Особливості функціонування бібліотеки в умовах упровадження нових освітніх стандартів

Опис документу:
Інформаційна культура особистості органічно пов'язана з особливостями інтелектуального розвитку. Для кожного громадянина відкривається перспектива одержати інформацію незалежно від її типу, місця і часу, уміння працювати з нею.Тож, першими осередками інформації, доступної для всіх верств населення, є унікальні комплекси інтелектуальних ресурсів, послуг та індивідуальної підтримки - бібліотеки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ЗМІСТ

Особливості функціонування бібліотеки в умовах упровадження нових освітніх стандартів

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. ... 3

1. Робота шкільної бібліотеки як центру інформаційної підтримки навчально–виховного процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

1.1.Бібліотека – обов’язковий компонент сучасної концепції культурологічної освіти, гуманізації освіти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

1.2.Інформаційний сервіс шкільної бібліотеки . . . . . . . . . . . . . .. . . . . ….... 12

1.3. Формування в учнів основ інформаційної культури . . . . . . . . . . . . ..... 16

1.4.Особливості роботи шкільної бібліотеки щодо створення позитивного суспільного ідеалу в школярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….. 19

2.Формування ключових компетенцій учнівського колективу на основі використання інноваційних технологій як засобу розвитку творчої особистості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . … 36

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …... .40

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Вступ

Тенденція розвитку України в руслі демократизації та гуманізації держави зумовили необхідність розгортання інноваційних процесів у системі освіти та бібліотечній справі.

Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності, а звідси – якісно нового рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, тобто здатності до навчання упродовж усього життя.

Лише готуючи особистість, здатну до самоосвіти, школа може реалізувати модель випускника, спроможного до самостійного розв’язування власних та глобальних проблем, формування здібності до творчості, саморозвитку та самореалізації. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь самостійного здобуття інформації стали нагальною проблемою сучасності.

Інформаційна культура особистості органічно пов'язана з особливостями інтелектуального розвитку. Для кожного громадянина відкривається перспектива одержати інформацію незалежно від її типу, місця і часу, уміння працювати з нею.

У Законі України «Про основні принципи розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» зазначено, що одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людства, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію і знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистісному розвитку і підвищуючи якість життя.

Тож, першими осередками інформації, доступної для всіх верств населення, є унікальні комплекси інтелектуальних ресурсів, послуг та індивідуальної підтримки - бібліотеки.

Розділ 1. Робота шкільної бібліотеки як центру інформаційної підтримки навчально–виховного процесу.

1.1. Бібліотека – обов’язковий компонент сучасної концепції культурологічної освіти, гуманізації освіти

Національна доктрина розвитку освіти визначає, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Виникає велика необхідність переорієнтації шкільної бібліотеки в інформаційний центр, який би забезпечував повністю навчально-виховний процес і став основою внутрішнього інформаційного комплексу.

Найважливіше завдання бібліотек нині все частіше формулюється як забезпечення вільного й необмеженого доступу до інформації всім громадянам суспільства. Кожна бібліотека для оптимального використання накопичених у ній багатств повинна забезпечити їх упорядкування, структурування і продуктивну організацію функціонування в інформаційних системах.

Однією із головних функцій бібліотек є збереження в інтересах майбутніх поколінь духовного і матеріального надбання культурного та інформаційного потенціалу нації. Закон «Про бібліотеки і бібліотечну справу» - регламентує діяльність бібліотек, закріплює права громадян на певний рівень бібліотечного обслуговування, надає можливість реалізувати потреби в інформації.

Нові орієнтації у змісті освіти та вихованні підростаючого покоління вимагають перегляду й оновлення багатьох аспектів діяльності шкільних бібліотек. Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися, вміння самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову.

Згідно з «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» - шкільна бібліотека є його обов’язковим структурним підрозділом, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу.

Користуючись загальними нормативно-правовими документами,

такими як: Конституція України, Закон «Про загальну середню освіту,

Закон «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Положення про шкільну

бібліотеку, бібліотека гімназії працює в тісному контакті з педагогічним

колективом за напрямом: «Утвердження шкільної бібліотеки як центру формування особистості учня з високим рівнем інформаційної культури, сприяння розвиткові в школярів природних нахилів, здібностей, творчого мислення».

Інформаційна культура учня органічно пов’язана з особливостями його інтелектуального розвитку, тому ефективність бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів залежить від знання читацьких інтересів, динаміки їхніх читацьких якостей. Кожній конкретній групі читачів притаманні свої закономірності читання, мотиви звернення до літератури, критерії оцінок прочитаного. При вивченні читацьких потреб доцільним є комплексне використання різних методів, які б доповнювали один одного, сприяли емоційній зацікавленості читачів.

Запорукою успішного розвитку читацьких інтересів є максимальне розкриття книжкового фонду в умовах відкритого доступу. Відкритий доступ до бібліотечного фонду – це один із шляхів прищеплення інтересу до книги, оскільки саме він дає змогу читачам детальніше ознайомитись із фондом та вибрати книгу з тієї чи іншої теми.

Діти молодшого шкільного віку своєрідно сприймають навколишній світ, відображений у книзі. Вони по-своєму ставляться до всього, що читають. У розвитку читацьких інтересів учнів важливу роль відіграють почуття та емоції. Для цього потрібно підібрати книги з яскравими малюнками, цікавим змістом. При можливості самостійно вибирати книги діти отримують задоволення від спілкування з ними. Також учні молодших класів охоче беруть книги, які їм рекомендує бібліотекар. Пропонуючи ту чи іншу книгу, бібліотекар допомагає учневі знайти те, що йому потрібно, одночасно привчає читача свідомо формулювати свої бажання.

У формуванні читацьких інтересів підлітків є свої особливості. Вибір книжки для учня має свій шлях і метод. Це дуже важливий процес, адже книжка, вибрана самим учнем, прокладає стежку до душі дитини, треба лише привернути увагу до деяких видань, не нав’язуючи їх.

Особливої уваги заслуговує така форма розвитку читацьких інтересів, як книжкова виставка. Вона орієнтована на інформування читачів щодо змісту бібліотечного фонду, рекламу окремих видань і розкриття їхнього змісту.

Книжкова виставка - це комплекс спеціально відібраних та сис­тематизованих документів розставлених таким чином, щоб привер­нути увагу читача, зацікавити його та задовольнити існуючий інтерес або його інформаційні потреби. Виставка повинна мати висо­кий рівень інформативності, новизни. Виникненню інтересу до виставки сприяє її місцезна­ходження, художнє оформлення, технічне оснащення. Увагу привер­тають, зокрема, виразні заголовки, яскраві ілюстрації, символи, емб­леми, включення до експозиції художніх виробів, макетів тощо.

Основною відмінною рисою книжкової виставки є показ самих друкованих творів, що дає можливість читачу безпосередньо ознайомитись із книгою і в більшості випадків негайно одержати її для читання. Перше уявлення про зміст книги дитина одержує з її зовнішнього оформлення, перш за все з обкладинки. Малюнок обкладинки зазвичай в узагальненому, символічному вигляді висловлює основну ідею книги чи відображає який-небудь момент у розвитку дії. Цінність виставки для читача не тільки в тому, що він може одержати здорове враження від демонстрації книги. Він має можливість зняти книгу з виставки, перегорнути її, подивитись ілюстрації, прочитати заголовки, передмову, а деколи й окремі сторінки. Таке ознайомлення з книгою поглиблює інтереси школяра й робить їх більш цілеспрямованими.

