Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя.

Опис документу:
Урок зарубіжної літератури для учнів 8 класу. Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями давньогрецької лірики, її жанрами, головними представниками; зацікавити особистістю Тіртея, його поезією; дізнатися про значення слова елегія; вчити визначати жанр вірша; розвивати увагу, уміння слухати та запам’ятовувати; виховувати повагу до митців, патріотичні почуття. Урок створений відповідно до підручника "Зарубіжна література" 8 клас під редакцією Євгенії Волощук.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема.  Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Тіртей «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя.

Мета: ознайомити учнів з особливостями давньогрецької лірики, її жанрами, головними представниками; зацікавити особистістю Тіртея, його поезією; дізнатися про значення слова елегія; вчити визначати жанр вірша; розвивати увагу, уміння слухати та запам’ятовувати; виховувати повагу до митців, патріотичні почуття.

Обладнання:  мультимедійна презентація, таблиці, ілюстрації

Епіграф: Виростеш ти і почнеш дізнаватись про славу героїв,
Батькову славу пізнаєш і мужності міць непохитну

Вергілій

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань. 
«Асоціативний кущ» до слова «античний», Давня Греція
II. Мотивація навчальної діяльності
Література Давньої Греції сьогодні знана у всьому світі, її образи відтворюються й інтерпретуються в художньому слові, кінематографі, живописі, музиці тощо Оголошення теми та завдань уроку (Слайд 1)
Запис теми, епіграфу уроку.
Завдання уроку:

- сформувати уявлення про особливості давньогрецької лірики, її види
- дізнатися про життя і творчість давньогрецького поета Тіртея

- розвивати навички аналізу віршованих текстів, зв’язного мовлення, виразного читання

- висловити особисте ставлення до проблем, порушених у вірші

Робота з епіграфом.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Слово учителя
(Слайд 2)
Вірші у давнину не лише читали, а й співали. Лірична поезія близька до музики. Саме музика допомагає доторкнутись до глибин душі і підсилити вплив слів. У Давній Греції вірші виконувалися під акомпанемент ліри. Саме звідси пішла назва «лірика».
Термін «лірика» в сучасному літературознавстві означає літературний рід, для якого характерним є зображення окремих думок, почуттів, настроїв людини, викликаних тими чи іншими обставинами.
Термін «лірика» вперше застосували вчені-філологи у ІІІ-ІІ ст..до н.е щодо творів написаних не гекзаметром, як епічні поеми, а іншими розмірами. (Греки називали епосом твори, написані гекзаметром, а віршовані твори, написані іншими розмірами, – лірикою). Лірична поезія була синтезом слова і музики (носила характер співу і виконувалася у супроводі музичного інструменту).
Давньогрецька лірика виникла як пісня, продовжуючи й розвиваючи традиції народної, фольклорної пісні. Перша назва цих поетичних творів — «melos» (у род. відмінку — «melodos», тобто пісня). У VII ст. до н. е. виникла авторська пісня, лірика (індивідуалістична поезія), що означає «те, що виконується у супроводі ліри» (музичний семиструнний інструмент). (Слайд 3)

За міфом найпершу ліру для Аполлона (бог мистецтва) виготовив Гермес (бог торгівлі) із панциря черепахи. Пізніше вона потрапила до легендарного співця Орфея, а після його смерті морські хвилі винесли її на о.Лесбос, де ліра зберігалася в храмі. А потім Зевс перетворив її на сузір’я Ліри. (Слайд 4)

Опікувалися лірикою божества давньогрецької міфології. (Слайд 5)

2. Робота з ілюстраціями

(На дошці зображення бога Аполлона і 4-х муз (картинки муз перевернуті). Учні по черзі перевертають ілюстрації і дізнаються, хто опікувався лірикою в Давній Греції.)
3. Повідомлення учня (випереджальне завдання) (Слайд 5)
Музи (в перекладі з грецької “мислячі”) – доньки всемогутнього Зевса і богині пам’яті, покровительки мистецтв і наук Мнемосіни; супутниці бога мистецтва Аполлона. Музи пробуджували в людині дрімаючі сили, різними шляхами вели її до гармонії і внутрішнього порядку. Проте музи ніколи не прощали пихи, марнославства. Саме тому давні митці повинні були мати чистоту помислів і устремлінь, а самі Музи пов’язувалися з очищенням людської душі, благотворним впливом мистецтва. Лірикою опікувалися:
Калліопа (прекрасноголоса) — в давньогрецькій міфології найстарша серед дев’яти муз; первісно богиня співів, згодом покровителька епічної поезії й науки, мати Ліна, Орфея, фракійського володаря Реса. Зображували Калліопу вродливою дівчиною з паличкою (стилосом) для писання та з навощеною дощечкою в руках.

