Паспорт кімнатних рослин в ДНЗ

Опис документу:
Паспорт кімнатних рослин старшої групи дошкільного навчального закладу. Підготувала: вихователь Картак А.В. ШНВК: ЗОШ І-ІІІст. №9- ДНЗ. Паспорт складається з фото рослин, короткого опису та рекомендацій щодо їх догляду в ДНЗ для використання в куточку природи.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Зміст

Назва

Зміст

Амарилііс

Батьківщина

Бальзамін

Опис рослини

Каланхое дегремона

Освітлення

Каланхое блоссфельда

Температура

Клівія

Полив

Колерія

Вологість повітря

Колеус

Розмноження

Молочай

М’ята (Плектрантус)

Окаліс Кислиця

Пальма

Пеларгонія (герань)

Плющ

Рео

Сансев’єрія

Спатіфіллум

Товстянка

Фіалка

Хавортія

Хлорофітум

Амарилііс

Батьківщина: Пустеля Карру (Південна Африка).

Опис рослини: Амариліс – ім’я прекрасної пастушки з ідилії давньогрецького поета Теокріта. Початківці квітникарі часто плутають Амариліс з гіпеаструмом, хоча насправді вони не так вже і схожі.

Амариліс – цибулинна рослина, що цвіте двічі на рік. Восени з цибулини виростає стрілка заввишки 30 – 50 см і розквітає парасольковим суцвіттям, що складається з 6 – 12 похилених, схожих на лілію квіток білого, рожевого або червоного кольору, що досягають в діаметрі 18 – 20 см і складаються з 6 пелюсток. Квіти ароматні, дзвіночко – воронкоподібні, тичинки квіток рівної довжини. Листя ремнеподібне, темно – зеленого кольору, що росте всю зиму і весну, в підсумку досягаючи 2 – 3 см в ширину і 30 – 50 см в довжину.

Освітлення: Світло має бути яскравим, але слід уникати прямих сонячних променів.

Температура: +20 - +25 ‘С

Полив: Поливати на початку вегетативного періоду не бажано, поки стрілка не досягне висоти 10 см. При поливі, на початку вегетації, стрілка буде рости повільно, в ріст підуть листки і ц цибулини залишиться мало сили для цвітіння. Після досягнення зазначеної висоти стрілки, рослину поливають в міру підсихання верхнього шару земляної грудки теплою, м’якою водою по краю горщика так, щоб вода не потрапляла на цибулину.

Вологість повітря: вологість повітря для рослини не мають великого значення, однако з метою профілактики, від паразитів, листя можна протирати вологою ганчіркою, або застосовувати вологий душ.

Розмноження: рослина багаторічна , її не потрібно пересаджувати щороку. Потрібно лише замінити верхній шар грунту так, щоб колишній рівень грунту був такий самий. Пересаджувати можна раз на 2 – 3 роки, або коли треба відсадити діток в окремий горщик. При розмноженні дочірними цибулинами- дітками, рослина зацвіте на третій рік, при вирощуванні з насіння- зацвітає на сьомий рік.

Бальзамін

Батьківщина: Батьківщина цієї кімнатної рослини сімейства бальзамінових тропічні райони Африки.

Опис рослини: Рід бальзаміна налічує понад 500 видів трав’янистих однорічних і багаторічних рослин. В домашніх умовах бальзамін вирощують як багатолітника. Рослина є одною з найпоширеніших і найкрасивіших кімнатних квітів. У народі має кілька назв. Завдяки барвистим квіткам його називають вогником. Інші назви – недоторка або розрив-трава – відображають особливість культури – від найменшого дотику до сухої насінневої коробочки вона відразу вибухає, вистрілюючи насіння. Культура характеризується розгалуженими м’ясистими стеблами. Забарвлення листя від світло-зеленого до темного і навіть бордового, в залежності від виду та сортової форми.

Освітлення: культура виносить умови низької освітленості при посадці у відкритий грунт. Однак в якості кімнатної рослини бальзамін вимагає яскравого розсіяного світла, в іншому випадку цвітіння не почнеться або буде бідним, пагони витягнуться і ослабнуть, а листя стане дрібним. Кращою експозицією є східні або західні вікна. В кінці осені і взимку при недоліку сонця горщик бажано переставити на південну сторону.

Температура: Культура чутлива до різких перепадів температури і протягів. Згубна для неї температура нижче 12 – 15 градусів. У теплий сезон горщик корисно переставити на балкон або терасу в місце, захищене від вітру і прямого сонця.

Полив: Найважливішим фактором у вирощуванні кімнатного бальзаміну є адекватна вологість ґрунту. Рослина дуже любить воду, але не перестарайтеся з поливом, так як заболочування коренів викликає розвиток гнилі. З іншого боку, земля завжди повинна бути помірно вологою, навіть найменше висихання земляного кома призводить до в’янення квіткового куща, опадання листя і квітів та дуже послабляє рослину.

Поливати обов’язково під корінь м’якою, відстояною, не холодною водою. Зайву воду з піддону краще вилити через 1 – 2 години. Взимку частоту поливу трохи знижуємо. Якщо влітку режим - раз на 2 дні, то взимку – 2 рази на тиждень.

Вологість повітря: У домашніх умовах бальзамін вирощують при кімнатній температурі з вологістю повітря не менше 50 %.

Розмноження: Рослина розмножується насіннєвим способом і живцюванням

Каланхое Дегремона

Батьківщина: Острів Мадагаскар.

Опис рослини: В домашніх умовах рослина може досягати до 50 см. М’ясисті листя загостреної форми із зеленим або сизим забарвленням, у деяких екземплярів можуть бути коричневі або фіолетові смужки. Відмітна особливість цього виду – виводкові бруньки, які розташовані на краю зубчастого листя. Ці брутьки, після падіння в землю здатні вкорінюватись, тому розмножуються дуже швидко.

