Організація українських націоналістів

ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ – політ. рух, який ставив за мету розбудову незалежної укр. д-ви на всіх укр. етнічних землях. Після поразки визвол. змагань 1917–21 укр. молодь за межами УСРР звернулася до ідеології націоналізму, вбачаючи в ній світоглядну платформу, здатну мобілізувати маси. Упродовж 1922–26 виникла низка структур, серед яких найпомітніші: Група української національної молоді, Легія українських націоналістів, Союз української націоналістичної молоді. 12 липня 1927 на спільному з'їзді в Празі (Чехословаччина) Група укр. нац. молоді і Легія укр. націоналістів злилися в Союз орг-цій укр. націоналістів. Представники Союзу орг-цій укр. націоналістів, Української військової організації й Групи укр. нац. молоді провели 3–7 листопада 1927 в Берліні (Німеччина) 1-шу, а 8–9 квітня 1928 у Празі – 2-гу конференцію укр. націоналістів, які підготували ґрунт для об'єднання націоналістичних сил. 28 січня – 3 лютого 1929 у Відні відбувся 1-й конгрес (великий збір) укр. націоналістів. У його роботі взяли участь представники УВО, Легії укр. націоналістів, Союзу укр. націоналістичної молоді, Групи укр. нац. молоді і створеного в Берліні 25 червня 1928 Союзу укр. націоналістів у Німеччині, усього 32 особи: 30 делегатів і 2 гості. 16 делегатів були уродженцями Галичини, 14 – Наддніпрянщини. 26 осіб представляли еміграцію, 4 – край.