Освітній проект Тема: «Народна іграшка в роботі з дітьми раннього віку»

Опис документу:
Іграшка – це перша перлина народного мистецтва, з якою знайомиться дитина. Через іграшку вона пізнає світ, розвивається, виховується. Народна іграшка перейнята любов’ю і щедрістю, добром та гумором. Вона проста, зрозуміла, приваблива, розкриває захоплюючий казковий світ, надихає на добро, бажання творити. Різноманітна тематика народної іграшки: люди, тварини, птахи, посуд, знаряддя праці, моделі житла.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)

комбінованого типу №66 «Журавлик»

Слов’янської міської ради

Освітній проект

Тема: «Народна іграшка в роботі

з дітьми раннього віку»

Підготувала:

вихователь дітей раннього віку

Задворна Л. О.

Слов’янськ

Тип проекту: інформаційно-творчий,

За тривалістю: короткотривалий,

  • груповий

Учасники проекту:

  • діти раннього віку (2 р. м. – 3 р. 2 м.)

  • їх батьтки

  • вихователь

  • музичний керівник

  • практичний психолог

Термін реалізації: 10 днів

Етапи реалізації:

  1. Підготовчий

  2. Основний

  3. Заключний

Очікувальні результати:

    • збагачення знань дітей про народну іграшку;

    • збагачення словникового запасу у дітей;

    • збагачення батьківського досвіду про значення народної іграшки в житті дитини;

    • позитивні емоції, здоров’я, всебічний розвиток дитини.

Взаємодія з іншими видами діяльності:

  • розвиток мовлення

  • сенсорний розвиток

  • зображувальна діяльність

  • музичний розвиток

  • дитина в довкіллі

  • трудова діяльність

  • пізнавальна сфера

  • моральне виховання

  • фізичне виховання.

Актуальність

Де шукати досконалі форми, простоту, образність, оригінальність, вдалу кольорову гаму, потужний емоційний вплив на вихованців?

Вони поряд – це вироби народних майстрів, зокрема іграшки. Іграшка – це перша перлина народного мистецтва, з якою знайомиться дитина. Через іграшку вона пізнає світ, розвивається, виховується. Народна іграшка перейнята любов’ю і щедрістю, добром та гумором. Вона проста, зрозуміла, приваблива, розкриває захоплюючий казковий світ, надихає на добро, бажання творити. Різноманітна тематика народної іграшки: люди, тварини, птахи, посуд, знаряддя праці, моделі житла. Це дозволяє використовувати зразки народних іграшок у різних розділах програми та побудувати систему у роботі педагога.

Мета проекту:

  • створити умови для розвитку пізнавальних, творчих здібностей дітей та батьківу процесі розробки освітнього процесу;

  • формувати знання дітей про дерев'яну та рослинну народну іграшку;

  • розвивати та підтримувати інтерес дітей до народної іграшки;

  • підвищити психолого педагогічну культуру батьків про значення народної іграшки в житті дитини, її значимість у всебічному розвитку малюків.

Засоби;

  • знайомство дітей з народними іграшками: дерев'яними, рослинними

  • дослідницька робота з дітьми по ознайомленню з матеріалом з якого виготовлена народна іграшка;

  • включення народної іграшки в ігри, маніпулювання ними;

  • самостійна гра народною іграшкою;

  • залучення батьків до вирішення питань проекта.

Методи та прийоми:

  • формувати та розвивати комунікативні навички, бажання використовувати народну іграшку у спільній та самостійній діяльності;

  • збагачувати знання дітей про види української народної іграшки ( дерев'яна, рослинна);

  • збагачувати словниковий запас;

  • долучати дітей та батьків до декоративно-прикладного мистецтва яворівської іграшки;

  • розвивати навички зображувальної творчості, трудової діяльності;

  • розвивати активнее мовлення, дрібну моторику пальців рук, слухову увагу, мислення;

  • прищеплювати дітям та батькам духовну цінність народної іграшки, гармонійне відчуття радості праці та краси;

  • викликати пізнавальний інтерес, позитивні емоції до народної іграшки та бажання взаємодіяти з іграшкою;

  • познайомити батьків з різними видами української народної іграшки (дерев'яна, глиняна, рослинна, з ниток, тряпічна);

  • підвищити ефективність педагогічної просвіти батьків щодо використання народних іграшок у розвитку дітей;

  • долучати батьків до виготовлення народних саморобних іграшок;

  • збагатити виховний досвід батьків із зазначеної теми.

Етапи реалізації:

  1. Підготовчий етап

    • вивчення методичної літератури по ознайомленню дітей з народною іграшкою;

    • добірка іграшок, художніх творів, народної творчості, ілюстрацій;

    • заготовка наглядного матеріалу: зріз дерева; качан, зерно, стрижень (початок) кукурудзи, талашу (листя) кукурудзи;

    • виготовлення дидактичних ігор, силуетів іграшок з фанери, цупкого паперу для продуктивної діяльності; дерев'яних кубиків, пластин та їх розмальовування елементами яворівського розпису;

    • підбір мультфільмів до теми;

    • підготувати виставки:

- «Народна іграшка»

- дидактичного матеріалу

  • підготувати майстер-клас «Розмалюй яворівську забаву»

  • обговорення з батьками дітей питань щодо реалізації проекту.

  1. Основний етап

Спільна діяльнісь практичного психолога, музичного керівника, вихователя та дітей

п/п

Зміст

Мета

Учасники

проекту

1

1. Розгляд ілюстрацій із зображенням кукурудзи;

макету кукурудзи, качану кукурудзи.

Сюрпризний момент: кошик з кукурудзею.

Проблемне запитання: Навіщо нам багато качанів кукурудзи?

2. Розгляд дерев'яного зрізу.

3. Показ та спостереження за іграшкою.

Розгляд предметних картинок із зображенням народних іграшок; альбому «Забава»

4. Розгляд іграшок: свищика, сопілки, яворівської іграшки – коника-гойдалки, півника, ляльки Талашечки, пташки (з листя кукурудзи), ляльки зі злущеного качана кукурудзи - стрижня, шумових іграшок (з використанням зерна кукурудзи, талашу, дерев'яної палочки)

- вчити дітей уважно розглядати ілюстрацію та зосереджуватися на зображенні;

- розширювати знання дітей про те, звідки до нас прийшла іграшка;

- розвивати спостережливість, вміння обстежувати предмет.

- розвивати вміння сприймати мовлення дорослого;

- дати уявлення про народну іграшку;

- удосконалювати вміння дітей упізнавати на картинках іграшки, називати їх;

- відповідати на запитання вихователя;

- залучати дітей до милування народною іграшкою, викликати емоції та позитивний відгук;

- виховувати інтерес до ігор, різноманітних дій з народними іграшками

практичний психолог, вихователь,

діти

2.

Пошуково-дослідницька робота.

  1. Дослідження качана кукурудзи;

- чим вкритий качан?

- талашу (листя) можна рвати, різати, шурхотіти, м'яти;

- що сховано під листочками?

- зерна розмішені рядочком на стрижні, тверді, маленькі, жовтого кольору, округлої форми;

- що лежить на зернівках?

- «волосся» сухе, легко розім'яти.

Дослід: сухе листя шурхотить, а вологе?

2. Спостереження за проростанням зерен кукурудзи.

3. Розглянути паростки на зернах кукурудзи.

Висновок: потрібне рослині тепло, вода, світло

4. Дослідження дерев'яного зрізу:

- твердий, мішний, має малюнок у вигляді кілець);

- іграшку вирізають гострим ножем або випилюють (розгляд силуету площинної іграшки)

- розвивати дрібну моторику пальців рук, тактильні відчуття;

- розширювати словниковий запас;

- ознайомити дітей з властивостями талашу (листя), зрізу.

вихователь,

діти

3.

Розвиток мовлення

1. Бесіда про те, якими іграшками діти люблять гратися.

«Як купували іграшку»

- історія-розповідь вихователя про те, як потрапила до дітей нова іграшка. Показ іграшки. Опис зовнішнього вигляду іграшки (колір, візерунок, розмір)

2. Слухання:

- легенди, казки про кукурудзу;

- уривок української народної казки «Івасик-Телесик»;

- Г. Грабас «Казка про яворівську іграшку»;

3. Читання віршів, потішок про народну іграшку;

- Л. Федотової «Чудо кукурудза»;

- В. Ладижець «Сопілка»;

- І. Січовика «Іграшки»;

- «Поспішає на обід на коняці старий дід»;

- «Грають музику музики…»;

- «Гарний хвостик у півника»;

- «Добрий тесля».