Розкрити зміст бібліотечного фонду, розширити читацький світогляд, світоглядну позицію, соціальну активність читачів допомагають книжкові та тематичні полички: «Хочеш знати все і всіх – другом будь хороших книг», «Книга – символ Всесвіту, Знань, Мудрості, Бога, Істини», «Книга: від витоків до наших днів», «Книги збирають перлини людської думки і передають їх нащадкам», «Людина освічена та, яка добре знає, де знайти те, чого вона не знає», «Довідкова література – скарбниця мудрості людської», «Світ існує для людини, а людина живе для світу», «І живе наш народ у співочому слові», «Лірика – особливий спосіб художнього мислення й розуміння життя», «Є імена, які зорею сяють…», «Дзвенить струмочком рідна мова», «Держава України та її закони», «Хай буде вільна Україна на всі віки, на всі часи» «Обрії пізнання», «Глибінь науки творча і жива».

Щоб звернути увагу читача на нові книги, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи інформаційну потребу, шкільним бібліотекарем організовуються тематичні книжкові виставки з актуальних проблем суспільного життя, з проблем науки, культури, мистецтва, на допомогу навчальному процесу. З метою популяризації окремих видань, видів чи жанрів літератури, крім самої книги, експонуються публікації, що висвітлюють зміст твору, критичні статті, ілюстрації, біографічні довідки про автора.

Збереження і продовження українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до державних святинь української мови, культури й історії потребують організації панорами циклу книжкових викладок, оформлення експрес-інформації, бібліографічних довідок, пов’язаних з річницями знаменних подій і пам’ятних дат видатних людей.

До традиційних наочних форм відносять та­кож і бібліотечні стенди, матеріали яких привертають увагу до діяльності бібліо­теки, для рекомендації літератури й розкриття її змісту. Існують ще й методичні стенди, що розповідають про те, як вибрати книгу, як читати та берегти її. Увагу читачів привертають цікаві заголовки, яскраві малюнки, цитати.

Важливою ланкою роботи бібліотекаря є бібліографічні огляди, що допомагають якнайкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-популярну, довідкову літературу. Важливими в проведенні оглядів є пізнавально-художня цінність відібраних книг, прагнення пробудити в учнів бажання самостійно прочитати рекомендовані книги. Огляди літератури проводяться біля книжкових виставок, викладок у бібліотеці, але найчастіше огляди є складовою частиною літературних вечорів, літературних ігор, читацьких конференцій, диспутів та інших масових заходів.

Серед індивідуальних форм роботи з читачами вирізняються бесіди пізнавально-розвивального характеру й форми особистісного інформування. Найбільше значення мають бесіди, що дозволяють здійснювати безпосередній контакт між бібліотекарем і відвідувачем, враховуючи його інтереси й вікові особливості.

Бесіда під час запису в бібліотеку дає можливість зібрати відомості про учня. У процесі бесіди учень знайомиться з правилами користування бібліотечним фондом, історією та традиціями, можливостями та ресурсами бібліотеки.

Під час рекомендаційної бесіди бібліотекар пропонує книгу, яка відповідає інтересам читача й містить нову для нього інформацію або написана в іншому жанрі. Ефективним прийомом рекомендаційної бесіди є підкреслення новизни змісту книги, достовірності викладених у ній фактів, їхній зв’язок з реальними історичними подіями та особами.

З метою виявлення рівня читацького розвитку учнів, думок читачів про дані твори та їх авторів, усвідомлення станів і потреб читачів проводяться бесіди про прочитані книги. У діалозі про науково-пізнавальне видання бібліотекар цікавиться, яку практичну користь воно має в навчанні чи самоосвіті. Оцінка, яку дав учень прочитаній книзі, використовується в бесідах з іншими читачами.

У шкільній бібліотеці актуальним є індивідуальне планове читання. На початку року бібліотекар знайомиться з банком даних здібних та обдарованих учнів гімназії, відокремлює групи читачів по сферах академічних досягнень. Індивідуальне планове читання полягає в залученні дітей до читання літератури за їхніми інтересами з постійним переходом від однієї теми до іншої з метою різностороннього культурного розвитку школярів, вироблення в кожного з них умінь і навичок систематичного самоосвітнього читання. Інтереси читачів бібліотеки з метою залучення їх до планового читання уточнюються щорічно шляхом анкетування.

До форми індивідуального обслуговування шкільної бібліотеки відносяться і консультації, що включають питання підвищення інформаційної компетентності читачів, в тому числі: алгоритми пошуку в каталогах і картотеках, заповнення читацьких вимог.

У керівництві читанням дітей велику роль відіграє читацький формуляр. Він показує не лише кількість відвідувань та прочитаних книг, а й чим захоплюється учень, чи читає він книги, пов'язані зі шкільною програмою, які є прогалини в його читанні та як на підставі прочитаного можна зацікавити учня книгами іншого напрямку, іншої тематики. Робляться висновки щодо того, як покращити стан читання учнів, які заходи необхідно провести.

Уся робота бібліотеки спрямована на те, щоб домогтися читання як самостійної діяльності дитини у світі книги, з якої починається її освіта, самовиховання, формування високого рівня інформаційної культури.

У дію вступає цілий комплекс прийомів індивідуальної роботи у вигляді необхідного спілкування на різному рівні. Таке спілкування необхідне з метою пробудження в учнів природної кмітливості, творчих нахилів, що надає можливість проявити себе як особистість.

Увести кожного учня у світ книжок, виховати любов до книжки, зробити книжку провідною зіркою в інтелектуальному житті – мета всіх учителів гімназії, які прагнуть не тільки до того, щоб читання школярів було різностороннім, але й хочуть пробудити в дітей інтерес до якої-небудь галузі знань. А якщо він уже виник – то підтримувати й поглиблювати його.

Інтерес до знань неможливий без регулярного читання науково-популярної літератури. Не може бути й мови про великий потяг до знань, якщо учень не виходить за межі підручника. Тому читання науково-популярної літератури стає в гімназії однією з найважливіших складових частин процесу навчання. На уроках учителі, викладаючи новий програмовий матеріал, освітлюють питання вогниками позапрограмових знань, що спонукає учнів до самостійної роботи з науково-популярною літературою.

Однією з форм роботи вчителя є надання інформації до теми уроку. Коли вчитель-предметник розпочинає нову тему, він повідомляє список рекомендованої літератури. Це дає змогу нашим учням використовувати максимум інформації з тієї чи іншої теми.

Читання - це не тільки отримання інформації засобами друкарського слова, але й творчість. У цьому контексті дуже важлива співпраця дорослого й дитини, що має на меті передачу знань від покоління до покоління. Перш за все дуже важливо зберегти традиції сімейного читання. Дослідження показали, що читання в сім’ї визначає читання дитини. «Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає», - сказав Януш Корчак.

ПОвал 88ідростаючій людині важливо навчитися відрізняти погане від хорошого, розуміти дійсні й помилкові цінності. Сама по собі дитина не отримає всієї повноти спілкування з книгою, якщо поряд не буде мудрих дорослих. Коли малюк часто бачить батьків за книгою, чує, як вони обмінюються враженнями про прочитане, радіють покупці цікавого видання, любов до друкарського слова виявляється в нього як природна необхідність. Добра традиція читання вголос залишає спогади на все життя. Адже жоден комп’ютер не в змозі дати любов і тепло, що струмують від батьків, які читають книги своїм малюкам.

З батьками бібліотекар гімназії проводить бесіди на батьківських зборах, де пояснює про те, що читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати: з цього вміння воно тільки починається…

Тому треба домагатися не читання заради читання, а читання як самостійної діяльності дитини у світі книжок, із яких починається її освіта, самовиховання, формування високих художніх смаків, гармонійний розвиток особистості.

«Бібліотека завжди була символом культури суспільства й кожного типу цивілізації, соціальним інститутом, що формував особистості та індивідуальності, показником, характеристикою, віддзеркаленням життя», — писав академік В. Немошкаленко.

