Організація діяльності заступника директора школи з навчально-виховної роботи

Різне

26.10.2018

11973

559

0

Опис документу:
У даному матеріалі подано теоретичне обгрунтування сутності і змістовних напрямків роботи заступника директора з навчально-виховної роботи закладів загальної середньої освіти з організації внутрішньошкільного контролю.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

На допомогу заступнику директора з навчально-виховної роботи

Початкова ланка

На допомогу заступнику директора школи з навчально-виховної роботи

(початкова ланка)

Посібник містить різноманітні форми роботи проведення внутрішкільного контролю, методичної роботи, індивідуальної форми навчання, наступності. Даний матеріал може бути використаний для планування роботи школи, організації поточних заходів у школі, для здійснення контролю, керівництва навчально-виховним процесом у початковій ланці. Матеріал рекомендовано для використання в роботі заступниками директорів шкіл з навчально-виховної роботи та директорів малокомплектних шкіл.

Зміст

Вступ…………………………………………………………

5

Поради заступникові директора школи…………………...

7

Основні завдання заступника директора школи………….

9

Організація внутрішньошкільного контролю…………….

10

Організація методичної роботи……………………………

45

Педагогічна рада…………………………………………….

65

Наступність………………………………………………….

72

Індивідуальна форма навчання…………………………….

81

Література……………………………………………………

89

Вступ

До багатьох термінів, які вживаються щоденно, ми звикли й іноді не замислюємося над їх значенням. Так, наприклад, сталося і зі словом «завуч». Адже давно в школах немає, так би мовити, навчальної частини і завідуючого. А слово є! В дійсності ж завуч є і організатором, і контролером, і координатором, який покликаний оперативно «гасити пожежі», які виникають в педагогічному колективі.

Технологія управління, як і будь-яка технологія, відповідає на питання «Як досягти результату?». Ефективність управлінської діяльності залежить від здібності адміністрації освітнього закладу здійснювати керівництво навчально-виховним процесом на основі технологічного підходу.

Технологія управління характеризується чітко визначеною послідовністю методів, операцій, завдяки яким, одержуємо стійкий запланований результат при найменших витратах сил, засобів, часу. Принципово важливим фактором у технології управління є стиль керівництва навчально-виховним процесом, відношенням до людей.

Суть, призначення і основна мета діяльності завуча складається в технологізації освітнього процесу і управління ними. Можна стверджувати, що завуч – це технолог навчального процесу. З однієї сторони він є ідеологом, спеціалістом по навчальних технологіях, а з іншої – проектувальником і виконавцем управлінської технології. Увага завучів до управлінської діяльності визначається складністю і масштабністю проблем навчального процесу, які вимагають негайного і кваліфікованого рішення.

На сучасному етапі соціальні вимоги до школи якісно змінилися. Отже, завуч повинен перебудувати свою роботу з врахуванням цих змін. В системі внутрішньошкільного управління необхідно відійти від стереотипів, які склалися, змінити технологію управління. Відомо, що чим краще адміністратор володіє теорією і практикою управління, тим краще йому буде працювати, тим ефективніше буде його праця.

Школа – різноманітний живий організм, який неможливий без управління. Чітке визначення функціональних оьов’язків в певній мірі відповідати за доручену справу. Завуч відповідає за організацію навчального процесу в щколі, за виконання навчальних програм, якість викладання, здійснює контроль за постановкою навчально-виховної роботи, успішністю і відвідуванням учнів, регулює навантаження вчителів, організовує методичну роботу в школі, складає розклад навчальних занять і звіти про стан НВП.

Для завуча одне з головних якостей – уміння організовувати роботу колективу, педагогічний процес. На чолі учителів повинна стояти людина, яка може об'єднати навколо себе колектив однодумців, заснований на співробітництві і взаєморозумінні. Завуч по навчальній роботі виконує роль «двигуна», всі сили якого напрвлені на підтримку робочого ритму в колективі, створенні позитивного мікроклімату, приємної і продуктивної взаємодії співробітників у школі. Завуч є « учителем учителів» - це визначає виділення великої кількості часу на спілкування з учителями і учнями, підвищення власної педагогічної кваліфікації, контролю за навчально-виховним процесом. Завучу потрібно виділяти час для підвищення свого професійного рівня. Для цього потрібно виділити вільний день протягом тижня для самоосвіти, навчання на курсах, зустрічах зі спеціалістами.

Поради заступникові директора школи

  1. Проявляйте підвищений інтерес до всього нового ( щодня читайте психолого-педагогічну літературу, педагогічну періодику тощо).

  2. Виявляйте рішучість у вирішенні конкретних проблем.

  3. Розвивайте в собі здатність реально-оцінювати ситуацію, що склалася.

  4. Постійно підвищуйте свій рівень педагогічної та загальної культури.

  5. Розвивайте в собі здібність працювати у стресовому середовищі.

  6. Завжди ставте на перше місце колектив, а тоді вже завдання.

  7. Запам’ятайте що сьогодні можна все зробити краще, ніж учора.

  8. Не розпочинайте роботу, Якщо її мета й завдання чітко не визначені.

  9. Працюйте завжди за чітким і конкретним планом.

  10. В умовах дефіциту часу вмійте визначати головне та концентруйте на ньому свою увагу й зусилля.

  11. Уміло організуйте та контролюйте індивідуальну та колективну самоосвіту.

  12. Чітко визначіть права й обов'язки кожного, указавши методи виконання обов'язків.

  13. Сміливо йдіть на запровадження нового, беручи на себе відповідальність, аналізуючи успіхи та невдачі.

  14. Дотримйутеся колегіальності у вирішенні суттєвих, важливих і перспективних завдань.

  15. Не допускайте недовіри до колег.

  16. Не старайтеся присвоїти собі результати роботи колективу або окремих працівників.

  17. Намагайтеся не командувати, а більше переконувати, дотримуйтеся демократичного способу керівництва.

  18. Не проводьте нарад, якщо питання можна вирішити в робочому порядку.

  19. Вимагайте від кожного, хто просить слова, конкретних пропозицій.

  20. Суворо контролюйте виконання прийнятих рішень.

  21. Будьте уважні до колег і наполегливо вивчайте творчі можливості кожного.

  22. Ваш авторитет впливає на якість виконання роботи кожним педагогом.

  23. Будьте терпимі до окремих слабкостей колег.

  24. Проводячи бесіду з колегою, забудьте інші види роботи.

  25. Не допускайте психологічного напруження в колективі – цим ви позбудетеся майбутніх конфліктів.

  26. Доброзичливість, увага, коректність, усмішка повинні бути на вашому обличчі.

Основні завдання

заступника директора школи

  1. Надання своєчасної методичної допомоги учителеві.

  2. Вивчення, узагальнення, поширення позитивного педагогічного досвіду вчителів школи.

  3. Вивчення та узагальнення системи роботи вчителя з подальшою її рефлексією.

  4. Здійснення контролю:

  • якості викладання навчальних предметів;

  • рівня навчальних досягнень учнів;

  • якості виконання навчальних програм і планів.

  1. Особисте збагачення арсеналу методів навчання та освіти.

  2. Взаємозбагачення досвідом роботи колег.

Організація внутрішньошкільного контролю

Внутрішньошкільний контроль за НВП

Завдання, що постають перед внітрішньошкільною системою контролю, гармонійно пов’язані з основними напрямами діяльності навчального закладу й вимагають перевірки таких питань:

  • виконання всеобучу;

  • виконання державних навчальних планів і програм;

  • стан викладання окремих дисциплін;

  • якість знань і вмінь учнів згідно з навчальними програмами;

  • методична робота;

  • позакласна виховна робота з учнями;

  • шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у системі навчання й виховання;

  • запровадження інноваційних технологій;

  • застосування нетрадиційних форм та методів навчання й виховання в роботі вчителів і вихователів;

  • реалізація принципів гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;

  • рівень якості роботи з відродження національної культури засобами навчально-виховного процесу та ін.

Розв’язуючи завдання контролю, потрібно враховувати ті, що сприяють

вдосконаленню навчально-виховного процесу. Серед них:

  • вивчення рівня засвоєння учнями знань, набуття вмінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);

  • отримання інформації про характер пізнавальної діяльності школярів;

  • установлення рівня самостійності й активності в навчальному процесі;

  • виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;

  • визначення ефективності організації навчального процесу уроку (методи, форми, засоби).

Кращих результатів контролю з метою отримання інформації, проведення

діагностики й прогнозування подальших успіхів у роботі можливо досягти тільки завдяки участі самих виконавців – голів методичних об’єднань, членів методичної ради, творчих груп учителів, які мають дотримуватися певних вимог, зокрема таких як:

  • цілеспрямованість, оперативність;

  • принциповість, об’єктивність, компетентність в оцінці діяльності учасників навчально-виховного процесу;

  • диференційованість та індивідуальний підхід до педагогів при проведенні контролю;

  • наукова обґрунтованість, точність, повнота й конкретність висновків, рекомендацій і пропозицій;

  • дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного процесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань учня відповідно до його пізнавальних можливостей);

  • гласність ( результати перевірок бажано відображати як письмово, так і у формі словесних зауважень);

  • виховна й мотиваційна значущість проведеного контролю (для учнів і вчителів).

