Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей. «Добре вмирати тому…». Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…).

Опис документу:
Метою уроку є ознайомити учнів з особливостями розвитку давньогрецької поезії, основними видами давньогрецької лірики, опрацювати теоретичні поняття теми «елегія», «ода» ;удосконалювати знання із теорії віршування, повторити поняття «віршований розмір», розкрити провідні теми та ідеї декламаційної лірики Тіртея, показати сутність новаторського внеску Тіртея, Сапфо в розробку поетичних жанрів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема. Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей. «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція. Сапфо (VIIVI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань.

Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку давньогрецької поезії, основними видами давньогрецької лірики, опрацювати теоретичні поняття теми «елегія», «ода» ;удосконалювати знання із теорії віршування, повторити поняття «віршований розмір», розкрити провідні теми та ідеї декламаційної лірики Тіртея, показати сутність новаторського внеску Тіртея, Сапфо в розробку поетичних жанрів; здійснити цілісний аналіз елегії Тіртея «Добре вмирати тому...»; Сапфо «До Афродіти» вдосконалювати навички аналітико- інтерпретаційного дослідження поетичних творів античних авторів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції; сприяти розумінню місця давньогрецької поезії та її культурного відлуння у світовому літературно- мистецькому процесі.

Обладнання: збірка поезій давньогрецьких ліриків; портрет Тіртея, образон «Лірика Давньої Греції».

Благослови, поэт! В тиши парнасской сени

Я с трепетом склонил пред музами колени,

Опасною тропой с надеждой полетел,

Мне жребий вынул Феб, и лира мой удел.

А.Пушкин.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент. Перевірка домашнього завдання.

1. Прослуховування порівняльних характеристик Ахілла та Гектора.

2. Прокоментувати, що є спільного між образами міфологічних героїв Ахілла і Геракла.

IIІ. Актуалізація вивченого.

1.

- дайте визначення античної літератури, назвіть її особливості.

- розкрийте суть поняття гекзаметр. Які літературні твори, відомі вам, написані гекзаметром?

- Вправа «Снігова куля»: жителі гори Олімп.

2. Що ви знаєте про лірику? Назвіть існуючі в літературі інші роди.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Робота над темою уроку.

Робота над образоном «Лірика Давньої Греції».

Учитель. Лірика - один із основних родів літератури (лірика, епос, драма). Лірика і ліра - слова- родичі. Грецьке «лірикос» означає «той, що співає під звуки ліри», «музичний», «хвилюючий». За міфами, ліру винайшов посланець богів Гермес, використавши для струн як резонатор панцир черепахи. Під акомпанемент ліри поет виконував свої вірші. Три музи були покровительками лірики. Горда Полігімнія - муза гімнів, урочистих пісень на честь богів. Пристрасна Ерато - муза любовної поезії. Але верховною вважалася ніжна й водночас невпокорена муза Евтерпа, граційна покровителька лірики. Евтерпу завжди зображували з подвійною флейтою в руці. Можливо, тому, що під час сприйняття ліричної поезії необхідно відчути власну спорідненість з поетом, злитися на якийсь час з ним та його ліричним героєм в єдиному почутті, як дві флейти в руках Евтерпи.

Слово «музи» грецькою мовою означає «мислячі», їх вважали здатними лікувати людські серця. Усього їх було дев’ять. В оточенні муз та богині пам’яті Мнемозіни з лавровим вінком на голові та з кіфарою в руці виступав бог Аполлон - покровитель співців та поетів, «повелитель муз». Називали його Фебом («світлоносним», «сонцесяйним») та Музагетом (тобто «повелителем муз»). Сам Аполлон, за міфами, був чудовим співцем і гарно грав на кіфарі. Аполлон і музи жили на вершинах беотійських гір Гелікон та Парнас. Біля підніжжя Парнасу розташовані давні міста Кріса і Дельфи, а у Дельфах вирувало джерело поетичного натхнення - Кастальський ключ. Однак улюбленим місцем Аполлона та муз були передгір’я Пієрії під Олімпом. Саме з цих благословенних місць насилали вони на людей чарівливе безумство поезії.)