Отже, бібліотека працює в контексті сучасної концепції культурологічної освіти, гуманізації освіти.

1.2. Інформаційний сервіс шкільної бібліотеки

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширяють можливості користувачів до сприйняття інформації. Сьогодні бібліотека Охтирської гімназії є її структурним підрозділом, призначення якого – не тільки збирати і зберігати, але й виробляти й поширювати інформацію.

Одним із головних завдань шкільної бібліотеки є інформаційне забезпечення методичної проблеми школи «Створення інноваційної освітньої моделі формування сучасних компетентностей учнів через систему європейських цінностей».

Інформаційна робота в бібліотеці ведеться з урахуванням потреб нових освітніх технологій, вікових та індивідуальних потреб користувачів, що дає можливість організувати індивідуальну й групову, самостійну науково-пізнавальну, творчу діяльність учнів, забезпечити вільний доступ до джерел інформації. Необхідною умовою успішної інформаційної роботи з усіма категоріями читачів є добре організований довідково-бібліографічний апарат, який включає систему каталогів, картотек, фонд довідкових, бібліографічних видань. Щоб задовольнити повною мірою всі запити читачів, довідково-бібліографічний апарат повинен якнайповніше відображати наявні книжкові фонди.

Важливою ланкою бібліотекаря є бібліографічне інформування, його мета – постійне ознайомлення з новими виданнями, новими надходженнями до бібліотеки літератури та підручників. Досить ефективною формою інформування є експрес-інформації, в яких повідомляється і про нові надходження до бібліотеки, і про події, пов’язані з пам’ятними датами діячів науки та культури.

Інформаційна робота здійснюється у формі бібліографічних оглядів, які допомагають якнайкраще розкрити фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-популярну, пізнавальну, довідкову літературу, періодичну пресу.

Ефективними в плані інформування учнів і вчителів є різноманітні книжкові виставки, їх різнопланова тематика охоплює всі напрямки навчально-виховної роботи відповідно до плану роботи гімназії.

Забезпеченню якісного підбору літератури допомагає довідково-бібліографічний апарат бібліотеки: рекомендаційні списки літератури, бібліографічні посібники та покажчики, присвячені актуальним подіям сучасності.

Бібліотека здійснює також інформаційну підтримку проведення в гімназії предметних декад. Оформляються як традиційні виставки так, і бібліографічні панорами матеріалів, відомостей фактографічної інформації.

Особлива форма інформаційної роботи в дні предметних декад – це підготовка рекомендаційних списків літератури до тем рефератів, доповідей. Учні та вчителі охоче користуються такими списками.

Вагому допомогу в інформаційному забезпеченні навчально-виховного процесу надають тематичні папки. Серед тем – події у країнах світу, видатні діячі культури України та світу, актуальні теми з історії України, екології тощо. Є також спеціальні папки, де зберігаються законодавчі нормативні документи, інформаційні бюлетені тощо.

Велика увага приділяється диференційованій індивідуальній роботі з читачами, вивченню попиту на інформаційні послуги, дослідженню та задоволенню запитів читачів.

Абонентами індивідуальної інформації бібліотеки є учні – члени факультативів, гуртків, здібні та обдаровані діти, учасники та переможці численних олімпіад, конкурсів, інших інтелектуальних змагань. Для них складаються індивідуальні переліки рекомендаційної літератури та індивідуальні консультації біля книжкових полиць відкритого доступу. Інформаційна робота бібліотеки серед учнів сприяє засвоєнню ними знань з основ наук, розширенню й поглибленню інформації, одержаної на занятті.

Для того, щоб інформаційна діяльність бібліотеки давала позитивні результати, у бібліотеці використовуються комплексні форми масового інформування:

  • день спеціаліста - включає безпосередній показ первинних і вторинних документів разом із іншими заходами;

  • день інформації – передбачає інформацію про нові надходження, а також їхній бібліографічний огляд.

Про такі дні бібліотека повідомляє читачів за допомогою оголошень, плакатів, запрошень. Організовують книжкові виставки-перегляди нових надходжень. Проект дня інформації для учнів може включати вікторину (відповіді можна знайти у виставлених книгах), читання уривків, епізодів, окремих розділів книг.

Педагогічна майстерність учителя тісно пов’язана з рівнем використання та поширення інформації. Адже рівень інформаційної культури вчителя буде безпосередньо впливати на його готовність до використання інноваційних технологій. Тому підвищення інформаційної культури педагогів у процесі їхнього інформаційно-бібліографічного обслуговування – теж один із важливих напрямків роботи бібліотеки. Бібліографічне інформування вчителів має на меті регулярно донести до кожного педагога інформацію про нові надходження, наявність додаткової літератури з предметів, інноваційні напрямки наукових досліджень у педагогіці, методиці викладання. Інформаційна робота серед членів педагогічного колективу координується з роботою шкільних методичних об’єднань, включає також підготовку інформаційних списків, виступи на педрадах та методичних об’єднаннях з оглядами. Система спеціалізованих тематичних картотек допомагає швидко та якісно надавати потрібну інформацію.

У зв’язку з нестримною інформатизацією суспільства, впровадженням в освітній процес інформаційних технологій бібліотека підпорядковує свою діяльність вимогам часу, має свій сайт, на сторінках якого розміщує різноманітну інформацію. Зміст інформації визначається специфікою навчально-виховного процесу, навчальними планами і програмами, завданнями, що стоять перед навчальним закладом у навчальному році, інформаційними запитами педагогічних працівників, учнів і батьків.

Інформаційна функція бібліотеки набуває сьогодні генерального аспекту, оскільки вона не тільки сама перетворюється на сучасне інформаційне середовище, але допомагає гімназії стати таким середовищем для ефективного досягнення загальної мети – всебічного розвитку дитини як особистості та її адаптації в соціумі шляхом інтенсивного інформаційного насичення.

1. 3. Формування в учнів основ інформаційної культури.

Реформування системи освіти і виховання відбувається в умовах інформатизації суспільства. Потреба суспільства в активній творчій особистості, наділеній знаннями, уміннями і навичками, необхідними для повноцінного функціонування і розвитку в інформаційному суспільстві, вимагає від бібліотек загальноосвітніх закладів переосмислення досвіду бібліотечно-бібліографічної освіти школярів.

Формування інформативних умінь в учнів базується на ідеї цілеспрямованого поетапного розвитку вмінь та навичок. Суть цього, поопераційно-системного формування загально навчальних умінь та навичок, полягає у послідовному опрацюванні окремих умінь та навичок з постійним введенням їх у загальну систему умінь, їх систематизацію, перенесення у більш широку і складну галузь завдань. Кожне вміння ускладнюється з класу в клас, розширюється їх діапазон. Формування цих умінь відбувається поетапно.

На етапі кумуляції відбувається накопичення досвіду; діагностики – визначення рівня сформованості умінь; мотивації – створення атмосфери зацікавленості, інтересу до діяльності; рефлексії – відбувається усвідомлення суті та структури даного вміння; подається правило-орієнтир, зразок; тренування – відпрацювання даного вміння чи навички; узагальнення – узагальнення та систематизація певного вміння; контроль та корекція – перевірка рівня сформованості засвоєного вміння.

На результативність навчання учнів основ бібліотечно-бібліографічної грамотності великий вплив має вибір оптимальних технологій організації бібліотечно-бібліографічних занять, що має базуватися на вікових особливостях учнів та завданнях освіти, які ставляться на певних її етапах. Надзавданням є спроба в нетрадиційній формі передати дітям ази бібліотечно-бібліографічних знань, головне, щоб корисні бібліографічні відомості сприймались юними з інтересом.

