Останній урок у 11 класі

Опис документу:
Сценарій проведення останнього уроку

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Останній урок в 11 класі

Тема: Дзвінок останній - перший крок в житті

1. пісня: Наталя Май «Зачекай, моє дитинство»

(На свято запрошуються, випускники, їх братики і сестрички, батьки. Перед початком уроку у класі лунають пісні про школу. Клас прикрашений святково, за кожною партою сидять випускники.)

Класний керівник.

Земля буяє в зелені, в цвіту,

Оновлюється, квітне все довкола.

Своє майбутнє - зміну молоду -

Благословля сьогодні перша школа.

Роки летять, неначе журавлі,

Не встигли оглянутися навколо,

Недавно в школу дітками прийшли,

А вже дорослих у дорогу виряджає школа.

Стежки, стежки мереживом снують,
Нема їм ні початку, ні кінця.
Вузькі, широкі - всі в одну зіллються,
В оту дорогу, що звемо життям.

Та про одну нам не забуть ніколи,
Хоч їй уже й не буде вороття:
Оту стежину, що вела до школи -
Від рідного порога в майбуття.

Куди б не занесла життя дорога,
Та пам’ять не розвіється як дим:
Та перша стежка - мила, босонога,
Вкарбується у серце назавжди
.

4. пісня: Наталя Май «Моє дитинство золоте»

Класний керівник. Давайте пригадаємо разом, як вперше ви всі стояли біля школи, розгублені, малі, кумедні, ледве визираючи з-за квітів. А потім вчителька взяла вас за руку і повела у перший клас, щоб терпляче вас усього навчати.

Швидко минули перші 4 роки. Ви підросли, змужніли. Зникла ота зовсім дитяча невпевненість і боязкість.

Першої вчительки слово,

Де б не стелилась вам путь.

Так, як і матері мову,

Вам у житті не забуть.

Тож слово - першій учительці Інні Володимирівні (Виступ першої вчительки).

Першій учительці Інні Володимирівні Литус

Учень 1.

Ось знову в школу Ви ідете
В цей травневий світлий день;
Де Ви натхнення це берете,
За що так любите дітей?
Учень 2.

У нас вкладаєте всю душу
І, як на світі жить, вчите.
Ніщо Вас, вірим, не примусить,
Лишити діло це святе.
Учень 3.

Бо Ви народжені для нього;
Мов діти рідні Вам учні,
Ви нас виводите в дорогу,
У світ, на простори ясні.
Учень 4.

Й немає більшої Вам втіхи,
Коли уперше малюки
Долають у науці віхи
Й виводять старанно рядки.
Учень 5.

І прагнете Ви нас навчити
Як штурмувати висоту
І що в майбутньому робити,
Щоб вся земля була в цвіту
.

Учень 6.

І за невтомну працю Вашу
Уклін Вам до землі низький,
Прийміть подяку щиру нашу
За труд учительський важкий.
Учень 7.

Хай добре Вам весь час живеться
Без горя, смутку та біди,
А галаслива хай малеча
Приносить радість Вам завжди!

2. пісня: Наталя Май «Випускники»

Класний керівник. Ще один навчальний рік добігає кінця. Затихає галас у шкільних коридорах, і переливчастий голос шкільного дзвоника сповістив про завершення чергового етапу освітянського марафону, невтомної мандрівки стежками наук. Позаду - роки напруженої, самовідданої праці, радощі й турботи шкільного життя.

Ви мріяли швидше закінчити школу, рвалася душа до порога самостійності. А сьогодні хочеться зупинити мить. Адже для вас – це новий виток життєвого шляху, перший крок у світ самостійності та зрілості.

Сьогодні, дорогі випускники, можливо, як ніколи, ви відчуваєте, що школа – це ваша друга рідна домівка. І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб попрощатися з вами, випустити вас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям.

Пригадайте свої шкільні роки: сходинка за сходинкою, від першокласника до випускника. Я впевнений, що кожен з вас пам’ятає той далекий ранок, коли ви – хто з радістю, хто зі сльозами на очах та острахом перед невідомим – вперше прийшли до гарної, світлої будівлі під назвою «Школа». І на порозі вас зустріла ваша перша вчителька Литус Інна Володимирівна. Саме вона запам’ятається особливо - за ласку, за мудрість, за частку душі, яку залишила в житті кожного з вас.

Дорогі, милі мої діти! Шановні батьки, учителі!

Сьогодні ми зібралися тут, в нашому рідному класі, щоб провести останній шкільний урок.

Останній урок… Чому у дівчат на очах сльози? Чому юнаки відвернулись і дивляться десь вдалину? На цьому уроці зустрічаються сум розлуки, світлі надії, радість зустрічі з майбутнім.

А щоб на уроці панувала дружня атмосфера, давайте подаруємо одне одному чарівні посмішки.

( На задній стіні зображено плакат "Експрес - 2011 ")

Класний керівник.

Життя, наче море. То воно підступне й бурхливе, то спокійне і тепле, лагідне й миле.

Зупинка під назвою "Школа".

А потім чекає на вас

Невідомий маршрут.

Перша вчителька.

Прощання щемке.

І розчулені очі довкола...

Пливете ви далі,

А ми залишаємось тут.

Класний керівник.

І тихий причал

Забуває про галас дитячий.

Шляхи, як стрічки,

Що сплелись у дівочій косі.

Перша вчителька.

Вам простір відкрили...

А серце сміється і плаче,

Бо частку його

Ви з собою забрали усі.

Класний керівник.

Зустрінемо інших,

Таких вже не буде ніколи:

Ми душі плекали

І вам дарували знання.

Перша вчителька.

Якими смішними

Колись ви з'явились до школи!

Які ви прекрасні

Сьогодні ідете в життя!

Класний керівник.

За роки шкільні

Вам чимало вдалося пізнати:

Кохання і дружбу,

І радість, і відчаю тиск.

Перша вчителька.

Гадаємо ми,

Що навчилися ви відрізняти

Де щирість і вірність,

А де - тільки зовнішній блиск.

Класний керівник.

Дороги в майбутнє...

Колись і вони завертають.

Відчиняться двері

Ви рідний побачите клас.

Перша вчителька.

Тут вас зрозуміють,

Розрадять і завжди чекають.

Бо вчитель ніколи не зможе

Забути про вас!

3. пісня: Наталя Май «Останній дзвоник кличе»

Класний керівник. (На фоні музики) Дорогі друзі!

Сьогодні своїм сріблястим голосом наш давній друг - дзвінок покликав вас на останній урок. Понад 20 тисяч шкільних дзвінків почули ви за десять шкільних років.

Ви чули їх по - різному :

урочисто і піднесено - коли йшли у перший клас, на перший свій урок з букетами квітів для першої вчительки, яка відкрила перед вами двері в Країну Знань;

з деяким роздратуванням - коли він обривав шматочок цікавого, творчого життя, прожитого на улюбленому уроці;

з неприхованою радістю - коли він кликав на перерву, канікули, у походи, в світ прекрасного.

Дзвінок, який ви почули сьогодні, особливий, не схожий на попередні, які ви звикли по-своєму сприймати. Це ваш останній шкільний дзвінок. Він, неначе та межа між щасливим дитинством, допитливою юністю і тим другим, бурхливим життям, яке вас чекає.

І яким би те життя не було, скільки б не приносило вам радості і щастя, обов'язково згадаєте цей другий дім - рідну школу, своїх друзів, вчителів, прощання зі школою.

Глибоким щемом у серці відізветься дзвінок, який продзвенів для вас і сказав: "В добру путь, дорогий друже!"

Закінчилось дитинство останнім дзвінком

У ранковій красі променистій.

От ви всі в ріднім класі гуртом,

На останнім уроці врочистім.

А попереду - ЗНО - ваші жнива,

Перед вами - стежки і дороги.

Буде кругом іти від думок голова

І терзатимуть думи - тривоги.

Тільки час пролетить дуже швидко,

Умить понесе всіх життя, закружляє.

І з роками у когось душа защемить,

Як останній урок цей згадає.

Кожен з нас зараз відчуває хвилюючий щем у серці, дивлячись на своїх дітей, вихованців, ще, здається, вчора зовсім маленьких, бешкетливих, наївних.

Та час не стоїть на місці. Діти виростають. І сьогодні вони стоять біля того порогу, за яким широкий світ, самостійне життя.

Конкурс «Загадкова скринька». У цій скриньці знаходиться предмет, про який співається у багатьох піснях. Звук, який видає цей предмет для деякої категорії людей видається «райською музикою», його «брат» існує у живій природі, щоправда, там він мовчить, у його родині є навіть цар. Технічний прогрес майже вижив його, але іноді без нього не обійтись. Відгадайте, що у скриньці ?