Освітлення: Дуже світолюбива рослина, тому їй просто необхідне хороше освітлення, а особливо сонячне світло. При цьому бажано знати деякі особливості, щоб виростити хорошу квітку. Влітку в ранкові години і до обіду каланхое потрібні прямі сонячні промені. Пізніше квітці необхідна тінь, тому її необхідно перемістити в більш темне місце, або просто прикрити легкою тканиною, щоб надлишок сонячних променів не зіпсував зелень листя.

Температура: Для каланхое комфортна температура 17 – 19 градусів. Хоча, якщо влітку на вулиці спека, квітка відмінно це перенесе. Найгірше для неї – низька температура в зимовий час, так як буде гальмуватися процес формування бруньок. Тому взимку бажано створити в кімнаті температуру до 10 градусів і скоротити полив.

Полив: Надлишок вологи згубно впливає на рослину. При підвищеному поливі коріння буде схильне до гниття, що призведе до гибелі. Осінь, зима – скорочують кількість поливів при цьому обов’язково піддон повинен бути сухим. Наявність надлишку рідини може призвести до замерзання рослини. Вода повинна бути кімнатної температури, інакше полив стане стресом. Краще цю процедуру виконувати раз на два тижні.

Весна, літо – полив помірний, щоб ґрунт був вологий, але без надлишку. Якщо буде менш рідини, квітка такий стан переносить краще, так як у неї є трохи рідини запасу в листі. Вода повинна буди відстояна, а при поливі не повинна потрапляти на стебла, так як це може викликати процес гниття. Земляний ком повинен просихати між поливами.

Вологість повітря: Не мають потреби в оприскуванні листків. Необхідне свіже повітря – влітку приміщення слід провітрювати.

Розмноження: Каланхое – багаторічна рослина, щоб вона рясно цвіла необхідно періодично оновлювати її, вирощувати молоді квіти на заміну старим. Це дуже просто так як всі види каланхое розмножуються наступними способами: листовими живцями, стеблами і відростками.

Каланхое Блоссфельда

Батьківщина: Мадагаскар

Опис рослини: Каланхое блоссфельда або бріофіллум користується популярністю як при вирощуванні в домашніх умовах дає густі суцвіття, які можуть бути я щитковидні, так і гроновидні, що відрізняються чотирипелюстковими квітками діаметром до 15 мм. Цвітіння триває з лютого до квітня, якщо суцвіття зрізати і поставити в воду, то вони не зав’януть два тижні. Пластини листя щільні і м’ясисті, внизу більші за розміром, ніж ті, що розташовані ближче до верхівки.

Освітлення: Взимку потребує додаткового штучного освітлення, влітку і восени слід накривати ковпаком із темного скла.

Температура: Ідеальна температура для вирощування каланхое під час вегетативного періоду від +20 до +25 градусів. Взимку рослину можна тримати в прохолодному приміщенні при температурі +10- +15 градусів.

Полив: Може жити без води тривалий час. Поливати слід по мірі висихання ґрунту. Не допускати застою води в ґрунті.

Вологість повітря: Рослина не потребує в додатковому зволоженні. Для видалення пилу можна застосовувати оприскування.

Розмноження: листовими живцями, стеблами і відростками, дітками (якщо є), насінням.

Клівія

Батьківщина: Чудова декоративно-квітуча квітка прийшла до нас з безводних, теплих лісів Південної Африки, її західного узбережжя.

Опис рослини: Клівія – багатолітня, трав’яниста, безстебельна, багатоквіткова рослина, яка належить до родини Аммарилісові. Кімнатна рослина приваблює своєю простою чарівністю, адже вона прекрасна у будь-який час, як у період цвітіння, так і у період відпочинку, демонструє своє вишукане, глянсове, мечовидне листя. Незвичайний контраст між темним листям, яскравими помаранчевими квітками-дзвониками та червоними блискучими ягідками відразу привертає увагу оточуючих. Цвіте рослина у зимову, прохолодну пору року, змінюється в кращу сторону.Її цвітіння - дивовижне видовище.

Освітлення: Ідеальним місцем розташування є вікна, що виходять на північ, північний схід і схід. Культура дуже чутлива до прямого сонця і навіть західна експозиція навесні і влітку може призвести до опіків листя. Добре росте в розсіяному світлі в середині кімнати і добре переносить дефіцит освітленості взимку.

Температура: У період вегетації оптимальний температурний режим у межах +20 - +25 градусів. З жовтня температуру постійно знижують, а взимку вона не повинна перевищувати +12 - +16 градусів, тому що прохолодні умови відпочинку з рідкісним поливом стимулюють цвітіння.

Полив: Добре поливають клівію з середини березня і до вересня. Поливати краще часто, але не рясно і тільки після того як підсохне верхній шар ґрунту. Пам’ятайте, що рослина витримає нестачу вологи, а от її надлишок швидко призведе до гниття коренів. З осені кількість води при поливі поступово зменшують, а в зимку, коли настає період спокою, поливають потроху і рідко, приблизно 1 – 2 рази на місяць. Зрошують рослину м’якою і теплою водою, краще дощовою або кип’яченою.

Вологість повітря: Культура не потребує підвищеної вологості повітря. Досить періодично протирати довгі листки клівії вологою тканиною.

Розмноження: Розмножити клівію можна бічними пагонами. Після цвітіння їх потрібно відокремити від дорослої рослини і висадити для вкорінення в невелікі горщики з піском.

Колерія Варшевіча

Батьківщина: Країни Південної Америки.

Опис рослини: Багаторічна декоративна рослина, яка має велике, овальне супротивне, опушене листя, стебла також опушені. Квіти у вигляді дзвіночків довжиною до 5 см і кількістю від 1 до 3 в суцвітті. Колір листя – всі відтінки зеленого, також бувають бронзового або сріблястого відтінків. Колір бутонів: червоний, рожевий, фіолетовий, від світлих до темних тонів. Висота рідко досягає 60 см. Відрізняється від інших сортів великими бузковими бутонами і щільним листям темно – зеленого кольору.