Контроль за веденням документації

Види документації

Термін проведення

Класні журнали

Щомісяця

Наприкінці кожної чверті

Наприкінці навчального року

Календарні плани з навчальних предметів

До 1 вересня

Журнали гуртків

9 – 13 вересня

Наприкінці кожної чверті

Наприкінці навчального року

Щотижневе планування вихователів школи

Щомісяця

Плани з виховної роботи

до 5 вересня

Пам’ятка з вивчення стану навчально-виховного процесу в початкових класах

  1. Підготовка дітей до школи.

  2. Обізнаність учителів зі змістом навчальних програм, іншими нормативними та інструктивно-методичними матеріалами (документами), зокрема з питань організації навчання дітей 6-річного віку.

  3. Реалізація навчальних планів та програм.

  4. Науковий рівень викладання навчальних предметів.

  5. Обрання учителем найефективніших форм та методів роботи.

  6. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.

  7. Здійснення між предметних зв’язків.

  8. Оволодіння учнями прийомами самостійної роботи, диференційованість завдань, формування навичок самоконтролю.

  9. Доцільність використання наочних посібників та ТЗН.

  10. Єдність навчання і виховання на уроках та позаурочний час.

  11. Система повторення і закріплення знань учнів.

  12. Перевірка знань учнів.

  13. Система перевірки учнівських зошитів. Робота над помилками.

  14. Рівень навчальних досягнень учнів:

  • обсяг засвоєних знань, умінь та навичок;

  • їх глибина та міцність, усвідомлення і систематичність (згідно з вимогами програми);

  • сформованість загально навчальних умінь та навичок (організація навчальної праці, робота з підручником та іншими джерелами інформації, культура усного та писемного мовлення тощо);

  • виховне значення навчального процесу.

15.Позакласна робота з учнями початкових класів у школі, позашкільних

установах, групах продовженого дня.

Пам’ятка

аналізу змісту уроку математики

І. Рівень оволодіння математичною термінологією (ознайомлення, репродуктивний, творчого використання):
- число (цифра), наступне, попереднє зліва, справа, вище, нижче, тонший, товщий, назви компонентів дій, склад числа;

- більше, менше, у скільки, на скільки;

- ціна, кількість, вартість, назви геометричних фігур;

- площа, периметр, швидкість, час, відстань;

- уміння учнів ставити запитання товаришам, формулювати завдання;

- доведення тверджень (суджень), правильне, неправильне тому, що…

- наявність термінологічних словників (опор в учителі);

- вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки.

ІІ. Уміння розв’язувати задачі:

  • сприймати структуру задачі;

  • знання видів простих задач, їх розв’язування;

  • самостійно сприймати умову і ставити (встановити) залежність між даними і шуканими величинами;

  • проілюструвати умову (малюнок, графічно, схемою тощо);

  • ланцюжок суджень при пошуках розв’язку (наявність пам’ятки);

  • доказувати, обґрунтовувати вибір дії, результат дії;

  • записувати пояснення до результату;

  • творча робота над задачею;

  • прийоми диференціації в процесі роботи над задачею;

  • використання задач з логічним навантаженням;

  • місце задачі в структурі уроку (60% навчального часу уроку);

  • скільки задач розв’язано;

  • рівень самостійності учнів;

  • уміння складати задачі за виразом, граф-схемою, скороченим записом тощо;

  • використання комплексних таблиць.

ІІІ. Формування обчислювальних навичок:

  • система і різноманітність вправ;

  • усний рахунок (темп, зміст);

  • пошуки правильних результатів («помилка» учителя, знайди правильну відповідь тощо);

  • автоматизм знань таблиць додавання, віднімання, множення, ділення;

  • вміння користуватися обчислювальними прийомами.

ІV. Змістово-логічні вправи.

V. Геометричний матеріал. Розвиток просторових уявлень.

Пам’ятка аналізу змісту уроку читання

І. Підготовлення приміщення до уроку, готовність учнів до нього:

- оформлення класної дошки;

- обладнання уроку, його педагогічна доцільність та ефективність.

ІІ. Повідомлення теми уроку. Правильність визначення мети.

ІІІ. Робота над художнім твором на трьох етапах уроку:

1 етап – «до читання твору»:

а) підготовча робота;

б) емоційний настрій на сприйняття змісту нового твору;

в) попередження труднощів техніки читання.

2 етап – «у ході читання»:

а) первинний синтез. Читання вчителем чи підготовленими учнями тексту,

використання грамзапису. Врахування особливостей жанру твору.

б) перевірка первинного сприйняття тексту (бесіда за змістом):

- репродуктивна;

- творчого характеру;

в) місце і характер словникової роботи на уроці:

- проводилось у поєднанні з змістом художнього твору;

- окремим етапом уроку;

- використання словників та іншої довідкової літератури;

- здійснюється чи ні словникова робота;

- виразність читання.

3 етап – «після читання»

а) визначення місця вивченого твору в системі опрацьованих творів;

б) відомості про автора;

в)підсумки уроку. Визначення результативності поставленої мети.

Д/З: - диференціюються за змістом і трудністю;

- не диференціюються;

- творчого характеру;

- традиційні (читати і переказувати).

ІV. Об’єктивність оцінювання знань учнів:

  1. Правильність оцінок.

  2. Мотивація оцінок.

V. Мікроклімат уроку:

- сприяє засвоєнню знань;

- заважає роботі.

VІ. Педагогічний такт учителя.

VІІ. Позитивне, недоліки, пропозиції.

Пам’ятка

аналізу змісту уроку української мови

  1. Обов’язковість каліграфічної хвилинки на початку уроку.

  2. Чи підготовлена класна дошка до початку уроку?

  3. Чи являється мовлення вчителя зразком для учнів?

  4. Чи проводиться систематичний аналіз стану ведення учнівських зошитів?

Вимоги. Зразки письма в зошитах. Обов'язковість роботи над помилками. Щоденна перевірка робіт вчителем. Графічне позначення помилок на полях. Охайні записи вчителя, не пропускаються помилки, допущені учнями. При виконанні письмової роботи учень повинен дотримуватись абзаців. Щоб виправити помилку, учень повинен закреслити лінією навскіс неправильно написану букву і замість неї написати зверху потрібну букву. Потрібно дотримуватись однакових інтервалів між словами, дописувати рядки до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка. Якщо на сторінці залишається 1-2 рядки, нову роботу слід розпочинати на наступній сторінці. Дата пишеться числом, у 4 класі – словами. До виправлення помилок у письмових роботах підходити диференційовано: у зошитах сильних учнів ставити помітку на полі, середніх – можна підкреслити слово з помилкою, а саме виправлення пропонується зробити дітям самостійно. Виправляти повністю записи необхідно в зошитах слабких учнів. Чи виконуються ці вимоги?

  1. Чи продумав учитель, готуючись до уроку, послідовність, образність,

виразність викладу навчального матеріалу, чи підготував точні формулювання запитань та висновків? Чи користується словниками та довідниками? Чи продумав завчасно і відобразив у поурочному плані тлумачення слів, значення яких з’ясовуватиметься на уроці?

  1. Чи грамотно і чітко оформляє вчитель записи на дошці, в журналі, в зошиті та щоденнику?

  2. Чи стежить вчитель за усним мовленням учнів, звертаючи увагу на його логічність, правильність, виразність?

  3. Чи дбає про те, щоб учні розуміли, правильно вимовляли і писали слова, зокрема, терміни, які вперше трапляються в їхній мовній практиці?

  4. Чи вимагає правильної і чіткої відповіді на запитання, закінченого висловлення думки?

  5. Коли виправляє мовні недоліки і як? Чи є робота над помилками в творчих роботах?

  6. Чи привчає учнів користуватися шкільними орфографічними, тлумачними, тематичними словниками для початкових класів?

  7. Чи розвиває в учнів орфографічну зіркість і співставлення вимови і написання слів; запам'ятовування словникових слів.

  8. Чи вчить учнів міркувати за алгоритмом і практично його застосовувати?

  9. Чи вчить звуковому аналізу слів у процесі гри, чи дає уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні, про позначення на письмі м'якості приголосних, про ділення слів на склади.

  10. Чи використовуються опорні таблиці, розрізні склади, картинки, класна дошка?

  11. Як застосовується народознавчий і краєзнавчий матеріал?

  12. Які види творчих робіт та диктантів використано?Система творчих робіт.

  13. Чи була самостійна робота учнів? Як записували учні самостійно складені речення?

  14. Чи використані індивідуальні , групові форми та диференційовані методи навчання? Чи виготовлено різнорівневий дидактичний матеріал?

  15. Чи достатня кількість письмових робіт? Чи використовується підручник на уроці?

  16. Чи була єдність навчальної, розвивальної і виховної мети?

  17. Чи доцільно використано ті чи інші методи, прийоми, навчальні посібники, наочність? Чи сприяли вони розвитку творчої думки на уроці?

  18. Яка результативність уроку?

  19. Рівень мовленнєвих умінь ( діалогічного, зв’язного мовлення, звертання, використання фразеологізмів, порівнянь).

  20. Вміння учнів аналізувати, порівнювати, обгрунтовувати, узагальнювати.

Пам'ятка

аналізу змісту уроку Природознавство

  1. Доведення до учнів теми, мети та завдань уроку.

  2. Підготовка обладнання.

