Учні знатимуть суть оцінної лексики (лексика, що виражає ставлення мовця до названого предмета, ознаки чи дії) та її поділ (емоційно-оцінна та раціонально-оцінна); основні функції та стилістичну роль оцінної лексики, неологізмів і застарілих слів у різних стилях мовлення;
Учні вмітимуть розрізняти оцінну лексику, неологізми та застарілі слова (архаїзми, історизми) у тексті; аналізувати зразки текстів (переважно художніх і публіцистичних), пояснюючи, який оцінний чи стилістичний ефект створюють використані неологізми чи застаріла лексика; доцільно використовувати оцінну лексику, неологізми чи застарілі слова (з певною стилістичною метою) для збагачення та увиразнення власного усного та писемного мовлення.
Учні усвідомлюватимуть та цінуватимуть багатство й виразність української лексики; значення слова як засобу не лише номінації, а й вираження ставлення (оцінка) та створення естетичного впливу (стилістична функція); культуру мовлення та необхідність свідомого, доречного і стилістично виправданого вибору лексичних засобів у різних комунікативних ситуаціях; особисту відповідальність за влучність і точність висловлювання, формування власної мовної картини світу.