Освітлення: Квітка любить добре освітлені місця, але не переносить прямих сонячних променів і протягів. Тому взимку при відкриванні вікна потрібно прибирати квітку з підвіконня, а влітку за умов що вікна виходять на південну сторону, краще розмістити горщик в іншому місці або в другому ряду між інших рослин.

Температура: Рослина теплолюбива, тому для неї необхідно створювати умови, наближені до природних. Тому оптимальною є температура повітря близько +20 - +25 градусів. У зимовий час у квітки настає період «сну» і температуру повітря знижують до +15 - +17 градусів.

Полив: Рослина віддає перевагу регулярному поливу. Поливати слід м’яком, кімнатної температури водою. На початку весни аж до осені полив повинен бути помірним, але якщо верхній шар ґрунту сухий, збільшити полив. Взимку полив рідкісний, але не слід допускати пересихання ґрунту.

Вологість повітря: Влітку рослина добре переносить повітря з невисокою вологісю, але взимку, коли воно пересушене опалювальними приладами, простір навколо квітки потрібно постійно обприскувати з пульверизатора. Саму квітку при цьому не обприскують. Стежити за тим, щоб на листя не потрапляли краплі води, які викликають пояку коричневих плям. Також взимку поруч з квіткою можна поставити зволожувач повітря.

Розмноження: Розмножують навесні трьома способами : насінням, діленням корневища і живцями.

Колеус

Батьківщина:

Опис рослини: Листя рослини бархатисте, досить велике, нагадує листя кропиви. Забарвлення листя вражає незліченими комбінаціями. Стебла у цієї рослини у поперечному розрізі квадратні та часто напівпрозорі. У старих екземплярів вони одеревілі. Квітки маленькі, зазвичай білі, бузкові або блакитні, зібрані у вузькі суцвіття на верхівках пагонів. Квіткарі радять їх видаляти, тому що тривале цвітіння послаблює рослину.

Освітлення: Інтенсивність забарвлення листя залежить від яскравості освітлення. Оптимальним рішенням є східні і західні експозиції. На південній стороні вікна культура потребує захисту від денних сонячних променів, які викликають опіки. В тінистих умовах кімнатного вирощування колеуса або з недостатньою кількістю сонячних днів в зимові місяці пагони витягуються і слабшають. Взимку краще скористатися додатковим підсвічуванням фітолампою. Для рівномірного підсвічування горщик слід повертати потроху кожен день.

Температура: Комфортна температура у період вегетації становить +21 - +25 градусів. Взимку досить невеликого зниження температури до +16 - +18 градусів. Культура не любить різких перепадів температури, але вдячно реагує на приплив свіжого повітря. Тому з травня по середину вересня горщик, по можливості, перенесіть на балкон або терасу.

Полив: Квітка відрізняється швидким ростом, тому вимагає рясного поливу. Земля не повинна пересихати, тому що нестача вологи призводить до в’янення та засихання листя, яке покривається коричневими плямами. Водночас мокрий ґрунт через застій води викликає кореневі гнилі. Грунт повинен бути помірно вологим, зрошуйте рослину після висихання верхнього шару. Чим вище температура, тим частіше треба поливати квітку. Взимку в прохолодних умовах, частоту зрошення зменшують у два рази. Поливати теплою, м’якою водою, бажано дощовою або талою. Украйньому випадку водопровідна відстояна вода підійде.

Вологість повітря: У весняно-літній період повинна відповідати 60 – 70% Її підвищують за допомогою обприскування листя м’якою водою кімнатної температури. Горщик також можна поставити на блюдо, яке заповнене мокрим керамизитом.

Розмноження: Найпростіший спосіб отримання нових екземплярів. Для розмноження навесні беруть верхівкові живці, зрізують трохи нижче листового вузла, нижню пару листя обривають і ставлять у воду, яку часто змінюють. Приблизно через два – три тижні молоді рослини утворюють коріння і їх можна посадити в ґрунт.

Молочай

Батьківщина: Мадагаскар.

Опис рослини: Ефектна рослина, один з найпоширеніших кімнатних молочаев. У природі досягає висоти 1,5 м, має чітко виражений ребристий стовбур, розкішний оберемок зеленого листя, овально-яйцевидної форми, з прожилками на листках. У дорослому стані рослина нагадує "пальмочку". Для нього характерна облиственість тільки у верхній частині стовбура, нижнє листя поступово відмирають. Цвіте дрібними непоказними квітками. Рослина часто плутають з молочаєм гребінчастим (Euphorbia lophogona), або ребристим, так його ще називають через ребристе п'ятигранний стовбур. Помічено, що цей вид молочаю галузиться охочіше і з більш раннього віку. Молочай біложилковий дуже довго росте одним стовбуром, без розгалуження, тільки в дорослому стані з'являються бічні пагони.

Освітлення: Любить прямі сонячні промені, але спокійно переносять затінок.

Температура: Найбільш оптимальна температура повітря для кімнатного молочаю від +18 до +25 градусів. Влітку бажано квітку винести на вулицю. При зниженні температури до +15 квітку заносять в будинок.

Полив: Поливати квітку потрібно за схемою: влітку – один раз на тиждень; взимку – один раз на місяць; якщо температура в приміщенні, де знаходиться рослина, менше +12, поливати не потрібно. Якщо ґрунт пересох, вводити полив потрібно поступово і потроху.

Вологість повітря: В дуже спекотний період рекомендується обприскувати саму рослину.

Розмноження: Розмножуються декількома способами: насінням, діленням куща, живцями.

Плектрантус (м’ята)

Батьківщина: Південна Африка, Індія

Опис рослини: Плекрантус запашний. Його пагони чотиригранні пофарбовані в світло зелений колір. Листя форм серця або округлені. Черешки опушені. Суцвіття складаються з ароматних квіток блідо-блакитного відтінку.

Освітлення: Краще всього росте в півтіні, але також можна поставити в місце з розсіяним яскравим світлом.

