельних комітетів, проголошувалося право приватної власності. Також було видано закон «Про тимчасовий державний устрій України», за яким назва «УНР» була замінена назвою «Українська Держава». Тимчасово, до скликання парламенту, повнота влади зосе-реджувалась у руках гетьмана Павла Скоропадського.

Постать в історії Павло Скоропадський (1873 —1945) — воєнний, державний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Здобув в...
Слайд № 10

Постать в історії Павло Скоропадський (1873 —1945) — воєнний, державний і політичний діяч. Нащадок славного козацького роду Скоропадських. Здобув військову освіту. Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 рр., де отримав чин полковника і в нагороду золоту георгієвську зброю. Далі Павло Скоропадський швидко просувався по службовій драбині: з присвоєнням звання генерал-майора був зарахований до імператорського полку. У роки Першої світової війни дослужився до чину генерал-лейтенанта, командував 34-м корпусом на Волині. Був нагороджений Георгієвським хрестом ІV ступеня. Революція 1917 р. круто змінила долю генерала. Він став командувачем Першого Украї-нізованого корпусу російської армії. Саме частини цього корпусу врятували УЦР від наступу збіль-шовизованих підрозділів на Київ. Дії Скоропад-ського сприяли зростанню його авторитету. У жовтні 1917 р. на з’їзді Вільного козацтва його було обрано отаманом Вільного козацтва, яке стало вагомим чинником політичного життя.

Постать в історії Павло Скоропадський Хоча Скоропадський не брав участі в україн-ському русі, революційні події вплинули на його погляди, він став ...
Слайд № 11

Постать в історії Павло Скоропадський Хоча Скоропадський не брав участі в україн-ському русі, революційні події вплинули на його погляди, він став прихильником ідеї відновлення Української держави, створення українського війська. Проте у генерала не склалися відносини з УЦР, лідери якої були противниками ідеї створення регулярної армії. 25 грудня 1917р. Павло Скоропадський подав у відставку. У березні 1918р. він заснував Українську народну громаду, яка стала центром об’єднання всіх консервативних сил, що були противниками соціаль-но-економічних експериментів УЦР. За їх допомогою та за підтримки німецького командування Павло Скоропадський здійснив переворот і став гетьманом проголошеної Української Держави. Проте за 9 місяців свого правління він не зумів створити міцну опору своєму режиму, який був повалений в результаті повстання, організованого Директорією. Опинившись в еміграції, Скоропадський жив у Німеччині. Під час Другої світової війни, користуючись своїми зв’язками в німецьких колах, визволив чимало українців із тюрем і концтаборів. Загинув у 1945 р., потрапивши під бомбардування.

Переворот Участники з’їзду Вільного козацтва, які обрали Павла Скоропадського своїм гетьманом. Жовтень 1917 року
Слайд № 12

Переворот Участники з’їзду Вільного козацтва, які обрали Павла Скоропадського своїм гетьманом. Жовтень 1917 року

«Закон про тимчасовий державний устрій України» (29 квітня 1918 р.) Основні положення 1. Декларувалося, що влада гетьмана є тимчасовою до обрання і...
Слайд № 13

«Закон про тимчасовий державний устрій України» (29 квітня 1918 р.) Основні положення 1. Декларувалося, що влада гетьмана є тимчасовою до обрання і початку роботи Сойму. 2. Закріплювалися виняткові повноваження гетьмана, який: одноосібно затверджував склад Ради Міністрів та її Голову, а також інших урядовців; був головнокомандувачем (Верховним воєводою) української армії та флоту; визначав зовнішньополітичну лінію; оголошував окремі райони на воєнному, осадному або надзвичайному становищі; був у силі помилувати, засудити, пом’якшити міру покарання; звільнявся від судової відповідальності. Усі накази або розпорядження гетьмана мали закріплюватися Головою уряду або відповідним міністром. 3. Проголошувалися права й обов’язки козаків і громадян, а саме: захист батьківщини; сплата податків, відбуття повинностей; гарантованість прав і свобод законом; право на недоторканність особи, право на недоторканність житла, свобода пересування і вільного місця проживання, непорушність права на приватну власність, свобода зборів, об’єднань, слова тощо в межах законів. 4. Визначалися права і повноваження Ради Міністрів. 5. Визначалися структура і компетенція судової влади.

