Особливості роботи керівника гуртка в умовах реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

Опис документу:
Особливості роботи керівника гуртка в умовах реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді. Важливість освітньої місії підтверджується актуальними проблемами соціуму щодо формування конкурентоспроможної, соціально успішної особистості. Реалізація такого завдання забезпечується різноманітністю форм, напрямів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Особливості роботи керівника гуртка в умовах реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

У сучасних умовах розбудови громадянського суспільства в Україні, євроінтеграційних прагненнях, різноманітних глобальних викликів, особливо важливим залишається роль освіти як соціального інституту, головного чинника цивілізаційного, технологічного, культурного розвитку суспільства.

Важливість освітньої місії підтверджується актуальними проблемами соціуму щодо формування конкурентоспроможної, соціально успішної особистості. Реалізація такого завдання забезпечується різноманітністю форм, напрямів, організаційних рівнів освітньо-виховної, розвивальної та соціалізуючої діяльності, що дає підстави розглядати позашкільну освіту України як цілісну, структуровану, освітньо-виховну систему.

Позашкільна освіта реалізується протягом життя, стає для молодої людини смислоутворювальним соціокультурним стрижнем, ключовою характеристикою якого є пізнання через творчість, гру, працю, дослідницьку діяльність. Сучасній системі позашкільної освіти задається новий вектор розвитку. Державна політика у цій сфері спрямована на визначення ціннісного статусу позашкільної освіти як унікальної і конкурентноздатної соціальної практики нарощування мотиваційного потенціалу особистості та інноваційного потенціалу суспільства. Використання кращих освітянських традицій і якісна модернізація відповідно до завдань розвитку держави, інтересів дітей і сім’ї, змінами технологічного і соціального устрою дозволить Україні гідно відповісти на сучасні виклики.

Метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатну виявляти національну гідність, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і самореалізуватись в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури», - визначено в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні. У переломні моменти історії суспільства поряд з іншими проблемами на передній план виходить і проблема цінності людської особистості. Вічні питання «що є людина», «як народжується особистість», «чому вчити і як виховувати» знаходяться в центрі суспільної свідомості. Сьогодні особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Як зазначала відомий український педагог Софія Русова, «…нова школа кладе собі за головну мету збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини… Задля того, щоб зуміти викликати в учня духовну діяльність, треба зрозуміти душевний склад дитини… Виховання мусить мати за мету виробити людину з широким розумінням своїх громадянських обов’язків, з незалежним високо розвинутим розумом, братерським почуттям до всіх людей, людину, здатну до роботи, таку людину, яка ніде, ні за яких обставин не загине морально і фізично й проведе в життя свою незалежну думку».

Завдяки специфічності педагогічного впливу позашкільна освітньо-виховна робота спрямована на розвиток, має великі потенційні дидактичні та виховні можливості, орієнтовані на розвиток природних обдарувань гуртківців, а не на шкоду їхньому психічному й фізичному здоров’ю, – робота, яка здійснюється в індивідуальному темпі на основі добровільної й варіативної діяльності за інтересами, з урахуванням соціального й духовного розвитку дітей сприяє, а не перешкоджає самореалізації можливостей конкретної дитини.

Ідея національно-патріотичного виховання особистості втілена в державних документах, зокрема в Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Освіта(Україна ХХІ століття)”, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, у Концепції національно-патріотичного виховання та інших державних і науково-методичних матеріалах, що спрямовують оновлення освітньо-виховного процесу в Україні.
Духовна сила нації, її міць, морально-патріотичний потенціал народу залежать від того, наскільки збережені, глибоко усвідомлені й відчуті всі культурні, духовні здобутки минулих століть.
Народне декоративно-ужиткове мистецтво є невичерпним джерелом культури народу, яка має унікальні можливості впливу на особистість та формування в неї національного світогляду, характеру, глибокої духовності. Завдяки декоративно-ужитковому мистецтву, яке є віковічною скарбницею моральних та духовних здобутків народу і відображає стиль різних епох, регіонів, зберігає багаті невмирущі традиції, пізнаються історія, світогляд, моральні якості наших предків, їхня героїчна боротьба за незалежність нашої держави, формуються основи культурно-духовного багатства українського народу. Народному декоративно-ужитковому мистецтву притаманна особлива якість представляти собою художній геній, споконвічні прагнення українського етносу, разом з тим і багатоетнічну загальнолюдську систему культури.
На думку науковців (Д.Антонович, В.Винниченко, О.Воропай, М.Грушевський, М.Гончаренко, Є.Маланюк та ін.), саме в середовищі національної культури з використанням надбань традиційної педагогіки можливе успішне розв’язання проблеми формування творчої, всебічно розвиненої особистості з високим рівнем національної самосвідомості. 

Отже, декоративно-ужиткове мистецтво має великі потенціальні можливості в моральному, духовному, культурному та патріотичному вихованні дітей. Але в процесі аналізу навчальних та виховних програм, підручників, методичних джерел з’ясувалося, що цей виховний потенціал використовується недостатньо. Це зумовлено низьким рівнем дослідженості національно-патріотичного виховання гуртківців засобами мистецтва, зокрема, декоративно-ужиткового, а також відсутністю розробок практичного застосування властивостей впливу декоративно-прикладного мистецтва на особистість. Відсутні наукові праці, які стосувалися б обґрунтування педагогічних умов, форм і методів застосування декоративно-ужиткового мистецтва у виховній роботі із вихованцями, не визначені критерії сформованості національно-патріотичних рис засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

Педагоги-позашкільники мають на дитину більше впливу, ніж учителі -предметники, тому саме під час гурткових занять на керівниках гуртків лежить більше відповідальності за формування свідомості дитини, виховання почуття патріотизму та гордості за свій народ та країну.

У сучасному житті необхідний творчий пошук нових підходів, концептуальних шляхів і змістовних форм у роботі з дітьми та їхніми батьками. Зважаючи на те, постає завдання - допомогти дітям усвідомити і насправді пропустити крізь серце любов до Батьківщини, стійкий інтерес до минулого, сьогодення і майбутнього рідного краю; почуття любові й поваги до рідного народу, мови, дбайливе ставлення до природи і збільшення її багатств; гордість за досягнення в науці, техніці, культурі; прагнення готуватись до захисту своєї Батьківщини.

Патріотичне виховання молоді сьогодні є одним з найголовніших пріоритетів гуманітарної політики в Україні, важливою складовою національної безпеки України. Ставлення керівників гуртку до виховання молоді на кращих зразках історії рідного народу, його досвіду, традицій, освіти та культури, вищих християнських ідеалів є надійною базою для будівництва соборної самостійної держави національного типу. 

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного виховання є формування у дітей любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням, школою, позашкільними закладами через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

 Виховання почуття патріотизму, гордості за свій народ передбачає формування в учнів історичних знань про минуле і сучасне нашого народу, держави. «Патріотизм, - стверджував В.О.Сухомлинський – це не механічна сума знань про Батьківщину. Це, в першу чергу, ставлення до долі Вітчизни, ненависть до її ворогів,готовність віддати за неї своє життя. Патріотичне бачення навколишнього світу і полягає саме в тому , що юний громадянин пізнає живу історію своєї родини, своїх співвітчизників, які мешкали кілька століть або десятиліть тому»

Національна система виховання покликана забезпечувати глибоке осмислення і засвоєння кожною особистістю у процесі праці й творчості моральних та патріотичних ідей, принципів, поглядів, переконань, використання у побуті народних традицій, звичаїв та обрядів. Національне виховання проймає всі сфери життя і є його сутністю.

Твори декоративно-ужиткового мистецтва більшою чи меншою мірою є тим духовним середовищем, у якому формуються світогляд, національна самосвідомість, естетичні ідеали, моральні цінності, патріотичні та трудові якості особистості. Постійне перебування вихованців під впливом матеріальної й духовної культури рідного народу необхідне для найповнішого розкриття і розвитку природних здібностей, творчості, ініціативності, становлення індивідуальності, формування неповторного духовного світу, власної активної життєвої позиції, почуттів обов’язку, відданості і працелюбності заради свого народу, держави.

Отже, національно-патріотичне виховання у гуртківців повинно бути спрямовано на формування:
- наукових знань, які розкривають основи національно-патріотичного виховання ;
- свідомого ставлення до патріотичної діяльності;
- любові до своєї Батьківщини, свого народу;
- загальнолюдських моральних цінностей;
- шанобливого ставлення до історичного минулого українського народу, його мови та духовних цінностей своєї держави;
- прагнення підвищення добробуту свого народу, держави;
- вироблення активної життєвої позиції до суспільно-корисної діяльності;

- взаєморозуміння та поваги до інших націй і народів.
Щоб виховати патріота, свідомого громадянина своєї держави, потрібно формувати у вихованця комплекс якостей характеру, що є основою набуття соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, розвитку духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

Глибоке пізнання історичного минулого рідного народу, оволодіння його національними, духовними цінностями, вищими здобутками в різних галузях культури, життя – важливі компоненти національно-патріотичного виховання гуртківців, без якого неможливе збереження історичної пам’яті, розвиток духовності. Воно акумулює палку любов до своєї Батьківщини, вселяє віру в світле майбутнє України, надає сил кожній особистості для подолання життєвих труднощів. Теоретичне та практичне оволодіння декоративно-ужитковим мистецтвом є надійною основою формування у вихованців патріотичних почуттів, їх національної самосвідомості, відчуття невід’ємності від українського народу, Батьківщини, готовності до використання скарбниці рідної культури, продовження славних ідейно-естетичних традицій свого народу. Дотримання кращих набутків історичного досвіду, декоративно-ужиткового мистецтва, мови українського народу, пізнання і застосування вищих досягнень інших народів, сприяє поглибленню духовності вихованців , підносить особистість до вершин цивілізації.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
8
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!