  3. Наявність класного календаря природи з відповідними позначеннями.

  4. Чи відповідає зміст уроку навчальній програмі? Де проводиться урок?

  5. Як використовуються виховні можливості теми, матеріали періодичної преси, де висвітлюються прояви екологічної кризи на планеті та наголошується на відповідальності громадян за порушення правових природоохоронних норм? Екологічне виховання на уроці.

  6. Як діти доглядають за кімнатними рослинами і спостерігають за їх розвитком і ростом?

  7. Чи є в класі живий куточок?

  8. Як використовуються пізнавальні можливості теми?

  9. Яке місце займають практичні роботи? Чи дотримуються правила техніки безпеки?

  10. Чи викликає вчитель в учнів потреби думати, робити висновки, узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки?

  11. Чи використовується на уроках краєзнавчий матеріал?

  12. Чи використовуються методи притаманні природничим наукам: проведення спостережень, дослідів? Чи не замінюються вказані види роботи читанням оповідань, поясненням вчителя?

  13. Яка роль самостійної роботи з підручником?

  14. Чи організовується спостереження і залучення учнів до самостійного пошуку знань, чи використовуються завдання та порівняння, аналогія, класифікація, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків?

  15. Чи вдало використано підручник, дидактичний матеріал, тези, унаочнення.

Робота учнів у зошитах.

  1. Чи виконується мінімум обов'язкових екскурсій , необхідних

для визначення кожної теми?

  1. Дозування часу, прийоми стимулювання діяльності учнів.

  2. Роль і місце групових та індивідуальних форм, диференціація навчання з точки зору характеру, складності матеріалу, урахування особливостей учнів.

  3. Об’єктивність оцінювання знань, умінь і практичних навичок, мотивація оцінок.

  4. Результативність уроку.

  5. Продуманість домашнього завдання , форми його перевірки. Чи практикуються цікаві і нестандартні завдання, чи використовуються опорні пам’ятки, індивідуальні картки, письмові перевірні роботи, кросворди, ребуси, тощо?

Пам’ятка

з вивчення стану викладання навчальних предметів у початкових класах

  1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

    1. 1.1Відповідність обладнання класу до типового переліку, забезпечення наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

    2. 1.2.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.

    3. 1.3.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

    4. 1.4.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

    5. 1.5.Забезпечення учнів підручниками.

    6. 1.6.Забезпечення бібліотеки літературою для молодших школярів.

    7. 2. Підготовка вчителя до уроку.

    8. 2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання предметів та їх реалізація у практичній діяльності.

    9. 2.2. Ознайомлення учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.

    10. 2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями).

    11. 2.4.Стан поурочного планування.

    12. 2.5. Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.

    13. 2.6. Самоосвітня робота вчителя.

    14. 3. Навчально-виховна робота на уроці.

    15. 3.1. Якість навчально-виховної роботи на кроці.

    16. 3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

    17. 3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

    18. 3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

    19. 3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя, поєднання традиційних і нетрадиційних методів роботи.

    20. 3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

    21. 3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів.

    22. 3.1.7. Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

    23. 3.1.8. Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

    24. 3.1.9. Використання наочності, технічних засобів навчання.

    25. 3.1.10. Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

    26. 3.1.11. Використання між предметних та внутрішньо предметних зв’язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.

    27. 3.1.12. Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

    28. 3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.

    29. 3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

    30. 3.2.2. Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

    31. 3.2.3. Об’єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, директорського та вчительського контролів).

    32. 3.3. Стан ведення учнівської документації.

    33. 3.4. Стан ведення класних журналів.

    34. 4. Позакласна робота з предметів.

    35. 5. Результативність навчально-виховної роботи.

    36. 5.1. Стан виконання навчальної програми.

    37. 5.2. Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з предметів.

Українська мова

1.Удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання – розуміння, говоріння).

2. Навчання дітей читати і писати.

3. Формування певного кола знань про мову і мовні уміння.

4. Забезпечення мотивації навчання рідної мови.

5. Поглиблення уявлення школярів про навколишній світ.

6. Розвиток образного і логічного мислення.

Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

7. Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

8. Розвиток загальномовленнєвих та загально навчальних умінь.

9. Формування почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю начальним матеріалом.

10. Формування умінь мати власну думку з приводу обговорюваних питань та обґрунтовувати її.

11. Розвиток соціальних навичок учнів ( уміння спільно працювати в парах, у невеликих групах), умінь дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи та ін..

12. Виховання у дітей самоповаги і поваги до інших.

13. Оптимальність застосування аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

14. Робота з аудіювання.

15. Робота над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань.

16. Робота над розвитком писемного мовлення.

17. Формування навичок читання.

18. Формування елементарних умінь правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

19. Формування графічних навичок, техніки письма (каліграфія, техніка письма, уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, культура оформлення письмових робіт тощо).

Читання

  1. Формування й розвиток мовлення умінь і навичок (провідна повноцінна навичка читання).

  2. Розвиток інтересу до читання.

  3. Формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки, шляхи засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь.

  4. Розвиток емоційної й почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного.

  5. Розвиток творчих здібностей школярів.

  6. Формування читацької самостійності учнів.

  7. Формування морально- етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду учнів.

  8. Ознайомлення школярів із значущими одиницями художніх, науково-художніх текстів.

  9. Ознайомлення школярів з окремими літературними поняттями, необхідними їм під час аналізу твору.

  10. Оволодіння практичними уміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри: казку, оповідання, вірш, байку, малі фольклорні форми (загадка, прислів’я) і ігровий фольклор (скоромовка, лічилка, календарно-обрядова поезія).

  11. Формування умінь проводити смисловий і структурний аналіз твору.

  12. Навчати учнів бачити особливості авторського вибору слова, засоби вираження емоцій, почуттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

  13. Оптимальне поєднання використовуваних методів і прийомів: бесіда, самостійна робота учнів з текстом, смисловий і структурний аналіз, виразне читання вчителем, постановка проблемних і пізнавальних завдань, комплексне поєднання слова вчителя з художніми ілюстраціями, фонозаписами, ігрові прийоми, конструювання і переконструювання тексту, інсценізація, різні види завдань літературно-творчого характеру ).

  14. Вправляння у правильності читання.

  15. Усвідомлення тексту у процесі читання.

  16. Робота над розумінням учнями тексту.

  17. Глибока індивідуалізація читацької діяльності учнів (застосування диференційованих завдань, завдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень характерологічних особливостей учнів).

Математика

1. Формування початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок з натуральними числами і нулем, первинних умінь вимірювати та обчислювати величини; наочно-чуттєвих уявлень про геометричні фігури, графічні уміння.

2.Розвиток наукового світогляду ( ознайомлення з математикою як особливим методом світопізнання, розуміння зв’язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання).

3. Використання фактів з історії математики.

4. Розвиток розумових здібностей школярів і пам’яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги, інформаційної культури.

5. Формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реальні ситуації.

6. Формування мовленнєвої культури учнів.

7. Формування позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери, самостійності, саморегуляції, чесності, працелюбства, акуратності.

8. Роль задач як дидактичного засобу навчання, виховання і розвитку учнів. Формування в учнів уявлень про структуру простої і складної арифметичних задач і ознайомлення з різними способами розв’язування задач; розвиток умінь застосовувати знання про арифметичні дії і залежності між величинами для складання плану їх розв'язування; використання загального підходу до розв'язування задач; ознайомлення з формами запису їх розв'язування; формування уявлення про способи перевірки правильності розв’язування задач.

9. Вправляння дітей у самостійному складанні задач.

Основи здоровя і фізична культура

  1. Вивчення учнями:

  • рухливих і народних ігор;

  • елементи спортивних ігор;

  • окремих видів спорту, основ техніки виконання, загально розвивальних, стройових, гімнастичних, акробатичних, легкоатлетичних, ігрових і танцювальних вправ, художньої і ритмічної гімнастики.

  1. Формування в учнів знань, умінь і навичок дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працездатності, використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми.

  2. Розвиток в учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей.

  3. Отримання основ знань про фізичну культуру, власне здоров’я як важливі компоненти загальнолюдської культури і формування особистості .

  4. Ознайомлення з українською народною фізичною культурою, спортивними традиціями, національними іграми, забавами, визначними спортивними діячами, вченими, тренерами, спортсменами, командами, їх виступами на спортивних змаганнях, чемпіонатах, олімпіадах.

  5. Формування усвідомленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності.

  6. Дотримання основних вимог до уроків:

  • вироблення інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами;

  • розвиток пізнавальних інтересів;

  • здійснення між предметних зв’язків;

  • виконання системи домашніх завдань;

  • обов’язкове дотримання установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобігання травматизму;

  • дозування фізичних навантажень залежно від розподілу учнів в основну, підготовчу чи спеціальну медичні групи.

Трудове навчання

  1. Розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці.

  2. Засвоєння знань про властивості оброблюваних матеріалів. Ознайомлення з основами сучасного виробництва.

  3. Вивчення засобів праці та формування вмінь і навичок роботи з ручними знаряддями праці.

  4. Орієнтація та конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань трудового навчання.

  5. Пріоритетність завдань розвитку загально трудових і конструктивних умінь учнів.