Система влади за гетьмана П. Скоропадського Земства Мала Рада Міністрів Секретаріат на чолі з Державним Секретарем Міські зібрання Органи місцевого...
Слайд № 14

Система влади за гетьмана П. Скоропадського Земства Мала Рада Міністрів Секретаріат на чолі з Державним Секретарем Міські зібрання Органи місцевого самоврядування

Державна символіка Герб Прапор Державна печатка Української Держави
Слайд № 15

Державна символіка Герб Прапор Державна печатка Української Держави

Гетьман України Павло Скоропадський зі своїми офіцерами Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського
Слайд № 16

Гетьман України Павло Скоропадський зі своїми офіцерами Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського Заходи в сільському господарстві Відновлення приватної власності на землю. Видання «Тимчасового закон...
Слайд № 17

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського Заходи в сільському господарстві Відновлення приватної власності на землю. Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в с/г». Відновлення поміщицького землеволодіння; повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків; поміщики отримали право використовувати примусову працю. Створення хлібного бюро для впорядкування збору продовольства для Німеччини. У липні 1918 р. опубліковано «Проект загальних основ земельної реформи», за якою максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу, а поміщикам надано право продавати землю державному банкові Розбудова збройних сил Формування державної варти (поліції). Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях. У вересні 1918 р. Німеччина погодилася на формування восьми корпусів та інших частин української армії чисельністю 300 тис. осіб. Реально створено: декілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія, Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців тощо (загальна кількість 65 тис. осіб)

Збройні сили української держави (Гетьманату) 1. Генерал піхоти. Серпень 1918 р. 2. Козак 2-го полку Сердюцької дивізії. Серпень 1918 р. 3. Старшин...
Слайд № 18

Збройні сили української держави (Гетьманату) 1. Генерал піхоти. Серпень 1918 р. 2. Козак 2-го полку Сердюцької дивізії. Серпень 1918 р. 3. Старшина 3-го полку Сердюцької дивізії, зимова уніформа. Серпень 1918 р. 4. Кіннотник 1-ї Козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії. Червень 1918 р. 5. Козак піхоти. Серпень 1918 р. 6. Старшина, приділений по кінноті. Серпень 1918 р. 7. Старшина флоту. Липень 1918 р.

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського Заходи в промисловості Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості. Відновлення пра...
Слайд № 19

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського Заходи в промисловості Скасування законодавства УЦР щодо робітництва і промисловості. Відновлення права приватної власності. Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації. Робочий день збільшено до 12 годин. Заборонено страйки. Налагодження торговельних відносин із Німеччиною та Австро-Угорщиною Фінанси Більш ефективною, в порівнянні з добою Центральної Ради, була діяльність уряду у фінансово-фіскальній сфері. Міністерство фінансів домоглося введення та зміцнення національної валюти, функціонування Державної скарбниці, Українського державного банку, митної та податкової служб, відновлення державної цукрової і горілчаної монополії.

Гетьман П.Соропадський зі штабом оглядає Сірожупанну дивізію. Серпень 1918 року Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського
Слайд № 20

Гетьман П.Соропадський зі штабом оглядає Сірожупанну дивізію. Серпень 1918 року Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського Національно-культурна політика Скасовувалася національно-персональна автономія національних меншин. У...
Слайд № 21

Внутрішня політика гетьмана П. Скоропадського Національно-культурна політика Скасовувалася національно-персональна автономія національних меншин. Українізація загальноосвітніх шкіл. На осінь 1918 р. в Україні вже налічувалося близько 150 українських гімназій. Прийнято закон про обов’язкове вивчення української мови і літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах. Реорганізовано народний університет у Києві в державний український університет, відкрився український університет у Кам’янці-Подільському. У російськомовних університетах Києва, Харкова, Одеси відкривалися українські кафедри. Створення Національної академії наук, першим президентом якої став академік В. Вернадський. Було започатковано Національну бібліотеку, засновано Національний архів України, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр (під керівництвом П. Саксаганського), «Молодий театр» (під керівництвом Леся Курбаса)

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з Німеччиною та іншими країнами Четверного союзу Були пріоритетними. Із країнами Четверного ...
Слайд № 22

