Патріотичне виховання учнів початкових класів на традиціях народної фізичної культури»

Опис документу:
На уроках фізичної культу¬ри актуальність патріотичного виховання учнів початкових класів великою мірою зумов¬люється потребою державо¬творчих процесів, що відбува¬ються на засадах гуманізації, демократизації та соціальної справедливості. Це дає змогу учням проявити себе і досяг¬ти суб’єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

«Патріотичне виховання учнів початкових класів на традиціях народної фізичної культури»

«Патріотичне виховання учнів початкових класів на традиціях народної фізичної культури »

На уроках фізичної культу­ри актуальність патріотичного виховання учнів початкових класів великою мірою зумов­люється потребою державо­творчих процесів, що відбува­ються на засадах гуманізації, демократизації та соціальної справедливості. Це дає змогу учням проявити себе і досяг­ти суб’єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей.

Актуальність і державотвор­чі процеси, зумовлені відрод­женням нації, вимагають від сучасного фізичного виховання істотної трансформації світо­глядних орієнтацій та самосві­домості учнів. Процеси фор­мування світоглядних орієнта­цій не завжди відбуваються гладко. Відсутність самодисцип­ліни, підвищене емоційне збуд­ження молодших школярів зу­мовлює вчинки, що не відпо­відають патріотичним почуттям. Тому виникає гостра потреба у визначенні основних завдань, цілей, змісту. Форм і методів патріотичного виховання на уроках фізичної культури, які цілеспрямовано і ефективно забезпечили б процеси розвитку і формування громадянина України. Патріотичне виховання учнів початкових класів на традиціях народної фізичної культури допомагає у вирішенні соціально - психологічної, культурної та педагогічної проб­леми - потреби в самовизна­ченні та самоутвердженні.

Культура патріотичного ви­ховання стимулює також куль­туру міжетнічних відносин. Во­на ставить собі за мету збли­жувати етноси, згуртовувати їх, виховувати в любові до при­роди, що є справою як внутріш­ньодержавною, так і міжнарод­ною. Це виховання виявляєть­ся в особистій причетності й відповідальності кожного за збереження та примноження природних багатств, усвідомлен­ня себе як частинки всесвіту.

Мета патріотичного вихо­вання молодших школярів на традиціях народної фізичної культури полягає в тому, щоб, відроджуючи народні ігри та забави, видозмінюючи та при­стосовуючи їх до сьогодення, формувати свідомого громадя­нина, професіонала, людину з рисами характеру, способом мислення, почуттями, вчинка­ми та поведінкою, які спрямовані на розвиток незалежної України. На уроках фізичної культури мета реалізується через знання та завдання, що конкретизуються у власних діях і духовності особистості, внаслідок формування:

  • пізнавальної активності дітей до народних ігор;

  • свідомого ставлення до відродження народних ігор та забав;

  • свідомого ставлення до стану свого здоров’я, усвідом­люючи, що здоров’я кожного - багатство народу, що століттями розвивав та вдосконалював його;

  • позитивного ставлення до здорового способу життя;

  • національної свідомості, належності до рідної землі, народу, визнання духовної єд­ності поколінь та спільної культурної спадщини, відданості в
    служінні Батьківщині;

  • толерантного ставлення до культур інших народів, визначаючи українську культуру часткою всесвітньо;

  • любові до навколишнього світу, приумножуючи його.

Процес патріотичного ви­ховання молодших школярів значною мірою зумовлюється змістом навчальних предметів та виховних заходів, які сприя­ють оволодінню системою знань про духовність людини та суспільства. Новий зміст освіти, що грунтується на на­ціональній освіті, пріоритетом якої є загальнолюдські цін­ності, потребує розроблення сучасних навчальних програм нового покоління, що відпо­відають вимогам сьогодення. Базовий навчальний план по­чаткової школи дає цілісне уявлення про зміст початко­вої загальної освіти і представ­лений освітніми галузями: мо­ва і література, математика, здоров’я і фізична культура, технології, мистецтво, люди­на і світ та інтегровані курси «Основи здоров’я» і «Основи здоров’я та фізична культура». У школі І ступеня на уроках фізичної культури та в позакласній роботі пріоритетним матеріалом є народні та рухливі ігри, які треба організовувати так, щоб діяльність учнів осмислювалася з точки зору світоглядних позицій і формувала позитивні патріотичні почуття.

