Організація проведення гурткового заняття в позашкільному навчальному закладі

Опис документу:
Одна з найважливіших особливостей професійної діяльності позашкільного педагога полягає в тому ,що він створює умови для випередження кожною дитиною вікових і психологічних меж свого розвитку .Відомо, що особистість яскравіше й повніше розкриває себе у діяльності і вчинках , пов’язаних з усвідомленням необхідності свого внутрішнього зростання. Перетворити наявні переживання, творчі прагнення на дієві почуття та вчинки і є завершальним завданням керівника гуртка, основною концепцією діяльності ди

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЦПО Соняшник

Організація проведення

гурткового заняття

в позашкільному навчальному закладі

Методичні рекомендації

для керівників гуртків

позашкільних навчальних закладів

підготувала

Бобло В. М. керівник студії образотворчого мистецтва «АКВАРЕЛІ» ЦПО Соняшник

м. Біла Церква

2020р.

ЗМІСТ

1.Гурткове заняття в позашкільному навчальному закладі.

Педагогічні технології.

3.Типи занять.

4.Різноманітні форми організації заняття.

5.Підготовка керівника гуртка до заняття.

6.Дидактична структура заняття.

7.Розробка завдань до заняття.

8.Роль методичної служби закладу в організації та проведення занять.

9.Додатки.

1.Основні вимоги до особистісно зорієнтованого навчання.

2.Структура форм і методів роботи педагога по створенні ситуації успіху.

3. Типи занять.

4.Форми організації навчання.(нестандартні заняття.)

5.Майстерність керівника гуртка у проведенні занять

5.Вимоги до сучасного заняття в позашкільному навчальному закладі. Структура заняття. Алгоритм структури практичного заняття в гуртку. Загальні вимоги до оформлення плану-конспекту заняття.

7.Орієнтовна схема самоаналізу заняття .Самоаналіз заняття керівника гуртка позашкільного навчального закладу.

8.Рекомкндації по проведенню аналізу занять гуртка. Орієнтовна схема повного аналізу заняття. Системний аналіз та оцінка ефективності заняття.

9.Психологічний аналіз заняття.

10.Програма спостереження за професійно-педагогічними вміннями керівника гуртка ,спрямованого на формування у дітей позитивного інтересу на занятті.

11.Положення про визначення рівня ефективності освітньої діяльності в позашкільному навчальному закладі.

12.Конспекти занять керівників гуртків

13.Технологічна картка заняття.

10 Література.

Заняття - клітинка педагогічного процесу.В ньому , як сонце у краплі води, відтворюються всі його сторони.

М.Скаткін.

До хорошого заняття педагог готується все життя.

В Сухомлинський.

Одна з найважливіших особливостей професійної діяльності позашкільного педагога полягає в тому ,що він створює умови для випередження кожною дитиною вікових і психологічних меж свого розвитку .Відомо, що особистість яскравіше й повніше розкриває себе у діяльності і вчинках , пов’язаних з усвідомленням необхідності свого внутрішнього зростання. Перетворити наявні переживання, творчі прагнення на дієві почуття та вчинки і є завершальним завданням керівника гуртка, основною концепцією діяльності дитячого творчого об’єднання.

Забезпечити всебічний гармонійний розвиток особистості з урахуванням її вікових особливостей ,природних задатків та здібностей можна лише за умов чіткої організації діяльності гуртка на основі педагогічних знань про оптимальні технології навчання і виховання, ін новації та варіативні методики, сучасні педагогічні технології.

Зміни, що відбуваються в освіті так чи інакше торкаються практично всіх аспектів функціонування позашкільних навчальних закладів. Але, незважаючи на це, основною формою роботи гуртків залишається навчальне заняття. Сучасне заняття - в позашкільному навчальному закладі це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожен керівник гуртка визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийняті, відповідно тій парадигмі, якій він віддає перевагу в своїй педагогічній діяльності. Саме заняття –це місце, де відбуваються процеси навчання, виховання і розвитку особистості. Заняття - це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками, відрізок начально-виховного процесу. .Водночас - це дзеркало загально педагогічної культури педагога. Це мірило його інтелектуального скарбу, показник кругозору, ерудиції .Сьогодні заняття розглядається не тільки , як діяльність педагога ,іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня. Разом з цим змінилися вимоги до педагогів позашкільного навчального закладу .Велика роль в організації навчально-виховного процесу відводиться керівнику гуртка, адже дуже багато у процесі виховання, становлення та розвитку всебічно і гармонійно розвинутої особистості залежить від професійного рівня педагога .Роль керівника гуртка на занятті – особлива. На заняттях педагог показує різноманітні прийоми , формує в них точні й конкретні способи виконання конкретних задач, що ставить перед гуртківцями, специфічних до конкретного профілю гуртка дій. Вихованці відпрацьовують різні прийоми, характерні їх поєднання, оволодівають сучасними способами виконання робіт, засвоюючи професійні знання та вміння під час виконання творчих завдань, у процесі підготовки до виступів, конкурсів, виставок, презентацій .Під впливом керівника гуртка у вихованців виробляється самостійний розвиток творчого мислення. Практика доводить, що сучасний педагог повинен мати комунікативні навички, здатність до самооцінки, аналітичного мислення, уміння гнучко адаптуватися, брати на себе відповідальність, виявляти ініціативу, вміння приймати адекватні рішення. Важливими сучасними якостями керівника гуртка є вміння бачити перспективу, відчувати новизну, звернутись до кращого педагогічного досвіду, навчатись, постійно підвищувати свою кваліфікацію, професійну майстерність. До кожного заняття потрібна відмінна підготовка, сучасні методи, висока якість. А кожній дитині потрібні глибокі і міцні знання та вміння - це вимоги сьогоднішнього часу. Якість навчально-виховного процесу в закладі складається із багатьох факторів і охоплює велике коло проблем, що стоять перед педагогічним колективом.

Але головні з них є постійно підвищувати кваліфікацію та проведення творчих занять.

Запрошуємо педагогів позашкільного навчального закладу переглянути методичні поради та рекомендації, щодо проведення гурткового заняття. Сподіваємося, що Вам буде легко знайти відповіді на запитання про організацію проведення заняття, а найголовніше перегляд їх допоможе знайти новітні технології, форми проведення сучасного заняття.

Здійснення навчання вимагає знання й умілого використання різноманітних форм організації педагогічного процесу.

Навчально-виховний процес у позашкільних закладах суттєво відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами використання нестандартних методів і прийомів роботи, атмосферою добровільності і можливістю самостійного вибору напрямів діяльності.

У чому ж специфіка організації занять у гуртку? Враховуючи специфіку роботи в гуртках, кожен керівник вишукує, випробовує власні знахідки, що найбільше відповідають його напряму роботи, його вихованцям. Але є загальні вимоги до організації і проведення занять, яких потрібно дотримуватися. Необхідно приділяти увагу підготовці та проведенню занять, виходячи зі змісту програми, щоб воно було ефективним, з максимально раціональним використанням часу. З цією метою потрібно визначитися з вибором педагогічної технології, формою проведення, типом, структурою та інше. У процесі підготовки до занять необхідно пам’ятати ,що, крім, реалізації навчальної та розвивальної мети, ми організовуємо виховний процес.

Педагогічна організація діяльності дітей в гуртку характеризується тим, що вона визначена метою. Для педагога діяльність дітей – завжди активна форма їх ставлення до світу в усіх його проявах. Вікові та індивідуальні особливості дітей, рівень їхнього розвитку, характер та майстерність педагога ,історія їх взаємовідносин, психологічний клімат у закладі та гуртку та багато іншого, навіть настрій, - все це обумовлює результат. Відомо, що дитина яскравіше й повніше розкриває себе у діяльності і вчинках, пов’язаних з усвідомленням необхідності свого внутрішнього зростання. Але самого тільки усвідомлення не достатньо, потрібне повторне аналогічне переживання у ситуаціях, близьких до тієї ,що здійснила це усвідомлення. Саме так формується емоційна установка на пізнання себе з метою самовдосконалення ,.Дати дітям найсучасніші знання і навчити творчо спілкуватися, слухати, говорити, дискутувати, виховувати готовність до виправданого ризику, здатність знаходити інформацію самостійно, критично її оцінювати і використовувати, вміння працювати як незалежно від інших, так і в колективі ,- саме такими є основні завдання ,що стоять перед педагогом .Адже лише в комплексі відносин між дорослими та дітьми у процесі їхньої співтворчості, оптимальне диференційоване навчання і виховання, поступовий перехід до творчості, підтримка розвитку самостійності, розширення її духовно повноцінних зв’язків можуть забезпечити формування розвиненої творчої особистості. Ця особистість врешті решт, своєю добровільною, свідомою і творчою діяльністю, у відповідності з своїми здібностями і нахилами, сприяє позитивному розвиткові як самого себе ,так і суспільства, , отже, -і загальному прогресу людства, всієї культури. Заняття у гуртку покликані забезпечити умови для максимального розкриття особистістю її здібностей і обдаровань що можливі у тому чи іншому віці, а також її моральне зростання .Усі ці обґрунтування є основою організації проведення гурткового заняття, сенс якого полягає у побудові та застосуванні відомих педагогічних технологій, що допомогли б дітям зорієнтуватися, самовизначитися і само реалізуватися у складній динамічній соціокультурній та багатьох життєвих ситуаціях .Професія керівника гуртка ,- має одну закономірну особливість :діяльність педагога не може не відповідати реаліям та замовленням суспільства. Змінюються його ритми, смаки, вимоги, цілі, завдання і, як результат ,- технології навчання та виховання дітей .На нинішньому етапі розвитку педагогіки успішно застосовуються кілька видів сучасних педагогічних технологій. З цією метою керівнику гуртка потрібно визначитися з вибором педагогічної технології

Педагогічна технологія – це цілеспрямоване систематичне та послідовне впровадження в практику прийомів, способів педагогічних дій і засобів, які охоплюють цілісний виховний процес, починаючи від визначення йог мети і до одержання очікуваних результатів.

Вибір технології – особиста справа педагога і залежить від рівня його кваліфікації, творчого потенціалу, рис особистості.

Пропоновані технології є такими, що найбільш відповідають специфіці роботи педагога:

1.Інтерактивна.

2.Технологія « Створення ситуації успіху».

3.Проектна.

Інтерактивна модель навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх , хто навчає, в якому і педагог, і вихованці є суб’єктами В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології найбільше сприяють формуванню у дітей умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

Інформаційні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи діалогічної взаємодії учасників навчання з метою обміну духовними цінностями.

Пізнавальні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи пізнавальної взаємодії (діалогу) учнів з метою отримання нових знань, їх систематизації, удосконалення вмінь і навичок.

Мотиваційні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи діалогічної взаємодії учасників навчально-виховного процесу, за допомогою яких кожен визначає власну позицію у ставленні до діяльності учасників, інших учнів, педагога, самого себе.

Результативні інтерактивні форми навчання і виховання – це способи, завдяки яким установлюються та приймаються взаємодії учасників діяльності. Інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Вихованці освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку).

Змінюється роль вихованців. Вона активна; вихованці приймають важливі рішення щодо процесу навчання.

Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого вихованця.

Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед дітьми, виступає як лідер, організатор.

Проте кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і навчання вихованців.

Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в гуртку, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

ТЕХНОЛОГІЯ ОСОБИСИІСНО-ЗОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

Додаток. №1

В умовах позашкільного навчального закладу змінюються акценти у вимогах до організації й проведення заняття. На стратегічному рівні його якісну характеристику визначає відмова від знаннєцентричної парадигми освіти, орієнтація на розвиток та самореалізацію особистості вихованця, що спричинило різнорівневі зрушення в підходах до проектування й моделювання особистісно зорієнтованого заняття, визначення якості, ефективності та результативності його проведення.

Заняття спрямовується на розвиток особистості дитини, визнання унікальності кожного вихованця, створення умов для самовиявлення й творчості в різних видах діяльності.

Реалізація особистісно зорієнтованих технологій залежить передусім від особистості педагога, який має бути професіоналом і майстром своєї справи, спроможного навчити і виховати молоду особистість.

Часто учень і педагог по-різному сприймають один і той самий зміст .Виникає необхідність узгодження цих сприймань ,перекладу того змісту, яким володіє учень, на науковий зміст Саме таке завдання педагог має вирішувати на занятті за допомогою всієї групи.

Робота на занятті з суб’єктивним досвідом вихованця вимагає від педагога спеціальної підготовки (не просто вміння викладати, а вміння аналізувати зміст того, чим із запропонованої теми вже володіє гуртківець).

У цих умовах змінюється режисура заняття. Вихованці не просто слухають розповіді педагога, а й постійно співпрацюють з ним у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться своїм розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують інші.

Педагог постійно звертається до вихованців із запитаннями.

У ході бесіди немає правильних (неправильних) відповідей. Є різні позиції, точки зору, виділивши які, педагог потім починає обробляти їх з позиції теми та мети заняття. Він не примушує, а переконує учнів прийняти той зміст , який він пропонує з наукової позиції. Вихованці не просто засвоюють готові зразки, а й усвідомлюють , яким чином вони отримані, чому в їх основі лежить той чи інший зміст, якою мірою він відповідає не тільки науковому знанню, а й особистісно значущим цінностям. Таку роботу можна проводити тільки на занятті , на якому задано контекст та зміст бесіди. Науковий зміст народжується як знання, яким володіє не тільки керівник гуртка, а й учень. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір його змісту. Саме

Таке заняття можна назвати особистісно зорієнтованим. Під час його проведення керівник гуртка разом з дітьми здійснює рівноправну діяльність щодо пошуку та відбору наукового змісту знання, яке підлягає засвоєнню .За таких умов знання, які необхідно засвоїти, стають особистісно значущими.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ЗАНЯТТЯ

Пріоритет особистості вихованця в організації освітнього процесу.

-орієнтація на процес навчання:

-орієнтація на особистісні досягнення вихованців:

-створення емоційного фону заняття:

-чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань:

-раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів

Навчання:

-використання активних методів навчання:

-звязок з раніше вивченим , з набутим досвідом:

Формування вмінь гуртківців самостійно здобувати знання та застосовувати їх на практиці:

-заохочення прагнень вихованців знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом .

ЗАСОБИ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

Метою особистісно зорієнтованого заняття є створення умов для виявлення пізнавальної активності вихованців.

Засобами досягнення цієї мети можуть бути:

-використання різних форм та методів навчадбної діяльності, які дозволяють розкрити суб’єктивний досвід гуртківців.

-створення атмосфери зацікавленості кожного вихованця в результатах всієї групи.

-стимулювання гуртківців дл висловлювань, використання різних способів виконання завдань.

-використання протягом заняття дидактичного матеріалу, який дозволяє учневі обрати найбільш значущі для нього вид та форму змісту навчального матеріалу.

-результативність досягнень вихованців протягом усього процесу діяльності, а не тільки за кінцевим результатом.

-заохочення прагнень гуртківців знаходити свій спосіб роботи ,аналізувати протягом заняття роботи інших, вибирати та освоювати найбільш раціональні з них.

-створення на занятті педагогічних ситуацій спілкування, які б дозволяли кожному вихованцю виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самоствердження.

Визначення загальних завдань та засобів організації особистісно зорієнтованого заняття має бути конкретизоване педагогом залежно від призначення заняття, його тематичного змісту.

Щоб бути суб’єктом навчальної діяльності, вихованець має оволодіти її етапами

ОРІЄНТАЦІЯ

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ

ПРОЕКТУВАННЯ

ОРГАНІЗАЦІЯ

РЕАЛІЗАЦІЯ

КОНТРОЛЬ

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Для опанування етапів діяльності навчально виховного процесу пропонуємо технологію особистісео зорієнтованого заняття, яка складається з таких основних етапів.

ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ

1

ЕТАП ПОКЛАДАННЯ МЕТИ

1

ЕТАП ПРОЕКТУВАННЯ

1

ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ДІЯЛЬНОСТІ

1

ЕТАП РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ

Технологія « Створення ситуації успіху – це духовне удосконалення внутрішнього світу, дитини і педагога. Це технологія націлена на те, щоб викликати в учня яскраве позитивне відчуття від своїх досягнень.

ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ ПЕДАГОГІВ-ПОЗАШКІЛЬНИКІВ

ПО СТВОРЕННЮ СИТУАЦІЇ УСПІХУ

ДОДАТОК № 2

Проектна технологія – це комплекс взаємопов’язаних заходів, розроблених для досягнення певних цілей упродовж заданого часу. Таким чином, педагогічна технологія – це комплекс науково

обгрунтованих засобів навчально-виховного впливу на .вихованця Цей вплив визначається навчально-виховними цілями, обставинами. Тут притаманні значні педагогічні можливості. Вони сприяють синтезу знань, стимулюють аналітико-синтетичну діяльність вихованців, розвивають їх потребу у системному підході до учня, формують вміння аналізувати і порівнювати складні процеси і явища, забезпечують формування цілісного світосприймання. Використання таких технологій вимагає від педагога відповідних знань і ретельної підготовки Важливим моментом є вміння сформувати тему, мету, шляхи їх реалізації, визначити форми і засоби їх досягнення. Учасниками таких заходів стають керівник гуртка, учні, батьківський колектив.

Вибір технології педагог здійснює особисто, залежно від рівня кваліфікації, творчого потенціалу.

У центрі уваги позашкільної освіти стоїть особистість дитини з її потребами й інтересами.

Заняття в гуртку спрямовані на покращення якості дитячого життя на основі творчих ініціатив вихованців і педагогів, принципів самореалізації і максимального збільшення соціального досвіду дитини.

Відсутність чіткої регламентації форм та методів, інші характеристики організації позашкільного закладу приваблюють дітей.

Позашкільний заклад – це специфічна установа, що відрізняється від сім’ї, школи, яка призначена для соціального тренінгу в реальному житті, у відкритій системі соціалізації, надає дітям реальну можливість для повноцінного використання вільного часу.