Для молодших школярів найефективнішими є заняття, що проходять у формі гри. Адже вчитися граючись, коли інтелектуальні зусилля пробуджуються самі собою духом суперництва та азарту – завжди цікаво. На таких заняттях діти знайомляться з бібліотекою, навчаються самостійно працювати з книгою.

Вчителем 4-А класу Стобород О.М. проведений бібліотечний урок «Якщо прагнеш знайти друга – подружись із книгою» спрямований на розкриття дітям значення книги в житті людини, ознайомлення з процесом її виготовлення, виховання бережного ставлення до книги, бажання більше читати.

Допитливі підлітки на бібліотечних уроках із вдячністю сприймають можливість дізнатись про каталоги, картотеки, покажчики літератури, енциклопедії, словники, про те, як знайти в бібліотеці потрібну книгу, розгадати шифри книжок. Розповіді про бібліотеку, новітні технології у бібліотеці, довідково-інформаційний апарат бібліотеки поєднуються з практичними завданнями пошуку літератури за допомогою довідково-бібліографічного апарату, бібліографічним описом літератури.

Основними складовими інформаційної культури учнів-старшокласників є: вибірковість і націленість на кращі інтелектуальні і духовні джерела, бібліотечно-бібліографічна грамотність, розумний баланс між прагматичним і рекреаційним читанням, гнучкість і творчий підхід до пошуку потрібної інформації. Прагматичним старшокласникам пропонуються дослідницько-пошукові методи: розробку проектів, підготовку наукових робіт, вивчення основ бібліографії. Велика увага приділяється самостійній роботі, практичним заняттям. Практичні заняття передбачають навчання учнів раціонального читання, виділенню із текстів суттєвої інформації, намагання зробити читання швидким.

Головне завдання бібліотечно-бібліографічних занять - розкриття перед учнями можливостей інформації, її особливостей, властивостей, надійності існування у певних носіях інформації.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що пошук оптимальних технологій бібліотечно-бібліографічної освіти школярів – процес постійний і динамічний. У міру того, як швидко утверджуватиметься інформаційне суспільство, попит на інформаційно-компетентну особливість зростатиме, а це, у свою чергу, сприятиме вдосконаленню напрацьованих інноваційних методик.

1Овал 135.4. Особливості роботи шкільної бібліотеки щодо створення позитивного суспільного ідеалу у школярів

Сучасна школа в нашій державі прагне до відновлення своєї гуманістичної функції, що є головним завданням Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті. Адже нині невідкладною необхідністю є кардинальні й термінові зміни пріоритетів, в основі яких – мораль, духовність, совість.

У Концепції середньої загальноосвітньої школи записано: «У сучасних умовах школа об’єктивно виступає провідним фактором залучення молоді до національної культури і традицій. Тут закладаються основи національної самосвідомості та духовності, прищеплюється любов до рідної мови, повага до свого народу, його історії, культури».

Проблема формування духовності учнів є актуальною й належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов’язана з таким поняттям, як формування особистості.

На сьогодні ми вже можемо спостерігати активний процес оновлення змісту освіти й удосконалення системи духовного виховання учнів, до якої залучено бібліотеку школи й весь педагогічний колектив. Вона допомагає вирішити важливі завдання навчально-виховного процесу:

  • Формування національної свідомості, патріотичне виховання.

Політичне й економічне зміцнення нашої молодої держави, її входження до сім'ї європейських народів неможливе без духовного, інтелектуального оновлення й збагачення суспільства. На сучасному етапі розбудови української держави об'єктивні знання про минуле України стають особливо необхідними, бо єдині вони служать тією науковою базою, на якій може розвиватися державне відродження з урахуванням тих кращих традицій, які виробило українське суспільство протягом усієї багатовікової історії.

Для того щоб діти глибше відчули, що знання історії народу – це пізнання себе, усвідомили єдність із попередніми поколіннями, з метою формування в учнів національної свідомості бібліотекою заплановані заходи:

Форми роботи

Назва заходу

Книжкові тематичні полички

«З новою Конституцією – у нове життя»,

«Моя земля – це незалежна Україна»,

«Поборники української державності»

Бесіда коло книжкової полиці

«Державні символи України»

Прем'єра книжкової викладки

«Україно, Україно!

Наша рідна мати!

Розпустила своїх діток

По світу блукати…»

Огляд-дискусія коло книжкової полиці

«Ось де, люди, наша слава – слава України»

(до Дня Збройних Сил України)

Викладка-вернісаж історичних відомостей, повідомлень

«Моя земля – це незалежна Україна»

(до – Дня Соборності та Свободи України)

Літературно-поетичний вернісаж

«На Україну линуть журавлі»

Бібліографічна інформація

«Герої Крут – це символ високої жертовності в ім'я Батьківщини»

Виставка-діалог

«Волі народної дзвін»

Бібліографічна панорама історичних відомостей про бій під Крутами

«Крути – символ національної честі»

Хвилини поезії (викладка поезій – стрілецьких пісень)

«Стрілецькі пісні - жалі, радощі й сподівання борців за незалежність України»

Інформаційна година

«День захисника Вітчизни»

Бесіда-діалог коло книжкової полиці

«День захисника Вітчизни –

Це мужності й геройства свято,

І ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато

І тим, хто нині з автоматом

Наш спокій береже і захищає

Мене і маму, і сестричку, й брата,

Й велику нашу всю родину –

Рідну Україну…»

Книжкова викладка

«Сповідь солдатських сердець»

Виставки - персоналії

«Пройдемо шляхами бойової слави»,

«Пам’ятаємо героїв імена»,

«Земле Київська! В тобі сплелись воєдино чарівна ніжність сувора мужність, героїчна слава і надія на світле майбутнє!»,

«Гордість нації»

Книжкова викладка

«Схиляємо голови низько,

Щоб шану героям віддать»

Тематична поличка

«Із книжок про війну, про бої ми читаємо»

  • Виховання людини демократичного світогляду й культури, яка дотримується прав і свобод особистості.

Правова держава неможлива без правосвідомості її громадян. Головним завданням правового виховання є формування правосвідомості в підростаючого покоління.

Правова культура юнацтва – це заснована на політичних і моральних принципах нерозривна єдність різносторонніх правових знань і поваги до закону, активна правоохоронна діяльність.

Завданням бібліотеки є пропаганда літератури, що сприяє формуванню правової культури підростаючого покоління:

Форми роботи

Назва заходу

Книжкова тематична поличка

«Правова держава і правова культура»

Підбір матеріалу учням-читачам для написання творів, довідок, повідомлень

«Держава України та її закони»

Бесіда біля книжкової полиці

«Почуття власної гідності та повага до інших»

Інформаційна година

«10 грудня – Всесвітній День прав людини»

Панорама-огляд книжкової викладки

«Права громадянина України»

Виставка-роздум

«Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншій людині»

Виставка-діалог

«Та держава, в якій громадяни підкоряються законам, є щасливою під час миру та непереможною під час війни» (Сократ)

  • Екологічне, етичне та естетичне виховання й формування високої гуманістичної культури особистості.

Формування екологічного мислення, підвищення екологічної культури є одним із важливих завдань нашого суспільства. Шкільні роки – найактивніший період формування світогляду людини, ставлення до навколишнього світу. Тому гімназія, а разом з нею і шкільна бібліотека, повсякденно виховують в учнів раціональне, гуманне ставлення до природи, розвивають екологічне мислення та свідомість.

Вивчення естетичної культури входить до ряду першочергових проблем, що хвилюють наше суспільство. На різних етапах розвитку суспільної освіти завдання естетичного виховання дітей завжди були актуальними, так як шкільний вік дуже сприятливий для цього.