Необхідною умовою патріотичного виховання є системний підхід, що передбачає розгляд конкретного, цілісного, взаємозалежного, відкритого процесу в його постійному розвитку. Через урок та позакласну роботу учні повинні вчитися, виховуватися і розвиватися. Найбільш вагомими принци­пами патріотичного вихован­ня на уроках фізкультури та в позакласній роботі є:

  • гуманізація та демокра­тизація виховного процесу, що передбачає рівноправність, але різнообов’язковість учасників навчально-виховного процесу. Їх взаємоповагу, взаємодіалог, що викликає довіру та відкри­тість молодших школярів до сприймання людських ціннос­тей: щирості, доброти, спра­ведливості, доброзичливості, співчуття, милосердя;

  • системність, коли фраг­ментарність, однобічність за­мінюються комплексними між­дисциплінарними зв’язками, що передбачають у патріотич­ному

  • вихованні дитини тісну взаємодію та поєднання на­вчального й виховного проце­сів, зусиль сім’ї, дошкільних закладів, школи, громадських спілок, молодіжних об’єднань, релігійних організацій, усіх тих, хто причетний до виховання та самовиховання;

  • культуровідповідність, що передбачає єдність патріотич­ного виховання з історією, куль­турою народу, його мовою, тра­диціями, обрядами та звичая­ми, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадко­ємність поколінь;

  • інтеркультурність, бо ми є незалежною, історично визна­ною державою у світі, а це пе­редбачає співіснування укра­їнської національної культури з загальнодержавними євро­пейськими і світовими ціннос­тями, що утворюють загально­людську культуру. Цей принцип дає змогу виховати особистість на національному ґрунті, зна­ти й поважати інші культури.

Така особистість здатна зберігати національну ідентичність, бо вона глибоко усвідомлює національну культуру як невід’ємну складову культуру світової.

У педагогічному плані патріотизм містить знання, переживання та вчинки, що перебувають у певних взаємозв’язках та взаємодії. На початковому етапі свого розвитку під час проведення народних ігор та забав у молодших школярів переважає емоційний компонент, формується почуттєва, розумова, естетична, морально-вольова і трудова сфери, які за умови позитивного формування переростають у патріотичні. Позитивними умовами формування патріотизму під час проведення народних ігор та забав є:

  • практичне привчання до змісту і специфіки народних ігор;

  • систематичне розширення і поглиблення патріотичних знань, виховання краси людських відносин, вчинків та поведінки;

  • за допомогою цих знань ширше й глибше пізнавати світ прекрасного, об’єктивно оці­нювати придбаний патріотичний досвід, аналізувати його та використовувати в житті;

  • розвивати пізнавальну активність, морально-вольові, естетичні й патріотичні прояви в руховій активності;

  • розвивати потребу в само­пізнанні та самовихованні, в естетичному збагаченні слова вихованців.

Практичне привчання в фі­зичному вихованні займає цент­ральне місце за умови цілеспря­мованої передачі інформації патріотичного змісту та органі­зації поведінки дітей. У прак­тичному привчанні до прове­дення народних ігор є три етапи:

  • первинний вплив завдань патріотичного характеру під керівництвом учителя;

  • багаторазові повторення зі збереженням завдань патріотичного характеру під прямим або непрямим контролем учи­теля;

  • перевірка знань патріо­тичного спрямування в склад­них умовах.