  6. Навчання учнів роботі з різними конструкційними матеріалами та допомога знайти особисто значущі для них (які найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів).

  7. Форми організації трудової діяльності школярів.

  8. Забезпечення вчителем учням ситуації вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізичних можливостей і потреб у праці.

  9. Ефективність використання методу проектів.

  10. Профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагностики.

  11. Формування уміння і навичок безпечної роботи з різними знаряддями праці.

  12. Уміння впорядковувати робоче місце.

  13. Проведення узагальнюючих практичних робіт за тематикою змістових модулів. Підсумкові виставки-композиції.

    1. Я і Україна

  1. Формування особистості майбутнього громадянина України.

  2. Формування системи знань про природу, суспільство, духовну спадщину українського народу.

  3. Громадянське виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини.

  4. Систематизація знань про природу, суспільство, традиції свого народу.

  5. Формування наукового світогляду, екологічної культури, біоцентричного мислення, навичок користування прикладами природодослідника, вмінь пізнання дійсності науковими методами.

  6. Застосування методів пізнання природи: спостереження, дослідження, моделювання, експеримент.

  7. Постановка в центр уваги особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його людських характеристик.

  8. Співвідношення змісту курсу в процесі його засвоєння зі змістом інших шкільних предметів, зв’язок з власним життєвим досвідом дітей.

  9. Оптимальне поєднання пізнавальної розвивальної та виховної функцій курсу.

Музика

  1. Розвиток чутливості учнів до музики, творчих здібностей учнів до співу, музикування.

  2. Введення учнів у світ добра і краси.

  3. Допомога учням у відкритті в музиці животворного джерела людських почуттів і переживань.

  4. Виховання здатності до активної різнобічної музичної діяльності, художніх смаків.

  5. Формування цілісно-орієнтаційного ставлення до музичного мистецтва.

  6. Сприяння розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

  7. Взаємозвязок різних видів мистецтва на уроках музики.

  8. Розкриття внутрішніх зв’язків між творами, виявлення їх образної сутності і своєрідності.

  9. Навчання розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення.

  10. Робота з оволодіння вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками.

  11. Хоровий спів як природний спосіб вираження естетичних почуттів, активний засіб залучення школярів до музики.

  12. Формування вокально-хорових навичок.

  13. Гра на елементарних музичних інструментах

  14. Ознайомлення учнів з інструментальною музичною творчістю українського народу.

  15. Заохочування учнів до вільного вираження у співі та грі власних почуттів та уявлень.

  16. Звільнення учнів від побоювань висловити неправильну думку.

  17. Навчання музичній грамоті.

Образотворче мистецтво

  1. Формування у школярів художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки.

  2. Розвиток художньо-творчої уяви, оригінального нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам’яті.

  3. Формування:

  • знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті;

  • навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва;

  • усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки;

  • культури почуттів, потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості;

  • вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва;

  • оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік.

  1. Врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій.

  2. Передбачення опори на художній образ у всіх видах художньої діяльності.

  3. Зацікавленість школярів художньою працею, одержання ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.

  4. Організація занять образотворчого мистецтва відповідно до законів мистецтва:

- нестереотипність, структурна різноманітність, структурна режисура;

- залучення умов до співпереживання, створення відповідно щодо теми уроку емоційного настрою, включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтва (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофільмів тощо);

- наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація.

Схема аналізу виховного заходу в початкових класах

  1. Загальні відомості: дата, клас, назва заходу, тема, мета (пізнавальна, виховна, розвивальна), кількість присутніх. Мета відвідування заходу.

  2. Хід заходу і зауваження щодо його проведення.

Структурні частини заходу та їх тривалість

Позитивне

Недоліки

  1. Аналіз заходу:

  • відповідність заходу поставленій меті;

  • підготовленість учнів до заходу;

  • місце проведення, оформлення приміщення, форма учнів;

  • своєчасний початок і чіткість проведення;

  • участь кожного учасника; дисципліна учнів, їх активність, самостійність;

  • ідейність, науковість заходу, відповідність вікові дітей;

  • методи, які використовувались під час проведення заходу;

  • педагогічний такт, організаторські здібності вчителя;

  • кого із представників громадськості було залучено та ефективність їх участі;

  • що заслуговує узагальнення та поширення;

  • недоліки в проведенні заходу;

  • рекомендації.

Схема вивчення системи роботи вчителя початкових класів:

Дані про вчителя: вік, освіта, стаж роботи, курсова перепідготовка, ате

стація, категорія, навантаження.

Співбесіда з учителем на предмет вивчення рівня теоретичної, фахової та методичної підготовки, погодження плану вивчення системи його роботи.

Аналіз календарного плану роботи вчителя, його участі в роботі шкільних, міжшкільних методичних об’єднань, педагогічних рад, самоосвітньої діяльності та роботи з батьками.

Вивчення інструктивно-нормативних та методичних матеріалів /рекомендацій щодо контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Тематичне відвідування уроків, виховних заходів.

Відвідування системи уроків та виховних заходів за планом.

Контрольний зріз знань учнів з базових дисциплін.

Перевірка документації: класного журналу, поурочних планів, плану виховної роботи, учнівських зошитів.

Аналіз рівня матеріального та методичного забезпечення навчально-виховного процесу.

Узагальнені висновки та пропозиції за результатами вивчення.

Схема аналізу виховного заходу

  1. Загальні відомості про захід: назва, форма, мета, завдання, час і місце проведення, обладнання.

  2. Чим викликана необхідність проведення даного заходу?

  3. Як учитель урахував свої індивідуальні особливості в процесі розробки сценарію заходу?

  4. Чи відповідає мета даного виховного заходу віковим та індивідуальним особливостям учнів, меті виховної роботи школи?

  5. Правильність плану і ступінь підготовки вчителя до проведення заходу.

  6. Як забезпечено взаємовідповідність завдань, змісту, форми та методів виховання?

  7. Скільки учнів брали участь у підготовці й проведенні заходу? Характер участі (ініціатори і виконавці, помічники, слухачі). Роль активу учнів.

  8. Яку роль відіграв педагог у підготовці й проведенні заходу? Як він мотивував захід? Педагогічний такт, мова, зовнішній вигляд учителя. Характер вимог, поставлених перед учнями.

  9. Ефективність заходу. Його пізнавальна і виховна цінність, вплив на формування почуттів, переконань, умінь і навичок. Чи сприяв захід згуртуванню учнівського колекктиву, виробленню або зміцненню громадської думки? Поведінка учнів, їхнє ставлення до данного заходу.

  10. Загальна оцінка заходу. Чи досягнуто мети? Причина успіхів та невдач. Висновки і пропозиції.

Пам'ятка

з вивчення стану навчально-виховної роботи в групі продовженого дня

  1. Матеріальна база групи: обладнання і оформлення приміщень для навчальних занять, кімнати відпочинку, ігрової діяльності, начвність ігротеки, спортивного інвентаря.

  2. Організація діяльності школярів.

  3. Стан відвідування групи учнями.

  4. Режим дня і правила внутрішньошкільного розпорядку в групі продовженого дня.

  5. Планування і організація навчальних занять, фізкультурних годин, виховної роботи. Якість планування. Реалізація плану.

  6. Організація самостійної роботи учнів з виконання домашніх завдань у групі. Керівництво вихователем цією роботою. Якість виконання домашньої роботи.

  7. Санітарно-гігієнічний режим: гігієнічні умови (чистота приміщень, дотримання теплового і повітряного режимів, освітленості, відповідальність меблів до росту учнів).

  8. Організація оздоровчої і виховної роботи в групі продовженого дня.

    1. Правильність чергування навчальної праці і відпочинку школярів.

    2. Організація вільного часу ( до і після самопідготовки). Його роль у розвитку рухової активності школярів.

    3. Врахування індивідуальних можливостей дітей ( особливо з відхиленням у стані здоров’я) при організації оздоровчої роботи.

    4. Виконавча робота в групі та її ефективність.

  9. Організація самообслуговування.

  10. Участь і допомога батьків в організації навчання і відпочинку дітей у групі продовженого дня.

  11. Спільна робота вихователів і вчителів-предметників з підвищення рівня навчальних досягнень школярів.

  12. Динаміка рівня навчальних досягнень учнів, які відвідують групу продовженого дня.

  13. Допомога батькам зі сторони вихователів у вихованні дітей.

  14. Самоосвітня робота вихователів групи продовженого дня.

Пам’ятка

для самоаналізу вчителем уроку

Здійснюючи самоаналіз уроку, доцільно відповісти на такі запитання:

  1. Наскільки під час планування й проведення уроку враховано реальні навчальні можливості учнів?

  2. Яке місце даного уроку в темі, розділі? Як він пов’язаний із попереднім і наступним уроками? В чому специфіка цього уроку? Його тип.

  3. Мета уроку (загальноосвітня, виховна, розвивальна). Чи був між ними взаємозв'язок? Які завдання були головними? Які особливості класу, окремих груп школярів були враховані в завданнях?

  4. Чому вибрана структура уроку була раціональною для розв'язання цієї мети? Чи правильно визначили на уроці час для опитування, вивчення нового матеріалу, закріплення, домашнього завдання? Чи раціонально розподілено час, відведений на всі етапи уроку?