Тому в позашкільній освіті ми можемо використовувати як шкільні типи занять (уроків) та їх форм, так і нетрадиційні. Кожне заняття має свою структуру, визначається наявністю та послідовністю структурних частин.

У позашкільному навчальному закладі зручніше використовувати класифікацію, що створена на основі типів занять, виділених Івановим С.В. за характером пізнавальної діяльності та логічним змістом роботи: У теорії і практиці навчання головне значення приділяється таким типам занять

- вступне заняття;

- заняття первинного ознайомлення з матеріалом;

- вивчення та засвоєння нових знань, умінь;

- застосування отриманих знань на практиці;

- заняття з формування –умінь та навичок

- заняття із закріплення, повторення та узагальнення;

- комбіноване .(змішане).

Плануючи заняття , керівник гуртка має вибирати найдоцільніший тип заняття .

( ДОДАТОК № 3.ТИПИ ЗАНЯТЬ)

Форми організації навчання – це зовнішнє вираження узгодженої діяльності педагога та учнів, яка здійснюється в певному режимі та порядку. Найбільше розповсюдження має класно-урочна форма, в якої є ряд переваг над іншими формами, тому вона залишається традиційною. Добре організоване заняття в такій формі використовується в позашкільній освіті та цікаве дітям. Серед загальних вимог, яким повинне відповідати сучасне заняття виділяють наступні:

  • використання новітніх досягнень науки, передової педагогічної практики, побудова заняття на основі закономірностей навчально-виховного процесу;

  • реалізація на занятті в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів та правил;

  • забезпечення незалежних умов для продуктивної пізнавальної діяльності вихованців з урахуванням їх інтересів, нахилів та потреб;

  • встановлення усвідомленого учнями між предметного зв’язку ;

  • зв'язок з раніше отриманими знаннями та вміннями, опора на вже досягнутий рівень вихованців;

  • мотивація та активізація розвитку всіх сфер особистості;

  • логічність та емоційність усіх етапів навчально-виховної діяльності;

  • ефективне використання педагогічних засобів;

  • зв'язок із життям, виробничою діяльністю, особистим досвідом учнів;

  • формування практично-необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення та діяльності;

  • формування уміння вчитися потреби постійно поповнювати базу набутих знань;

  • ретельна діагностика, прогнозування, проектування та планування кожного заняття.

У позашкільній роботі існує своя специфіка, урізноманітнюється форма роботи, вишукуються нові, цікаві, ефективні форми.

Враховуючи досвід педагогів, доцільним вважається застосування наступних форм організації занять : групові та індивідуальні.

На групових заняттях ведеться робота з усіма вихованцями, викладається загальний матеріал. Такі заняття допомагають побачити цілісну картину складу групи, рівень досягнень всіх та окремо кожного.

Навчання в групі об’єднує, дає можливість виховувати в учнів почуття взаємодопомоги. В межах групи можливо виділяти підгрупи. За такої організації роботи легко приділяти увагу кожній окремій групі, що відрізняються напрямками, тематикою, проблемами, рівнями підготовки.

Індивідуальна форма передбачена в роботі з дітьми, які виявили особливі здібності та високий рівень знань. Індивідуальна робота проводиться з дітьми, яким потрібна допомога в досягненні певного рівня, кращого результату.

У гуртках, де передбачена сумісна робота різновікового складу груп одного напряму.

Необхідно уникати заорганізованості, варто обирати форми організації занять, які зроблять навчання цікавим, особливим.

У педагогічній практиці є багато різноманітних форм і методів роботи з учнями. Педагогам під час планування і проведення занять слід звернутися до найпоширеніших нестандартних, сучасних форм , використовуючи інтерактивні технології, використовувати художньо-прикладні, інтелектуально-пізнавальні, спортивні, розважальні заходи. Тобто проникати в емоційну, творчу, діяльні сну сферу дитини, намагаючись надати навчально-виховному процесу не формального, а дієвого продуктивного підходу.

Можна виділити наступні так звані «нестандартні» заняття: ділова гра, змагання, театралізоване заняття, творчий звіт, конкурс, рольова гра, концерт, конференція, семінар, екскурсія, мандрівка, імпровізація ,вікторина, круглий стіл ,дискусія, фантазії та мислення інтелектуальна гра, подорож, лекція, інтегроване, бінарне, інтерв’ю драматизація, КВК,

( нестандартні заняття) Додаток №4.

Навчання дітей у позашкільному закладі передбачає орієнтацію на ряд важливих, принципових нині напрямів:

  • встановлення ділових партнерських стосунків між керівником творчого об’єднання та вихованцем, що сприяє вільному вибору розкутості, творчій винахідливості;

  • активізація навчання за рахунок проблемних, дослідницьких, творчих методів з поступовою передачею учневі ініціативи в організації самостійної пізнавальної діяльності.

У освітній методиці навчання гуртківців у позашкільних закладах виступає як система пізнавальних дій особистості, яка спрямовує на вивчення поглиблених навчальних планів, програм.

Навчально-виховний процес у позашкільному закладі суттєво відрізняється від шкільного: метою, змістом, формами, використанням нестандартних методів і прийомів роботи, атмосферою добровільності і можливістю самостійного вибору напрямів діяльності.

Виходячи зі змісту програми, потрібно приділити велику увагу підготовці та проведенню занять, щоб воно було ефективним.

З цією метою потрібно керівнику бути ерудованим, підготовленим до заняття та володіти педагогічною майстерністю.

Заняття – дидактична форма навчання, при якій поєднуються індивідуальні та фронтальні шляхи навчально-пізнавальної та виховної діяльності з школярами.

Заняття в позашкільному закладі має великі переваги:

  1. Керівник гуртка має можливість розвивати інтелектуальні здібності школярів.

  2. Є можливість для керівника одержати зворотну інформацію від гуртківців про засвоєння, розуміння навчального матеріалу.

  3. В гурток школярі йдуть самостійно за покликом серця і захоплення.

  4. Заняття має широкі можливості теоретичного, практичного, лабораторного засвоєння матеріалу з проведенням дослідницьких експериментів.

  5. Навчальні програми можуть створюватися керівниками під різні вікові групи з різним рівнем засвоєння.

  6. Велика можливість проводити роботу в гуртку за різними програмами.

Таким чином, і урок в школі, і заняття в позашкільному закладі взаємопов’язані . Але пріоритет в освітньо-виховних моментах належить заняттю. Можливість роботи в індивідуально-груповому способі з різновіковими групами створює в структурному плані чітку взаємодію дітей.

Підготовка керівника гуртка до заняття

Підготовка до заняття – це розробка комплексу заходів та вибір такої схеми організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить прогнозований кінцевий. Результат.

Підготовча робота полягає в «пристосуванні» освітньої інформації до можливостей групи, оцінки та вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект.

Безумовно, потрібно підкреслити той факт, що педагог добре знає та володіє фактичним матеріалом, вільно орієнтується у своїй фаховій підготовці

В основі підготовчої роботи – алгоритм підготовки заняття, послідовне виконання кроків якого гарантує урахування усіх важливих факторів та обставин, від яких залежить ефективність майбутнього заняття . Алгоритм включає у себе діагностику, прогнозування і планування.

Діагностика являє собою уточнення можливостей вихованців, мотивів їх діяльності та поведінки, інтересів та здібностей, характеру навчального матеріалу, його особливостей та практичної значущості, структури заняття. В результаті педагог отримує діагностичну картку заняття , де наочно видно фактори , що визначають його ефективність.

Прогнозування спрямовано на оцінку різних варіантів проведення заняття та вибір із них оптимального. Обсяг знань, умінь, формування яких складає мета заняття, приймається за головні завдання. Звичайно ,виконання їх перешкоджають вплив різноманітних факторів. Від ідеального результату віднімається величина втрат та отримуємо реальний показник ефективності заняття.

У випадку, якщо керівника гуртка не задовольняє показник, він вимушений шукати більш досконалу схему організації, маніпулюючи тими факторами, на які він може впливати. Якщо показник задовольняє, педагог починає завершальний етап підготовки заняття – планування.

Планування (проектування) На цьому етапі створюється «програма управління» пізнавальною діяльністю вихованців. Програма управління – це короткий і конкретний документ, в якому педагог фіксує важливі для нього моменти управління процесом :як почати заняття, кого і коли задіяти, на якому етапі окреслювати проблему, як перейти до наступного етапу заняття, за якою схемою побудувати процес у випадку виникнення заздалегідь передбачених перешкод, труднощів. «Програма управління» відрізняється від традиційного плану заняття чітким, конкретним визначенням управляючого впливу та може відображатись як у плані заняття, так і додаватися до нього. Керівникам гуртків, які тільки починають свою педагогічну діяльність, для полегшення роботи варто писати докладні, відповідно оформлені плани - конспекти заняття.

Гурток у позашкільному закладі є самостійною додатковою організаційною формою освітнього процесу. Його мета – задовольнити потреби й цікавість дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні задатки, загальні та спеціальні здібності, активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.