Досягнення цілей патріо­тичного виховання вимагає до­держання науково-педагогіч­ного підходу до організації пат­ріотичної освіти молодших школярів, що передбачає вплив конкретно-історичних умов життєдіяльності суспільства в цілому і кожного його члена окремо. Врахування учителем цих умов, усвідомлення необ­хідності державотворення у по­єднанні з розбудовою грома­дянського суспільства допома­гають формувати у молодших школярів почуття патріотизму.

Ефективність патріотично­го виховання значною мірою визначається реалізацією діє­во-творчого підходу у навчаль­но-виховному процесі. Засо­бами дієво-творчого підходу на уроках фізкультури в почат­ковій школі є рухливі та на­родні ігри. На уроках фізкуль­тури та позакласній роботі на­родна гра як засіб патріотичного виховання набуває особливо­го значення. Її виховна сила в русі, якого так потребує дитя­чий, організм, в словах - пе­реконаннях, що промовляються самими учасниками гри і наставником.

Найголовнішим чинником впливу на дитячу свідомість є зорове сприйняття того, що во­на бачить. Гра є найприроднішим середовищем для дитини. Коли діти стають героями гри, вони щиро вірять в авторитет свого героя, його чесність, справедливість того, що він робить і говорить. Ігри «Їду на Січ», «Кривий танець» виховують гордість за «наше славне товариство», що несе «малиновий стяг», розвивають кмітливість, силу і спритність. Такі характеристики патріотичного виховання свідчать про визнач­ну роль світогляду особистості, на основі якого формується система цінностей молодших школярів, їхніх поглядів, переконань, усвідомлення свого місця в суспільстві.

Під час гри у дітей за допомогою дорослих (педагогів) у свідомості виникають і закріплюються патріотичні поняття, в які вони вкладають свої почуття, власну працю, енергію, проявляючи при цьому цілеспрямовану активність. На уроках фізкультури це роблять за допомогою рухових, сюжетно - рольових ігор та «закличок». «Закличками» закликають птахів, весну, сонечко:

Сонечко, сонечко, глянь у віконечко.

Діткам маленьким з неба засяй.

У народних іграх змагальні елементи (бігання, пошук, про­ривання кола) супроводжують­ся своєрідними поетичними та музичними вставками, які коментують події, що відбувають­ся. В іграх «А ми просо сіяли», «Огірочки», «Мак» діти іміту­ють домашню та сільськогос­подарську роботу. Так у спро­щеному варіанті

відбувається передача рухових навичок, привчання до роботи, а з до­помогою слів, що супроводжу­ють рухові навички, вихову­ється любов до праці. Такі іг­ри та забави є своєрідною школою, де засвоюються пер­ші кроки життєвої науки, що супроводжують дітей повсяк­денно.

Ігри, що сформувалися під впливом національно-визволь­них війн, які містять у своїх іс­торичних сюжетах бойовий і пат­ріотичний характер, є справж­ньою школою національного виховання. Вони закладають основи любові до своєї історії, до народного війська, вихову­ють почуття патріотизму, люд­ської гідності. Є й історичні сю­жети, в яких оспівана доля ко­заків.

Патріотизм у народних іг­рах та забавах об’єднує сучас­ність і минуле, свідчить про ет­нічну спільність людей. І. Огієнко радив формувати у дітей бажання «нічого рідного не опускати, нічого не цуратися.». Радив дотримуватися обрядів свого народу, ігор та забав, оскільки вони поєднують у собі багато естетичного, морального, етичного, історичного та філософського. «Гей, Сірко наш не дрімає, не дрімає, він кордон оберігає, оберігає!». Сюжет гри вчить дітей, що рідну землю треба захищати, виховує любов та повагу до прикордонників та їхніх вірних помічників – службових собак. «Вчися, синку, і честь віддавати, виростеш, будеш добрим солдатом, - співають діти у грі «Старий батько», закарбовуючи в своїх серцях любов та повагу до війська, до почесного звання солдат.

Проводячи фізкультхвилинку – масаж пальців рук – у молодших школярів, словами гри «Сорока - ворона» учитель як гіпнотизер вкушає дитині, що в житті треба трудитися і за роботу йому буде віддячено.