  5. На яких ідеях, положеннях,фактах зробили головний акцент на уроці й чому?

  6. Яке поєднання методів навчання для розкриття нового матеріалу? Наскільки був обгрунтованим вибір методів навчання?

  7. Яке поєднання форм навчання обрали для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідно було застосовувати диференційований підхід до учнів?

  8. Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і якими методами цей контроль здійснювався?

  9. Що допомогло забезпечити високу працездатність учнів протягом усього уроку?

  10. Завдяки чому вдалося раціонально використати час, запобігти перевантаженню учнів?

  11. Завдяки чому на уроці зберігалася добра психологічна атмосфера

спілкування з учнями?

  1. Як було продумано запасні методичні заходи в разі непередбачених ситуацій?

  2. Чи вдалося вчтелеві повною мірою реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то чому? Коли вчитель планує їх доробити?

Пам'ятка

перевірки ведення зошитів

  1. Назва предмета, клас, кількість зошитів, кількість учнів у класі.

  2. Дотримання єдиного мовного режиму.

А) підпис

Б) каліграфія

В) зовнішній вигляд

Г) культура ведення (чистота, акуратність), додержання полів, назва робіт, дати, чистота, малюнків, формування відповідальності за стан велення зошитів, рис бережливості.

Д) наявність зошитів №1, №2, для конрольних робіт.

3. Зміст робіт, відповідність їх вимогам програми. Рівень трудності програми.

4. Обсяг і характер робіт:

А) кількість слів у класній роботі і домашній (або сторінок)

Б) робіт по зразку ( класних і домашніх)

В) творчих робіт ( класних і домашніх)

Г) самостійних робіт.

5. Система писмових робіт (класних і домашніх):

А) всього робіт;

Б) співвідношення по обсягу між домашніми і класними роботами;

В) чи систематично ведуться писмові роботи (на уроках і вдома);

Г) виконання мінімуму робіт з розвитку мови.

6. Наявність диференційованого і індивідуального підходу.

7. Система роботи над помилками, грамотність.

8. Оцінка письмових робіт, відповідність оцінок нормам.

9. Робота учителя з зошитами ( періодичність перевірки сильних і слабких учнів, якість перевірки, методи виправлень помилок).

10. Виставка зошитів.

11. Дозування домашніх завдань і їх диференціація.

12. Висновки і пропозиції.

Мета відвідування уроків

  1. Опора на мету в управлінні навчанням молодших школярів на уроці.

  2. Наукова й методична грамотність учителя в постановці запитань.

  3. Прийоми, які використовує вчитель для підтримки активної уваги протягом уроку.

  4. Реалізація виховної та освітньої функцій оцінки на уроці.

  5. Ефективність використання ІКТ на уроці.

  6. Реалізація принципу науковості на уроці.

  7. Реалізація принципу зв'язку навчання з життям.

  8. Реалізація принципу наочності в навчанні.

  9. Використання можливостей кабінету в навчальному процесі.

  10. Індивідуальна робота на уроці.

  11. Робота вчителя над культурою ведення зошита.

  12. Словникова робота на уроці.

  13. Створення на уроці проблемно - пошукових ситуацій.

  14. Стимулювання діяльності учнів на уроці.

  15. Робота вчителя над розвитком мови.

  16. Розвиток навичок читання та прищеплення любові до читання.

  17. Розвиток мовлення учнів на уроці.

  18. Ефективність методів та прийомів перевірки якості учнівських знань.

  19. Використання краєзнавчого матеріалу на уроці.

  20. Практична спрямованість навчання учнів на уроці.

  21. Організація діяльності учнів із застосуванням знань у нових умовах.

  22. Формування в учнів загальнонавчальних навичок та вмінь.

  23. Розвиток логічного мислення учнів на уроці.

  24. Організація різних видів роботи на уроці.

  25. Активізація діяльності на уроці.

  26. Пошук причини слабких знань учнів.

  27. Організація роботи вчителя над домашнім завданням для учнів на уроці.

  28. Методика пояснення домашнього завдання на уроці.

Недоліки уроку

  1. Нехтування вчителем підготовкою плану проведення уроку.

  2. Не приділяється належна увага мотивації і інтересу учнів до уроку.

  3. Тема уроку не записується на дошці.

  4. Не проводиться оперативна перевірка якості виконання учнями письмових завдань, підготовки до уроків.

  5. Час активної роботи учнів на уроці набагато менший за час активного пояснення вчителя.

  6. Мовчання більшості учнів на уроці.

  7. Відсутня диференціація навчання на різних етапах уроку.

  8. Учні на уроці пасивні.

  9. Робота з обмеженим колом школярів.

  10. Відповіді учнів на запитання вчителя в основному носять репродуктивний, відтворюючий характер.

  11. Учитель виступає репродуктором навчання.

  12. Неналежна увага приділяється виділенню основного, найбільш суттєвого із змісту виучуваного матеріалу та його багаторазовому повторенню.

  13. Не приділяється достатньої уваги підготовці учнів до тематичного оцінювання.

  14. Панує напруженість, страх.

  15. Нераціонально використовується час на уроці.

  16. Домашнє завдання не записано на дошці, задане після дзвінка, недиференційоване, значно перевищує об'єм роботи, виконаної на уроці.

  17. Невчасно завершується урок.

  18. Невміння якісно побудувати урок.

  19. Зосередження уваги лише на учневі, який відповідає.

  20. Неувага до відповіді учнів, втручання у відповідь.

  21. Гостра реакція на будь-які відхилення у поведінці учнів на уроці.

  22. «Загравання « з учнями, намагання сподобатись, невміння знайти правильний тон.

  23. Невміння спрямувати навчання і виховання на коллектив учнів.

  24. Погрози, грубі зауваження як основні засоби впливу на учнів.

  25. Невиразність мови.

  26. Невміння поставити акцент на найголовніше.

  27. Монотонність голосу.

  28. Нерухомість фігури.

  29. Неврахування інтересу, захоплень учнів або повної їх відсутності.

  30. Механічне запозичення передового педагогічного досвіду.

Пропозиції щодо висновків до уроків

  1. Продумувати у комплексі та конкретизувати у плані уроку завдання навчання, розвитку та виховного впливу.

  2. Ретельніше продумувати не тільки мету, але й розвивальну та виховну. У зв’язку з цим опрацювати добірку матеріалів у методичному кабінеті «Рекомендації вчителю» - вимоги до визначення мети та завдань уроку.

  3. Конкретизувати мету та завдання уроку, пов’язуючи їх зі змістом навчального матеріалу.

  4. Поглиблювати практичні вміння та навички у використанні інноваційних форм і методів роботи.

  5. Застосовувати наочність, яка привернула б увагу учнів до матеріалу, що вивчається та продумувати її місце у структурі уроку.

  6. Використовувати у системі методів навчання елементи проблемності через систему відповідних прийомів.

  7. Продумувати і правильно використовувати контрольно-корекційну функцію уроку як стимулюючу роль навчальної роботи.

  8. Ретельно продумувати методи та прийоми роботи над навчальним матеріалом відповідно до структурної організації уроку.

  9. Продумувати систему вправ, належну практичну спрямованість уроку.

  10. Продумувати систему запитань, які спонукали б до висновків, зіставлень, аналізу.

  11. Приділити увагу добору дидактичного матеріалу ( елементи новизни, факти для порівняння, зіставлення , висновків), подбати про його виховне значення (матеріали методичного кабінету школи «На допомогу вчителю»).

  12. Практикувати випереджувальні завдання, продумувати їх систему, значення.

  13. Продумувати систему роботи з підручником, передбачати самостійну роботу.

  14. Передбачати систему тренувальних вправ, що містять не тільки аналіз явищ, а й творчі вправи.

  15. Звернути увагу на розвиваюче навчання – розвиток розумових здібностей учнів (мислення, мови, уяви, пам'яті тощо) шляхом добору відповідних методів та форм роботи.

  16. Покращити використання підручника як первинного джерела знань, як засобу організації самостійної роботи учнів.

  17. Поліпшити етап уроку «домашнє завдання», а етап уроку «перевірка домашнього завдання» використовувати для актуалізації матеріалу, необхідного для засвоєння нової теми.

  18. Зосереджуватись над правильними прийомами праці з учнями .

  19. Звернути увагу на оволодіння прийомами педагогічної технології.

  20. Продумувати систему домашніх завдань для циклу уроків, спираючись на індивідуальний підхід та диференційоване навчання.

  21. Розробити цикл можливих інтегрованих тем.

  22. Звернути увагу на використання гри як методу організації навчально-виховного процесу.

  23. Звернути увагу на методику організації колективної, групової, індивідуальної творчої діяльності.

  24. Систематично працювати над запобіганням неуспішності учнів.

Організація

методичної роботи

Методичне об’єднання

Домінуючою формою методичної роботи в школі є методичні об’єднання педагогічних працівників. Вони створюються, якщо в одній школі є троє або більше вчителів однієї спеціальності. Крім того, у кожній школі працює методичне об’єднання класних керівників. Учителі малокомплектних шкіл працюють у методичних об'єднаннях базових шкіл. Зміст роботи методичних об’єднань повинен мати переважно навчально-методичний характер. Найбільшого поширення набули розгляд нормативно-правових документів щодо організації навчально-виховного прцесу, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, вивчення методичних матеріалів, бібліограічні огляди, відвідування відкритих уроків, практичні заняття з учителями.

