У статті розглянуто особливості формувального оцінювання в умовах Нової української школи на уроках української мови. Обґрунтовано значення формувального оцінювання як інструменту підтримки навчального поступу учня, розвитку його самостійності, відповідальності та здатності до самооцінювання. Розкрито відмінності між традиційним оцінюванням результату та формувальним оцінюванням як постійним процесом отримання й використання зворотного зв’язку. Описано практичні прийоми «Світлофор», «Дві зірки — одне побажання», «Незакінчене речення», «Сходинки успіху», «Мовний редактор», «Карта навчального поступу», а також взаємооцінювання, самооцінювання, рефлексивні вправи та мовленнєві портфоліо. Особливу увагу приділено використанню формувального оцінювання під час роботи з текстом, розвитку усного та писемного мовлення, вивчення орфографії, граматики, лексикології та фразеології. Доведено, що правильно організований зворотний зв’язок допомагає учневі розуміти власні сильні сторони, визначати труднощі та планувати подальші кроки у вивченні української мови.


