Першочерговим завданням патріотичного виховання є формування мотивації до дії, норм поведінки, потреби трудової активності. Усвідомлення працьовитості як високоморальної якості є однією з найголовніших сучасних позиці людини та її суспільної значущості.

У патріотичному вихованні пріоритетна роль надається активним методам, що спрямовуються на активний пошук істини й примушують критично мислити. До таких форм належать сюжетно-рольові та ситуаційні ігри (українські народні ігри та забави «Гей, військо йде!», «Старий батько», «Гей, Сірко!», лічилки, прозивалки, скоромовки), соціально-ігрові диспути, трибуни, тренінги, мозкові атаки, ігр-драми та комедії, вивчння спадщини геніїв нашого народу (І.Богуна, Б.Хмельницького, П.Сагайдачного, М.Грушевського). Доцільно використовувати фізкультхвилинки, бесіди, лекції, семінари, роботу з книгою, пресою.

Велике значення має клубна робота з патріотичного виховання молодших школярів. Результати патріотичного виховання значною мірою залежать від того, наскільки ті чи інші ігри, форми й методи роботи з молодшими школярами стимулюють розвиток активної позиції, до саморегуляції дитини, підлітка, юнака. Чим старший вік дитини, тим більше її можливості до критичного мислення, до усвідомлення своїх власних світоглядних позицій патріотичного виховання, які є в майбутньому основою життєвого вибору.

Ефективність патріотичного виховання значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів організації його, від повноти реалізації всіх його складових. Конкретними шляхами реалізації патріотичного виховання на традиціях народної фізичної культури можуть бути:

  • включення проблематики патріотичного виховання до календарно-тематичного планування управління освітою, дошкільних та шкільних навчальних закладів;

  • проведення науково-теоретичних конференцій, семінарів та диспутів, практично-методичних нарад з проблем патріотичного виховання;

  • підвищення професійної кваліфікації педагогів та вихователів, для чого треба створити на базі регіональних інститутів післядипломної освіти гнучку систему науково-методичної підготовки й перепідготовки;

  • спрямувати роботу всіх відділів освіти на організацію та проведення науково-методичних конференцій, семінарів, нарад, засідань методичних об’єднань, створення творчих колективів з проблем патріотичного виховання підростаючого покоління;

  • створити при методичних кабінетах управління освітою центри з питань патріотично­го виховання для координації та впровадження передового досвіду;

  • з метою орієнтації на цін­ності патріотичного вихован­ня методичним об’єднанням узгоджувати навчальні плани і програми зі змістом освіти іс­нуючих дисциплін соціально-гуманітарного циклу, розроби­ти та запровадити такі форми і методи роботи, що сприяти­муть патріотичному вихован­ню молодого покоління;

  • з метою підвищення ро­лі родинного виховання роз­робити і запровадити психолого-педагогічні клуби з пи­тань патріотичного виховання;

  • для кращого висвітлення і поширення передового досві­ду з питань патріотичного ви­ховання використовувати за­соби масової інформації, бю­летені, стіннівки;

  • вивчати світовий педаго­гічний досвід і встановлювати контакти з міжнародними орга­нізаціями, проводити спільні заходи і проекти з проблем

  • пат­ріотичного виховання та освіти.

Отже, патріотичне вихован­ня молодших школярів відбу­вається за умови, що учень (особистість) сам бере реаль­ну участь у діяльності, в якій випробовуються, перевіряють­ся на практиці відповідні пат­ріотичні цінності. У патріотич­ному вихованні особливого значення набуває індивідуаль­но-орієнтовний підхід, коли в центрі навчально-виховного процесу стоять інтереси дити­ни, її права, потреби, можли­вості. Такі якості й почуття можна виховати тільки за умо­ви свідомого розуміння проб­леми патріотичного вихован­ня на традиціях народної фі­зичної культури та бажання педагогів, батьків, а також кож­ного громадянина України при­щепити ці якості молодому по­колінню.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
5
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!