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з Німеччиною та іншими країнами Четверного союзу Були пріоритетними. Із країнами Четверного союзу були встановлені дипломатичні відносини, основний зміст яких обертався навколо зобов’язань Брестського договору. Наявність німецької та австро-угорської окупаційної влади перетворювала владу Скоропадського у маріонеткову. Німці активно втручалися у внутрішнє життя і зовнішню політику Української Держави. Для розв’язання багатьох проблем у вересні 1918 р. Скоропадський зустрівся з кайзером Вільгельмом ІІ (фінансові, торговельні, створення масової армії тощо) Гетьман П.Скоропадський та кайзер Вільгельм II під час візиту до Берліну у вересні 1918 р.

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з Польщею Відносини з Польщею (Регентською Радою) оберталися навколо державної приналежності...
Слайд № 23

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з Польщею Відносини з Польщею (Регентською Радою) оберталися навколо державної приналежності Холмщини і Підляшшя. Значний вплив на відносини справляло те, що ці землі були окуповані німецькими й австро-угорськими військами, а за умовами Брестського миру мали відійти до України. Проте реально українська адміністрація змогла утвердитися лише на тій частині земель, що були окуповані Німеччиною. В австрійській зоні окупації утвердилася польська адміністрація. Усі переговори про визначення кордону зайшли у глухий кут. Поляки наполягали на кордоні по річці Буг. Відносини з Румунією Відносини з Румунією оберталися навколо «бессарабського питання». Гетьманський уряд запровадив проти Румунії, яка захопила Бессарабію, торговельні санкції. Тільки коли виникла потреба у пошуках відносин із країнами Антанти (на території Румунії були дипломатичні представництва Англії, Франції та ін.), П. Скоропадський дав згоду на укладення тимчасового торговельного договору. Розв’язання «бессарабського питання» було відкладено до завершення Першої світової війни

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з Радянською Росією За умовами Брестського миру Радянська Росія зобов’язувалася визнати неза...
Слайд № 24

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з Радянською Росією За умовами Брестського миру Радянська Росія зобов’язувалася визнати незалежність України й укласти з нею мирний договір. Переговори почалися у травні 1918 р. Радянську делегацію очолювали Х. Раковський і його заступник Д. Мануїльський. 12червня 1918 р. було укладено прелімінарний (попередній) договір про припинення стану війни між Україною і Росією, відновлення залізничних, поштово-телеграфних комунікацій. Українській Державі надавалося право заснувати консульства в багатьох містах Росії. Найскладнішим питанням переговорів була програма кордонів. На початку жовтня переговори перервалися. За домовленістю сторін в силі залишилися прелімінарні умови миру. Також радянська делегація мала контакти з антигетьманською опозицією, яка готувала повстання. Радянська делегація зобов’язувалася визнати самостійність відновлюваної УНР

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з урядами Дону, Кубані, Криму Всевелике Військо Донське. 8 серпня 1918 р. було укладено дого...
Слайд № 25

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з урядами Дону, Кубані, Криму Всевелике Військо Донське. 8 серпня 1918 р. було укладено договір, який проголошував взаємне визнання суверенітету, встановлював спільні кордони та взаємо-вигідний товарообмін. Передбачалося розроблення окремих угод щодо вільного транзиту, товарообігу, митних і фінансових відносин. Із Кубанню відносини теж розвивалися у руслі взаємо-вигідності. Україна надала допомогу зброєю Кубані у бо-ротьбі з більшовизмом. Обговорювалося питання входження Кубані до складу України на правах автоно-мії. Однак проти цього заперечував уряд Денікіна, що фактично встановив контроль над Кубанню. Крим. Утворений у червні 1918 р. уряд генерала С. Сулькевича відмовлявся вступати у відносини з українським урядом. П. Скоропадський запровадив щодо Криму економічну блокаду, це примусило кримський уряд у жовтні 1918 р. підписати попередню угоду, за якою Крим мав увійти до складу України на правах автономії

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з країнами Антанти Були ускладнені через тісні відносини з Німеччиною. Тільки після поразки ...
Слайд № 26

Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського Відносини з країнами Антанти Були ускладнені через тісні відносини з Німеччиною. Тільки після поразки Німеччини Скоропадський взяв курс на пошук порозуміння з країнами Антанти, проте останні підтримували ідею «єдиної і неподільної Росії», заперечуючи незалежність України. Навіть видання гетьманом грамоти від 14 листопада 1918 р. про феде- ративний зв’язок із майбутньою небільшовицькою Росією не змінило становища. А незабаром антигетьманська опозиція підняла повстання

Гетьман П.Скоропадський перед своєю резиденцією на вул. Інститутській, 40, де він проводив зустрічі з іноземними послами Зовнішня політика гетьмана...
Слайд № 27

Гетьман П.Скоропадський перед своєю резиденцією на вул. Інститутській, 40, де він проводив зустрічі з іноземними послами Зовнішня політика гетьмана П. Скоропадського

Дипломатичні відносини Української Держави Країни Рівень відносин На рівні послів На рівні дипломатич-них представництв Польща, Фінляндія, Англія, ...
Слайд № 28

Дипломатичні відносини Української Держави Країни Рівень відносин На рівні послів На рівні дипломатич-них представництв Польща, Фінляндія, Англія, Румунія, Радянська Росія, Дон, Кубань, Крим Грузія, Азербайджан, Фінляндія Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія, Швейцарія, Швеція, Норвегія На рівні консулів та інших представництв У цілому ж Міністерство закордонних справ протягом восьми місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території — 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав

Гетьман Скоропадський з іноземними дипломатами. Дипломатичні відносини Української Держави
Слайд № 29

Гетьман Скоропадський з іноземними дипломатами. Дипломатичні відносини Української Держави

Гетьман з родиною…
Слайд № 30

Гетьман з родиною…

Останній гетьман України… Павло Скоропадський
Слайд № 31

Останній гетьман України… Павло Скоропадський

Держава Скоропадського
Слайд № 32

Держава Скоропадського

Слайд № 33

Слайд № 34

Слайд № 35

Слайд № 36

Слайд № 37

Слайд № 38

Українська Держава за часів гетьмана Павла Скоропадського (1918 рік)
Слайд № 39

Українська Держава за часів гетьмана Павла Скоропадського (1918 рік)

14 листопада 1918р. на засіданні Українського Національного Союзу для керівництва збройною боротьбою з гетьманом було створено Директорію УНР на чо...
Слайд № 40

14 листопада 1918р. на засіданні Українського Національного Союзу для керівництва збройною боротьбою з гетьманом було створено Директорію УНР на чолі з Володимиром Винниченком. 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом. Через місяць, 14 грудня 1918 р. Павло Скоропадський вирішив відмовитися від влади й підписав своє зречення. Воно звучало так: "Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебував. Бог не дав мені сил справитися із завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добром України, відмовляюсь від влади". Через кілька днів П. Скоропадський із сім'єю виїхав до Берліна, у вигнання. Директорія оголосила його поза законом. Зречення…

Естафета “Етапи революції 1917–1921” Естафета передбачає створення “Лінії часу”, яка розкриває особливості кожної доби Української революції: берез...
Слайд № 41

Естафета “Етапи революції 1917–1921” Естафета передбачає створення “Лінії часу”, яка розкриває особливості кожної доби Української революції: березень 1917 – квітень 1918 – утворення та діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів; 29 квітня – 14 грудня 1918 – правління гетьмана Павла Скоропадського; грудень 1918 – листопад 1921 – встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху; листопад 1918 – липень 1919 – Західноукраїнська Народна Республіка.

Слайд № 42

Після уроку надіслати на адресу severinavika@ukr.net Картку самооцінювання і заповнене «Коло Вена» Домашнє завдання : Опрацювати матеріал на с. 150...
Слайд № 43

Після уроку надіслати на адресу severinavika@ukr.net Картку самооцінювання і заповнене «Коло Вена» Домашнє завдання : Опрацювати матеріал на с. 150-158, законспектувати теоретичний матеріал в робочий зошит. Виконати завдання на с.159 Скористайтеся підручником. Підготувати мультимедійну презентацію – Дипломатичні відносини Української держави * Підотовка до ЗНО. Пройдіть тестування онлайн: https://zno.osvita.ua/ukraine-history/36/

Слайд № 44

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Слайд № 45

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.