У статті розглядається роль освітнього супроводу як ключового інструменту подолання освітніх втрат в умовах війни. Авторка наводить актуальні статистичні дані, аналізує складові ефективного супроводу та ділиться власним досвідом участі в тьюторських програмах («Хвиля натхнення», «Catch-Up у середній школі»), де поєднуються педагогічні, емоційні та ціннісні аспекти підтримки учнів. У центрі уваги — педагог як джерело стабільності, мотивації та розвитку для дитини в кризовому суспільстві. Представлено практичні інструменти тьюторингу, що довели свою ефективність у роботі з учнями 7-х класів під час надолуження знань з математики.