Готуючись до проведення сучасного заняття педагог має враховувати:

  1. Конструювання дидактичного матеріалу різного типу, видів, форм та визначення мети, місця, часу його використання на заняття.

  2. Використання форм, методів роботи, що забезпечують можливості для самовиявлення вихованців.

  3. Здійснення спостережень за вихованцями.

  4. Надання дітям можливості ставити запитання, рецензувати відповіді, обмінюватися думками, поглядами, схвалювати оригінальні ідеї та гіпотези.

  5. Прагнення до ситуації створення ситуації успіху.

  6. Залучення учнів до використання альтернативних шляхів пошуку інформації під час підготовки до заняття.

ДОДАТОК №5.

(Майстерність керівника гуртка в проведенні занять)

(Заповіді педагогічного спілкування)

Керівник повинен мати конспект плану проведення заняття, особливо при розкритті теоретичних тем: сформулювати тему і мету заняття, розробити перелік необхідного обладнання та практичної роботи.

(вимоги до сучасного заняття )Додаток № 6.

( Примірна схема – конспекту заняття гуртка)

(Засоби навчання )

Уміння аналізувати власну діяльність –важлива якість людини,тим більше воно важливе для педагога ,як людини творчої Педагог повинен уміти аналізувати свою діяльність,але і в першу чергу навчальне заняття,як основну його форму.

З чого складається самоаналіз навчального заняття?

Перше, що повинен зробити педагог –це визначити тему, навчального заняття , відповідно до навчальної програми.

При самоаналізі педагог дає:

-коротку характеристику проведеного заняття;

-оцінку цілям ,які ставив, і аналіз їх досягнень;

-характеристику обєму змісту навчального матеріалу;

-оцінку якості засвоєння дітьми навчального матеріалу;

-характеристику застосованих ним методів і оцінку ефективності їх використання

-оцінку активності учнів;

Самооцінку якості і сторін своєї особистості (мова, логіка, взаємовідносини з дітьми ,тощо).

Педагогу потрібно співвіднести поставлені цілі перед заняттям з досягненими та визначити причини успіху чи невдач.

Необхідно відповісти на запитання:

1.Що нового для розвитку розуму, памяті, уваги, здібностей дітей дало це заняття?

2.Наскільки оптимально було побудовано заняття, чи відповідало воно інтересам, темпераменту, розвитку, специфіці навчальної групи ?

3.Чи адекватна була організація діяльності учнів навчаючим, розвиваючим і виховуючим цілям заняття ?

4.Рівень активності учнів .Скільки разів і хто виступав, чому не приймали участь інші, як стимулювалась робота?

5.Яким був темп заняття. Чи підтримувався інтерес учнів протягом всього заняття?

6.Як в ході заняття була організована актуалізація опорних знань учнів,на життєвий досвід , наскільки актуальні для дітей одержані знання?

7.Чи був чітким і ясним інструктаж дітей перед виконанням завдань Наскільки продумана перевірка?

8.Як контролювалась робота дітей. Чи вся праця учнів була перевірена і оцінена?

9.Яка психологічна атмосфера на занятті?

10.Чи змінився ваш настрій після заняття. Що можна собі поставити в позитивне, а що в негативне?

Далі педагог висловлює свої пропозиції поліпшення якості своєї роботи на занятті, робить загальні висновки ,накреслює шляхи по вдосконаленню своєї майстерності. Але головне в самоаналізі полягає в тому, що педагог повинен пояснити, чому саме він так вирішив провести заняття, що його побудило обрати саме таку методику,стиль і характер власної діяльності і роботи дітей.

Різна методика виправдана, якщо вона дає максимальний навчаючий і виховний результат, відповідає характеру і здібностям педагога.

Позашкільний навчальний заклад- особливий заклад, який повинен стати не просто місцем навчання дітей, але й простором різноманітних форм спілкування. Сьогодні, коли проблема виховання стає особливо гострою, керівник гуртка повинен бути творцем, готовим експериментувати, в процесі спілкування впливати на вчинки дітей, професійно вирішувати навчально-виховні завдання .

Педагог повинен :

-бути доброзичливим і чуйним:

-мати високий рівень інтелектуального розвитку:

-мати велике коло інтересів і умінь:

-бути готовим до виконання самих різноманітних обов язків, повязаних з навчанням дітей:

-мати хороший настрій, позитивні емоції:

-вложіти почуттям гумору:

-проявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і постійному самовдосконаленню.

-мати творчий, можливо нетрадиційний, особистий світогляд.

Професійні та людські якості керівника гуртка є і продовжують бути прикладом для підростаючого покоління , людської доброти, тим магнітним полем, навколо якого концентруються і зберігаються багато років дитяча допитливість, інтерес до знань, творчість.

Дидактична структура заняття

Під поняттям « структура заняття» розуміють елементи або етапи побудови заняття, їх послідовність, взаємозв’язки між ними. Педагогіка визначає дидактичну структуру як сукупність складових елементів у побудові заняття, послідовність і кількість яких визначається навчальною метою, віковими особливостями дітей. Найпоширенішою є чотири етапна структура. Вона спирається на фронтальні ступені (рівні) навчання; підготовка до засвоєння нових знань, умінь, їх закріплення, застосування на практиці. Зважаючи на це, етапи заняття визначаються так:

1.Повідомлення теми, мети, завдань заняття, мотивація умінь школярів

2.Аналіз, перевірка і корекція засвоєних раніше знань, умінь і навичок

3.Відтворення і корекція опорних знань та практичних навичок учнів

4.Сприймання та осмислення, узагальнення та систематизація вихованцями нових знань та практичних навичок

5.Підсумок заняття

Етапи розглядаються у тісному зв’язку з типами занять. Вибір форм роботи заняття залежить перш за все від теми. Для вихованців заняття має бути цілісним, різні види діяльності, їх зміст повинні визначатися конкретною метою та завданнями заняття.

Виходячи з дидактичних особливостей заняття існують певні вимоги до заняття:

Організація ,чіткість проведення заняття, правильна постановка теми, мети й конкретних завдань, раціональне використання часу.

В основі побудови будь-якого заняття лежать психологічні закономірності, враховуються вікові особливості школярів.

Добираючи зміст, форми, методи навчання педагог враховує особливості розвитку дитини.

Додаток №7 структура заняття

Розробка завдань заняття

Визначення й формування педагогом завдань заняття – одне з найголовніших питань підготовки та реалізації заняття. Відповідно до програми навчання передбачає комплексне досягнення освітньої, розвиваючої та виховної мети. Виходячи із загальних кінцевих цілей педагог визначає конкретні завдання заняття: навчальні, розвиваючі, виховні.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ .

Передбачаючи виконання цих завдань, педагог мусить конкретно знати, чому він буде навчати дітей на даному занятті. Для формування навчальних завдань використовують такі терміни: «розширити уявлення… », «формувати уявлення...», «вчити…», «навчити…», « ознайомити з…».

Наприклад

Навчити дітей злагоджено, інтонаційно чисто виконувати пісні, імпровізувати їх

Вчити дітей складати казки переказувати,.

Ознайомити вихованців з особливостями природних явищ, засобами зображення їх художниками.

Формування вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки.

РОЗВИВАЮЧІ ЗАВДАННЯ

Плануючи досягнення розвиваючих завдань, педагог повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу заняття й своїх дій на ньому. Для формування розвиваючих завдань використовують терміни: «розвивати...» здібності, пізнавальні інтереси, мислення , мову, пам'ять, увагу, уяву.

Наприклад

Розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси. розвивати спостережливість прищеплювати любов до рідної природи, до рідного краю. розвивати навички активного сприймання навколишнього світу, музики.

ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ

Виховні завдання забезпечують формування емоційних, естетичних, моральних якостей особистості. Окрім цього, виховними можуть бути конкретні завдання кожного заняття. Це виховання у дітей національної гордості і патріотичних почуттів, виховання любові до рідного краю, до природи, до народних традицій, поваги і любові до батьків, рідних.

Наприклад

виховувати любов до духовних надбань свого народу.

виховувати працьовитість. охайність.

виховувати естетичні смаки.

виховувати бажання творчо працювати, фантазувати, творити, мислити.

виховувати інтерес до ознайомлення та вивчення навколишнього середовища, любов до рідної природи .

Заняття в позашкільному навчальному закладі є взірцем застосування керівником гуртка знань педагогіки та методики викладання у навчально - виховному процесі. У системі чинників підвищення ефективності заняття чільне місце посідає якісна підготовка до заняття, самоосвіта педагога, вміння здійснювати самоаналіз його результативності.