(Шкільний дзвоник, і в природі – дзвіночки, Цар – дзвін у Москві і т.д.)

4. пісня: Наталя Май «Моє дитинство золоте»

Класний керівник. Зараз, на згадку про шкільне життя, я хочу вручити кожному з вас ці обереги-листівки, які завжди будуть нагадувати про школу. (Вручаю листівки)

А ще пропоную кожному написати свою найзаповітнішу мрію, здійснення якої ми перевіримо через 10 років на зустрічі випускників 2011 року. (Роздаю кожному випускнику ручку і аркуш паперу у формі листівки із зображенням дзвоника, де потрібно записати «Ким я себе бачу через 10 років»)

5. пісня: Наталя Май «Пісня про вчителя»

Класний керівник. А тепер своїми спогадами поділюся я.

Пригадуєте наш перший урок в 5 класі. Це було 1 вересня 2004 року. А сьогодні, 27 травня 2011 року, вже останній урок.

Клас наш неординарний,

Він у школі легендарний.

Про наш клас можна сказати:

Вміють вчитись і гуляти.

Наш клас – скриня діамантів:

Скільки в ньому є талантів –

Футболістів, співаків,

І спортсменів, й диваків!

Тут майбутні є юристи,

Кулінари й фінансисти,

Модельєри, танцюристи.

Але всі вони артисти.

Усе було за 7 років у старшій школі:

Підказки, жарти, спогади сумні…

Все вдаль спливло – сьогодні в дружнім колі

Згадаймо ті щасливі незабутні дні.

Ви всі нівроку підросли

Змужніли, що й казати.

Дівчата, наче квіти зацвіли,

І хлопців не впізнати.

Б'ють тепер батьки тривогу,

Де взуття на випуск взяти?

Щоб обути хлопцям ноги

В туфлі номер сорок п'ятий !

Хлопці всі, як "дядя Стьопа",

Вже й рукою не досягти.

Вам, напевно, всю Європу

Видно з тої висоти.

А дівчатка, а дівчатка,

Як з журналу мод зійшли.

В п'ятім класі на початку

Не такими ви були.

11-й клас,

Мої хлопці й дівчата!

Щоб були ви щасливі,

Щоб були ви багаті.

Ви всі моєму серцю небайдужі,

Я певен - з вас ніхто мене не підведе.

Живіть щасливо: людяні і дужі,

І світла доля кожного знайде.

Я вам успіхів бажаю,

І здоров'я, і добра,

З святом цим усіх вітаю

Бо прийшла для вас пора

У широкі світи відлітати

Щастя й долю самим будувати.

Хай вас промені голублять

І тепло вам віддають

Хай кругом вас люди люблять

Всім щасливо! В добру путь!

Учень 8. Аж не віриться , що так швидко закінчилося наше дитинство.

Учень 9. Навіть не віриться, що вже більше не сяду за свою любиму парту в нашому класі,

Учень 10. Що не викличуть мене більше до дошки і не попливе моя рука з указкою по карті, шукаючи дороги до Країни Знань.

Учень 11. Важко повірити в те, що вже не будуть входити в наш клас спокійною ходою Надія Іванівна і Лариса Миколаївна,

Учень 12. Не будемо слухати пояснень Володимира Романовича і Лідії Василівни, Петра Васильовича і Валентини Іванівни,

Учень 13. Добродушних жартів Анатолія Івановича і Віктора Володимировича,

Учень 14. Інших спортсменів роститимуть Борис Володимирович і Інна Володимирівна,

Учень 15. Комусь іншому будуть давати настанови Антоніна Миколаївна і Людмила Іванівна, Лариса Іллівна і Жанна Петрівна,

Учень 16 А наш Василь Григорович на кожній перерві буде заходити до нових вихованців, які прийдуть нам на зміну.

Учень 17. Дорогі вчителі! Ви створили для нас маленьку чарівну країну, що називається "Школа". Країна ця добра й прекрасна, бо зігріта теплом ваших сердець. Бо всі ми родом з дитинства, родом із нашої шкільної країни.

6. пісня: Наталя Май «Батьки мої»

Класний керівник. Рідна хата. Батьківський поріг. Найрідніші ваші люди - це батьки. Саме їм ви найбільше повинні дякувати за все, що маєте. Незгасний вогник рідної домівки світитиметься для вас завжди теплом материнської любові, вірою в добро та людяність.

Рідна хата - це храм, з якого вийшли у широкі світи лікарі, вчителі, знамениті вчені, прості хлібороби. Завжди пам'ятайте про це.

Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, рідних. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлася тривога, бо попереду ще стільки випробувань! Всі вони прийшли благословити вас на життєву дорогу.

Дорогі випускники, пам’ятайте, що батьків ні купити, ні заслужити не можна. Тож бережіть їх, шануйте і поважайте. Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.

Учень 18.

А без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла?

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного гнізда?

Учень 19.

Чому ж ти, мамо, змахуєш сльозу?

Чому ж ти, тату, раптом засмутився?

Дитина перейшла через межу,

Зробила крок у юність із дитинства.

Класний керівник. Я хочу, дорогі батьки, щоб ви повернулись років на 16-17 назад.

(Показати на фотографії дошкільного періоду)

Тоді на ваших руках лежали рожеві і блакитні згорточки, кліпали оченятами, плакали, а ви - молоді та вродливі - торкалися теплої дитячої щоки і наспівували колискові.

День за днем минав у щоденних клопотах і турботах. У вас було багато радощів: перший зубчик, перші кроки, перше слово...

А було і так, що здавалось, - не було виходу, коли ви сиділи довгими ночами біля ліжечка хворої дитини і шепотіли: "Господи, допоможи!"

Учень 1. Господь почув ваші молитви. Ми - здорові, вже майже дорослі, сьогодні хочемо вклонитися Вам за те, що носили нас під серцем.

Учень 2. За любов і ласку. За ніжність, тепло і терпіння.

Учень 3. Дякуючи Вам, ми живемо, бачимо сонце, чуємо спів птахів, милуємось росою на квітах.

Учень 4. Попереду ще іспитів багато -

Ми їх складемо, буде все гаразд!

Чого ви зажурились, мамо й тату,

Це ж наша юність вже прийшла до нас.

Учень 5. Це ми сьогодні розправляєм крила,

Щоб полетіти у майбутній день.

Ми стрінем там "червонії вітрила"

І заспіваєм ще своїх пісень.

Класний керівник. Із словами привітання до нас звертаються батьки. Отож, слово для привітання від імені батьків надається мамі Олексія Нагорняка – Тетяні Василівні. (Виступ мами, вручення розписки-жарту)

Класний керівник. Всі батьки сьогодні хвилюються і радіють за своїх дітей. Але у деяких ця радість і хвилювання особливі, бо вони присутні на такому святі у ролі батьків востаннє. Більше не будуть вони щоранку проводжати своїх дітей до школи, ходити на батьківські збори, перевіряти щоденники своїх синів і доньок. Адже вони випроводжають у самостійне життя найменшу дитину в сім’ї. (Вручаються подяки)

Гора Віктор Володимирович і Наталія Анатоліївна,

Григораш Анатолій Леонідович і Тетяна Василівна,

Гришин Сергій Миколайович Світлана Григорівна,

Литус Олександр Володимирович і Інна Володимирівна,

Пастух Віктор Борисович і Лариса Іллівна,

Рябий Михайло Іванович і Ольга Іванівна,

Саранчук Олександр Васильович і Марія Григорівна,

Михайловська Світлана Михайлівна,

Шевцов Василь Степанович і Таїсія Миколаївна,

Школьний Анатолій Петрович і Світлана Олександрівна

Для Вас свято останнього дзвоника віддалиться аж до того часу, коли з’являться онуки. Я вітаю вас із перервою у цих важких шкільних клопотах.

Підводячи підсумки батьківського конкурсу, я вітаю сьогодні Пастуха Віктора Борисовича і Литус Інну Володимирівну, які були активними на всіх батьківських зборах і не отримали жодної «енки».

Привітаймо оплесками також батьків, які вперше прийшли на наше батьківське зібрання. З етичних міркувань я не буду називати їх прізвища.

7(1) і 8. пісні: Наталя Май: «Зачекай, моє дитинство» і «Прощавай, рідна школо»

Класний керівник. Дорогі друзі!

Шкільні роки - це приблизно 3000днів.

3000 днів ви прокидалися, не додивившись солодких снів, і йшли знайомою дорогою до школи. І хоч частенько сонечко кликало вас на вулицю, в ліс, на річку, ви все ж таки прямували до школи.

Скільки контрольних і лабораторних робіт ви виконали, поки настав цей день.

Позаду 10 років безтурботного шкільного життя, 10 років шукань, мрій, дерзань, сумнівів.