В процесі організації роботи методичних об’єнань варто використовувати як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи.

Діяльність спрямовувати на вирішення таких завдань:

- забезпечити засвоєння й використання найбільш раціональних методів і прийомів навчання та виховання школярів;

- постійно підвищувати рівень загальнодидактичної підготовки педагогів для організації та здійснення навчально-виховного процесу;

- проводити обмін досвідом успішної педагогічної діяльності;

- виявляти, пропагувати та здійснювати нові підходи до організації навчання й виховання; забезпечувати постійне засвоєння сучасної педагогічної теорії та практики;

- створювати умови для самоосвіти вчителів і здійснювати керівництво творчою діяльністю педагогів.

На засіданнях методичних об’єднань рекомендуємо розглядати, зокрема , такі питання:

- вивчення й реалізація основних положень нормативних і директивних документів про освіту;

- форми організації самостійної роботи учнів на уроках і поза школою;

- методи роботи щодо ліквідації прогалин у знаннях, уміннях та навичках учнів;

- методика організації та проведення сучасного уроку й виховного заходу;

- методи стимулювання навчальної діяльності учнів;

- оптимальні методи і прийоми здійснення моніторингових досліджень;

- робота з творчо обдарованими дітьми;

-створення належної психологічної атмосфери на уроці;

- створення умов для забезпечення санітарно-гігієнічних норм, боротьба з перевантаженням школярів домашніми завданнями.

У плані роботи методичного об'єднання мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів тощо.

У плані мають бути завдання методичного об’єднання на поточний навчальний рік, основні напрями його роботи, що впливають із завдань розбудови національної системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу, а також перелік засідань методоб’єднання.

Розділи методичного об’єднання

1.Вступ.

2. Аналіз роботи методичного об’єднання за минулий навчальний рік.

3. Завдання та заходи на наступний навчальний рік.

4. Інформація про членів методичного об’єднання.

5. Теми, над якими працюють учителі.

5. Тематика засідань методичного об’єднання.

6. Графік проведення відкритих уроків, виховних заходів.

7. Контроль за якістю навчальних досягнень учнів.

8. Організація позакласної роботи.

9. Заходи з підвищення фахової майстерності педагогів.

10. Методичні картки вчителів.

Витяг з плану роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів

Проблема. Удосконалення навчально-виховного процесу на основі диференційованого підходу до навчальної діяльності молодших школярів.

І засідання

1. Аналіз роботи шкільного методичного об'єднання за минулий навчальний рік та обговорення плану роботи методоб’єднання на поточний навчальний рік.

2. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.

3. Аналіз навчальних программ, підручників на поточний навчальний рік.

4. Огляд навчально-методичної, фахової літератури.

Д/З: 1. Опрацювати літературу: Логачевська С.П. «Дійти до кожного учня», «Диференційований підхід до навчання»; Савченко О.Я. «Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів».

  1. Зробити підбір літератури з проблеми, над якою працює МО.

ІІ засідання

  1. Круглий стіл «Технологія організації диференційованого навчання в класах з малою чисельністю учнів та в класах-комплектах». Питання для обговорення:

  • Основні вимоги до диференціації навчально-виховного процесу в початковій школі.

  • Психоло-педагогічні аспекти індивідуалізації навчання молодших школярів.

  • Диференційований підхід до навчання шести річок.

  1. Майстер-клас С.П.Логачевської з проблеми «Диференційований підхід до учнів на уроках».

Д/З: 1. Проаналізувати навчальні програми та підручники з точки зору їх відповідності вимогам щодо здійснення диференціації навчання.

  1. Підготувати дидактичні матеріали з математики з диференційованими завданнями (за ступенем складності).

ІІІ засідання

Проблемний семінар «Самостійна робота як вид навчальної діяльності молодшого школяра» :

  1. Доповідь за темою «Шляхи формування пізнавальної самостійності учнів на уроках».

  2. Дискусія «Як навчити самостійності?»

  3. Відвідування й обговорення відкритого уроку з української мови в 2-му класі.

Мета відвідування: ознайомитися з формами самостійної роботи учнів на уроці.

Д/З: 1. Опрацювати статтю Мелешко В. «Самостійна робота в класах з малою чисельністю учнів».

  1. Підготувати дидактичний матеріал з української мови з диференційованими завданнями.

ІV засідання

Семінар-практикум «Інтегрований урок у малокомплектній школі».

І. Теоретична частина:

1. Актуальність проблем інтеграції навчання і виховання.

2. Інтегровані курси в початковій школі.

3. Круглий стіл за проблемою семінару:

* Особливості інтегрованого уроку.

* Відмінність інтегрованого уроку від традиційного.

* Основна мета, завдання інтегрованого уроку.

* Уроки мислення серед природи як інтегрований засіб навчання в малокомплектній школі.

ІІ. Практичне заняття:

Відвідування й обговорення уроків: «Я і Україна»(2 кл.); «Уроки мислення серед природи» (1кл.).

Мета відвідування: ознайомитись із формами, які використовувались вчителем під час проведення інтегрованого уроку.

Проблема. Реалізація ідей розвивального навчання

І засідання

  1. Про виконання плану роботи за минулий навчальний рік та обговорення плану роботи методичного об’єднання на поточний навчальний рік.

  2. Аналіз навчальних програм, підручників для початкової школи на 200…/200… навчальний рік.

  3. Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів.

  4. Розподіл доручень між членами методичного об'єднання.

Д/З : зробити вибірку психолого-педагогічної літератури з проблеми «Розвивальне навчання», «Використання інноваційних технологій на уроках математики у початковій школі».

ІІ засідання

  1. Доповідь на тему : “Шляхи та методи розвивального навчання».

  2. Відвідування та обговорення уроків з математики в … класах. Мета відвідування: «Ознайомлення з шляхами та методами розвивального навчання молодших школярів».

  3. Доповідь на тему: «Організація та зміст ігор на уроках у початковій школі».

  4. Підготовка до виставки дидактичного, роздаткового матеріалу, саморобних наочних посібників для розвивального навчання.

  5. Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літератури.

Д/З: ознайомитися з досвідом роботи вчительки початкових класів С. Логачевської з проблеми «Запровадження розвивального навчання у початковій школі», розробити розвивальні завдання для учнів початкових класів з математики.

ІІІ засідання

  1. Доповідь на тему: “Індивідуалізація завдань на етапі закріплення знань учнів з української мови».

  2. Відвідування та обговорення відкритого уроку з української мови в … класі. Мета відвідування: «Ознайомлення з шляхами індивідуалізації завдань для учнів».

  3. Доповідь на тему: «Робота над складом слова як найважливішого засобу збагачення словника учнів у початковій школі».

  4. Обговорення розвивальних завдань з математики.

  5. Підсумки шкільного конкурсу на кращу розробку уроку, виховного заходу (інформація).

  6. Аналіз результатів директорських контрольних робіт з основ наук.

Д/З: розробити розвивальні завдання для учнів початкових класів з української мови; опрацювати статті у журналі «Початкова школа».

ІV засідання

  1. Доповідь на тему: «Інтелектуальний розвиток школярів у процесі навчання».

  2. Відвідування й обговорення відкритого уроку з природознавства в … класі. Мета відвідування: «Реалізація ідей розвивального та диференційованого навчання на уроці».

  3. Доповідь: « Цікаві вправи на уроках математики в початковій школі».

  4. Обговорення завдань із впровадження розвивального навчання на уроках української мови.

  5. Огляд виставки диференційованого дидактичного матеріалу та саморобних наочних посібників для розвивального навчання.

Д/З: розробити розвивальні завдання з природознавства для учнів початкових класів, опрацювати статті з газети «Початкова школа».

V засідання

  1. Доповідь: «Розвивальне навчання як засіб розвитку пізнавальної активності школярів».

  2. Здійснення різних видів роботи на уроках української мови ( з досвіду роботи).

  3. Звіт учителів …. про їхню роботу з самоосвіти.

  4. Аналіз рівня навчальних досягнень учнів з основ наук за підсумками контрольних, самостійних робіт, річного оцінювання.

  5. Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літератури.

  6. Підсумки роботи методоб’єднання в поточному навчальному році.

Орієнтовна тематика методичних об’єднань вчителів початкових класів

  1. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.

  2. Диференціація та індивідуалізація навчально-виховного процесу молодших школярів.

  3. Оптимальне поєднання форм колективної, групової, індивідуальної роботи.

  4. Особистісно-орієнтований підхід до навчання учнів молодшого шкільного віку.

  5. Ігрова діяльність у вихованні культури молодших школярів.

  6. Театральна педагогіка як засіб розвитку творчості молодших школярів.

  7. Виховання духовних цінностей молодших школярів на засадах гуманної педагогіки.

  8. Розвиток економічного мислення молодших школярів.

  9. Екологічне виховання учнів молодшого шкільного віку.

  10. Розвиток логічного мислення учнів молодшого шкільного віку.

  11. Розвиток творчих здібностей молодшого школяра ( літературних, природознавчих, математичних).

  12. Формування активного словникового запасу молодшого школяра в умовах переходу на нову структуру і зміст початкової школи.

  13. Теоретичні основи і шляхи вдосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів.

