Матеріали присвячені «київським неокласикам» — елітарному об'єднанню українських поетів-модерністів 1920-х років, відомому як «п’ятірне гроно» та розкривають естетичне кредо митців, які орієнтувалися на античність, європейську класику та українське бароко, протиставляючи високе мистецтво пролетарській культурі. Матеріали містять біографічні відомості про лідера групи Миколу Зерова та його соратників: Максима Рильського, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмару та Юрія Клена. Особлива увага приділяється трагічній долі інтелектуалів, більшість із яких стали жертвами сталінських репресій у часи Розстріляного відродження.