- що є предметом зображення у ріриці? (Предметом зображення у ліриці є духовне життя людини, світ її ідей, почуттів. У різних народів пізніших культурно-історичних епох, у тому числі й українського, в літературному процесі такі поняття, як ліра, Аполлон-Феб, Музагет, музи, Пегас (міфічний крилатий кінь, що відносив митців на гору Парнас), Парнас, Гелікон, Кастальське джерело стали символами творчості, поезії, мистецтва.)

Сімнадцятирічний Олександр Пушкін у відомому поетичному посланні до Василя Жуковського, поета- романтика початку XIX століття, просить благословення у старшого товариша по поетичному цеху. Уважно прочитайте звертання юного поета, взяте за епіграф до нашого уроку. Поміркуйте, у чому саме полягає прохання початківця до досвідченого поета. Як ви розумієте рядок: «Мне жребий вьінул Феб, и лира мой удел»? Які ще символи поетичного мистецтва використані Пушкіним у вірші? Як вони допомагають усвідомити єдність природного таланту та життєвого вибору ліричного героя?

Поміркуйте,

- чому провидців, співців та поетів у Давній Греції називали «дітьми Аполлона (Феба)», а самого Аполлона - «диригентом олімпійського оркестру»?

  • Що стало джерелом виникнення лірики?

Лірика давньогрецької класичної літератури не виникла на голому місці, її джерелом був фольклор. Нескладна пісенька з чіткою ритмікою була цілком доступною для людини давніх чаів. Спершу це були трудові пісні та молитви. У молитвах вже знайшли відображення емоції людини - страх, захоплення, захват. Лірика у той час була ще безіменною й висловлювала емоції не окремої особистості, а колективу (роду, племені), вона зберігала усталені, ніби застиглі форми й передавалася від покоління до покоління. Потім з’явилися сказання, епічні оповіді про події у світі богів, про героїв. їх складали і доповнювали аеди, в усній формі передаючи від покоління до покоління. З цих пісень Греції їх називали Гомеровими гімнами) стали складати поеми. Таких укладачів називали рапсодами (збирачами, «зшивачами» пісень). Вірогідно, що одним із таких рапсодів і був великий Гомер. Лірика за часів розквіту епосу залишалася на рівні традиційних ритуальних форм (свята, жертвопринесення, поховальні обряди, заплачки). Але пізніше, у УІІ-УІ ст. до н, е., лірика витіснила епос і вийшла на перше місце, набувши при цьому нової якості. Тепер лірика почала виражати індивідуальний світ окремої особистості. В ліриці, з одного боку, ведуться пошуки втілення душевного неспокою, а з іншого - внутрішньої гармонії.

ІV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження елегії Тіртея «Добре вмирати тому...»

Друга частина нашої теми уроку стосується безпосередньо з’ясування специфіки декламаційної поезії давньогрецького поета Тіртея. Скажіть, яку лірику в Давній Греції називали декламаційною?

  • Які особливості жанрів декламаційної лірики ви можете виокремити? Які з них були найпопулярнішими? Чи збігаються жанрові особливості декламаційної лірики давньогрецького періоду та сучасності?

  • Хто з представників декламаційної лірики, крім Тіртея, вам ще відомий? До яких жанрів декламаційної лірики тяжіли давньогрецькі поети? (Представники елегійної лірики - Каллін, Тіртей, Солон, Феогнід, Мімнерм. До ямбічної лірики відносять творчість Архілоха, Сімоніда, Гіппонакта.)

  • Наскільки повним може бути уявлення сучасного читача про декламаційну давньогрецьку лірику? Чому? (На жаль, уявлення лише часткове, оскільки до нас дійшли витвори цього мистецтва у дуже малій кількості, зазвичай в уривках.)