4. Розучування;

- І. Неходи «Петя-Півник»;

- «Півник, півник, молодець»;

- «Гойда-да, гойда-да! Добра в коника хода»;

- «Ой без дуди, без дуди…»

- закріпити назви іграшок, залучати до елементарної класифікації;

- ознайомити дітей з новою іграшкою (коник-гойдалка), спонукати іх до активних дій; формувати вміння обстежувати предмет.

- вчити дітей емоційно сприймати зміст казки, легенди;

- спонукати дітей розглядати ілюстрації до казок;

- охоче вступати в контакт, відповідати на запитання;

- розширювати активний словник дітей назвами іграшок;

- виховувати інтерес до народної творчості, художнього твору.

- продовжувати ознайомлювати дітей з літературними творами, фольклором;

- заохочувати слухати і запам'ятовувати окремі фрази, позитивно реагувати;

- розвивати словник дітей словами-назвами народних іграшок; вміння відповідати на запитання.

- продовжувати вчити дітей уважно слухати твір;

- викликати бажання повторювати рядки літературного твору за вихователем,

запам'ятовувати його;

- створювати позитивну, емоційну атмосферу під час слухання вірша, потішки;

- прищеплювати любов до народної іграшки.

практичний

психолог,

вихователь,

діти

4.

Пізнавальна сфера

«Народні іграшки»

Запропонувати дітям самостійно виготовити шумову іграшку та поторохтіти нею. (діти в баночки насипають зерно кукурудзи, закручують кришки)

- продовжувати знайомити дітей з народною іграшкою;

- навчати вибирати іграшки заданої властивості (зібрати дерев'яні іграшки на дотик, з тканини, з талашу);

- розвивати дрібну моторику пальців рук;

- закріпити вміння обводити пальцем контур дерев'яної іграшки;

- вчити розпізнавати звуки музичних іграшок;

- називати звуки за силою звучання (тихо– гучно);

- закріпити кольори – червоний, жовтий, зелений, синій.

вихователь,

діти

5.

Дитина в довкіллі

Розгляд картини «Поділися іграшкою»

- вчити дітей уважно розглядати картину та зосереджуватися на зображенні;

- розвивати активнее мовлення;

- виховувати дружелюбність у дитячому колективі, бажання ділитися іграшками.

вихователь,

діти

6.

Зображувальна діяльність

1. Малювання

«Яворівська забава – пташка»

«Зернятка для півника»

«Качан кукурудзи»

2. Аплікація

«Пташка-свищик»

«Кукурудза»

3. Ліплення

«Намисто для ляльки»

«Кукурудза для коника»

(мулепатат)

Участь у грі «Частування коника»

- закріпити прийоми: примакування пальцем, пензликом, паличкою; формувати вміння дітей акуратно користуватися фарбою під час малювання; вчити правильно тримати пензлик; виховувати інтерес до малювання.

- продовжувати вчити викладати аплікаційні форми, орієнтуючись на зразок;

- розвивати дрібну моторику рук та інтерес до заняття;

- виховувати самостійність;

- закріплювати знання основних кольорів.

- прдовжувати вчити дітей розкачувати мулепатат у кульки – «намистинки, зернятка»; розвивати навички бачити у шматочку мулепатату образ – намисто, зерно кукурудзи у вигляді кульки;

- розвивати інтерес до гри і трудових дій, дрібну моторику рук, увагу, відчуття форми та кольору; виховувати самостійність; активізувати у словнику дітей поняття «круглий».

вихователь,

діти

7.

Конструювання

«Двір для півника»

«Доріжки» (короткі, довгі)

«Поличка для іграшок»

«Загорожа для коника»

«Будиночок для ляльки»

Самостійні ігри дітей з будівельним матеріалом.

- спонукати дітей до втілення ігрового задуму;

- викликати почуття радості від спільної діяльності з дорослим;

- вчити малят ставити цеглинки вертикально по колу, щільно притуляючи їх одна до одної;

- вправляти у складанні кубика на кубик;

- спостерігати за діями вихователя, який будує просту споруду для іграшкової ляльки;

- удосконалювати вправність дітей у конструювання;

- розвивати у дітей бажаняя самостійно конструювати;

- розвивати у дітей дрібну моторику пальців рук.