Додаток № 8. (самоаналіз)

Методичне забезпечення

Згідно з Законом « Про позашкільну освіту» (ст..,16,п.2)навчально-виховний процес здійснюється за типовими навчальними

програмами і планами, затвердженими керівником закладу .Керівник гуртка - це педагог, який займається організацією, координацією та проведення навчально-виховного процесу .Розклад занять гуртків та тривалість їх складається з урахуванням загальних вимог, відповідно до нормативних документів позашкільного навчального закладу

Методична служба закладу спрямовує педагога ,керівника гуртка на пошук нових форм педагогічної діяльності, на підвищення професійної майстерності ,готового працювати у нових умовах, у пошуках сучасних підходів до організації навчально-виховного процесу .Значна увага методичної роботи приділяється вивченню і пропаганді передового педагогічного досвіду через різні форми діяльності:

Засідання циклових комісій;

Робота творчих груп;

Розробка методичних рекомендацій;

Організація методичних виставок, презентацій;

Проведення творчих звітів, відкритих занять майстер - класів;

Атестація керівників гуртків методом «Портфоліо»

Одним із важливих шляхів організації методичної роботи з керівниками гуртків в закладі є вивчення рівня професійної компетентності педагогів, навчально-виховного процесу І його кінцевого результату. Лише компетентний педагог здатний спонукати дитину до успіху й досягти перемоги.

ДОДАТОК № 9.( схема повного аналізу заняття)

Положення

Програма

Психологічний аналіз

Структура заняття Додаток № 7.

  1. Вступна частина.

1. Організація гуртківців до навчання.

2. Визначення навчально-виховної та розвиваючої мети заняття.

3. Актуалізація опорних знань.

  1. Основна частина заняття.

    1. Коротка інформація керівника про матеріал нової теми.

    2. Включення гуртківців в самостійне осмислення теми нового матеріалу, базуючись на практичних роботах попередньої теми.

    3. Опанування новими термінами, правилами, технікою, різними способами практичних умінь.

    4. Підведення гуртківців до узагальнень, обґрунтувань, висновків на основі нового засвоєного матеріалу.

  2. Заключна частина заняття.

    1. Обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь і навичок в практичних умовах.

    2. Загальний підсумок заняття з відзначенням його позитивних та негативних моментів

.

Така структура можлива в класичній формі, але вона може носити динамічний і змінний характер.

Організаційний момент – обов’язковий елемент заняття, який на початку передбачає створення «робочої атмосфери », психологічного настрою.

Мотивація навчальної діяльності – обов’язковий фрагмент заняття, який спонукає дітей до вивчення навчального матеріалу і призначений для формування розуміння необхідності його розгляду. Сприяє перенесенню уваги з діяльності на попередньому занятті на засвоєння навчальної інформації. Як правило, мотивація навчальної діяльності передує проголошенню теми заняття та формує поняття, для чого вивчається дана тема. При цьому проголошену тему заняття доцільно довести не тільки словесно, а й зафіксувати у формі, доступній для візуального сприйняття протягом заняття.

Актуалізація опорних знань – ефективний елемент заняття, що проводиться після мотивації навчальної діяльності та оголошення теми заняття перед поясненням нового матеріалу. Спонукає активізацію мовленнєвої діяльності й поєднує раніше набуті знання та навички з матеріалом, який слід розглянути впродовж вивчення проголошеної теми. Здебільшого актуалізації опорних знань передбачає блок питань, які необхідно розглянути за обмежений інтервал часу ( до 3 – 5 хвилин ).

Вивчення нового матеріалу – передбачає організацію навчальної діяльності учнів з погляду науковості, доступності з урахуванням психологічних, вікових та індивідуальних особливостей навчальної аудиторії.

Систематизація знань – підбиття підсумків навчальної діяльності з визначенням особливостей вивченого та його поєднанням з раніше засвоєним матеріалом і загальними знаннями вихованців. Поєднання множини елементів навчальної інформації з відношеннями та зв’язками між ними, які при цьому утворюють єдину структуру.

Закріплення умінь, знань і навичок – обов’язковий елемент завершення засвоєння навчального матеріалу з обраної теми з акцентуванням уваги учнів на основних поняттях, фактах чи подіях, розглянутих на заняттях.

Оцінювання знань – важлива складова навчального процесу. На заняттях гуртка це може бути підбадьорення, похвала, проте можливі й інші підходи до заохочення в навчальній діяльності. Так протягом навчального року заохоченням може бути нагорода грамотою, подарунком, поїздкою.

( ДОДАТОК №8..алгоритм структури Технологічна картка )

Типи занять. ДОДАТОК № 3.

У педагогічній практиці є багато різноманітних форм і методів роботи з учнями. Педагогам під час планування і проведення занять слід звертатися до різноманітних форм: використовувати сучасні інтерактивні технології, не забувати про художньо-прикладні, інтелектуальні-пізнавальні, спортивні, розважальні заходи. Тобто проникати в емоційну , творчу, діяльні сну сферу дитини, намагаючись надати навчальному процесу не формального, а дієвого, продуктивного підходу.

У теорії і практиці навчання головне значення приділяється таким типологіям занять:

За основними дидактичними цілями;

За основним способом проведення;

За основними етапами навчального процесу.

Плануючи заняття, педагог має вибирати найдоцільніший тип , а саме:

1. Вступне заняття ;

2. Заняття -засвоєння нових знань;первинного ознайомлення з матеріалом;

3. Заняття формування –умінь і навичок ,вивчення та засвоєння нових знань, умінь;

4. Заняття застосування отриманих знань, умінь і навичок на практиці;:

;5. Заняття із закріплення , повторення та узагальнення і систематизації знань;

6. Підсумкове (контрольне)

7. Комбіноване (змішане)) заняття

1. ВСТУПНЕ ЗАНЯТТЯ

На таких заняттях керівник гуртка проводить інструктаж по організації діяльності гуртка, по техніці безпеки, бесіди про попередження травматизму, поведінки учнів, здорового способу життя. Оснащення та матеріали необхідні для проведення занять.

2.ЗАНЯТТЯ ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, ПЕРВМННОГО ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАИЕРІАЛОМ

Структурні компоненти

-перевірка домашнього завдання ;(не завжди)

- актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок;

- повідомлення теми, мети і завдань , мотивація навчання гуртківців;

- сприймання і усвідомлення фактичного матеріалу;

- підсумки проведеного заняття , домашні завдання по потребі;

3. ЗАНЯТТЯ ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК, ВИВЧЕННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ;

Структурні компоненти

-актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок;

повідомлення теми , мети і завдань заняття , мотивація навчання гуртківців;

вивчення нового матеріалу;

первинне застосування гуртківцями знань в стандартних і нестандартних ситуаціях;

4. ЗАНЯТТЯ ЗАСТОСУВАННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК НА ПРАКТИЦІ

Структурні компоненти

-актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок;

-повідомлення теми, мети і завдань заняття мотивація навчання гуртківців;

-осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій;

-самостійне виконання гуртківцями завдань під контролем педагога;

-звіт дітей про виконану роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів;

-підведення підсумків заняття.

5.ЗАНЯТТЯ ІЗ ЗАКРІПЛЕННЯ, ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

Структурні компоненти

-повідомлення теми, мети і завдань заняття , мотивація навчання гуртківців;

-відтворення і узагальнення понять, засвоєння відповідної їм системи знань;

-узагальнення і систематизація опорних теоретичних положень і відповідних ідей науки;

- підведення підсумків заняття.

6.КОМБІНОВАНЕ (ЗМІШАНЕ) ЗАНЯТТЯ

Структурні компоненти

Комбіноване заняття має класичну структуру із 4-х складових підготовка до освоєння нових знань;

-засвоєння нових знань та умінь ;

-закріплення та систематизація знань;

-перевірка знань, умінь та навичок за пройденим матеріалом (актуалізація опорних знань)

- перевірка домашнього завдання ( якщо було задано)

-застосування на практиці. знань, умінь і навичок

-підведення підсумків зкняття

Комбіноване заняття характеризується постановкою і досягненням відразу кількох дидактичних цілей. Традиційно має таку структуру.

ДОДАТОК №4.

НАЙПОШИРЕНІШІ НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

Як один із видів методичного оновлення заняття –використання нестандартних форм. Цей підхід до проведення занять сприяє інноваційному збагаченню сприймання мислення і почуттів учнів, завдяки залученню їх до пошуку цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати щось нове, включитися в різні видм діяльності, досягнути цілісності знань.

Мета таких занять :

-формувати в учнів цілісний світогляд;

-активізувати їхню пізнавальну діяльність;

-формувати навички самостійної роботи гуртківців

-підвищувати якість засвоєння знань

-виявляти здібності учнів та їхніх особливостей;

-створювати творчу атмосферу в колективі гуртківців;

-підвищувати інтерес в учнів до діяльності на занятті

-ефективна реалізація набутих знань та умінь.

Відмінність нестандартного заняття від традиційного

широка палітра використання різнобічного планування занять;

своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, що сприяють його організації та реалізації поставлених цілей;

Відомо,що будь-яка діяльність починається з підготовленого етапу. Нестандартні заняття спочатку «народжуються» в процесі й тільки потім реалізуються на практиці, аналізуються, вдосконалюються .Саме в цьому відмінність занять, пов’язані зі створенням умовної моделі, версії, концепції нестандартних занять. У практиці педагогічної діяльності керівника гуртка нестандартні заняття використовуються досить часто.