  • Стисло розкажіть про Тіртея. Чому говорили, що цей кульгавий учитель вартий цілого війська?

Тіртей, ім'я якого стало майже збірним у розумінні «поета-воїна», напівлегендарна особа. За переказами, він жив в Афінах у середині VII ст. Був шкільним учителем в Афінах. У своїх патріотичних елегіях оспівував героїзм спартанців, засуджував міжусобиці. Спартанці, що воювали із своїми сусідами - месенянами, одержали від дельфійського оракула пророцтво, де він наказував їм запросити в «радники» афінянина. «А тому вони послали в Афіни повідомити про віщування і просити такого мужа, який би порадив, що їм робити. Афінянам не хотілось не послухати бога, але їм не хотілось також, щоб лакедемоняни, без великих небезпек, стали власниками найкращої частини Пелопоннесу. Міркуючи так, вони відшукали якогось Тіртея, який навчав грамоти і якого вважали за людину недалеку на розум; до того він шкутильгав на одну ногу. Отож його й послали до Спарти. А Тіртей, прибувши до Спарти, почав складати елегії і співати їх насамперед сановникам, а потім і всім, хто збирався послухати його». Войовничі Тіртеєві елегії так нібито натхнули молодь, що під впливом його поетичної агітації спартанці здобули остаточну перемогу.

  • Що стало джерелом виникнення жанру елегії? (Народні поховальні пісні й плачі, що супроводжувалися грою на флейті.)

  • Уважно прочитайте сучасне літературознавче визначення елегії за словником. Чи були давньогрецькі елегії сповнені сумного настрою? Якими були провідні теми тогочасних елегій?

Якщо сучасне поняття елегії позначає поетичний твір, у якому переважають журба, сумні роздуми над життям чи коханням, невблаганністю смерті, самотністю на лоні природи, то грецька елегія була досить оптимістичною, пронизаною почуттям бадьорості, часом — патріотизму. Теми й мотиви елегійних віршів були найрізноманітнішими, інколи несли в собі повчальний елемент: це роздуми про суспільні події і проблеми навколишнього життя, політичні заклики, прославлення воїнської доблесті, звернення до молоді, поради, філософські сентенції, якісь інтимні проблеми, що турбували автора, тощо.

Елегійними віршами, незалежно від змісту, називалися такі, у яких гекзаметр чергувався з пентаметром (п’ятистопником). Пентаметр двічі повторював першу частину гекзаметра до цезури. Саме слово «елегія» означало двовірш, що складається з гекзаметра і пентаметра («елегійний двовірш»). Саме через наявність гекзаметра елегію називають переходом від епосу до лірики. Присутність пентаметра значною мірою порушує урочистість і повільність гекзаметра, робить його гнучкішим.

Віршовий розмір або метр (грец. metron — міра) — поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне — міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо).

Пента́метр (від пента... і грец. μέτρον – міра) в античному віршуванні розмір вірша, що складається з двох рівних частин, поділених цезурою (в кожній частині – два дактилі і один наголошений склад; розмір подібний до гекзаметра).

ДА́КТИЛЬ, я, поет. Трискладова стопа з наголосом а першому складі у віршованій мові, наприклад: Мі́сць с-не́-снь-кй /про́-мнь т-хе́-с-нькй

Особливості авньогрецької елегії.

Елегія - жанр декламаційної лірики Настрій - бадьорий

Мова - урочиста

Тематика - піднесена, урочиста

Форма - військові настанови; повчання; патріотичні заклики; політична агітація; настанови, гідні наслідування; життєві поради

2. . . Виразне читання учнями елегії Тіртея «Добре вмирати тому...» - С. 66

Цілісний аналіз вірша

  • Визначте настрій елегії Тіртея «Добре вмирати тому...».

  • Чим, по-вашому, за формою є дана елегія? Про що в ній йдеться? (Патріотичний заклик, військові настанови.)

  • Який художній прийом лежить в основі побудови елегії Тіртея? Наведіть приклади художніх опозицій (антитези) у творі. Яку думку стверджує автор за допомогою прийому антитези?