Температура: Під час активного росту – від +18 до + 25 градусів, у зимовий час від +12 до +16 градусів.

Полив: Зволожують ґрунт у горщику часто і рясно відразу ж після того, як вона вглиб просохне приблизно на 20 мм.

Вологість повітря: У спекотні дні, а також у кімнаті з працюючими приладами опалення рекомендується щодня зволожувати листя водою кімнатної температури, замість цього можна в піддон насипати вологу гальку і поставити на нього горщик з квіткою.

Розмноження: Поділом куща і живцями.

Окаліс (кислиця трикутна)

Батьківщина:

Опис рослини: Багаторічна рослина, яка відноситься до сімейства Кисличних. Це дуже поширена рослина, а останнім часом вона отримала значну популярність за свій невибагливий догляд і декоративний зовнішній вигляд. Має рожеві, білі або фіолетові квітки і листя темно-фіолетового кольору, схожі на метеликів.

Освітлення: При високій температурі цвісти може дуже слабо. Можна вирощувати в підвішеному вигляді навпроти вікна де гарне освітлення. Оптимальним місцем буде добре освітлене підвіконня з розсіяним сонячним світлом, але в літній час бажано притінювати, щоб уникнути появи опіків. Не рекомендовано тримати рослину на північній стороні будинку.

Температура: Оптимальна температура +20 - +25 градусів, що супроводжується регулярним поливом, обприскуванням і підживленням комплексними добривами для квітучих рослин. Взимку рослині потрібен спокій, температура +12 - +18 градусів при поступовому скороченні поливу. Вночі і в похмуру погоду листя закривається, а вранці прокидаються знову.

Полив: Кислиця – вологолюбна рослина, тому поливати її слід регулярно, але не допускаючи застою води в коренях. Взимку не допускати пересихання ґрунту, зменшити полив.

Вологість повітря: Обприскувати кип’яченою водою, взимку не обприскувати взагалі. Обережно протирати вотогою тканиною.

Розмноження: Бульбами, насінням і живцями.

Пальма (фінікова)

Батьківщина: Африка та Азія.

Опис рослини: Всі види фінікових пальм мають довгі листя з вузькими пір'ям, декоративні, витривалі і абсолютно невибагливі до умов утримання.

Освітлення: Фінікова пальма - світлолюбна рослина, тому виберіть їй куточок у своєму будинку, де буде достатньо світла, але намагайтеся, щоб прямі сонячні промені не потрапляли на її листя, особливо в літню пору, інакше не уникнути опіків.Пальма добре переносить невелике затінення. Тому, якщо ваша пальма буде жити в кімнаті, вікна якої виходять на північ, поставте її ближче до вікна, цього для неї буде достатньо. Улітку пальму можна винести на вулицю (якщо ви живете у своєму будинку) або на балкон, коли нічна температура буде не нижче 12 градусів. Якщо балкон занадто «сонячний», притініть вікна шторками, щоб листя не дістало опік.

Температура: взимку в приміщенні, де буде жити пальма, не повинна перевищувати 16°С (максимум 18°С), але не нижче 12°С тепла. Якщо у вас у кімнаті взимку температура перевищує позначку 18°С, постарайтеся поставити горщик з пальмою у найбільш прохолодне місце.

Полив: Найголовніша умова активного росту фінікової пальми — щоб у горщику з рослиною був гарний дренаж, пальми не люблять застій води. Узимку поливати потрібно помірно, не допускаючи пересихання і перезволоження ґрунту. Улітку поливати потрібно більш рясно. Воду для поливу бажано відстоювати пару діб, якщо немає можливості поливати дощовою або поталою.

Вологість повітря: За можливістю взимку тримайте пальму подалі від радіаторів опалення, щоб уникнути підсихання кінчиків листя. У занадто пекучу погоду корисно буде обприскувати рослину, а доросле листя можна акуратно протирати вологою губкою.

Розмноження: Фінікова пальма розмножується кісточкою. Для цього візьміть кісточку з фініка, купленого на ринку або в магазині, і обережно поруште її міцну оболонку для того, щоб паростку було легше прорости. Застроміть кісточку в субстрат (найкраще торф або мох, можна упереміш із піском, які краще тримають вологу) вертикально, щоб верхня частина кісточки була втоплена приблизно на 1 см.

Пеларгонія (герань)

Батьківщина: Південна Африка.

Опис рослини: Пеларгонія – багаторічна, трав’яниста, кущиста рослина з гарними квітками різного кольору з родини геранєвих. Це невеликі кущики, вкриті великими суцвіттями-парасольками з яскравих квітів. Ними прикрашають підвіконня, балкони, веранди, газони і квітники починаючи з весни і до глибокої осені. Кімнатна рослина пеларгонію, або, як її частіше називають у побуті, домашню герань, квітникарі люблять уже протягом кількох століть за виняткову невибагливість, швидке зростання, рясне цвітіння і простоту розмноження.

Освітлення: Взагалі, Герань - досить невибаглива рослина. Незважаючи на те, що це світлолюбна квітка, Герань може успішно цвісти навіть на північних вікнах при додатковому освітленні.
Температура: Якщо у весняно-літній період Герань добре почувається при температурі 20-25°С, то взимку їй необхідно створити прохолодні умови - до 15-16°С. Особливо це стосується Королівської Герані, для якої оптимальна температура взимку - 10-13°С.

Полив: Полив Пеларгонія любить рясний, але ні в якому разі не можна допускати заболочування грунту - можливе загнивання і хвороби.
Вологість повітря: Сухе повітря також шкідливе для рослини, проте Герань не любить обприскування. Досить поставити ємність з водою поруч з рослиною або скористатися спеціальними зволожувачами повітря, щоб забезпечити нормальний догляд на період зимівлі.

Занадто сухе повітря і високі температури не дають Пеларгонії набратися сил до нового сезону, і часто навесні можна бачити замість розкішного та пишного куща витягнуті гілки блідо-зеленого кольору, які не здатні рясно зацвісти.