  14. Оптимальне поєднання ігрової та навчальної діяльності учнів початкової школи.

  15. Реалізація ідеї педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у впровадженні засад розвивального навчання у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти.

  16. Розвиток творчої уяви і фантазії в учнів молодшого шкільного віку.

  17. Дослідницька робота молодшого школяра як чинник розвитку пізнавальних мотивів учіння.

  18. Особливості використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі початкової ланки освіти.

  19. Особливості організації навчально-виховного процесу у класах з малою наповнюваністю учнів.

  20. Організація самостійної роботи учнів на уроках у малокомплектній школі.

  21. Система роботи по вихованню моральних почуттів у молодших школярів.

  22. Стратегії навчання молодших школярів, які мають видатні здібності до засвоєння академічних знань та вмінь. Робота з обдарованими дітьми.

  23. Виховання у молодших школярів цінностей здорового способу життя.

  24. Використання проектної технології у навчально-виховному процесі.

  25. Розвиток мовних компетентностей молодшого школярів.

  26. Використання інформвційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи.

  27. Використання творчої спадщини Т.Г.Шевченка у навчально-виховному процесі початкової школи.

  28. Виховання патріотичних почуттів молодших школярів засобами краєзнавства.

  29. Правове виховання молодших школярів.

  30. Гуманізація педагогічної взаємодії вчитель-учень початкових класів.

Пам’ятка

керівнику методичного об’єднання

  1. Проаналізуйте кількісний та якісний склад методичного об’єднання.

  2. Проаналізуйте ефективність роботи шкільного МО за минулий навчальний рік. Оцініть його реальний вплив на:

  • ріст професійної майстерності вчителів;

  • розвиток творчого потенціалу членів шкільного МО;

  • впровадження інноваційних технологій навчання;

  • поліпшення стану викладання предмета (циклу предметів)

  • піднесення рівня знань, умінь і навичок учнів.

  1. Проведіть діагностику рівня професійної майстерності, інтересів і запитів педагогів. Оформіть діагностичну карту шкільного МО.

  2. На основі діагностики визначте:

  • мету і основні завдання шкільного МО на новий навчальний рік;

  • основну проблему, над розв’язанням якої буде працювати шкільне МО.

  1. Сплануйте роботу шкільного МО на навчальний рік. Враховуючи результати діагностування, інтереси і запити вчителів, визначте зміст кожного засідання.

  2. Готуючись до проведення засідань шкільного МО, подбайте про:

  • вивчення і аналіз стану навчально-виховної роботи;

  • організацію цілеспрямованого взаємовідвідування уроків;

  • проведення відкритих уроків;

  • спрямування самоосвітньої роботи вчителів;

  • моделювання, вивчення, узагальнення і поширення перспективного досвіду.

  1. Раціонально поєднуйте традиційні та натрадиційні форми проведення засідань шкільного МО.

  2. Ширше використовуйте в роботі з вчителями інтерактивні методи навчання.

  3. В роботі з педагогічними кадрами реалізуйте можливості диференціації, особистісно орієнтованого, індивідуально-діяльнісного підходу. З цією метою:

  • постійно тримайте в полі зору процес професійного становлення молодих вчителів: організуйте наставництво, стажування, консультування.

  • вчителів-майстрів педагогічної праці активно залучайте до підготовки і проведення методичних заходів, дослідницької роботи, вивчення і узагальнення ППД, до участі в конкурсі «Учитель року».

  • Ефектино використовуйте творчий потенціал учителів- членів обласних і районних творчих груп, слухачів шкіл передового досвіду, педагогічних майстерень, проблемних лабораторій.

  1. Приділяйте належну увагу розробленню методичних рекомендацій з проблем, які розглядаються на засіданнях шкільного МО.

  2. Продумуйте зміст і форми робіт із педагогічними кадрами в період між засіданнями шкільного МО:

  • постійно дбайте про поліпшення позакласної роботи із предмета (циклу предметів); про організацію роботи гуртків, факультативів, об'єднання за інтересами, клубів, проведення предметних тижнів, конкурсів, турнірів, академбоїв, олімпіад тощо.

  • Приділяйте належну увагу вивченню і аналізу стану викладання, моніторингу навчальних досягнень учнів, проведенню підсумкової і державної атестації. Узагальнюйте результати моніторингу.

Функціональні обов'язки керівника методичного об'єднання :

    1. Планування роботи методичного об'єднання.

    2. Здійснення моніторингу діяльності МО.

    3. Складання аналітичного звіту роботи.

    4. Надання практичної допомоги вчителям у підготовці доповідей, рефератів, методичних розробок тощо.

    5. Організація роботи з опанування методики викладання молодими вчителями.

    6. Організація систематичного вивчення нових програм та підручників.

    7. Вивчення стану успішності учнів 1-4 класів.

    8. Відвідування уроків учителів.

    9. Допомога в підготовці членів МО до атестації.

МО веде ділову документацію. Наприкінці навчального року складає звіт про роботу за рік.

Перелік документів, що відображають діяльність методичного об’єднання

  1. План роботи МО.

  2. Матеріали засідань МО (протоколи, тези виступів).

  3. Матеріали тематичних семінарів.

  4. Картотека ППД.

  5. Матеріали Школи молодого вчителя.

  6. Каталог друкованих робіт учителів школи.

  7. Відомості про вчителів школи.

Творча група

Вдало спрямована робота творчої групи сприяє глибокому вивченню науково-педагогічної літератури з проблеми, розробленню рекомендацій, прийомів, методів роботи.

План

роботи творчої групи з художньої праці

Мета. Розвивати інтегровану особистість, освічену і культурну, здатну до конструктивних умінь і дій на засадах краси і доцільності.

Завдання:

*ознайомити з базовим змістом художньої праці і навчити складати на його основі власні варіативні програми для 1-4 класів початкової школи;

*практично оволодіти методом художнього проектування і конструювання, який виявляється у розробці проекту засобами словесного і колірно-графічного образотворення (на першому занятті ) і втіленні цього проекту у виробах (конструювання, макетування, моделювання) на другому занятті;

* викликати інтерес до технології «Дизайн-освіта» з її педагогічними умовами художнього пізнання довкілля;

* навчити розробляти дизайн проекти предметно-розвивальних середовищ у відповідності до десяти узагальнених назв тематичних блоків базового змісту художньої праці;

* розвивати вміння висвітлювати власний досвід викладання художньої праці в науково-методичних статтях.

Заняття №1

    1. Ознайомлення з завданнями творчої групи.

    2. Колірно-графічна діагностика і портретна характеристика особистості ( за тематичним блоком «Ми образи утворим власні. Душа і тіло в нас прекрасні»,)

Заняття №2

  1. Розробка навчально-методичного комплексу базового змісту художньої праці: навчально-дидактичних матеріалів для учнів, підбір до тематичних блоків відповідних колірно-графічних діагностичних тестів, рекомендації щодо предметно-розвивального середовища для занять з художньої праці.

  2. Тематичний день художньої праці «Нам дарує синє море золотої рибки твори».

Заняття №3

  1. Практичне використання методу художнього проектування і конструювання в ході відкритих занять з художньої праці.

  2. Робота з натюрмортами у початковій школі. (За тематичним блоком «Оживає в наших творах світ рослинний, рідна флора).

Заняття №4

  1. Інтеграція художньої праці з особистісно цінними для вчителя загально навчальними дисциплінами ( художня праця-мова, художня праця-читання, художня праця-математика тощо).

  2. Створення діорам засобами пластичних мистецтв (за тематичним блоком «Ми заселим ліс і море. Ми світ фауни утворим».

Заняття №5

  1. Практична реалізація технології розвивального навчання «Дизайн-освіта» після опрацювання тематичного блоку «Ясні зорі в чистих водах-твір конструкторів природи».

  2. Розробка пейзажних композицій засобами графічного дизайну.

Заняття №6

  1. Розробка і затвердження рекомендацій творчої групи,

  2. Ознайомлення з народними традиціями весняних свят і їх символікою (за тематичним блоком «Веселково-розмаїтий творять сад вишневий діти).

  3. Підсумки роботи.

План

роботи творчої групи по розвивальному навчанню

Мета. Познайомити класоводів з ідеями розвивального навчання, закладеними в працях Занкова, Давидова, Ельконіна, розробками вчених лабораторії РН при Харківському університеті – з новим змістом, технологіями розвивального навчання, оволодіти його методикою.

І заняття

Тема. Завдання творчої групи по розвивальному навчанню.

  1. Психологічні аспекти розвивального навчання. Ідеї Занкова, Ельконіна, Давидова.

  2. Зміст і нові технології лабораторії РН при Харківському університеті.

  3. Завдання творчої групи. Обговорення плану роботи.

Д/З 1. Підібрати літературу з питань розвивального навчання.

2.Підібрати зразки зорових диктантів на краєзнавчу тематику.

3. Підібрати матеріали по розвитку різних видів пам’яті.

ІІ заняття

Тема. Розвиток різних видів пам'яті.

  1. Аналіз видів пам’яті (зорової, слухової, соціативної, рухової).

  2. Аналіз зорових диктантів на краєзнавчу тематику.

  3. Аналіз вправ і завдань на розвиток пам'яті.

  4. Практичні вправи по розвитку пам'яті.