НАПРИКЛАД:

Заняття-лекція

Лекція –форма організації навчання в освітніх закладах. ЇЇ основою є системне усне викладання педагогом нового матеріалу протягом одного чи двох занять., головний зміст якого становить аналіз та узагальнення фактів , а відповідними прийомами – пояснення та міркування. Залежно від теми лекції в ній може домінувати характеристика, опис, розповідь про певні факти, процеси, явища.

Структура традиційної лекції така;

-організація діяльності педагога та учнів;

-формулювання теми, постановка мети і завдань;

-актуалізація опорних знань учнів;

-викладання змісту дидактичного матеріалу педагогом, забезпечення умов сприйняття та засвоєння його учнями.

узагальнення та систематизація знань учнів, набутих упроцесі читання лекції.

Лекція – це така форма навчання, за якою педагог , викладаючи матеріал, допомагає учням;

сформулювати проблеми;

-опанувати логіку пізнання;

-зробити власні відкриття.

Як правило, це заняття , на яких викладається значна частина теоретичного матеріалу досліджуваної теми.

Залежно від дидактичних завдань і логіки навчального матеріалу поширені вступні, настановчі, поточні, оглядові лекції. За характером викладу і діяльності школярів лекція може бути інформаційною, пояснювальною, лекцією-діалогом, лекцією теоретичного конструювання тощо. Лекційна форма

проведення заняття доцільна при:

вивченні нового матеріалу, мало пов’язаного з раніше вивченим;

виконання низки завдань з однієї чи кількох тем, розділів;

застосування вивченого матеріалу при розв’язанні практичних задач;

структура лекції зумовлюється вибором теми чи мети заняття. Іншими словами, лекція будується на поєднанні певних етапів заняття: організації, постановки цілей; актуалізації знань; повідомлення знань педагогом і засвоєння їх вихованцями.

Заняття-лекція – це, насамперед, заняття залучення школярів до творчої діяльності на навчальному матеріалі. Це заняття роздумів педагога і вихованців. Його необхідно підготувати й провести так, щоб при розгляді теми було забезпечено належний науковий рівень викладання досліджуваного матеріалу і, з іншого боку, його доступність.

Заняття-семінар

Семінари характеризуються, насамперед, двома взаємозалежними ознаками: самостійним вивченням вихованцями матеріалу й обговорення на занятті результатів їхньої діяльності. На таких заняттях вихованці вчаться виступати з тематичними повідомленнями, дискутувати, відстоювати свої судження. Семінарські заняття – це ефективна форма організації самостійної роботи старшокласників, засіб підвищення ефективності навчання. Їх дидактичні цілі полягають у поглибленні знань і вдосконаленні умінь вихованців, узагальненні, повторенні і систематизації вивченого, активізації пізнавальної самостійності. Ще однією прикметною особливістю як занять-семінарів, так і занять-конференцій є те, що вони можуть набувати форм дискусій і диспутів.

Семінар проводиться із залученням до співпраці всієї групи. Педагог заздалегідь повідомляє тему і мету семінару, сплановує деталі йог проведення. Розподіляє завдання між учнями, зважаючи на їхні індивідуальні можливості, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації.

Заняття-дискусія

В основі занять-дискусій лежать розгляд і дослідження суперечливих питань, проблем, різних підходів до аргументації судженню, розв’язування завдань тощо.

Розрізняють дискусії-діалоги, коли заняття компонується навколо діалогу двох його головних учасників, групові дискусії, коли суперечливі питання вирішують у процесі групової роботи, а також масові дискусії, коли в полеміці бере участь вся група.

На початку заняття учні узгоджують теми, уточнюють умови дискусії, визначають вузлові моменти обговорюваної проблеми. Головний момент дискусії – безпосередня суперечка її учасників. Для її виникнення неприйнятний авторитарний стиль навчання, тому що він не сприяє відвертому висловлюванню своїх поглядів. Необхідно міркувати разом з вихованцями, допомагати їм формулювати свої думки. Після завершення дискусії необхідно підбити її підсумки: оцінити правильність формулювання і вживання понять, глибину аргументів, уміння використовувати прийоми доказів, спростувань, висування гіпотез.

Інтегроване заняття

Методичною основою інтегрованого підходу до навчання є формування знань про навколишній світ і його закономірності, а також встановлення між предметних зв’язків. Інтегрованим заняттям називають будь-яке заняття, якщо для його проведення залучаються знання, уміння і результати аналізу досліджуваного матеріалу методами інших наук, навчальних предметів загальноосвітньої школи.

Найбільш загальна класифікація інтегрованих занять ( за способом організації ) є складовою ієрархії ступенів інтеграції, яка, у свою чергу, має такий виклад:

конструювання і проведення заняття двома педагогами різних гуртків;

конструювання і проведення інтегрованого заняття одним педагогом, що має базову підготовку з відповідних дисциплін.

Заняття застосування знань і умінь

Процес застосування знань і умінь має такі основні етапи:

відтворення і корекція необхідних знань і умінь;

аналіз завдань і способів їх виконання;

підготовка необхідного устаткування;

самостійне виконання завдань;

раціоналізація способів виконання завдань;

зовнішній контроль і самоконтроль у процесі виконання завдань.

Цим зумовлена можлива структура цього заняття:

- перевірка домашнього завдання;

- мотивація навчальної діяльності через усвідомлення вихованцями практичної значущості застосовуваних знань і умінь, повідомлення теми, мети і завдань заняття;

- осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій при виконанні майбутніх завдань;

- самостійне виконання вихованцями завдань під керівництвом педагога, з можливим використанням комп’ютерних засобів навчання;

- узагальнення і систематизація результатів виконаних завдань, складання схем, орієнтирів;

- підбиття підсумків заняття.

Заняття узагальнення і систематизації знань

Без узагальнення і систематизації знань, які звуться також заняттями узагальню вального повторення, не можна вважати завершеним процес засвоєння вихованцями навчального матеріалу.

Процес узагальнення і систематизації знань передбачає таку послідовність дій: від сприйняття, осмислення й узагальнення окремих фактів до формування понять, їх категорій і систем, від них – до засвоєння більш складної системи знань.

Заняття – ділова гра

У ділових іграх на основі ігрового задуму моделюються життєві ситуації і відносини, у рамках яких вибирається оптимальний варіант розв’язання аналізованої проблеми й імітується його реалізація на практиці. У практиці найчастіше обмежуються застосуванням навчальних ділових ігор, особливостями яких є :

- моделювання наближених до реального життя ситуацій;

- поетапний розвиток гри, у результаті чого наслідки виконання попереднього етапу впливають на перебіг наступного;

-наявність конфліктних ситуацій;

- обов’язкова спільна діяльність учасників гри, які виконують передбачені сценарієм ролі;

- контроль ігрового часу;

- елементи змагання;

- правила системи оцінок перебігу і результатів гри.

Заняття – екскурсія

Екскурсія – пізнавальний вид діяльності, що позитивно впливає на активне сприйняття людиною нових знань; колективні подорожі, походи до визначних місць, підприємств, на історичні об’єкти з науковою, загальноосвітньою, культуроосвітньою метою.

Додаток № 5.

Майстерність керівника гуртка в проведенні заняття

1.уміння створити позитивну мотивацію і викликати інтерес у гуртківців до навчально-практичної діяльності.

2.уміння в доступній формі подавати навчальний матеріал;

3.уміння організувати колективну і самостійну роботу гуртківців;

4.уміння стимулювати пізнавальні інтереси та активність учнів;

5. уміння формувати в гуртківців трудові навички;

6.уміння раціонально використовувати наочні та технічні засоби навчання;

7.уміння забезпечити на занятті оптимальний психологічний клімат, співробітництво керівника гуртка та учнів;

8.уміння здійснювати диференційований підхід до учнів в процесі навчання;

9.уміння організувати нетрадиційні форми проведення занять;

10.уміння творчо використати досягнення психолого-педагогічної науки, перспективного педагогічного досвіду;

11.результативність підвищення фахової майстерності різними видами навчання та самоосвіти.

Заповіді педагогічного спілкування

1.Думайте над своїми взаєминами з дітьми, цілеспрямовано їх вибудовуйте.

2.Виходбте не тільки із завдань навчання, а й завдань виховання.

3.Орієнтуйте свою мову конкретно на співрозмовника або групу дітей.

4.Не будуйте взаємин згори вниз. Позиція педагога визначається не стільки його статусом, скільки особистими якостями.

5.Умійте вислуховувати дитину до кінця.

6. У результаті конфліктів ви не можете ображатися на дитину.

7. Намагайтеся визначити психологічну атмосферу в гуртку.

8.Будьте тактовними, вказуйте на недоліки і вирішуйте їх разом з дітьми.

9. Швидко відновлюйте спілкування , не робіть довгих пауз , вислуховуйте кожного учня, поважайте його думку.

Вимоги до гурткового заняття ДОДАТОК №6.

1.Структурні вимоги до сучасного заняття в позашкільному навчальному закладі.

2..Засоби навчання

Основні допоміжні для педагога для учня технічні інші

Література картки нормативна база диски

Програми малюнки посібники посібники програми

Таблиці репродукції фонотека словники

Схеми методичний довідники

диски матеріал диски

3.Вимоги підготовки до занять

  1. Мета і завдання гурткового заняття.

