Автор – Чарльз Діккенс
Рік написання – 1843
Рід – епос
Жанр – різдвяна повість
Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.
Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.
Напрям – реалізм з елементами романтизму
Головні герої
Ебенейзер Скрудж. Його образ символізує жадібність. Головний персонаж “Різдвяної пісні у прозі” очолював контору «Скрудж і Марлі». Він скупий та жорстокий.
духи Різдва. Це символи добра та милосердя. До Скруджа приходили Дух теперішнього Різдва, Дух минулого Різдва, Дух майбутнього Різдва.
Боб Кретчет (писар), Фред (племінник Скруджа). Ці герої символізують бідність, забобонність
Проблематика твору
Автор піднімає такі проблеми: влада грошей, сімейні цінності , фальшиві та істинні цінності; самотність, муки совісті, гріх та порятунок.
Композиція та сюжет
І строфа – зображення реального життя Скруджа
ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі
V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті
Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору
Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя
Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього
Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили
Розв`язка – переродження Скруджа
Сюжет твору
Багатій Скрудж подорожує з духами Різдва в часі, по – іншому дивиться на світ, стає добрим.
Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей». Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.