вихователь,

діти

8.

Дидактичні ігри:

«Парні картинки»

«Хованки з іграшкою»

«Лото»

«Виклади візерунок»

«Склали з частин ціле»

(пташка, коник)

«Послухаємо, що звучить»

«Якої іграшки не стало»

(на столі 4 іграшки (коник, свищик, пташка, лялька Талашечка). Діти за сигналом заплющюють очі «ніч», тим часом одну іграшку вихователь ховає. Діти «прокидаються» і помічають, якої іграшки не стало.

«Чарівна торбинка»

«Одягни ляльку»

«Дай мені іграшку з…»

«Назви іграшку і знайди собі пару»

- вчити дітей порівнювати іграшки; розвивати стійкість уваги, мислення,

мовлення і пам'ять; виховувати у дітей самостійність;

виховувати інтерес до іграшок; розвивати мислення, увагу, мовлення.

- створити умови для позитивного настрою дітей; розвивати пам'ять,

мовлення, вміння орієнтуватися у просторі; виховувати бережнее ставлення до іграшок.

- вчити дітей порівнювати, розвивати увагу, мислення, мовлення, пам'ять;

виховувати у дітей самостійність, зосередженість

- продовжувати вчити викладати готові форми, орієнтуючись на зразок;

- розвивати дрібну моторику рук

- продовжувати розширювати знання дітей про іграшки, вчити складати з частин ціле за взірцем; розвивати дрібну моторику пальців рук, просторове уявлення, мислення, мовлення; виховувати старанність, бажання доводити справу до кінця.

- закріпити знання дітей про назви музичних іграшок: сопілка, свищик, деркач, шумові іграшки; викликати бажання знаходити їх і називати.

- розвивати у дітей пам'ять, мислення, мовлення, вміння орієнтуватися у просторі; сприяти вихованню дружніх стосунків; виховувати бережнее

ставлення до іграшок.

- розширювати знання дітей про іграшки , їхні властивості; вміння слухати інших дітей; мислення дітей, пам'ять, мовлення; розвивати тактильні відчуття.

- продовжувати знайомити дітей з різними кольорами, розрізняти, називати, добирати за взірцем; розвивати мислення, увагу, мовлення; виховувати естетичний смак.

- закріпити знання про народну іграшку, візерунки;

- навчати вибирати іграшки заданої властивості;

- розвивати пам'ять, мислення, мовлення.

- активізація словника дітей та розвиток умінь співвідносити іграшки, знаходити однакові.

Стимулювати дітей до активної діяльності та комунікативного спілкування з народними іграшками

вихователь,

діти

9.

Рухливі ігри

«Знайди ляльку»

«Хто зіграє…»

«Я маленький хлопчик»

«Дім для нашої лялі»

«Доповзи до брязкаьця»

Хоровод «Кукурудзяна каша»

«Запрошення»

- розвивати вміння узгоджувати слова з рухами;

- виховувати любов до поетичного слова, усної народної творчості

музичний

керівник,

вихователь,

діти

10.

Музичне виховання

1. Слухання:

- колискових;

- «Коник» сл. Т. Волгіної, муз. А. Філіпенко

- «Пісня про кукурудзу»

сл. Н. Попова, муз. Н. Ніколіна

2. Співи

– «Печу, печу хлібчик». Слова народні, муз. В. Верховинця

3.Танці

- «Танок з ляльками». Українська народна мелодія, обробка М. Лисенка

4. Вправи

- Вправи з брязкальцями, шумовими іграшками. Українська народна мелодія

5. «Ой, заграйте музики»

(гра на музичних інструментах)

- продовжувати знайомити малят із іграшковими музичними інструментами та їх звучанням, з малими фольклорними формами;

- вчити дітей слухати мелодію, підспівувати пісні;

- розвивати слухову та зорову увагу дітей;

- закріпити танцювальний елемент «притуп ногою», «колисання ляльки»; звуконаслідування «туп-туп», «а-а-а», «цок-цок»

музичний

керівник,

вихователь,

діти

11.

Пальчикові ігри (додоток)

- «Коники»

- «Умілі ручки»

- «Півник»

- виховувати у дітей любов та інтерес до художньої літератури, продовжувати вчити дітей обігрувати ситуації за змістом народних пісень; активно насдідувати дії дорослих

вихователь,

діти

12.

Фізичний розвиток

- розвивати ігрові навички, координацію рухів; збагачувати рухливий досвід дітей; закріпити виконання основних видів руху через ігри та ігрові вправи; виховувати увагу.

музичний

керівник,

вихователь,

діти

13.

Трудова діяльність

«Добрі справи»

- запропонувати дітям розкрити качан кукурудзи від талашу (листя);

- облущити зернятка зі стрижня;

- скласти талаш у миску та залити водою;

- залучати дітей до годування мешканців куточка природи, посіву зерна кукурудзи та поливання «городу»;

- залучати дітей до збирання іграшок;

- вчити ставити іграшки на свої місця, бережно поводитися з ними

- виховувати бажання відгукуватися на прохання дорослих: «принеси», «поклади», «дай», «знайди»;

- розвивати вміння діяти за вказівкою;

- розвивати навички, інтерес до трудових дій, дрібну моторику рук;

- виховувати охайність, самостійність, бережливість.

вихователь,

діти

Спільна діяльність вихователя та батьків

1.

Бесіда з батьками про важливість їх участі в проекті.

- залучати батьків до активної уасті в проекті;

-

вихователь,

батьки

2.

Доручити батькам закріпити (повторити) з дітьми вірші, потішки, пальчикові ігри про народну іграшку.

вихователь,

батьки

3.

Виготовлення дидактичних ігор.

Робота з батьками: спільно з дітьми розписати силует яворівської забави.

вихователь,

батьки

4.

Створення народних іграшок.

- виготовлення іграшок з талашу: пташка, ляльки, шумові іграшки;

- лялька із кукурудзяного стрижня;

- виготовлення дерев'них силуетів:

пташки, коник, півник;

- виготовлення іграшки «коник-гойдалка» з цупкого паперу, фанери;

- виготовлення дерев'яних кубиків, пластин та їх розмальовування елементами яворівського розпису.

вихователь,

батьки

5.

Обговорення питань до майстер-класу «Розмалюй яворівську забаву».

вихователь,

батьки

6

Консультації, поради

- «Як правильно вибрати дитині іграшку?»

- «Народна іграшка у вихованні та вироби своїми руками»

- «Як грати з дитиною. Для чого потрібні іграшки»

вихователь,

батьки

3. Заключний етап

  • Виставка дитячих робіт:

«Яворівська забава»

«Зернятка для півника»

«Прикрасимо платтячко Катрусі»

«Кукурудза»

  • Виставка народних іграшок (спільно з батьками)

  • Проведення майстер-класу «Розмалюй яворівську іграшку»

  • Презентація матеріалу для вихователів та батьків з даної теми

    • підбір методичної літератури із заданої теми;

    • добірка літературних творів, казок, легенд, потішок, забавлянок, фізкультхвилинок, пальчикових ігор, народних ігор;

    • дидактичних ігор;

    • папки «Українська народна іграшка;

Висновок

Таким чином можна зробити висновок, що виховна цінність іграшки полягає в тому, що вона сприяє формуванню самостійності, творчої діяльності дітей.

Народна іграшка – предмет, що створений для гри дітей та використовується з метою всебічного, гармонійного розвитку особистості, залучення її до праці і відпочинку.

Іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Народні іграшки здавна використовують з метою естетичного, морального, розумового, фізичного виховання. Народна іграшка є засобом формування відчування естетичної краси, естетичного смаку, сенсорного сприйняття тощо. Під час гри дитина розвивається, пізнає світ, наслідує і засвоює соціальний досвід. Іграшка є засобом передавання культурного досвіду народу від покоління до покоління.

Перше знайомство з іграшкою відбувається завдяки показу та спостереженню за нею.

Обстеження іграшки з допомогою питань.

  1. Показую іграшку. Звертаю увагу на її вигляд в цілому. Даю можливість помилуватись красою іграшки, її простотою, привабливістю декору та форм. Перше враження повинно скластися від краси іграшки.

  2. Проводжу обстеження:

  • будова іграшки, більші, менші деталі, їх форми;

  • колір, прикраси

  1. Діти відповідають на запитання, якщо виникають труднощі - допомогаю малятам. Підключаю прийом - жест: обвожу форму пальцем, охоплюю рукою. Пропоную малятам обвести пальчиком іграшку. (по сопілочці пальчик біить рівненька, а по конику (пташці) –падає в заглибинки)

Розповідь дітям про те, звідки до нас іграшка прийшла, про її ігрову функцію.

За допомогою знайомства з іграшкою діти дізнаються про побут, працю українського народу.

Емоційний настрій дітей підсилює використання народного фольклору: пісеньок, потішок, казок, легенд, колискових.

Для закріплення знань про особливості іграшки дітям добре було б потримати її в руках та погратися. Використовую такі ігри: «Хто голосніше свисне?», «Заколисай ляльку», «Візьми іграшку, яка тобі сподобалася»

Ефективний прийом порівняння двох іграшок.

Коли діти ознайомляться з декількома іграшками, проводжу дидактичні ігри: «Якої іграшки не стало», «Чарівна торбинка», «Дай мені іграшку з…», «Назви іграшку і знайди собі пару». В цих іграх знання дітей уточнюються, конкретизуються,  систематизуються.

Майстер-клас для батьків

Тема:

«Розмалюй яворівську забаву»

Підготувала:

вихователь дітей раннього віку

Задворна Л. О.

2018

Учасники: вихователь дітей раннього віку, батьки другої групи раннього віку,

завідувач, вихователь-методист.

Мета: розпис яворівської забави.

Завдання:

  • познайомити батьків з різними видами української народної іграшки;

  • ознайомитися з історією розпису;

  • ознайомити з основними елементми розпису;

  • долучати батьків до декоративно-прикладного мистецтва яворівської забави;

  • підвищити ефективність педагогічної просвіти батьків щодо використання народних іграшок у розвитку літей.

  • розвивати творчу активність;

  • отримати задоволення від творчого процесу

  • викликати інтерес і повагу до традицій українського народу;

  • створення емоційно-сприятливої атмосфери

Матеріали.

1. Фарби (гуаш або акрилові)

2. Силуети іграшок

3. Пензлики

4. Тички

5. Меблевий лак (безбарвний)

6. Пензлик (для лаку)

7. Серветки з клейонки

8. Стакан (для води)

9. Ганчірочка або паперові серветки (для пензликів)

Розгляд батьками народних іграшок (міні виставка)

Розгляд ілюстрації дерева явора та ілюстрації до казки про яворівську іграшку, вірша Т. Шевченко «Тече вода з-під явора». Розгляд елементів яворівського розпису, показ основних елементів розпису – «вербівка», «зірка», «віяло», розет».

Хід майстер-класу

Ведучий. Шановні батьки! На сьогоднішньому майстер-класі я познайомлю вас з різновидом української народної іграшки – яворівькою забавою. Ви поглибите свої знання про те, яку роль відігравала іграшка в житті людей у давнину, та навчитеся власноруч розписувати іграшку. Я сподіваюся, що проведений сьогодні майстер-клас викличе у вас інтерес і повагу до традицій українського народу.

Де шукати досконалі форми, простоту, образність, оригінальність, вдалу кольорову гаму, потужний емоційний вплив на вихованців?

Вони поряд – це вироби народних майстрів, зокрема іграшки. Іграшка - річ, призначена дітям для гри. В народі її ще називають цяцька, лялька, цяцянка, виграшка, забавка. Іграшка – це перша перлина народного мистецтва, з якою знайомиться дитина. Через іграшку вона пізнає світ, розвивається, виховується. Народна іграшка перейнята любов’ю і щедрістю, добром та гумором. Вона проста, зрозуміла, приваблива, розкриває захоплюючий казковий світ, надихає на добро, бажання творити. Різноманітна тематика народної іграшки: люди, тварини, птахи, посуд, знаряддя праці, моделі житла.

Люблячі руки мам і бабусь завжди творили для своїх малюків забавки з того, що було в домі: з клаптика тканина, рослинки чи овочу. Ляльку робили з кукурудзяного качана, возика з дерева, корівку з маленького гарбузика... Вони були простими, але в них зберігалося все: сили землі і сонця, теплота рук рідних людей.
Народна іграшка є спадщиною подібно до рідної мови, казки, пісні. Народні іграшки перевірені дитячою любов'ю до неї, дитячою грою.