Створення оптимального клімату взаємовідносин, при якому всі з цікавістю і настроєм працюють, активно і швидко включаються в пізнавальний процес, максимально задоволені інтереси гуртківців.

  1. Підготовленість до заняття керівника гуртка.

Знання матеріалу, виділення двох-трьох цікавих запитань, що наводять на роздуми; підготовка наочних посібників, технічних засобів, плану занять; короткий виклад важких запитань, підбір яскравих прикладів з життя вчених, винахідників, в історії різних відкриттів та особистих спостережень.

  1. Підготовленість учнів до заняття гуртка.

Наявність необхідного матеріалу та інструментів. Наявність додаткового матеріалу, опрацьованими дітьми самостійно, прочитаного додатково (керівник гуртка попередньо радить, що прочитати та де), які виникли запитання. Про найцікавіше та найважливіше керівник гуртка може сам розповісти на занятті.

Наявність на столах допоміжної літератури, малюнків, креслень, схем, діаграм, бібліографічних показників, словників та ін.

  1. Початок заняття.

Зустріч з членами гуртка. Емоційна настанова. Заохочення кожного вихованця до активної роботи на занятті. Заняття психологічного напруження.

  1. Організація пізнавальної діяльності базується на:

самодіяльності учнів з врахуванням інтересів, їх рівня та здібностей;

самостійної роботи над певною темою;

можливості спробувати свої сили в самостійному пошуку;

оволодіння практичними навичками, захоплення дітей незвичним, вміння бачити незвичне в звичайному;

відчуття радості від зміни вражень;

віра педагога в творчі здібності та сили вихованця, послідовні розкриття можливостей особистості.

  1. Техніка викладання теоретичного матеріалу.

Простота та якість мови, змістовність, емоційність викладання теоретичного матеріалу. Використання знань, спостережень, досвіду самостійної роботи дітей.

  1. Творча спрямованість заняття гуртка.

Створення проблемної ситуації, залучення дітей до певних видів діяльності в пошуках нових варіантів. Використання різних способів підвищення інтересу до теоретичного матеріалу. Залучення дітей до самостійного пояснення нового матеріалу, практичної роботи та підведення підсумків. Використання фактів з науково-популярної літератури, Інтернету.

  1. Емоційні контакти.

Пробудження вразливості, почуття задоволення заняттям і процесом діяльності. Формування емоційно-вольових рис на прикладі близьких, оточуючих людей (випускників гуртка, майстрів своєї справи, гуртківців), виховання працелюбства, оптимізму, ініціативи.

Створення атмосфери взаємодопомоги в гуртках. Знання сильних сторін характеру кожного гуртківця, стимулювання розвитку цих сторін. Вміння побачити успіх в роботі. Розвиток у дітей принциповості, справедливості, довіри, такту в спілкуванні.

  1. Методи заохочення.

В методах заохочення головну роль відіграє оцінююче судження.»цікава думка»,»гарно зробив завдання» та інше.

4.Примірна схема плану-конспекту організації занять гуртка

-дата проведення заняття та його номер за тематичним планом;

назва теми заняття, номер групи, в якій проводиться заняття;

-мета та задачі навчання, виховання та розвитку учнів на занятті;

-тип заняття;

-форма проведення заняття(вибирається в залежності від матеріалу, який вивчається; робота з усім складом гуртка, групова робота, індивідуальна.

-обладнання , необхідне для проведення заняття (використання інструментів і навчальних посібників ,наочності та технічних засобів)

-методи та прийоми роботи педагога в кожній частині заняття.

-структура заняття з визначенням послідовності його етапів та приблизного розподілу часу на цих етапах.

-зміст навчального матеріалу.

-основні питання, які необхідно поставити ; кому саме їх адресувати: всій групі, групі певного рівня, окремим дітям.

-узагальнення і закріплення теми, яка вивчається .

-завдання на наступне заняття чи завдання додому.

-рекомендована література для самостійної роботи гуртківців

5. Алгоритм

Структури практичного заняття

У творчому об єднанні декоративно –вжиткового мистецтва

Додаток№7

Структура заняття

1.вступна частина

-організація гуртківців до навчання;

-визначення навчально-виховної та розвиваючої мети заняття ;

-актуалізація опорних знань;

2.основна частина заняття

Коротка інформація педагога про матеріал нової теми.

-включення гуртківців в самостійне осмислення теми нового матеріалу, базуючись на практичних роботах попередньої теми.

-оволодіння новими науковими термінами або новими специфічними закономірностями .правилами технікою, способом практичних умінь.

-підведення гуртківців до узагальнень, обґрунтувань ,висновків на основі рового засвоєного матеріалу.

3. Заключна частина

-обгрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь і навичок в практичних умовах.

-загальний підсумок заняття з відзначенням його позитивних та негативних моментів.

Така структура можлива в класичній формі, але вона може носити динамічний, і змінний характер.

Додаток №8

Орієнтовна схема самоаналізу заняття

  1. Чи відповідає заняття темі?

  2. .Тип і вид заняття, звязок його з попередніми заняттями.

  3. Чи вірно визначені і вирішені на занятті навчальні, розвиваючі і виховні завдання?

  4. Чи раціональна структура заняття для реалізації головних завдань, досягнення мети?

  5. Які методи навчання використано для вивчення нового матеріалу?

  6. Чи проводиться на заняттях інструктаж?

  7. Як здійснюється контакт із дитячим колективом, окремими гуртківцями?

  8. Ефективність організації самостійної практичної роботи.

  9. Чи використано індивідуальний підхід до навчання?

  10. Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну діяльність дітей?

  11. Як організовано контроль і самоконтроль за активністю знань?

  12. Запобігання перевантаженню дітей та його подолання.

  13. Створення проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою дітей.

  14. Елементи, етапи, форми і методи, які були найефективніші.

  15. Дотримання правил педагогічного такту, загальноприйнятої етиеи, норм взаємин педагога і гуртківця.

  16. Підсумки заняття .Аналіз виконаної роботи. Чи цікаво було дітям ?Що саме найбільше вдалося досягти з дітьми? Яка необхідна методична допомога? Як працювати над подоланням недоліків?

Додаток № рекомендації по проведенню аналізу занять гуртка адміністрацією закладу

При проведенні аналізу заняття гуртка необхідно звернути увагу на такі моменти:

1.Організація занять.

Готовність приміщення. Наявність наочних посібників і технічних засобів. Своєчасність початку заняття та приходу гуртківців, їх зовнішній вигляд. Обладнання робочого місця. Допомога в роботі органів самоврядування гуртківців.

    1. Хід заняття

-відповідність назви теми заняття, його змісту, звязок з попередньою темою.

-мобілізація уваги гуртківців, їх активність в процесі занять.

-розвиток творчого мислення, умінь самостійно працювати з допоміжною літературою, виховання рис винахідника і раціоналізатора.

-наукова достовірність матеріалу, який повідомляється, його виховна спрямованість, використання інших досягнень науки, техніки, мистецтва.

-поєднання пізнавальної і зацікавленої сторін в процесі занять .

-уміння в ході занять закріплювати знання і розвивати навички, необхідні для гуртківців;

-пропоганда новизни актуальних питань, огляд періодичної преси;

-дотримання техніки безпеки та санітарних норм

-досягнення мети заняття .Особливу увагу приділити аналізу майстерності по здійсненню принципу:»знання, навички, уміння».Результати аналізу занять ,рекомендації та методична допомога по проведенню заняття повідомляється педагогу, записується в журнал обліку проведених занять, книгу контролю .Більшість питань виноситься для обговорення та розгляду на засіданнях циклових комісій.

Схема повного аналізу заняття

1.Тип і структура заняття.

-тип,структура заняття, його місце серед занять з теми;

-мета заняття ,Дидактичні завдання окремих етапів

2. Підготовка керівника гуртка до занять

-наявність журналу обліку гурткової роботи;

-відпопідність теми заняття до програми та тематичного планування

-наявність плану-конспекту, дидактичних матеріалів

-підготовка кабінету та робочого місця педагога

3. Підготовка учнів до занять

-своєчасність приходу на заняття, згідно розкладу

-відповідність кількості учнів із списком в журналі

-наявність відповідних матеріалів для роботи на занятті

4.Організаційна частина

-зустріч з гуртківцями, емоційна установка

-організація діяльності гуртківців з урахуванням інтересів і здібностей

- підпорядкування сприйняття учнів поставленому завданню

-залучення кожного гуртківця до активної роботи

5.Зміст та методика повторення матеріалу

-Повнота та глибина перевірки .Актуалізація опорних знань.