Бібліотека гімназії широко використовує форми й методи масової роботи, орієнтовані на формування творчої, ерудованої особистості, і постійно знаходиться в пошуку нестандартних і перспективних заходів:

Форми роботи

Назва заходу

Панорама-огляд книжкової викладки

«Чарівне моє довкілля»

Година спілкування

«Щедрий голос природи змалку слухаю я»

Бесіда-діалог

«Кожна рослина, кожна жива істота – диво. Тож читайте книжки про зелений дивосвіт, блукайте уявою чи наяву по всій планеті в пошуках незвичайного, але й ту красу, що живе поруч з вами, любіть та оберігайте»

Ерудит-лото

«Фауна і флора нашого краю»

Книжкова виставка

«Дивосвіт рідної природи запрошує у подорож»

Бібліографічна інформація

«26 квітня – День Чорнобильської трагедії»

Літературно-екологічна поличка

«До совісті й розуму людського»

Екологічна стежина

«Гортаючи сторінки Івана Корнющенка «Мій дивосвіт»

Бесіда-інформація

«Практичні екологічні поради»

Літературна

гра-подорож

«Сторінками Червоної книги Сумщини»

Тематична поличка

«Нехай людина добро приносить, бо світ навколо любові просить»

Виставка-діалог

«Шукай себе, поки не зустрінеш»

Виставка-роздум

«Ніяка зовнішня краса не може бути повною, якщо її не освітлює краса внутрішня»

Літературний диліжанс

«Про людей «гарних» і «поганих»

( за сторінками книг)

Тематична поличка

«Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість»

Огляд-вернісаж

«Книга і музика»

Тематична поличка

«В океані рідного народу відкривай духовні острови»

Виставка поезії

«Цей чудовий світ поезії»

Виставка-діалог

«Не цурайся пісні, яку чув од мами,

Не згуби – то мова прадідів твоїх»

Година творчості

«Я хочу прочитати вам…»

Літературно-музична композиція

« Всьому початком є любов»

Панорама- вернісаж дитячих малюнків

«Чарівний світ гармонії й краси»

Мистецька година

«Джерела української музичної культури»

(до Міжнародного дня музики)

Мистецька година

20 жовтня – 135 років від дня народження Якова Степановича Степового (справж. – Якименко, 1883–1921).

Український композитор, педагог, музичний критик, громадський діяч.

Зустріч з прекрасним – гортаючи сторінки книги Дмитра Мусієнка

«Три четверті щастя»

(17 листопада – 230 років від дня народження Михайла Семеновича Щепкіна (1788–1863).

Український актор, театральний діяч, основоположник сценічного реалізму в українському і російському театральному мистецтві

Мистецька година

1 грудня - 105 років від дня народження Георгія Іларіоновича Майбороди (1913–1992).

Український композитор, культурний і громадський діяч, класик української оперно-симфонічної музики ХХ ст., народний артист СРСР

Літературна година

«Джерела української пісні»

Мистецька година

Із сузір’я корифеїв українського мистецтва (до 155 років від дня народження

П.К. Саксаганського, українського актора, режисера, театрального діяча)

«Актор необмеженого діапазону»

  • Формування знань, умінь і навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя

Здоровий спосіб життя – це діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров'я людей, як необхідної умови для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках. Дотримання здорового способу життя впливає на формування, збереження та зміцнення здоров'я, сприяє інтелектуальному розвиткові особистості, успішному навчанню. Учений І.П. Павлов стверджував: "Здоров'я – це безцінний дар природи, воно дається, нажаль, не навіки, його треба берегти. Але здоров'я людини багато в чому залежить від неї самої, від її способу життя, умов праці, харчування, її звичок…"

Отже, довголіття, здорове, щасливе життя багато в чому залежать і від самої людини.

Усвідомлюючи велике значення проблеми здоров'я в житті людини, бібліотекар разом із класними керівниками проводить ряд заходів, що сприяють формуванню знань, умінь і навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя:

Форми роботи

Назва заходу

Панорама-огляд книжкової викладки

«Від здоров'я землі – до здоров'я дітей»

Тематична поличка

«Календар здоров’я»

Бесіда-інформація

«13 вересня – День фізичної культури і спорту»

Година спілкування

«Фізкультура і спорт – шлях до здоров'я»

Експрес-інформація

«1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом»

Виховна година

«СНІД: Знати, щоб боротися»

Бібліографічний огляд літератури

«Будьмо здорові!»

Читацька конференція

«Олімпійці – гордість українського народу»

Книжкова викладка

«В олімпійськім дусі – сила держави, нації»

Бесіда-інформація

«Прочитайте про спорт»

Бібліографічна інформація

«7 квітня – Всесвітній день здоров'я»

  • Формування в дітей поняття малої Батьківщини, розкриття зв'язку рідного краю з великою Батьківщиною, єдності рідного міста з історією і життям нашої країни.

Констянтин Ушинський писав, що знання про рідний край так само необхідні для духовного розвитку дитини, як уміння читати й писати. Дійсно, саме знання рідного краю духовно збагачує людину, виховує глибоку повагу до традицій свого народу.

Краєзнавча робота, котру проводить бібліотекар спільно з класним керівником та вчителями-предметниками, репрезентує максимум інформації про місто Охтирку та населені пункти Охтирщини від найдавніших часів і до наших днів, розвиток освіти, охорони здоров’я, спортивні досягнення, демографічні проблеми, про відомих людей, які народилися на Охтирщині і яких наша земля надихала на нові твори, розвиток культури, про народні обряди, звичаї і традиції, що склалися на Сумщині і втілені в культурі, художніх ремеслах, побуті, піснях про місцеві промислові підприємства.

Форми роботи

Назва заходу

Книжкова виставка

«У цім краю, де серця рідна пристань»

Тематична поличка (краєзнавчий портрет Охтирщини -історія, культура та освіта, промисловість, населення, розвиток міста, народні традиції та звичаї)

«Літопис рідного краю»

Календар знаменних і пам’ятних дат видатних людей міста Охтирки

«Охтирщина в особах»

Бібліографічний покажчик (література про Сумщину)

«Хай вам історія розкаже, як край наш жив, боровся, розвивався»

Конкурс-вікторина

«Що я знаю про рідне місто?»

Бесіда коло книжкової полиці

«У гостях у письменників Охтирщини»

Години цікавих повідомлень на краєзнавчу тематику

«Диво рідної сторони»

«Крокуючи рідним містом»

Літературно-історична гра

«З історії рідного міста»

Літературна вітальня

«Письменники-земляки»

Поетична прем'єра книжкової викладки

«Як не любить той край, де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ, що знав життям,

Де вперше став ходить і квіткою неначе

В його теплі зростав і усміхався квітам»

Конкурс-вікторина

«Рідне місто в запитаннях та відповідях»

Виставка-діалог

«Хай вам історія розкаже, як край наш жив, боровся, розвивався»

Екологічна стежина

«Цілющі скарби мого краю»

  • Збереження і продовження українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до державних святинь української мови, культури й історії.

Останнім часом реалії життя все частіше повертають до таких понять, як "національне відродження", "національна свідомість", шлях до розуміння яких пролягає через повернення до минулого свого народу, заглиблення в його історію, культуру, традиції, збереження безцінних скарбів національної спадщини, відродження рідної мови.

