У статті розглядаються особливості використання прямої та непрямої мови у творах українських письменників. Аналізуються стилістичні функції цих засобів, їхнє значення у створенні художнього образу та вплив на сприйняття тексту. Визначено особливості поєднання прямої і непрямої мови у творах класичної та сучасної української літератури. Окрему увагу приділено ролі цих мовних засобів у передачі соціальних контрастів, емоційної напруги та психологічного стану персонажів.