  • Доведіть, що композиція елегії Тіртея складається за формулою: тема, розвиток і обґрунтування теми, в кінці - заклик. Умовно виокремте композиційні частини. Чітко сформулюйте тему цієї елегії. Знайдіть у частині «Розвиток і обґрунтування теми» аргументи, якими ліричний герой Тіртея уславлює воїнську доблесть, патріотизм та піддає зневазі боягузтво. Поміркуйте, наскільки ці аргументи пов’язані з міфічним та епічним уявленням давніх греків про військовий героїзм та патріотизм. Чи змінилося смислове навантаження цих понять у наш час?

  • Що для ліричного героя є гіршим за смерть? Підтвердьте текстом. (Гіршим за смерть вважається безчестя і сором, які скрізь будуть переслідувати не тільки самого боягуза, а й увесь його рід.)

  • За які ідеали, за віршем Тіртея, варто віддати життя? («Будемо батьківщину і дітей боронити відважно...») Доведіть, що вони не втратили цінності й у сучасному світі, особливо для українців.

  • Як ви розумієте слова: «Хай життєлюбних між вами зовсім не буде в бою...»?

  • Розкрийте символічне навантаження образу «духу могутнього», «духу відважного». Як ці епітети допомагають вам зрозуміти сенс духу воїна?

  • З якою метою у вірші протиставляються смерть старого і молодого воїна?

  • Виразно прочитайте слова елегії, в яких міститься заклик. Як ви думаєте, він був важливий лише за часів Тіртея? Аргументуйте відповідь.

  • Який ідеал воїна сповідує поет у своєму творі? Що для поета є найважливішим в особистості воїна? Знайдіть підтвердження вашим висновкам у тексті вірша.

  • Літературознавці вважають елегію Тіртея «Добре вмирати тому...» маршовою. Доведіть або спростуйте цю думку. (Маршовість елегії Тіртея створюється за рахунок поєднання наголошених і ненаголошених складів вірша - гекзаметра і пентаметра. Зберігається урочистість, подібна до епосу Гомера. Для підтвердження можна розставити наголоси у перших двох рядках вірша і переконатися, що стиль дійсно має чеканний характер, що нагадує кроки воїнів, що йдуть строєм.)

3. Перегляд та обговорення відеоролика «Ідея захисту Вітчизни у вірші Тіртея «Добре вмирати тому…»

V. Аналітико-інтерпретаційне дослідження оди Сапфо «До Афродіти...»

1. Перегляд відеофільму «Сапфо» ( 6 хвилин)

2. Бліцопитування за біографією Сапфо

(Клас поділяється на дві команди, перемагає та команда, у якої зібрано більше матеріалів про Сапфо та дано більше правильних відповідей.)

  1. Коли жила Сапфо? (Кінець VII - перша половина VI століття до н. е.)

  2. У якому саме місті Давньої Греції вона народилася? (На острові Лесбос, у місті Митилені - столиці острова.)

  3. Що відомо про батьків Сапфо? (Її батьком був митиленський аристократ Скомон.)

  4. Що відомо про особисте життя Сапфо? (Вона вийшла заміж за вельможу Керколая й мала доньку Клеїду, яку дуже любила і присвятила їй багато віршів.)

  5. Куди й чому змушена була емігрувати Сапфо з Лесбосу? (Перемога демократів у політичній боротьбі змусила Сапфо (аристократку) емігрувати на острів Сицилію.)

  6. Як називалася школа для дівчат, організована Сапфо після повернення на Лесбос? (Фіас, або «дім муз».)

  7. Хто назвав Сапфо «десятою музою»? (Платон.)

  8. Який важливий музичний винахід належить Сапфо? (Плектр, або медіатор - пластинка із загостреним кінцем, якою зі струн кіфари чи ліри видобувають звук.)

  9. Як інакше називалася пісенна лірика, що зберігала зв'язок з музикою? (Меліка.)