Розмноження: Розмножують Герань двома способами: живцями і насінням. Перший спосіб найбільш популярний: рослини швидко приживаються та ростуть. До розмноження насінням вдаються для отримання більш витривалих і рясно квітучих рослин. Насіння у Герані дрібні, витягнутої форми. Схожість не надто висока, тому саджають багато насіння. Посів поверхневий у вологий, добре дренований субстрат. Перші паростки з’являються протягом місяця.

Плющ

Батьківщина: Південно-Західна Африка, о. Мадагаскар, Канарські острови, субтропічні райони Європи і Азії.

Опис рослини: Головна гордість Хедери це її листя, раціонально розташовані на гнучких стеблах у вигляді мозаїки. При такій конструкції практично кожному листочку вдається отримати максимум сонячної енергії. Їх форма дуже різноманітна і залежить від виду плюща. У молодих рослин листя, як правило, трьох або п'яти лопатеві, близько розташовані один до одного.
Зустрічаються і ряболисті екземпляри мають білі або жовті смужки на зеленому тлі, внаслідок нестачі освітлення в цих прожилках генерується хлорофіл.

Освітлення: Кімнатний плющ може продовжувати розвиватися навіть у поганих для себе умовах, але якщо є можливість, то краще за все ця рослина зможе рости в півтіні, куди хоча б на декілька годин протягом дня проходитиме розсіяне сонячне світло. Та незважаючи на свою тіньовитривалість, при довгому дефіциті сонця плющ може втратити свою декоративність і строкатість забарвлення. Найголовніший ворог плюща - це прямі промені сонця, вони залишають на листках рослини сильні опіки, після чого рослина часто починає хворіти. Плющ не надто любить, коли його часто переставляють, особливо якщо при цьому змінюється джерело світла. «Кімнатна» ліана прекрасно реагує на свіже повітря і добре переносить протяги, тому слід обов'язково регулярно провітрювати приміщення, в якому знаходиться рослина.

Температура: Основна перевага плюща - безболісна реакція на опалювальний сезон в приміщенні, тому рослину найчастіше купують мешканці квартир. У літній час оптимальна температура коливається в рамках +22- +24 градуси, якщо стовпчик термометра піднімається вище, то слід збільшити частоту поливів і підняти рівень вологості в кімнаті. Взимку кімнатний плющ абсолютно спокійно переносить зниження температури до +16 градусів.

Полив: Ця рослина абсолютно спокійно відреагує, якщо ви про нього на певний час забудете, тимчасове пересихання земляної грудки не є згубним для даної рослини. Але звичайно ж, якщо є можливість, то рослину слід зволожувати в середньому раз в 5-7 днів в літній період, а в зимовий час - раз на два тижні. Однак, перезволоження грунту в горщику для плюща дуже небезпечне, оскільки загрожує різними хворобами, наприклад, кореневими гнилями. Якщо температура в приміщенні вище +24 градусів, то частоту поливу слід збільшити. Вода для поливу повинна бути м'яка, дощова, тала або така, що добу відстоялася.

Вологість повітря: Якщо ж літо видалося дуже спекотним і посушливим, то слід кожен день обприскувати рослини. Рівень вологості в приміщенні не принциповий для даного вазону, він спокійно реагує і на пересушене повітря, і на зволожене.

Розмноження: розмноження живцями: для цього способу слід зрізати живець плюща і поставити його в воду, до появи коріння, далі рослина висаджується в грунт і на перший час накривається склом або плівкою для створення тепличних умов. Як тільки плющ приживається - його пересаджують в горщик і доглядають за ним, як за дорослим рослиною.

розмноження пагонами: плющ - це ліана, тому наявність у нього довгих пагонів часто використовують для розмноження. Для цих цілий пагін зрізається і викладається на зволожену землю, при цьому листя залишаються зверху, а стебло заглиблюватися трохи в грунт. Найкраще накрити дану конструкцію склом або плівкою, тоді плющ вкорениться набагато швидше.

розмноження відводами: для цього методу слід поруч з дорослою рослиною плюща поставити горщик з зволоженою землею, куди прикопують довгий пагін, який слід надрізати з одного боку.

Рео

Батьківщина: Центральна та Південна Америка, а також Африка.

Опис рослини: Рео є багаторічна рослина висотою до 30 см. Його щільні листя можуть мати різноманітну забарвлення (від світло-зеленої до фіолетової). У представників різних сортів поверхню листової пластинки може мати довгасті смужки різних відтінків або розлучення.

Стебло рео прямостоячий з великою кількістю вузлів. Коренева система добре розвинена.Іноді рео впевнено називають традесканцією покривальчатой. Не всі згодні з цим, так як на відміну від традесканції, стовбур рео більш кремезний і не дуже гнучкий. Молоді екземпляри відрізняється вертикальний ріст, вони на традесканції мало схожі.

Освітлення: Найбільш оптимальним місцем для буде підвіконня, виходить на східну або західну сторону. Рослина буде себе добре відчувати на освітленому місці, але без прямих променів полуденного сонця. Якщо немає такої можливості, квітка рекомендується притіняти. В іншому випадку не уникнути появи на листових пластинках коричневих плям від сонячних опіків. При недостатньому освітленні листя втратять свою яскраве забарвлення і стануть блідими.

Температура: У літню пору температура повітря в приміщенні повинна бути в межах 20-25 °. Під час періоду спокою квітка рекомендується перенести в приміщення, де температура не менше 16 °.

Полив: З весни до осені рослина можна поливати 2-3 рази в тиждень. Рео може переносити нетривалі посухи. З настанням періоду спокою частоту поливів рекомендується скоротити до 1 разу на 3 тижні. Для поливу краще використовувати відстояну м’яку воду кімнатної температури.

Вологість повітря: Рео добре себе почуває в умовах кімнатного вирощування. Відмінно реагує на періодичне обприскування відстояною водою.