-методика повторення, диференціація завдань

-кількість учнів, які активно включились в роботу

6.Організація пізнавальної діяльності, вивчення нового матеріалу

-послідовне розкриття теми

-відповідність до вимог викладення нового матеріалу

-відповідність матеріалу цілям та завданням заняття

-науковість, звязок із життям, систематичність, доступність, співвідношення в матеріалі головного та другорядного

-відповідність теми до програми навчально-виховного процесу

7.Методи навчання

-обгрунтованість застосованих методів

-використання методів проблемного навчання

-змістовність ,стилість ,яскравість і емоційність при викладенні матеріалу

- оснащеність заняття наочністю, дидактичними матеріалами

- активізація пізнавальної діяльності

-поєднання індивідуальної, фронтальної та групової форм роботи

-самостійна робота учнів

-методика контролю та обліку знань

-застосування інноваційних методів навчання

8. Засвоєння нового та творча спрямованість учнів

-відбір матеріалу для формування вмінь і навичок

-самостійна робота учнів

-залучення гуртківців до подолання труднощів, розвитку образного нестандартного мислення

-використання різних способів підвищення інтересу до теоретичного матеріалу

-залучення гуртківців до пізнавальної та наукової діяльності

9. Завдання додому

-обсяг, характер матеріалу, його доступність

-дотримання інструктажу

-наявність диференційованих завдань

-місце домашнього завдання в плані заняття

10.Характер діяльності педагога

-рівень педагогічних вимог до роботи вихованців, розвитку їх мовлення , мислення

-мова педагога та загальний стиль його поведінки

-організаторська, управлінська діяльність педагога. Робота з різними групами учнів.

11.Характер діяльності вихованців

-самостійна робота

-активність

-позитивне ставлення до певної діяльності

-прояв позитивних рис характеру

-пізнавальний інтерес для певної діяльності

-дотримання правил безпеки

12.Узагальнення і підсумок заняття

-завдання для перевірки знань, умінь і навичок

-виконання мети та завдань заняття та їх рівень

-результати проведеного завдання

-якість знань, виявлених на занятті

Український віночок

(Інтегроване заняття з народознавства та образотворчого мистецтва)

Керівник студії образотворчого мистецтва Акварелі Бобло Валентина Миколаївна ЦПО Соняшник м Біла Церква

Мета: Дати учням знання про призначення українського віночка, ознайомити з українськими легендами та лікувальними властивостями квітів. Продовжувати вчити нестандартним прийомам у зображувальній діяльності, розвивати навички з техніки паперової пластики та аплікації. Розвивати память, увагу, фантазію, уяву, виховувати любов та повагу до українських традицій, народу.

Обладнання: український вінок, набір листівок з квітами, ілюстрації малюнків, з використанням вінків, кольоровий папір, фарби, ножиці, клей.

Хід заняття:

1.Організація навально-виховного процесу (Підготовка робочих місць.На дошці оформлена тема заняття: «Український віночок-це не просто краса, а й оберіг, знахар душі).

2.Мотивація навчальної діяльності.

Тема і завдання:

1.Дізнатись про український віночок, про квіти у віночку, стрічки.

2.Навчитись малювати нетрадиційними прийомами калину, чорнобривці, мак.

3.Учитися працювати у техніці паперової пластики, аплікації.

Основна частина

Вступна бесіда педагога.

Віночки - це обереги ,які здавна були неодмінною ознакою національного магічного строю. А скільки існує звичаїв ,обрядів, ритуалів, магічних знаків, повір’їв, пов’язаних із вінками. До нас дійшов лише відгомін тієї барвистої пісні землі. Мабуть кожна жінка - нині мама чи бабуся - в дитинстві плела вінок.

Український вінок - не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що біль знімає, здоровя береже.

Впліталося до віночка багато квітів: вишні, ружі, калини, безсмертника, деревію, незабудки, чорнобривців, любистку, полошок, ромашок, маку.

Квіти- символи

Діти демонструють віночки, одягнені на голови. ,розповідають про символи квітів у вінку.

Деревій. Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, в народі її називають деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослинка, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до віночка як символ нескореності.

Барвінок. Ця квітка тягнеться до людської оселі, до городу Взимку відвар барвінку п’ють від застуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букетики. Цілий рік його шанують, вважають символом життя.

Безсмертник – дарує здоровя нашому роду людському. Ось чому співають славу цьому квітому життя.

Вишневий та яблуневий цвіт - символ материнської любові.

Калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.

Театралізація легенди «Троянда, мальва та півонія»

У народі кажуть, що троянда колись була красивою дівчиною. Вона, як і її сестри Мальва та Півонія, лікувала людей від серцевих хвороб. І прийшов якось до сестер лікуватися Зимовий Вітер. Постукав у двері тай питає6

Вітер. А чи тут красуні дівчата живуть, що людей лікують, здоровя дають?

Троянда. Тут.

Вітер. То впустіть до хати.

Півонія. А хто ти будеш?

Вітер. Той хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

Мальві. А чи не завдаси нам шкоди?

Вітер. Ні.

Відчинила Троянда двері і влетів до хати Вітер-вітрмсько.

Мальва. На що скаржишся?

Вітер. На безсилля з Морозом боротися.

Троянда. А чи ти щось добре зробив людям?

Вітер. Ні.

Дівчата разом. То за що ж тобі співчувати?Ми лише добрим допомагаєм

Тоді дмухнув Вітер на сестер і перетворив їх на квіти. А люди навесні висадили їх у квітники: мальву ближче до вікна, півонію - до води, троянду - до сонця. Так і ростуть сестри, своєю красою людей милують. У віночку ж це символи віри, надії, любові.

Любисток і васильки - ці квіти є символом людської відданості, уміння бути корисним.

Ромашка - у віночку наймолодша квітка за своїм віком, її тоді вплели у віночок люди , коли переконалися, що вона приносить не лише здоров’я, а й доброту та ніжність. І вплітають її разом із гронами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають ромашку з батіжком зеленого хмелю - символом гнучкості та розуму.

А всього в українському віночку -12 квіточок і кожна лікар, оберіг. Недаремно в народі кажуть: хто вміє віночки плести-той вміє життя любити. Який вінок - такий голосок. Тому ми сьогодні створимо на папері віночки.

Практична робота.

  1. На аркуші білого паперу обводимо коло.

  2. За шаблонами на зеленому папері обводимо і вирізаємо листочки різних рослин.

  3. Вирізаємо квіти :2-3 ромашки, 1 мак, 6-7 барвінкових квітів, 5-6 квіток яблуневого цвіту, 10 незабудок, 3 квітки нагідок, 3 волошки, 5-6 квіток вишневого цвіту.

  4. Серединки квітів зафарбовуємо відповідним кольором. Пелюстки за допомогою ножиць підкрутити і краї змастити клеєм. По даному колу приклеїти листки до квіток , стежити за порядком розташування квітів. Калина і мак мають бути розміщені навпроти, біля калини – незабудки, потім яблуневий та вишневий цвіт, а біля маку – ромашки, хміль, барвінок.

  5. Застосовуємо нестандартні прийоми в зображувальній діяльності. Калину зображатимемо незвичайно. На вказівний палець правої руки набираємо фарбу і біля листка калини пальчиком малюємо ягоди. Малюємо чорнобривці, вмочивши палець у не розмішану гуашеву фарбу жовтого і червоного кольору. Використавши навички малювання пальцями, малюємо ще і шишки хмелю. У зелену гуашеву фарбу додаємо дві краплі жовтої та червоної або світло - коричневої. Не зовсім розмішавши створюємо малюнок.

  6. Віночок майже готовий , та залишилось підправити відповідним кольором деякі квіти, надавши їм різних відтінків: до цвіту яблуні додати мазки рожевої фарби, на шишках хмелю намалювати зеленою фарбою шапочки і завитки, чорнобривцям додати стебло.

  7. Про значення стрічок у віночку. Щоб надати віночку магічності, в’язали стрічки. При цьому треба було знати, що вони символізують. Скажімо, найпершою у віночку посередині, в’яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі годувальниці. Обабіч від коричневої жовті - символ сонця, за ними світло – зелені - символ краси і молодості.

Потім голубі, сині - символ неба, води, що додають сили і здоров’я, далі в’яжуть жовтогарячі - символ хліба, фіолетові - символ мудрості людини, малинову - символ достатку. В’язали до строю і білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому –місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не повязували.

Люди вірили в силу стрічок, адже вони оберігали волосся від чужих очей. Відмірювались стрічки за довжиною дівочої коси і відрізалися трохи нижче коси, щоб її сховати.

Дівчатка починали носити віночки з трьох років. Ось тому існують і «вікові» віночки, що плелися відповідно до віку дитини. В Україні існували ритуальні, звичаєві, магічні, святкові вінки. Усього 77 видів вінків-це відгомін барвистої пісні матері-Землі.

  1. Самостійна робота дітей Малювання віночків.

  2. Підсумок заняття (перевірка виконання завдання), виставка готових робіт.

  3. Діти, хто створив оту всю красу на Землі, хто створив життя на землі?

Тож давайте берегти і любити рідну Землю, природу, рідний край.

Боже, хай воля твоя допоможе

Нам мудрими й добрими стати.

Землиці дари зберігати,

Бачити кожну стеблину,

У серці нести Україну.

  • 05.04.2020
  • Позашкільна освіта
  • 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас
  • Інші методичні матеріали
  • 318
  • 0
  • 13
  • Стежити

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
1
міс.
0
9
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!