Ви мріяли швидше закінчити школу, рвалася душа до порога самостійності. А сьогодні хочеться зупинити мить.

Попереду незвідані дороги, різнобарв'я життя, праця, радість і смуток.

Милі мої діти! Ви вступаєте у самостійне життя. І як же мені хочеться бачити всіх вас щасливими, добрими людьми, яких всі скрізь і завжди будуть поважати.

Учень 6. Не забуду тієї хвилини,

Як проходив останній урок,

Як хвилююче ніжно і сумно,

Подзвонив нам востаннє дзвінок.

Учень 7. Спів дзвінка залишився у серці

Дорогим, незабутнім, простим.

Я не вірю собі, що востаннє

Кличе нас голосочком дзвінким.

Учень 8. Протягніться ж, хвилини уроку,

Бо він в школі останній для нас.

Не шуміть так тривожно, берізки,

Ми ще прийдемо в гості до вас.

Учень 9. Чому ж, учителю, ти посмутнів,

Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив.

Ти ж нас терпляче у цей день привів,

Шляхи в майбутнє зорями позначив.

Учень 10. Така вже доля, вчителю, твоя –

Зустрітись, аби згодом попрощатись,

Із серця в серце перелить добро,

Й учителем навіки залишатись.

Учень 11. Прийде світанок... Сонце, зустрічай!

Дай для польоту лелечатам неба!

Слова останні: "Школо, прощавай!"

Ми будем завжди пам 'ятать про тебе.

ВИПУСКНИКИ.

Учень12. Затихли пісні і почнеться урок

Учень13. Урок, на який не подзвонить дзвінок.

Учень 14. За парти не сядемо так, як завжди,

Учень 15. Учитель з журналом не ввійде сюди.

Учень 16. Учителю наш! Вже не будете там

Учень 17. Дванадцяток і двійок ви ставити нам.

Учень 18. Із того уроку не можна втекти

Учень 19. Й погану оцінку не виправиш ти.

Учень 1. Перерв і канікул у ньому нема

Учень 2. Хоча настає там і літо й зима.

Учень 3. І не 45 він триває хвилин,

Учень 4. А довгі роки не вгава його плин.

Учень 5. Урок цей для тебе - ти твердо затям

Учень 6. І перший й останній,

(всі разом) він зветься життям

Класний керівник. Юність - це найкраща пора життя і починається вона у школі. Школа зібрала вас, поєднала, здружила.

Десять років ви прожили єдиними надіями, єдиними турботами, радощами і печалями.

Не забувайте один одного, бо ви - однокласники. Вас навік поєднала школа.

Ну ось, здається, і все. Школу закінчено. Уроків більше ніколи не буде. Все буде: коледж чи інститут, сім’я, діти, робота, а ось школи вже не буде – і дитинства також не буде.

Дорогі випускники! Насолоджуйтеся останніми хвилинами шкільного уроку.

Дитинство минуло. Воно відходило по краплині, тихо й непомітно, з першими літерами на дошці, з коротеньким платтячком, з пронизуючими дзвінками, які дорожчі за всі теореми на світі, зі знайомим, звичним голосом першої вчительки.

Дорогі одинадцятикласники! Нехай школа завжди зігріває ваші серця приємним спогадом про дитинство і юність, адже тут ви здобули перші перемоги, знайшли щирих друзів, навчилися відповідальності, пізнали силу і мудрість наук. Сьогодні ви ступаєте на стежину дорослого життя, де щодня доведеться приймати важливі рішення, відстоювати власні позиції. Нехай на шляху самоствердження вас завжди супроводжує удача, а впевненість у власних силах додає ентузіазму у підкоренні нових вершин!

Щиро подякуйте учителям - за натхненну працю та терпеливість, педагогічну мудрість та щедрість сердець, що не втомлюються з року в рік сіяти у дитячих душах зерна найважливішої науки - науки життя.

Минатимуть літа - колись сивина торкнеться і ваших скронь. Але навіть через роки пам'ятайте, що є на землі місце, де вас завжди раді бачити. Це - школа. На закінчення уроку я ще хочу сказати такі слова:

Хай не ваблять витребеньки,

Хай вас лінощі не точать,

Хай живеться вам легенько,

І хай трудиться охоче.

Нині ви закінчуєте школу

Настає випробувань пора.

Хай збудуться всі ваші мрії,

Бажаю вам - ні пуху, ні пера...

11

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
2
дн.
1
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!