  10. Скільки книг було зібрано олександрійськими ученими з творами Сапфо? (Вісім, дев’ять чи десять (за різними джерелами) книг, приблизно 250 сучасних друкованих сторінок.)

  11. Якою є доля книг Сапфо? (Були спалені разом з творами Алкея в XI столітті після Різдва Христового у Візантії.)

  12. Як називаються весільні гімни, що їх складала Сапфо на честь одруження своїх юних подруг? (Епіталами.)

  13. У чому полягає суть легенди про Сапфо і Фаона? (Юний красень Фаон зневажив любов Сапфо, і вона кинулася зі скелі в море, адже її серце було розбите.)

  14. Кого із давньогрецьких богів Сапфо шанувала найбільше? (Афродіту.)

  15. Назвіть провідну тему поезії Сапфо. (Це тема кохання, часто нерозділеного. Це загалом любов до усього сущого.)

  16. Яка лірична поезія відображала особисті переживання окремої людини? (Сольна лірика.)

  17. У чому полягала особливість хорової мелічної поезії? (Вона мала урочистий характер та супроводжувалася не лише музикою, а й танцями.)

3. Уведення в світ поезії Сапфо. Цілісний аналіз оди «До Афродіти»

- робота над поняттям «ода»

Дві учениці читають оду Сапфо «До Афродіти» в особах – С. 70

  • Яке враження справив на вас вірш?

  • Яким настроєм сповнений вірш?

  • Чому лірична героїня Сапфо звертається саме до Афродіти?

  • Скільки героїв в тексті вірша? Як це вплинуло на особливість оповіді? (Героїні по черзі говорять то від імені Сапфо, то від імені Афродіти.)

  • Визначте з тексту, який зв'язок існує між богинею та земною жінкою?

  • Доведіть, що у вірші «До Афродіти» образ ліричної героїні зливається з особистістю самої Сапфо. Спробуйте схарактеризувати ліричну героїню твору.

  • Як ви думаєте, чому саме Афродіта допомагає Сапфо. (Афродіта розуміє Сапфо, адже вона богиня кохання і сама багато разів кохала й знає ціну справжньому почуттю. Свідченням цього є міф про кохання Афродіти до Адоніса, яке назавжди втілилося в красу ніжного анемона й червоних троянд, що народилися з крові Адоніса й самої Афродіти. Для ліричної героїні Сапфо богиня Афродіта - подруга й помічниця.)

  • Схарактеризуйте сутність мук героїні. Які рядки вірша найповніше відтворюють її стан?

  • За жанром вірш «До Афродіти» - ода. Поясніть, у чому полягає парадокс використання оди Сапфо. (За вимогами жанру оди це мав бути вірш-славень на честь Афродіти, як це заявлено у назві. Проте ми не можемо однозначно стверджувати, що це саме так. Якщо відштовхуватися від назви твору, то, скоріш, це вірш-послання. Але головна ідея міститься саме в діалозі Афродіти й героїні Сапфо, завдяки якому вірш перетворюється на хвалебну пісню почуттям, здатності людини кохати з силою не меншою, ніж це почуття доступне богам. Це почуття, що водночас возвеличує людину до божественного рівня й змушує падати так низько, що це неможливо осягнути ні розумом, ні висловити словом.)

Конкурс на краще виразне читання вірша Сапфо «До Афродіти», визначення кращого читця

ІV. Рефлексія

  • Поміркуйте, чим твори Сапфо та Тіртея так близькі нам?

  • Що ви можете сказати про ідеали античної людини за часів Тіртея та Сапфо? Щ обуло для того часу важливим?

V. Домашнє завдання:

Прочитати С. 68-72, знати поняття уроку, написати міркування за віршами « Яких струн моєї душі торкунулася поезія Тіртея та Сапфо?»

7

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Схожі матеріали

Всеосвіта дарує

Три iPhone 12

+20 крутих призів з нашого фірмового магазину

до закінчення залишилось
00
00
00
00