Збагатити знання про українські культурно-історичні традиції, виховувати глибоке почуття любові до маминої пісні, рідного краю, батьків, свого роду, примножувати родинні традиції, берегти національну культуру, сприяти розвитку творчих здібностей школярів допомагають такі заходи:

Форми роботи

Назва заходу

Бібліографічна панорама циклу книжкових викладок

«1 вересня – День Знань

Країно Знань, нам двері відчиняй»

Історична хвилина коло книжкової полиці

21 вересня – Міжнародний день миру

«За мир без війни, без зброї»

Виставка-діалог

22 вересня – День партизанської слави

«Вклонімося, моя Україно,

Тим людям величним і скромним,

Що в назвах фронтів титанічних

Пронесли наймення твоє»

Історична хвилина коло книжкової полиці

«Хай горить вогонь пам'яті»

Літературна подорож

«Сторінками героїчних подвигів»

Бібліографічна інформація

28 вересня – 100 років від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського (1918–1970),видатного українського педагога, дитячого письменника

Книжкова викладка

«Його душа – це розум і чуття

Це грона найсвітлішої любов.

Усе його натруджене життя

Просяяло у ділі й мудрім слові…»

Художньо-інформаційна година

28 вересня – 215 років від дня народження Проспера Меріме (1803 – 1870),

французького письменника

День інформації

«30 вересня – Всеукраїнський День бібліотек»

Перегляд циклу книжкових викладок

«Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій величній світлиці,

А двері широкі відкриті ведуть

До знань золотої криниці…»

Літературна вітальня

«Бібліотека – книжчин дім»

Літературна подорож

«Тисячі мудреців під одним дахом»

Літературний лабіринт

«Хто багато читає, той багато знає»

Мистецька година

«Джерела української музичної культури»
(до Міжнародного дня музики)

Експрес-інформація

«7 жовтня – День працівників освіти».

Бібліографічна панорама книг

«Ти – учитель, ти – сіяч незримий і невтомний мудрий садівник»

Історично-інформаційна година

«14 жовтня – День українського козацтва»

Бібліографічна панорама книжкової викладки

«Дніпре-брате, чим ти славен,

Чим ти красен, чим ти ясен?

Ой, я славен бурлаками,

Низовими козаками…»

Художня інформаційна година

18 жовтня - 150 років від дня народження Євгенії Іванівни Ярошинської (1868–1904).

Українська письменниця (перша на Буковині), публіцист, фольклорист, педагог, видавець, громадська діячка

Бібліодайжест

«Духовна спадщина від Євгенії Ярошинської»

Перегляд книжкової викладки

«За мир у всьому світі – це значить за життя» (до Міжнародного дня ООН)

Художня інформаційна година

5 листопада – 165 років від дня народження

Я.І. Щоголева (1823-1898), українського письменника

Перегляд книжкової викладки

«Часом можна висловити пейзажем те, для чого слів нема людських»

День інформації

«9 листопада – День української писемності і мови»

Панорама-перегляд книжкових викладок

«Історія писемності»;

«Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід»

Бібліографічна інформація

«16 листопада – День толерантності»

Викладка бібліографічних матеріалів

«Толерантність і повага особистості»

Круїз-панорама книжкових викладок

І знову класика до нас з полиць іде…

«Співець душі народної»

(до 180-річчя від дня народження

І.С.Нечуй-Левицького),

«Усі мої думки тобі, народе вільний, і пісня серця, музика душі тобі…»

(до 155-річчя від дня народження

О.Ю. Кобилянської),

«Перший національний прозаїк»

(до 240-річчя від дня народження

Г.Ф. Квітки-Основ’яненка)

Година історії

«24 листопада – День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій

«З літ голоду і холоду»

Огляд-панорама книжкової викладки

«І нема їм сонця стільки літ …»

Художня інформаційна година

1 грудня – 105 років від дня народження П.М. Воронька (1913 – 1988), українського поета

Літературна подорож

«На передньому плані життя і поезії»

(до 105-років від дня народження

П.М. Воронька)

Літературна прем’єра

«Серце моє клітка, а пісні – пташки…»

(до 140 річчя від дня народження О. Олеся)

Літературна година

Казкові, фантастичні та пригодницькі повісті Анатолія Костецького (70 років від дня народження А. Г. Костецького)

Година історичної інформації

«6 грудня – День Збройних Сил України

«Ось де, люди, наша слава, слава України…»

Урок-портрет

«Віддав себе я праці без вагання, я йшов тули, де розум посилав…» (до 155-річчя від дня народження Б.Д. Грінченка)

Перегляд книжкової викладки

«Талант, що прагнув до зір»

(до 130 років від дня народження

Миколи Хвильового)

Літературна подорож

І знову класика до нас з полиць іде…

«Первоцвіт української класичної прози»

(до 185 річчя від дня народження

Марка Вовчка)

Художньо-пізнавальна година

«Історія новолітування»

Панорама-перегляд книжкової викладки

«Зима іде, коляду веде…»

Експрес-інформація

«Як зустрічають Новий рік у світі»

Літературно-поетичний вернісаж книжкової викладки

«На Різдво горить ялинка»

Бібліотечна гра

«Новорічний детектив»

Новорічний прогностик

«Повір, але перевір»

Бібліографічна панорама кросвордів

«На щастя, на здоров’я, на Новий рік»

Новорічні легенди і перекази, вертепи, ворожіння

«Чародійна ніч…»

Літературна подорож

«Зимонька-снігуронька»

Бібліографічна панорама

«Чи знаємо ми наші обряди і звичаї, чи їх не затьмили канони чужі?»

Турнір ерудитів

«Біблія – вічний супутник людства»

Година цікавих повідомлень

«Звідки ж ця краса».

«Ялинці – більше 100 років»

Історично-інформаційна година

22 січня – День Соборності та Свободи України

Бібліографічна викладка

«Моя земля – це незалежна Україна»

Літературно-музична елегія

«Україно, соборна державо, сонценосна колиско моя!»,

присвячена Дню Соборності та свободи України

Літературна прем’єра

«Малахитовая шкатулка Павла Петровича Бажова»

(до140 років від дня народження П.П.Бажова (1879-1950), російського письменника)

Бібліодайжест

«Сюжети світового фольклору в казках Василя Короліва-Старого»

(до 140 років від дня народження

В.К. Короліва-Старого (1879-1843), українського письменника і художника)

Книжкова викладка

«Байки Івана Крилова»

(до 250 років від дня народження І.А. Крилова (1769-1844), російського письменника, байкаря

Інформаційна година

«Звичаї, обряди, традиції»,

«Кохайтесь чорнобриві!..»

Перегляд книжкової викладки

«Таємниця коханого обличчя»

Інформаційна година

«21 лютого – Міжнародний день рідної мови».

Викладка бібліотечних матеріалів про мову (віршів, висловів, публікацій про історію створення мови)

«Солов'їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки»

Поетична хвилинка

«І там, де звучить рідна мова, живе український народ»

Літературно-музична акварель

«Із слова починається людина, із мови починається мій рід»

Літературно-поетичний вернісаж

«Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема»

Експрес-інформація

«З історії: «Міжнародний День прав жінок і миру»

Роздум-дискусія коло книжкової полиці

«Жінка – велике слово.

В ній чистота дівчини,

В ній самовідданість подруги,

В ній подвиг матері»

Художньо-інформаційна година

9 березня – 205-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка(1814-1861), видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, етнографа, історика

Перегляд книжкових викладок

«Тернистими шляхами долі…»,

«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»,

«Слава Шевченкова - слава України»

Підбір відомостей про життєвий та творчий шлях, віршів, висловів про Шевченка

«Ми вшановуємо пам'ять Шевченка…»

Поетична прем'єра

«У вінок великому Кобзареві»

Поетичні сторінки

«Оживуть степи, озера…»;

«Полум'яні думи Кобзаря»;

«Шевченко йде по землі»

«П'ять хвилин з Тарасом»

«Крутими стежками» – читання уривків з повісті С.Васильченка «В бур'янах»

Літературно-музична композиція

«Живи в мені ти, спів святий Тараса»

Літературна година

«21 березня – Всесвітній День поезії

«Живи, поезіє, у мові,

Якої мати вчили нас.

У гніві, усмішці, любові,

В красі звичайній без прикрас»

Книжкова викладка-діалог

«Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі»

Виставка-поезія

«Цей чудовий світ поезії»

Літературно-поетичний вернісаж

«Ми прагнем словом освятити душі…»

Художньо-пізнавальна година

«23 березня – Всеукраїнський День працівників культури та аматорів народного мистецтва

Панорама-огляд книжкової викладки

«Із сузір'я корифеїв українського мистецтва»

Мистецька година

«Таланти твої, Україно»

(до Міжнародного дня театру)

Художньо-інформаційна година

1 квітня – 210 років від дня народження

М.В. Гоголя (1809-1852), російського й українського письменника

Перегляд книжкової викладки

«З Україною в серці»

Хвилинка -веселинка

1 квітня – День сміху.

«Сміх – справа серйозна»

Весела перерва

«Хочете жити на втіху, частіше помирайте від сміху»

Літературний єралаш

«Веселий ярмарок»

Книжкові викладки-плутанинки

«Я веселий, добрий сміх, мене вистачить на всіх»

Година історії

«Пам'ять заради майбутнього»

(11 квітня – Міжнародний день визволення в'язнів з фашистських концтаборів)

Огляд-панорама книжкової викладки

«Біль страждань виливається з серця на папір…»

Інформаційна година

«Зеніт космічної доби».

(12 квітня – Всесвітній день авіації і космонавтики)

Інформаційна година

18 квітня – День пам'яток історії та культури;

Міжнародний день пам'яток і визначних місць

Огляд-панорама бібліографічних матеріалів, відомостей про пам'ятки історії та культури

«З криниці пам'яті черпаємо любов до краю»

Книжкова викладка-вернісаж

«Час – не ріка забуття»

(про пам’ятні місця Сумщини)

Художньо-інформаційна година

23 квітня – 455 років від дня народження Уільяма Шекспіра (1564-1616), англійського драматурга і поета

Літературна подорож

«Пісні мої, що сповнені любові»

Художньо-інформаційна година

«Книга – вікно у світ»

(23 квітня – Всесвітній день книги і авторського права).

Бібліографічна панорама циклу книжкових викладок

«Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги – перли із перлин».

Бібліографічний огляд-панорама книжкової виставки

«Книга – джерело пам'яті, історії, знань та духовності українського народу»

Круїз-панорама

«У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли чудовий, чародійний мед»

Година роздумів про читача

«Дві думки з приводу однієї книги»

Поетична прем'єра

«Як не любить той край, де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ, що звав життям…»

(за сторінками книг письменників-земляків)

Хвилинка історії коло книжкової полички

«Історія встановлення дати дня солідарності трудящих»

Година історії

9 Травня – День Перемоги

«Боротьба за мир та історичні долі людства»

Огляд-панорама циклу книжкових виставок

«Немеркнуче світло великого подвигу»,

«Вклонімось, друже, до землі відважному герою»,

«Сумщина в полум'ї війни»,

«Пам'ятаємо, славимо, вшановуємо»

Літературно-історична одіссея

«Вклонімось, моя Україно,

Тим людям величним і скромним,

Що в назвах фронтів титанічних

Пронесли наймення твоє»

Книжкова виставка-діалог

«Поки буде Мати на землі,

Доки буде світ у благородстві жити»

Викладка-панорама віршів, висловів про маму

«Уклін тобі, мамо!»

Літературна подорож

І знову класика до нас з полиць іде… «Талановитий майстер прози»

(до 165-річчя від дня народження Панаса Мирного)

Інформаційна година

«18 травня – Міжнародний день музеїв»

Бібліографічна інформація

«17 травня – День науки»

Літературно - математична подорож

«Експрес-мандрівка по місту Математикограду»

Огляд-панорама книжкової викладки

«Глибінь науки творча і жива»

Бесіда-діалог

«Я мислю – отже, я живу»

День інформації

«Культура і письменство християнської України»

(24 травня – День слов'янської писемності й культури)

Година цікавих повідомлень

«Виникнення письма у слов'ян»

Бесіда-інформація

«Кирило і Мефодій – два великі вчені й апостоли слов'ян»

Бібліографічна інформація

«1 червня – Міжнародний день захисту дітей»

Бібліографічна інформація

«22 червня – День вшанування пам'яті жертв війни в Україні»

Перегляд книжкової викладки

«Згасають дальні перегроми…»

Бібліографічна інформація

«Конституція України – основний закон нашого життя»

Бібліографічна довідка

«24 серпня – День Незалежності України»

Під час визначення виховних пріоритетів, погоджуємося з твердженням, що у своєму духовному розвитку дитина повинна спиратися на живу історію, культуру, духовні традиції, історичний досвід взаємодії і взаєморозуміння народу. Усе це – фундамент становлення особистості.

Як писав геніальний Г. Сковорода, людина народжується двічі: фізично й духовно. Духовне народження він вважає істинним, оскільки людина осягає «божественне в собі»; а зародки її духовності є в серці від народження («філософія серця»), але вони не одразу усвідомлюються, бо їй протистоять могутні сили темної тілесності.

В основі роботи шкільної бібліотеки незмінним залишається динамічне гармонійне співвідношення різноманітних форм і засобів виховання на основі гуманістичного осмислення єдності внутрішнього світу особистості. Від того, які зразки приймає, які духовні навички виробляє дитина, залежатиме позиція майбутнього громадянина. І тому виховання людини, яка б протистояла економічним труднощам, духовній деградації, моральному та фізичному виснаженню має на себе взяти шкільна бібліотека як осередок, котрий зможе вплинути на духовність сучасного учня.

2. Формування ключових компетенцій учнівського колективу на основі використання інноваційних технологій як засіб розвитку творчої особистості

Навчально-виховний процес гімназії спрямований на виховання учня - суб'єкта культури і власної життєтворчості. Школа має забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву жити і технологіям життєтворчості. І в цьому процесі найактивнішу участь має взяти шкільна бібліотека.

Шкільна бібліотека є ідеальною початкуючою інфраструктурою для живої роботи в галузі культури: поглиблення знань читачів-школярів з історії культури, культурного розвитку українського народу, нації, людства, уміння розуміти історію та культуру. Вона має зробити вагомий внесок у збереження та розвиток багатогранних культурних цінностей, норм, зразків і форм культурологічної діяльності, прийнятих суспільством.

Основним завданням шкільної бібліотеки є особистісно зорієнтоване виховання школярів шляхом упровадження інноваційних бібліотечних технологій, насичених культурологічними компонентами, зміст котрих сприяє пізнанню школярами історико-культурної спадщини українського народу, засвоєнню знань про пріоритети загальнолюдських цінностей, проблем, що набувають життєвого значення для долі цивілізації, оволодінню народною мораллю, етикою, цілісною народною культурою.

Упроваджуючи інноваційні технології масових виховних заходів, педагогічний колектив гімназії переслідує мету активізувати свій діалог з учнями, викликати їхню зацікавленість запропонованою темою, особисте бажання взяти участь у заході.

Одними із новітніх і ефективних засобів є мультимедійні презентації, котрі посилюють ефективність використання наочних матеріалів під час проведення масових заходів зі школярами. Використання мультимедійних матеріалів при проведенні різного роду заходів робить їх яскравішими, допомагає донести основні ідеї, посилює сприйняття матеріалу школярами, сприяє вихованню в дітей естетичних смаків. Мультимедійна презентація забезпечує якісно новий рівень сприйняття інформації: школярі не просто пасивно споглядають, вони активно беруть участь у тому, що відбувається.

(Мультимедійні презентації, сценарії масових заходів додаються на електронних додатках)

З метою збагачення знань учнів про олімпізм, історію олімпійського руху як одну зі сторін культурної спадщини людства; сприяти формуванню стійкого інтересу школярів до здорового способу життя, занять фізичною культурою й спортом на прикладах досягнень видатних спортсменів для учнів 8-х класів оформлена для перегляду книжкова викладка «В олімпійськім дусі – сила держави, нації»; разом з класним керівником Сушко Н.М. і учнями 8-го Б класу підготовлена й проведена в супроводі мультимедійних матеріалів читацька конференція «Олімпійці – гордість українського народу».

З метою виховання національної свiдомостi учнів; відродження паростків духовності, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження інтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любові до Батьківщиниля для учнів 9-х класів оформлені для перегляду книжкові викладки: «Співаєм славу тій події і тепер»; «Єднання в ім’я майбутнього» разом з класним керівником Корнелюк С.В., вчителем музики Сосєдко А. В. і учнями 9-А класу підготовлена і проведена у супроводі мультимедійних матеріалів літературно-музична елегія «Україно, соборна державо, сонценосна колиско моя!», присвячена Дню Соборності та Свободи України.

ЗОвал 154 метою виховувати в учнів любов до української мови, скарбів поетичного слова, України; формувати культуру мовлення через красу й багатство рідної мови; гідно з честю ставитися до надбань минулих поколінь, виховувати бажання і надалі боротися за чистоту нашої мови, за свободу і незалежність України для учнів 11-х класів оформлена для перегляду книжкова викладка «Чарівні звуки, твої мово…», разом з вчителем української мови і літератури Браїловою О. П., учителем музики Сосєдко А. В. підготовлена і проведена в супроводі мультимедійних матеріалів літературно-музична акварель «Із слова починається людина, із мови починається мій рід».

З метою вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка, поглиблення знань дітей про життєвий шлях великого Кобзаря, розкриття його оптимізму і нескореності, любові до рідної землі, туги за нею для учнів 8–х класів представлена для перегляду книжкова викладка: «Ми чуємо тебе Кобзарю, крізь століття», разом з вчителем української мови і літератури Гайдар О. М., учителем музики Сосєдко А.В. підготовлена й проведена у супроводі мультимедійних матеріалів літературно – музична світлиця «Живи в мені ти, спів святий Тараса».

Книжковий марафон «В об’єктиві читацьких думок» - відкритий діалог усіх шанувальників книги 7-Б класу, організований і проведений бібліотекарем і учителем світової літератури Романюк О. М. з метою обговорення прочитаних книг, розширення літературного світогляду учнів, розвитку в дітей здатності повноцінно сприймати твір, вміти роздумувати над прочитаним, емоційно реагувати на прочитане, сприяти формуванню в дітей власної думки, розкриттю здібності читачів до співчуття, розуміння внутрішнього світу героїв.

У процесі спілкування з художньою книгою учні зазнали яскраво вираженої естетичної насолоди, яка й надалі спонукатиме їх йти до бібліотеки за новою книжкою.

ЗОвал 157 метою активізувати й стимулювати розумову й пізнавальну діяльність учнів, розвивати самостійність і творчість, розширювати їх кругозір, розвивати логічне та образне мислення для учнів 7-х класів Охтирської гімназії», підготовлена й проведена бібліотекарем разом із учителем математики Сушко Н.М. «Експрес-мандрівка по місту Математикограду», на якому була представлена презентація віртуальної книжкової виставки «Математика – цариця всіх наук» і супровідних матеріалів до заходу.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи бібліотеки вимірюється підвищенням пізнавальної й емоційної активності школярів, їх попиту на літературу, більш глибоке й зацікавлене опрацювання і засвоєння навчальних дисциплін.

Таким чином, шкільна бібліотека надає кваліфіковану допомогу в реалізації творчих здібностей і становлення особистості шляхом використання найрізноманітніших форм роботи у всіх напрямках пізнання.

А відтак, саме шкільним бібліотекарям належить об’єднати всіх учасників навчально-виховного процесу в справі формування ключових компетенцій учнівського колективу на основі використання інноваційних технологій.

Безумовно, в усі часи бібліотека була і буде найкращим провідником у світі книг, тим місцем, де читачі зможуть відпочити й зрости духовно, морально й професійно.

Висновки

Протягом останніх десятиріч відбувається інтенсивна інформатизація суспільства. На зміну індустріальному приходить інформаційне, оскільки якість і ефективність практичного використання інформації відкриває нові можливості для прогресу цивілізації та піднесення рівня життя людини. Проте навіть найдосконаліша система інформації не буде ефективною, якщо її споживачі не виявлятимуть до неї зацікавлення і не вмітимуть нею користуватися. Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, його демократизацію й методичну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей. Сформувати таку особистість може лише творчий, цілеспрямований, згуртований єдиною метою педагогічний колектив. Тому зусилля навчально-виховного процесу спрямовані на те, щоб знайти, підтримати в учнів кращі людські якості, закласти механізм самореалізації, саморозвитку, самовиховання. А відтак незмінним залишається динамічне гармонійне співвідношення різноманітних форм і засобів виховання на основі гуманістичного осмислення єдності внутрішнього світу особистості. Слід сказати, що освіченість у сучасному інформаційному суспільстві – своєрідний тренінг набуття практичного досвіду щодо розвитку своїх здібностей на важкому шляху до добробуту. А це реалізується перш за все, через самоосвіту, бо досягає успіху тільки той, хто навчається все життя.

Прагнення до знань, до пізнання світу повинно стати однією із важливих потреб людини.

Список використаних джерел

Ахмедова А. М. Бібліотечно-інформаційна політика в Україні. //Шкільна бібліотека. – 2004 - №5.

Бібліотека і юний читач: Практичний посібник / А. С. Адаменко та ін. — М. : Кн. палата, 1987.

Булига І. Є. Політика України в галузі бібліотечно-інформаційного обслуговування. // Шкільна бібліотека. – 2004 - №2.

Дем’янюк Т. Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. – Суми: Антей, 2006.

Колосай Л. Пошук оптимальних технологій бібліотечно-бібліографічної освіти школярів. // Практичний посібник для керівників середніх закладів освіти, методистів з бібліотечних фондів, шкільних бібліотекарів. – Київ, 2001.

Курас І. Інформаційні ресурси України: стратегія розвитку. // Бібліотечний вісник – 2001 - №1.

Литвин Н. Виховання інформаційної культури українського народу розпочинаються у школі. // Шкільна бібліотека плюс – 2004 - №9.

Матвійчук О. Інформаційно-бібліографічне обслуговування читачів шкільної бібліотеки. // Шкільна бібліотека – 2005 - №5.

Матвійчук О. Методика розвитку інформаційної культури учнів. // Шкільна бібліотека – 2005 - №11.

Переступняк В. М. Шкільна бібліотека – осередок духовного становлення особистості. // Шкільна бібліотека – 2005 - №4.

Пикало В. В. Рівень інформаційної культури сучасної людини. // Шкільна бібліотека – 2009 - №2.

Пшенична Л. Г. Реалізація особистісно орієнтованого підходу у процесі формування в учнів бібліотечно-бібліографічних вмінь і навичок та засобів користування бібліотекою. // Шкільна бібліотека – 2004 - №6.

Салій В. О. Сучасні тенденції розвитку та нові мотоди в бібліотечній справі. // Шкільна бібліотека – 2007 - №12.

Ситник Г. Технології інформаційної роботи шкільної бібліотеки. // Шкільна бібліотека і бібліотечні технології. – Рівне., 1997.

Технології превентивного виховання школярів: практичний посібник. – Рівне, 2000.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
0
6
дн.
0
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!