Евтерпа (радісна), муза ліричної поезії – флейта; дарує очищення і піднесення.
Ерато (кохана), муза любовної лірики – ліра, мала цитру (струнний щипковий музичний інструмент) або плектр (пластинка для гри на щипкових музичних інструментах).
Полігімнія (багата на гімни), муза священних гімнів, віри, перетвореної в музику, – ліра .

4. Слово вчителя (Слайд 6)

Давньогрецька лірика була своєрідним художнім поєднанням слова й музики. Тому найчастіше сам поет був і автором тексту, і композитором. Умовно лірику Еллади поділяють на два різновиди: пісенну, призначену для виконання в супроводі музичних інструментів, та декламаційну.

5. Робота з таблицями «Види лірики в Давній Греції»

(у кожного учня на парті таблиці)

Декламаційними видами лірики є елегія і ямб, що поступово втратили зв'язок з музичним акомпанементом і перетворилися на суто літературні жанри.

6. Словникова робота

Елегіяліричний жанр, що у вільній віршовій формі передає почуття, роздуми над складними проблемами життя.

Перший рядок – гекзаметр, а другий – пентаметр (п’ятистопник). Перший вірш описував події, а другий розповідав про пов’язані з ними почуття .

Творця елегій турбували не власні проблеми, а небезпеки, на які наражаються співгромадяни. Поет прагне словом прислужитися всьому місту-полісу.

Ямбдошкульні чи жартівливі пісні. Це стопа з двох складів – короткого і довгого.

Вірш виконувався під супровід металевої пластини, прив’язаної до підошви виконавця, якою той відбивав ритм по каменю. Інше пояснення назви пов’язано з міфом про богиню Деметру. Служниця Ямба своїми жартівливими піснями змогла звеселити богиню (Деметра тужила за донькою, яку викрав Аїд). Цим розміром складали жартівливі вірші. Найвідоміший представник – Архілок.

5. Слово вчителя.

Мелічна поезія (пісенна) походить від веселої пісні, співаної під час роботи або дозвілля. Виконувалася самостійно автором або хором. До меліки ставилися надзвичайно серйозно. Рабам під страхом смерті заборонялося виконувати пісні. Меліка була хоровою і сольною. Сольна прославляла мистецтво, кохання, дружбу (Алкей, Сапфо). Хорова – гімни, оди на честь богів та людей, пейзаж (Алкман)

Висновок. Ознаки давньогрецької лірики

  • Зв’язок з народними піснями

  • Музичний супровід

  • Ототожнення ліричного героя з автором

  • Актуальні проблеми

  • Змалювання внутрішнього світу людини

Елліни цінували силу поетичного слова і вірили в нього. Вожді, щоб бути переконливішими і впливовішими, звертались до поетичного слова як до зброї. Поступово закони країни набирали форми віршів, а заклики до воїнів – форми похідних пісень.

7. Біографічні відомості про Тіртея (випереджальне завдання) (Слайд 7)
Тіртей Афінський — напівлегендарний давньогрецький елегійний поет середини VII ст. до н. е. , ім’я якого стало збірним у розумінні «поета-воїна». Зачинатель жанру військової елегії — ембатерії.
За античним, проте, малодостовірним, переказом, він був афінянином, якого відправили на допомогу спартанцям під час Другої Мессенської війни (685—668 до н. е.), щоб надихати воїнів своїми піснями.
Пізніша легенда додає, що спартанці звернулися до афінян по радника через віщування оракула, але афіняни не хотіли допомагати і відправили найнепридатнішу до військової справи людину — кульгавого шкільного вчителя. Тіртей, прибувши до Спарти, почав складати військові елегії —і під впливом його поетичної майстерності спартанці здобули остаточну перемогу.
Як свідчать фрагменти Тіртеєвих елегій, що не торкаються воєнної теми, поет брав участь у державному житті Спарти, часом у них звучать і політичні мотиви. Вони мають загальну назву ” Благозаконність” і торкаються різних проблем спартанської дійсності, зокрема стверджують справедливість встановлених у Спарті законів.
Тематика поезій Тіртея — хвала спартанським установам, міфи, що освячують устрій спартанської громади, заклики до збереження «доброго порядку», прославляння військової доблесті й опис жалюгідної долі боягуза. Невимушені, але сильні вірші Тіртея стали в спартанців військовими піснями, прищеплювали співгромадянам ідею масового героїзму в ім’я батьківщини і народу. Елегії цього поета мали характерну композицію: визначена на початку тема закінчувалась закликом. Прості для сприйняття, виразні за лексикою, лаконічні і стримані елегії Тіртея відповідали суворому й мужньому змістові вкладених у нього думок.
Популярність Тіртея у Греції була величезною, його елегіями захоплювались по всій країні, а покоління спартанців завжди виконували його пісні і навіть влаштовували співочі змагання.
Збереглося близько 12 фрагментів поезій Тіртея. Серед них найбільшими є три поезіїі: Воїни, непереможного в битві Геракла нащадки…, Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну…, О юнаки, у рядах тримайтесь разом…

- Міг бути Тіртей видатним поетом Афін?

8. Повідомлення учня про Спарту ( випереджальне завдання) (Слайд 8 )

Слово вчителя. Поет постійно прославляє мужність і вірність високому обов’язкові спартанського вояка, закликає до бою.

9. Робота з підручником. Виразне читання елегії «Добре вмирати тому…» (с.83)

10. Аналіз поезії. (Слайд 9 - 10 )

* До якого виду належить поезія ? (Декламаційна лірика)

* Яка тема вірша? (Заклик до боротьби за свободу народу. Уславлення відважних воїнів, які захищали свій рідний край, змалювання жалюгідної долі тих, хто зганьбив себе і свій рід, втікаючи від ворога)

* Воїнів якого давньогрецького міста оспівував Тіртей? (Спарти)

* Гомер зображував героя, який бився заради здобичі та особистої слави.

Заради чого йде у бій воїн Тіртея? (Герой –патріот,який дбає про славу і честь батьківщини)

  • Що для воїна було гірше смерті? (Віддати загарбникам рідну землю і йти блукати на чужині)

  • Що означало слово «батьківщина» для стародавніх греків?

  • Схарактеризуйте ідеал воїна поезії Тіртея? (Хоробрий боєць, який вважає за честь загинути за свою державу)

  • Навіщо Тіртей змальовує долю двох воїнів? (Автор елегії показує, що кожен воїн має вибір і сам повинен його зробити. Почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі, за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім’ю.)

  • В чому полягає повчальний зміст даного твору? (Хоробрий воїн може загинути, але ця смерть почесна, тому що вона — заради батьківщини і на захист своєї сім’ї. Воїн-зрадник буде вигнаний з полісу, стане жебраком і буде поневірятися разом зі своєю сім’єю, не знайде «ні пошани, ні співчуття, ні жалю»)

  • Який висновок ми можемо зробити? (Що іншого виходу немає: якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою батьківщину.)

  • Доведіть, що прочитана поезія - елегія. Назвіть характерні ознаки елегії. (Декламаційна поезія. Повчальний х-р: приклад долі двох воїнів підводить читача до висновку, що єдиний правильний вибір є захист Батьківщини. Форма двовірша)

  • За допомогою яких художніх засобів у перекладі елегії схарактеризовано психологічний стан воїна-громадянина й утікача?

  • Чому Тіртей звертається до юнаків? (Майбутнє належить молодим. Головна мета автора – позбавити юного воїна страху, нагадати про обов’язок захисника батьківщини. Поруч з воїном є вірні товариші, яким він має довіряти)

Слово вчителя.

Ця елегія сповнена великої любові до захисників рідної землі. Поет своїм поетичним словом піднімає народ Спарти на боротьбу. Переконливо змальовує жахливу долю тих, хто зганьбив себе і свій рід, тікаючи від ворога. Загинути в перших рядах за Вітчизну – ось вищий подвиг, який прославляє не лише того, хто загинув, а й місто, й громадян, і всіх нащадків хороброго воїна.

Проблемне запитання.

- Чи може елегія Тіртея допомогти сучасним воїнам?

- Чи доводилося вам зустрічати (чути про) воїнів, схожих на героїв елегії Тіртея?

Прослуховування пісні Анатолія Матвійчука «На варті»

- Які почуття переважають у сучасного воїна?

Повторне звернення до епіграфа.
ІV. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання
– Як виконувалися поетичні твори у Давній Греції?
– Назвіть жанри давньогрецької лірики та їх особливості.

- Яке призначення лірики у давньогрецьких поетів? До чого вони закликають?
– У чому полягає ідея елегії «Добре вмирати тому…»?

2. Оцінювання учнів.
V. Домашнє завдання
1. Читати с.81-82

2. Підготувати виразне читання вірша Тіртея «Добре вмирати тому…» с.83
3. Тв.завдання. Відповісти письмово н
а питання «Чи сприйняли б наші сучасники поради Тіртея? Чому?»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.