Розмноження: Відомо кілька способів, за допомогою використання яких виконується розмноження рео:

  1. живцюванням. За допомогою гострого ножа або леза з материнської рослини зрізається держак з 3-4 листям довжиною до 10 см. Він міститься в субстрат, який складається з торфу і піску (1: 1). Ємність з відростком накривається плівкою або банкою. Для провітрювання укриття потрібно знімати кожен день на 5-10 хвилин. Після вкорінення живця його можна пересаджувати в приготовлену грунтосуміш з перегною, дернової землі і піску. Не виключена можливість розміщення зрізаного відростка не в субстрат, а в воду. При цьому листи не повинні бути занурені в неї.

  2. розподілом. Для цього доросла рослина видаляється з горщика. З його кореневої системи потрібно акуратно видалити старий грунт. Після цього стане видно пошкоджені ділянки кореня, які необхідно зрізати. Місця зрізів присипаються подрібненим активованим вугіллям. Після його підсихання кущ ділиться на 2-3 частини, кожна з яких висаджується в окремий горщик.

  3. насінням. Використання цього способу не дає гарантії збереження сортових особливостей. Для розмноження рекомендується використовувати свіжий насіннєвий матеріал. Він висівається в субстрат з торфу і піску. Горщик накривається плівкою або банкою. Поливати грунт потрібно в міру її висихання. Температура повітря в приміщенні повинна бути в межах 19-24 °. Через 2-3 тижні насіння дадуть дружні сходи. По досягненню ними висоти в 10-15 см молоді екземпляри можна розсаджувати в окремі ємності.

Всі способи прості і доступні у виконанні навіть для початківця садівника.

Сансев’єрія

Батьківщина: тропічні і субтропічні ліси Африки, Північної Америки, Індонезії та Індії.

Опис рослини: У сансевієрії ефектні щільні темно-зелені, загострені, м'ясисті листя покриті цікавим малюнком і дуже декоративні. Довжина листя може досягати 1 м і більше. Іноді вони спрямовані вгору, іноді розпростерті в сторони в формі троянди, а іноді спрямовані майже горизонтально землі в залежності від сорту. Особливо красиво виглядають групові зарості, тому їх часто висаджують по кілька рослин разом в довгий горщик утворюючи живу оригінальну огорожу. Це витривала і невибаглива рослина, яка прикрасить Ваш будинок. А ще вона активно поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень, особливо активно в нічний час, тому його рекомендують ставити в спальнях. Крім того, сансевієрія ще є і лікарською рослиною.

Освітлення: Для вирощування кімнатної сансев'єрії підходить будь-яка експозиція, однак тривалий недолік світла може зупинити зростання та зменшити строкатість варієгатних форм. Тому все ж краще забезпечити квітку хоча б помірною кількістю сонячного освітлення. Захистити сукулент від палючих променів південної експозиції дозволяє воскове покриття на зрілому листю, але молоді листочки можуть отримати опіки, тому влітку краще уникати південних вікон.

Температура: Рослина адаптується до будь-яких температурних умов, але експериментувати з низькими температурами не варто, оскільки переохолодження провокує розвиток грибкової гнилі. Нижня безпечна межа температури взимку становить 15 ̊C, а верхня літня до 38 ̊C.

Полив: У цієї унікальної кімнатної квітки є тільки одне слабке місце - вона ненавидить надлишок вологи в ґрунті, що призводить до гниття коренів та відмирання листя. Тому полив необхідний убогий — влітку раз в 10-14 днів, а взимку кожні 3 тижні, при цьому використовувати можна звичайну водопровідну воду, тільки не холодну та відстояну. Кількість вологи залежить також від освітлення — чим менше світла, тим менше потрібно води.

Сукулент стійкий до тривалої посухи та може витримати кілька тижнів без зрошення. В прохолодних умовах намагайтеся поливати по краю вазона, щоб вода не потрапила в центр листяної розетки.

Вологість повітря: У догляді за сансев'єрою вологість можна не враховувати, оскільки квітка любить сухе повітря та добре себе почуває в домашніх умовах. Рекомендується тільки періодично протирати листяні пластини від пилу.

Розмноження: Розмножується сукулент вегетативно — діленням кореневищ, прикореневими нащадками та листям. У першому випадку розетки відокремлюють та розсаджують в нові горщики. У сансев'єрії «тещин язик» довге листя з частиною корінця та відокремлені бічні нащадки швидко вкорінюються в ґрунтовій суміші. Сансев'єрія легко розмножується листям. Найчастіше таким способом розмножують «тещин язик». Для процедури беруть зріле листя та ділять його на фрагменти довжиною 5-10 см. Залишають у темному місці на 2-3 години, щоб зрізи підсохли.

Потім нижню частину листяних фрагментів опускають в порошок, що стимулює утворення коренів та заглиблюють на 1-2 см у зволожений кактусовий ґрунт або суміш з перліту й піску (1:1). Живці ставлять в місце з розсіяним світлом при температурі 20 ̊С. Періодично ґрунт зволожують за допомогою спрею. Укорінення зазвичай займає 4-6 тижнів, що видно з росту молодого листочка поруч з живцем, після чого саджанці можна пересадити в окремі горщики по одній або відразу по 2-3 рослини.

Спатіфіллум

Батьківщина: Південна Америка.

Опис рослини: Спатифілум – декоративна культура, яка в природі росте в тропічному і субтропічному кліматі. У середній смузі нею прикрашають підвіконня приватних будинків і міських квартир. Рясне цвітіння «жіночого щастя» може розтягнутися на тривалий час, якщо створити необхідні умови вирощування і забезпечити відповідний догляд.

Освітлення: Рослину слід захищати від прямих сонячних променів. Краще розміщувати горщик на підвіконнях східного і західного напрямків, де багато м’якого світла, оскільки недолік освітлення може скоротити термін цвітіння або привести до його відсутності.

Температура: Не можна допускати протягів, квітка дуже чутлива до них і може навіть загинути. Температурний режим залежить від пори року. Влітку квітці підходить квартирна температура, а взимку значення має бути на рівні 18 ° C. Критичні значення температури – 15 і 32 ° C. 

Полив: Зволожують «жіноче щастя» рясно, але таким чином, щоб в коренях не застоювалася волога. Між порціями води поверхневий шар повинен встигати просихати. У період спокою, який припадає на листопад-січень горщик розміщують на вологій гальці або керамзиті.

Вологість повітря: Оскільки квітка росте в болотистих місцях, поруч з горщиком варто розміщувати ємність з водою, що забезпечить необхідну вологість.

Розмноження: Розмножують «жіноче щастя» зазвичай вегетативно, зокрема шляхом поділу куща. Найдоцільніше зробити це під час запланованої щорічної пересадки: спатифіллум, що розрісся, акуратно розділяють на декілька частин і висаджують в окремі горщики зі свіжим ґрунтом. Одразу після посадки їх рекомендують частіше обприскувати.

Досить успішним є розмноження і верхівковими живцями. Цей спосіб дає змогу вберегти від пошкодження кореневу систему. Біля основи рослини за допомогою гострого ножа нарізають живці з невеликими зачатками коренів, висаджують їх у пухкий субстрат і накривають банкою або поліетиленовим пакетом. Парниковий ефект сприяє прискореному укоріненню.

Товстянка

Батьківщина: Південна Африка.

Опис рослини: Найчастіше використовується назва «Грошове дерево». Листки товстянки дуже схожі на копійки, звідси і назва «Грошове дерево». Багато людей вірить, що коли в домі є грошове дерево, то сім’я житиме у достатку і благополуччі.

Освітлення: Найбільш комфортно рослина відчуває себе на південно-західному чи східному боці квартири. Декоративність рослини не псується від попадання прямих сонячних променів, тому допускається розміщення біля південного вікна.

Через нестачу світла можуть опадати листки і витягуватися пагони, тому в літній час бажано перемістити вазон з рослиною на балкон або терасу.

Температура: Кімнатна рослина дуже любить свіже повітря, але негативно реагує на різку зміну температур. Тому «прогулянки» на балконі або на вулиці краще проводити в теплу пору року, коли різниця температур в приміщенні і на вулиці – мінімальна. У теплі місяці товстянка любить температуру від 20 до 25 градусів, а в період спокою (в зимовий час) – від 10 до 15 градусів.

Полив: Хоч товстянка і відноситься до вологолюбних представників, але зайва волога в грунті їй тільки нашкодить. По-перше, при водному надлишку може сповільнитися ріст і розвиток, а по-друге, можливе загнивання кореневої частини рослини. Найкраще поливати квітку після того, як верхній шар грунту просохне приблизно на один сантиметр в глибину. Обсяг поливної води – помірний, а ось з початком цвітіння – кількість води для поливів необхідно збільшити. Для водних процедур важливо використовувати воду кімнатної температури.

Вологість повітря: Цей фактор не має впливу на ріст товстянки. Вологість повітря в приміщенні може бути високою або низькою, кущ буде рости однаково добре.

Розмноження: Розмножують крассулу насінням, листками та живцями. Спосіб розмноження грошового дерева насінням застосовують рідко, так як розмножити крассулу листовими і стебловими живцями ніяких труднощів не складає.

Фіалка (сенполія)

Батьківщина:

Опис рослини: Фіалка триколірна має тонкий, стрижневий малогіллястим, буруватий корінь, який майже прямо входить в землю. Стебло звичайне гіллясте, тригранне, голе або опушене, з відігнутими вниз волосками, порожнє усередині; нерідко від кореня відходять декілька прямостоячих або сланких стебел. Листя почергове, просте, черешкове, голе або по жилках розсіяно-волосисте. Нижнє листя широкояйцеподібне, з досить довгими черешками, верхнє — довгасто-ланцетне, сидяче з короткими черешками; прилисники по два при кожному листку, перисто-ліровидне, довше листкових черешків. Квітки поодинокі, неправильні, зигоморфні, сидять на довгих, трьох- або чотиригранних, голих або злегка опушених, нагорі загнутих квітконосах, що виходять поодинці з листових пазух. Оцвітина подвійна, чашолистків і пелюсток по 5, не зрощених між собою. Тичинок 5, маточка 1 з викривленим стовпчиком, зав'язь верхня.Вінчик окремолисний, лійчастий, світло-жовтий (у ф. Польовий), фіолетово-синій з жовтими вкрапленнями (у ф. Триколірної), з майже білими верхніми пелюстками. Пелюстки коротше чашолистків або ледь їх перевищують. Нижній пелюстка майже округлий, має короткий, що не перевищує довжини придатків чашолистків шпорец, в якому збирається нектар, що виділяється двома нижніми тичинками. Верхні пелюстки ланцетоподібні, бічні - спрямовані вгору. Плід - трехстворчатого коробочка. Семенаобратнояйцевідние, гладкі, жовтувато-коричневі.

Освітлення: На рослину не повинно потрапляти пряме сонячне проміння. Яскраве розсіяне світло, береже сенполію від сонячних опіків. Для вирощування найкраще підходять західні і східні вікна. Для того, щоб рослина була освітлена з усіх боків, її періодично повертають. Щоб сенполія цвіла цілий рік, можна використовувати штучне освітлення. Краще всього для цієї мети підійдуть люмінесцентні лампи. Сенполії бояться холодних протягів.

Полив: Поливати 2 рази на тиждень. Вода для поливання повинна бути кімнатної температури, або декілька градусів більше. Земля в горщику повинна бути вологою, а не мокрою. При переливанні в сенполії може загнити коренева система. Не можна залишати надлишок води на піддоні.

Температура: Ідеальною вважається температура +18…22 °C.

Вологість повітря: Вологість повітря має бути не нижче '50 %'. Обприскувати рослини небажано. Робити це можна лише під час цвітіння, при цьому воду слід розпиляти дуже дрібно. Можна поставити горщик в піддон з сирою галькою або розмістити його серед інших рослин.

Розмноження: Сенполії легко розмножувати листовими черенками, частиною листка і дочірніми розетками. Найпоширеніший спосіб — листовим держаком. Для цього потрібний здоровий листок, що сформувався. Млявий листок, як правило, загниває. Довжина черешка має бути 3—4 см. Держак ставлять у воду до утворення коріння або висаджують в рихлий ґрунт на глибину не більше 1,5—2 см. Саджанець поливають теплою водою і вкривають для збереження вологості поліетиленовим пакетом, температура — не нижче 20—22 °C. Утворення коріння і розвиток діток триває до 1—2 місяців.

Хавортія

Батьківщина: Південно-Західна і Південна Африка.

Опис рослини: Хавортія - маленьке рослина, що має величезне видове різноманіття. Її, напевно, можна назвати «на любителя» - вона не володіє розкішними листям і квітами. Але тим не менше має велику популярність серед квітникарів усього світу. Рослина хоч і не відрізняється примхливим характером, але все-таки варто знати правила догляду на зим в домашніх умовах, дотримуючись яких ви напевно подружитеся з цим екзотом. Хавортія - рослина невелика. У висоту виростає від 7 до 30 см. Листя м'ясисті і щільні, темно-або світло-зеленого кольору, коричневі або синьо-зелені. Вони зібрані в розетки, розташовані на дуже короткому стеблі або на рівні грунту. Поверхня листа може бути гладкою або з білими, схожими на глазур горбками, які іноді зливаються в смуги і штрихи. Край листової пластини теж різноманітний - зубчастий, покритий «віями», абсолютно гладкий, а кінчик листа - гострий або згладжений.

Освітлення: Хавортія смугаста є світлолюбна сукулентів і найкраще себе почуває при яскравому розсіяному світлі. Прямі промені сонця негативно позначаються на декоративному вигляді рослини, тому від жарких променів сонця її рекомендують притенять.Внаслідок цього її нерідко розташовують в тіні більших кімнатних квітів на вікнах, що виходять на південь. Найкраще їй підходить західне або східне розташування, де вона може обходитися без притінення. Хавортія може рости і на північній стороні будинку, в тіні, але таке освітлення буде послаблювати рослина.Влітку цей суккулент можна виносити в сад або на балкон в місця з хорошим освітленням сонця, але без прямих променів. Вона любить свіже повітря.

Температура: У період вегетації, який припадає на березень-жовтень, оптимальним проміжком температур буде + 15 ... + 27 ° С. У літню спеку хавортія смугаста може перенести спеку в + 30 ° С, але їй потрібен буде більш частий полив і відсутність прямих сонячних променів.

Період спокою вимагає більш низьких температур в діапазоні + 10 ... + 15 ° С. Більш холодну зміст (нижче + 5 ° С) може пошкодити цьому сукулентів і спровокувати появу чорноти на листках. Тому слід простежити, щоб підвіконня, де тримають хавортию, не був занадто холодним, і на рослина не дув протяг з морозу.

Не у всіх є можливість знизити температури для організації зимового спокою. У цьому випадку рослина треба прибрати подалі від батарей і рідше здійснювати полив, щоб не допускати його зростання в зимовий період.

Полив: Помірний полив - запорука здорового розвитку хавортии. У літній період рослина зволожують 2-3 рази на місяць, все залежить від температурних умов. Якщо влітку хавортія знаходиться на відкритому повітрі, полив повинен бути більш рясним і частим. У тіні субстрат пересихає не так швидко, тому зволожують його трохи рідше. Черговий полив можна здійснювати, якщо земля майже повністю просохне. Зимовий полив зводиться до 1 разу на місяць. Обов'язково зливайте воду з піддону.

Вологість повітря: Сухе повітря ніяк не шкодить рослині, і немає необхідності обприскувань. Хавротію можна і потрібно періодично промивати від пилу і бруду. Головне - не допустити при цьому перезволоження грунту або скупчення вологи в розетці біля основи.

Розмноження: Хавортию смугасту можна розмножувати дітками, листочками і насіннєвим способом. Сам процес розмноження краще проводити в весняний період.

Хлорофітум

Батьківщина:

Опис рослини: Хлорофітум - широко поширена кімнатна рослина, яку переплутати з якою-небудь іншою достатньо складно. Листя у нього довгі, вузькі, представлені розеткою. По листю темно- та світло-зелені поздовжні смуги. Догляд - відносно не складний. Хлорофітум має властивість очищення повітря від пилу, хвороботворних бактерій, а також вуглекислого газу та безлічі шкідливих речовин. Завдяки йому мікроклімат в приміщенні значно поліпшується, тому його намагаються вирощувати в громадських місцях (школах, дитячих садах, лікарнях).

Освітлення: Добре росте на і сонці, і в півтіні. Однак при хорошому освітленні рослини стають більш пишними, листя у них ширші, а розетки більші і численніші. А при нестачі світла забарвлення ряболистих видів хлорофітума стає блідим. Влітку, якщо є можливість, добре винести рослину на свіже повітря.

Температура: Оптимальна температура 15-18 градусів за Цельсієм. Витримує зниження до 8 градусів.

Полив: Хлорофітум - рослина вологолюбна. Поливають хлорофітум взимку 1 раз в тиждень, а влітку кожні 3 дні. Однак, треба стежити, щоб не було зайвого "заливання" і "засушування" земляного кому, тому що в результаті кінчики листя у стають коричневими. Такі засохлі кінчики можна обрізати і рослина знову поверне свій декоративний вигляд.

Вологість повітря:  Хлорофітум цілком стійкий до сухого повітря в квартирах. Періодично слід також обмивати листя від бруду і пилу. Листя у найбільш поширених видів хлорофітума не надто широкі, але мають улоговинку посередині, де пил накопичується досить швидко.

Розмноження:

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.