В ранньому віці (1-3 роки) діти граються предметами, тобто вчаться їх використовувати. Потім виникає творча або рольова гра. Зразки дитячих ігор призначалися не лише для фізичного розвитку і загартування, але є і школою етики й естетики спілкування. Під час гри використовуються діалоги, де закріплюється мовний етикет, виробляється певне відношення до товаришів, почуття дружби, одночасно проходить тренування пам’яті, коли діти заучують ті чи інші віршовані тексти. 

Дитина не оцінює іграшку, як витвір мистецтва, а бо як образ пов’язаний з певними легендами, казками, міфами. Однак граючись нею, здійснює зорове та сенсорне сприйняття її форми (матеріально пластичної, кольорової, орнаментально-знакової) непомітно для себе.

Мистецтво українського іграшкарства формує в дітей естетичні смаки, творчі здібності. Народна іграшка має не лише екологічну, а й духовну чистоту. Зроблена з любов’ю, вона розвиває кмітливість, фантазію, духовний світ дитини, дає перші професійні навички, пробуджує відчуття рідного коріння. 

Народна іграшка включає в себе декілька видів народного мистецтва. Водночас деякі види мистецтва щодо іграшки мають допоміжне, другорядне значення. Це наприклад вишивка, розпис, ткацтво. Вишивка і ткацтво стосується народних ляльок, розпис покриває іграшки з дерева. Проте ні вишивка, ні розпис, ні ткацтво не є матеріалом іграшки. Матеріалом її традиційно є дерево.

Іграшки виготовляли з дерева різних порід, які використовувались у практичній діяльності регіону. Однак перевагу надавали м’яким - сосні, липі, осиці, тополі, ліщині. З твердих застосовували: бук, явір, клен, дуб, горіх, рідко грушу. Окрім дерева для виготовлення іграшок застосовували також кору переважно сосни і дуба.

Українська дерев'яна іграшка

У казках багатьох народів, у тому числі і й українського, є мотив перетворення деревини (поліна, гілки, колодки) на людину. Це відбувається в результаті різних заклинань і маніпуляцій. 

Іграшка з дерева - тепла, легка, зручна у грі - обов'язково має супроводжувати сучасне дитинство. Бажано також, щоб дитина сама, відповідно до своїх здібностей і можливостей, навчилася дещо робити з дерева.

Більшість доступних нині іграшок із дерева належать до так званих акустично-механічних та рухливо-механічних іграшок. Це - деркачі, і фуркала, калатала, дерчаки, вітрячки, пташки на коліщатках з рухливими крильцями, візки, каруселі, коники на коліщатках. З дерева роблять також дитячі меблі, посуд, тачечки, грабельки, музичні інструменти, пташок-свищиків декорованих різьбленим орнаментом півнів, коней, коней з вершниками тощо. І досі побутує традиційна дерев'яна рухливо-механічна іграшка "Коваль і ведмідь". Ці іграшки збереглися здебільшого в музеях та приватних зібраннях, однак їх і нині виробляють окремі майстри з Київщини, Полтавщини, Волині, Львівщини.

Найбільш масове виробництво дерев'яної столярної і точеної на верстаті забави ще донедавна мало місце в місті Яворові Львівської області.

Яворі́вська за́бавка (саме забавка, а не іграшка, оскільки походить від забавляти, бавити, заспокоювати) - іграшки, що майструються в основному з осики (здавна вважається, що вона має властивість відганяти усе лихе).

Найціннішим з мистецької точки зору в яворівскій забави є розпис. Саме він робить прості столярні вироби (дитячі меблі, музичні інструменти візки, коники, коники з вершниками тощо) витворами мистецтва. Між тим яворівські розписи «тримаються» буквально на кількох мотивах та елементах, на кількох кольорах.

Для розпису ще на зорі Яворівської забавки використовувалося три кольори: зелений, червоний, синій, а на початку 20 століття почав використовуватися четвертий колір - жовтий. 

Орнаментальних мотивів, власне, два: «колко» - залежно від розробки може набувати вигляду геометричної розетки, а також вигляду квітки-сонечка, кружальця із листочками всередині; і «вербівка» - це гнучка гілка з листочками типу вербових, чітко розібраних на симетричні ряди - червоний і темно-зелений.

Вироблялися візки з кониками, держачок, коники-каталочки, пташки на коліщатках, каруселі, музичні інструменти, вершники, колиски для ляльок, швейна машинка, макет потягу, млин, посуд, меблі.

