До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
5
міс.
2
5
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

"ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ". БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

Опис документу:
Мета батьківських зборів: - поповнити багаж знань батьків щодо особливостей становлення особистості в підлітковому віці; - розширити психолого-педагогічний світогляд батьків із питань позитивного досвіду виховання підлітків; - формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей; - сприяти формуванню правильних підходів у сімейному спілкуванні на рівні «батьки – діти».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

МЕТА:

  • поповнити багаж знань батьків щодо особливостей становлення особистості в підлітковому віці;

  • розширити психолого-педагогічний світогляд батьків із питань позитивного досвіду виховання підлітків;

  • формувати емоційно-позитивне ставлення до дітей;

  • сприяти формуванню правильних підходів у сімейному спілкуванні на рівні «батьки – діти».

ПЛАН ЗБОРІВ

  1. Оголошення теми і мети зборів.

  2. Три основи складності підліткового віку

  3. Психологічний коментар.

  4. Підліток – школяр: соціально-педагогічні проблеми.

  5. Аналіз результатів навчання і виховання за І семестр.

ПЕРЕБІГ ЗБОРІВ

Класний керівник

Доброго дня, шановні батьки! Рада вітати вас! Сьогоднішня зустріч надасть можливість кожному присутньому активно включатися в процес обговорення і бути безпосереднім учасником зборів, які допоможуть краще пізнати себе і своїх дітей.

Період з 10-11 років до 14-15 років називають підлітковим, або середнім шкільним. У цей час під впливом інтенсивного функціонування залоз внутрішньої секреції збільшується збудженість центральної нервової системи підлітка, що виявляється у підвищеній дратівливості, надмірній образливості, нестриманості. Але цього може не бути, якщо дорослі виявляють чуйність, тактовність і турботу. Для нас цей період дуже важкий. У цей час проявляється прагнення до самостійності та властивих дорослим форм поведінки. Стосунки з дорослими стають складнішими. Нерозуміння змін, що відбуваються з дітьми, призводить до прояву негативізму, неслухняності. Якщо тиск з боку дорослих посилюється, це, відповідно, збільшує опір підлітка. Визначають різні напрямки поведінки підлітка з дорослими:

  1. Заперечення та негативна реакція, часом навіть неадекватно надмірна до будь-яких спроб дорослих ставитись до нього, як до дитини.

  2. Бравада, гіпердемонстрація перед оточуючими – ознака власної дорослості, своїх можливостей.

  3. Пошук нових стосунків із дорослими на рівних, за принципом «дорослий – дорослий».

ТРИ ОСНОВНІ СКЛАДНОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Складності підліткового віку є серйозною педагогічною проблемою. Їх перша об’єктивна основа – у значній різниці між вимогами суспільства до дітей і дорослих, різниці в їх обов’язках і правах. Відомо, що “доросле” життя складніше, ніж життя дітей, і далеко не всі дорослі люди можуть підтримувати гармонійні відносини з оточуючими. Підліткам же доводиться у відносно короткий період опанувати цю сферу у всій її складності.

Ускладнення соціального буття підлітків проходить у період швидкої фізіологічної перебудови організму. Зміни активності ендокринної системи призводять до виражених коливань вегетативних функцій (пітливість, почервоніння, блідість, похудіння, ожиріння і т. д.).Підлітки стають емоційно нестійкими, вразливими. При несприятливих обставинах такого роду реакції легко фіксують і навіть набувають патологічної форми.

Таким чином, другою об’єктивною основою складності підліткового віку є виключно швидкий темп змін, які відбуваються в цей період: у фізичному і психічному стані підлітка, у характері реакції на зовнішні подразнення і т. п. Можна сказати, що підлітки і дорослі живуть у різному масштабі часу, а звідси виникають відмінності в оцінках одних і тих самих подій, явищ. Дійсно, з підлітком починають відбуватися зміни, зміст, а головне, необхідність яких для нього не завжди зрозумілі. Підлітки стають дуже чутливими до зауважень щодо їх зовнішності. Слід підкреслити значення великих відмінностей в індивідуальних темпах розвитку підлітків: відмінності в ступені зрілості між учнями одного класу можуть досягати 3-4 років.

Третьою об’єктивною основою складності підліткового віку є накопичення до цього віку дефектів виховання, які раніше виразно не проявлялися внаслідок недостатньої самостійності дитини і відносно неширокої сфери її діяльності та спілкування. Адже багато з того, що робить дитина, вона робить за бажанням дорослих; система внутрішніх побажань формується в ній поступово. Підліток ж все в більшій мірі повинен діяти, виходячи із своїх внутрішніх побажань, а діяльність його оцінюється навколишніми суворіше, ніж діяльність дитини.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОМЕНТАР

Цей період – час фізіологічної кризи. Звідси нетерпимість, упертість, непослух. Щось сталося! Не можна залишати дітей самих, хоча й вони хочуть бути незалежними, відкидають авторитети, не вірять досвіду інших, а лише своєму власному. Виникають складні стосунки з батьками, кажуть, що їм нічого не потрібно, а насправді потребують багато.

