Кожна мова має власні традиції побудови словосполук та речень. Українській мові властивий розмовний, активний характер побудови синтаксичних конструкцій. У центрі вислову завжди перебуває процес, а не предмет, тобто наголос падає на присудок, а не на підмет. До таких конструкцій належать дієслівні форми на -но, -то, які виступають у ролі присудка.