Яворівські забавки не шкодять здоров'ю дітей. А все завдяки тому, що ці забавки зроблені виключно з деревини. а розписуються лише безпечними акриловими фарбами, що замінили рослинні барвники.

Для виготовлення використовували явір, осику, вербу, липу, грушу.

Дерево - матеріал, який у сільських умовах фактично завжди під рукою. Тому найбільше іграшок-саморобок роблять саме із дерева. Це свистки, мороки, візки, колиски, мініатюрний посуд, знаряддя праці, лялькові меблі.

При оздобленні дерев’яних іграшок передусім враховували природну текстуру й забарвлення дерева, які у кожної породи є своєрідними.

Переважно поверхню дерев’яних іграшок залишали чистою. Роль їхнього оздоблення виконували орнаментальні порізки. Для посилення художніх якостей та безпечності іграшок їхні поверхні натирали бджолиним воском, від нього вони набували гладкості і приємного матового блиску.

Казка про яворівську іграшку

Галина Грабас

Далеко-далеко, за синіми морями, за дрімучими лісами у великому селі жили добрі і працьовиті люди. Навколо росло багато яворів, через які і стали називати село – Яворів. Уень люди працювали в полі, а пізно ввечері поверталися додому. Стомлені важкою працею, повечерявши, збиралися на вулиці погомоніти та поспівати – і завжди під яворами.

Кожен раз вони чули, як явори не мовчали, а ніби казку шепотіли. А от одного разулюди зібралися і не почули казки яворової. Вони дуже стривожились, бо не знали, в чому справа. А явір засумував, бо скоро прийде зима, опаде листячко, не буде зеленої соковитої травички і червоних ягід, сонечко вже не буде так тело гріти. Люди думали, думали і вирішили втішити явора – зробити з нього іграшкиі розмалювати їх. Люди виточили іграшки і розмалювали їх різними кольорами: жовтим – колір сонця, червоним – колір ягід, зеленим – колір трави і листя.

Іграшки вийшли на славу: веселі, життєрадісні. Усі дуже зраділи, і навіть, поважний явір посміхнувся. Він забув, що скоро зима – вона йому не страшна.

Психогімнастика «Про що хоче сказати нам іграшка»

Як поводитися з іграшками?

              З іграшками добре гратись,

              Та не можна забувати

              Що не треба їх ламати

              На частини розбирати

              Бити, рвати і топтати

              По кімнаті розкидати.

                Ви іграшки не ламайте

             Гарнесенько їх складайте

             То вони, завжди, малята,

             Захочуть із вами грати.

А тепер разом із іграшками сідайте за столи, іграшку посадіть коло себе. Уявіть себе майстрами, пропоную вам створити свою  іграшку.

Творча робота «Весела іграшка»

(батьки розмальовують свою власну іграшку з дерева)

ЯВОРІВСЬКА ЗАБАВКА

Наталія Косик

Науку майстрів яворівських Гультяї в танці закружляли,

Передає онуку сивий дід – Завів свою мелодію деркач,

Як з дерева умілими руками Сопілка ніжно зазвучала,

Створити іграшковий світ. У руки скрипку взяв скрипач.

Із подивом онук спостерігає, Колиска, стіл, кріселка, скриня –

Як оживають дідусеві забавки, Справжні яворівські забавки.

Як пташки крилами тріпочуть, Віками з ними дух гартують

Їдуть коні, сани і візки... Наші милі й любі діточки.

Показ фотографій дітей пізнавальної та продуктивної діяльності під час ознайомлення з народною іграшкою

Світ дитинства іграшки…

Це найкраще, що є у дітей, це їхні найкращі друзі.Їм вони довіряють свої найпотаємніші думки, з ними пізнають навколишнє, живуть у чудовому, казковому, мрійливому світі дитинства.

Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну. Отже, іграшка - це не лише предмет гри, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та їх спосіб життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить дитину, як правильно поводити себе, і навпаки - як не варто себе вести. Використання народної іграшки в процесі виховання допомагає дитині виявити себе у творчій справі та підштовхує її до активного і самостійного пошуку, допомагає зберегти національні українські традиції, а через іграшки навчити цього і дитину.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток особистості на всіх вікових етапах життя»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.