Вони не стали ще дорослими, але вже й не діти. До них треба мати велике терпіння, ставитися з делікатністю, бути розважливим, треба заспокоювати їх, не принижувати!

Юнак у цей час іде в життя, хоче бути самостійним, йому властива раптова зміна поведінки – втікає від молодших і старших і залишається з тим, хто його розуміє. Він часто помиляється і нічого не може пояснити. А дівчинка хоче, щоб на неї звернули увагу. Діти у цей період відчувають себе приниженими, зайвими. Треба мати велике і любляче серце, щоб допомогти їм знайти рівновагу, бо в той час вони різні: одні – сумні, замкнені, перестають вчитися, а інші – навпаки, всюди перші. Такі діти не знають, що з ними діється, тому не можна калічити душу такої дитини, не можна її карати, бо покарання ще більше шкодить. Треба увійти в довір’я і стати їй приятелем.
Дівчинка дуже хоче бути гарною, привабливою, і коли на неї не звертають уваги, це трагедія, а хлопчик, коли його ігнорувати, стає агресивним або дуже замкненим. Дівчатка швидше проходять цей період і стають ніби на 2 роки старшими від хлопчиків.

Для дітей цього віку важливі ідеали, приятелі, авторитети, але нема витривалості. Тому їм потрібно пропонувати нові речі. А їхню працю треба визнати, похвалити. Важливо знати динаміку життя, щоб поміж тієї бурі організму вміти врівноважити сили, енергію, щоб допровадити їх до зрілості… Їм весь час потрібно ставити запитання до тем, вчити аналізувати, а до висновку вони мають доходити самі. Доцільно у цей час займатися спортом, щоб вихлюпнути енергію, засвоїти нові правила гри.

ПІДЛІТОК – ШКОЛЯР: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

При всій важливості спілкування із ровесниками, вчителями та батьками все ж основу соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка складає та проста і очевидна обставина, що він – школяр. Головна суспільна вимога до підлітка – заволодіти певною сумою знань, умінь та навичок, без якої неможлива його подальша участь в житті суспільства.

Спад успішності, який часто спостерігається в середніх класах школи може бути породженими різними причинами: від незначних прогалин у знаннях, викликаних пропуском занять, чи зниження працездатності, пов’язаної з перебудовою організму. У підлітковому віці не можна, “витягуючи” успішність, вирішити всі інші особисті проблеми підлітка, а можна зробити тільки навпаки. Найбільш масовою причиною поганого засвоєння знань у середніх класах школи є відсутність адекватної мотивації навчання, чи просто, небажання вчитися. Якщо немає бажання вчитися, ніяка допомога, ніякі додаткові заняття не принесуть користі. Однак створення адекватної мотивації навчання у підлітків, особливо тоді, коли підліток вже загубив інтерес до навчання, - дуже важка справа, яка потребує тонкої психологічної інструментовки, індивідуального підходу до кожного підлітка.

Важлива проблема, пов’язана із сферою навчання сучасних підлітків, стоїть у повному ігноруванні пізнавальної мотивації. Чи потрібно говорити про те велике значення, яке має розвиток пізнавальної мотивації не тільки для формування повноцінної навчальної та пізнавальної діяльності, але й для становлення всієї особистості людини. Разом з тим для сучасної ситуації характерне зміщення акцентів з пізнавальної діяльності (успішності, оцінки і т.д.). Внаслідок цього відбувається нерозвинутість інтересу до самого процесу пізнання, надзвичайно важливого для продуктивного розвитку особистості.

Учитель та батьки учнів – дві сторони, що разом відповідають за виховання дитини перед суспільством. Ось чому учитель зобов’язаний активно шукати педагогічних контактів із батьками учнів. Контакти вчителя з батьками учнів повинні носити постійний характер та диктуватися не випадковими мотивами або бажанням змусити батьків «вжити заходів», а прагненням вчителя побільше дізнатися про дитину, порадитися про його навчання та виховання, навіть порадіти з батьками його успіхам та перспективам.

ПОБАЖАННЯ БАТЬКАМ

Памятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами й тата. Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів, щастя вам і вашим дітям!

6

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтегрований курс «Мистецтво»: теоретико-прикладний аспект»
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн