Розвиток параолімпізму та спорту інвалідів має більше ніж столітню історію. Перші спроби залучення людей з обмеженими фізичними можливостями до фізичної культури та спорту були зафіксовані у 1888 році, коли в Берліні сформувався перший спортивний клуб для людей із вадами слуху. Перші всесвітні ігри глухих ( пізніше – Дефлімпійські ігри) відбулися 10-17 серпня 1924 року у Парижі.
Лише після Другої Світової війни до спорту почали активно долучатися інваліди с порушенням в роботі опорно-рухового апарату. У 1944 році у межах проведення обов’язкової частини комплексного лікування була впроваджена спеціально розроблена спортивна програма для «візочників».
Її розробником став Людвіг Гуттман – нейрохірург німецького походження, який емігрував до Великої Британії у 1939 році, рятуючись від нацистської окупації.
Згодом ігри Гуттмана перетворилися на міжнародне спортивне свято, що об’єднувало спортсменів багатьох європейських країн. Поступово світ переконувався у тому, що на фізичну культуру і спорт мають право також і люди з інвалідністю. Під час проведення Олімпійських ігор у Мельбурні 1956 рік Міжнародний Олімпійський комітет нагородив Міжнародну Сток-Мандевільську федерацію спортсменів з обмеженими фізичними можливостями спеціальним кубком за втілення в життя олімпійських ідеалів гуманізму.
Міжнародні ігри інвалідів ( фактично І Літні Параолімпійські ігри) відбулись у 1960 році у Римі ( І талія) через кілька тижнів після завершення звичайної Олімпіади. У цих іграх взяли участь 400 спортсменів на візках із 23 країн. Програма ігор складалася з легкої атлетики, плавання, фехтування, баскетболу, стрільби з лука, настільного тенісу.
Вперше зимові спортивні протиборства серед спортсменів з ампутованими кінцівками та вадами зору були організовані у 1976 році у м. Орнсколддсвік ( Швеція). Представники 14 країн брали участь у Перших Зимових параолімпійських іграх. Більше ніж 250 учасників змагань виборювали звання чемпіонів у лижних гонках та естафеті.
Параолімпійські кольори, що дотепер відображають спортивну символіку спорту інвалідів: червоний, синій і зелений – означають розум, тіло і твердий дух.
Параолімпійський рух в Україні почав розвиватись з 1989 року, коли в країні було створено перші фізкультурно-спортивні та оздоровчі клуби інвалідів. Пізніше на їх основі сформувались 4 національні федерації спорту людей із вадами опорно-рухового апарату, зору, слуху тощо. 1992 рік після об’єднання цих федерацій утворився Національний комітет спорту інвалідів України, що представляє Україну у міжнародному параолімпійському та дефолімпійському русі й виконує функції Національного параолімпійського комітету.
Вперше українські паралімпійці взяли участь у Паралімпіаді в Атланті (США) у 1996 році, виборовши 1 золоту, 4 срібні та 2 бронзових медалі. А вже на Паралімпіаді в Пекіні ( Китай) у 2008 році українські спортсмени здобули 74 медалі: 24 золотих, 18 срібних і 32 бронзових. На зимових Паралімпійських іграх у Ванкувері ( Канада) у 2010 році українці вибороли 5 золотих, 8 срібних та 6 бронзових медалей, посівши у загальному заліку 4 місце.