  5. Відвідування та аналіз уроків математики і української мови.

Д\З 1. Підібрати вправи на логічні завдання для розвитку творчого мислення учнів на уроках.

2Підготувати і провести урок математики з використанням завдань по розвитку творчого мислення.

ІІІ заняття

Тема. Розвиток мислення.

  1. Характеристика якостей мислення (самостійність, швидкість, глибина, гнучкість, практичність).

  2. Розвиток творчого мислення (пошуково-перетворюючого стилю мислення, оригінальності, альтернативності).

  3. Складання збірника задач.

  4. Аналіз дидактичних матеріалів (пам'ятки на порівняння, аналогію, узагальнення: картини, таблиці).

Д\З 1. Підібрати літературу по темі «Розвиток зорових сприймань».

2Підібрати вправи та дидактичні ігри для розвитку сприймань.

ІV заняття

Тема. Розвиток прийомів сприймання.

  1. Прийоми розвитку спостережливості зорових сприймань.

  2. Сенсорика як складова частина психічного процесу особистості, її роль у розвитку молодшого школяра.

  3. Аналіз дидактичних матеріалів по розвитку зорових сприймань.

Д/З 1. Підібрати літературу по розвитку слуху.

2.Підібрати вправи по розвитку слухової чутливості.

V заняття

Тема. Розвиток слухової чутливості.

  1. Повідомлення. Слух і його функції у розвитку особистості.

  2. Вправалення у розвитку додаткових сприймань.

  3. Аналіз дидактичних матеріалів.

  4. Практична робота: обмін матеріалами.

Д/З

VІ заняття

Тема. Розвиток уяви, фантазії.

  1. Повідомлення. Особливості розвитку уяви і фантазії молодшого школяра.

  2. Практична робота: вправлення у розвитку фантазії. Складання казок.

  3. Вправи для розвитку уяви і фантазії ( малювання на тему: “Мандрівка в майбутнє», «Як я намалюю своє ім’я», «Мій настрій сьогодні, вчора»).

Д/З

VІІ заняття

Тема. Розвиток комунікативно- творчих здібностей.

  1. Типи нервової системи, особливості характеру молодшого школяра.

  2. Розвиток здатності розуміти емоційний стан другої дитини.

  3. Практична робота: самопізнання – характеристика типів нервової системи, характеру, вольових якостей.

Д/З

VІІІ заняття

Тема. Розвиток контролю та самооцінки.

  1. Повідомлення. Самооцінка дитини: завищена, занижена, особливості контролю молодшого школяра.

  2. Розвиток самоконтролю, самооцінки.

  3. Опорні таблички для самоконтролю.

Д/З

НАСТАВНИЦТВО

Приклади спільної діяльності наставника і підопічного

  1. Розмови по телефону.

  2. Взаємні відвідування навчальних занять.

  3. Обмін професійними книгами та статтями.

  4. «Мозковий штурм» стосовно вирішення проблем.

  5. Спільне проведення презентацій.

  6. Спільне написання статтей.

  7. Обмін ресурсами:матеріалами.

  8. Моделювання певної поведінки.

  9. Спільна реалізація проектів.

  10. Ведення портфоліо.

  11. Висвітлення успіхів у засобах масової інформації.

  12. Взаємне відвідування робочих зустрічей.

  13. Взаємне відвідування батьківських зборів.

  14. Обмін цілями, завданнями, стратегіями.

  15. Соціальні види діяльності.

  16. Обмін базою даних.

  17. Рефлексія стосовно минулого досвіду.

  18. Покращення якості оцінювання/самооцінювання.

  19. Спостереження.

  20. Спільне святкування досягнень.

  21. Ведення інтерактивного журналу – через елетронну пошту, через реальну книгу.

  22. Розвиток партнерства для проведення спільних семінарів, тренінгів.

Педагогічна рада

Приклад перспективного планування тематики педрад на рік

Тема школи: соціально-особистісний розвиток школярів.

1-ша педрада (серпень)

Питання:

  1. Основні завдання школи у сфері соціально-особистісного розвитку школярів.

  2. Теоретичні основи і практичні прийоми організації особистісно зорієнтованого навчання.

  3. Затвердження плану роботи школи на поточний рік.

2-га педрада (листопад)

Питання:

  1. Соціальний розвиток і соціалізація школярів на різних вікових етапах.

  2. Робота педагогів із різними категоріями учнів (девіантами, обдарованими, мігрантами тощо).

3-тя педрада (січень)

Питання:

  1. Сучасний урок: який він? (Доповідь, обмін досвідом, аналіз уроку).

  2. Трудове та економічне виховання в школі (доповідь і обговорення).

  3. Спільна робота сім’ї та школи з соціалізації школярів (повідомлення класоводів).

4-та педрада (березень)

Питання:

  1. Взаємодія вчителів та учнів у процесі особистісно зорієнтованого навчання й виховання (доповідь на основі аналізу роботи школи).

  2. Підготовка школярів до проміжної атестації та літнього відпочинку (затвердження плану заходів).

5-та педрада (червень)

Питання:

1. Робоче засідання за підсумками атестації та переведення учнів до наступних класів.

Орієнтовна тематика циклів педагогічних рад початкової школи

Цикл. Удосконалення методики виховної роботи в початковій школі.

  • Індивідуальний стиль педагогічного спілкування (педрада-практикум).

  • Методика формування колективу і виховання особистості в колективі.

  • Організація виховної роботи в позаурочний час.

  • Колективні творчі справи молодших школярів.

Цикл. Актуальні проблеми виховання молодших школярів.

  • Виховання у ХХІ столітті: проблеми і шляхи їх вирішення.

  • Використання диференційованого підходу до виховання хлопчиків та дівчаток (педрада-семінар).

  • Зміст і організація діяльності педагогів школи з національно-патріотичного виховання учнів (нарада-практикум).

Цикл. Удосконалення роботи класного керівника початкової школи.

  • Використання системного підходу в діяльності класного керівника.

  • Сприяння формуванню позитивних стосунків батьків з дітьми – одне з головних завдань роботи класного керівника.

  • Класна година в системі особистісно зорієнтованого виховання.

Цикл. Створення комфортної початкової школи.

  • Внутрішні ресурси шкільної спільноти із запобігання конфліктів.

  • Школа без агресії: проектні бачення педагогів, учнів, батьків.

  • Навчально-виховний процес як система педагогічної взаємодії.

  • Організація навчально-виховної роботи школи з формування здорового способу життя і зміцнення здоров’я учнів.

  • Безпека освіти демократизація в управлінні початкової школи.

Цикл. Виховне середовище школи.

  • Моделювання культурно-виховного простору розвитку (дитини ділова гра).

  • Розширення і поглиблення зв'язків школи, сім’ї та громадськості як важлива умова підвищення ефективності виховного процесу.

  • Культура школи як чинник соціалізації учнів.

Цикл. Особистісно зорієнтована початкова освіта.

  • Педагогіка підтримки дитини і процесу його розвитку в системі особистісно зорієнтованого навчання.

  • Удосконалення процессу виховання учнів шляхом моделювання і формування виховних систем класів (педрада- практикум).

Цикл. Педагогічне стимулювання.

  • Стимулювання учіння молодших школярів.

  • Стимулювання виховної діяльності школярів.

  • Стимулювання й мотивація праці педагогічних працівників.

  • Спонукання суб'єктів освітнього процесу до творчої діяльності.

Цикл. Сучасні педагогічні технології початкової освіти.

  • Технологізація навчального процесу- данина часу?

  • Система педагогічних технологій учителя початкової школи.

  • Особистісно зорієнтовані педагогічні технології організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.

  • Технологія організації проектної діяльності молодших школярів.

  • Технологія навчання молодших школярів в співпраці.

  • Технологія методичного вдосконалення й дидактичного реконструювання навчального матеріалу.

  • Інтегровані технології навчання у початковій школі.

Цикл. Педагогічні технології самоуправління та організації праці вчителя.

  • Самовиховання , самоосвіта як компоненти педагогічної майстерності вчителя початкових класів.

  • Технологія «Конструктор уроку» як приклад технології оптимізації праці вчителя.

  • Автотренінг у професійній діяльності вчителя.

  • Саморегуляція вчителем свого психічного стану в процесі виховної роботи.

Цикл. Перехід початкової школи до компетентнісного підходу.

  • Суть компетентнісного підходу.

  • Технологія розвитку та оцінювання особистісних компетенцій учнів, педагогів, батьків.

  • Компетентнісний підхід до оцінювання досягнень учнів в освітньому процесі.

  • Проблема виявлення особистісних компетенцій учасників освітнього процесу в школі.

  • Ключові компетенції особистості учня початкової школи.

  • Моніторинг навчально-предметних компетенцій в початковій школі.

  • Універсальні навчальні уміння учня початкокої школи та їх розвиток на уроках.

Цикл. Батьки і діти – партнери.

  • Роль класних батьківських зборів у взаємодії сім’ї і школи.

  • Сприяння вихованню позитивних стосунків батьків з дітьми – одне з головних завдань роботи классного керівника.

  • Удосконалення роботи з батьками у світлі модернізації освітнього процесу.

  • Батьківське самоврядування в початковій школі.

Цикл. Варіативна початкова школа.

*Сучасні педагогічні системи початкої освіти (педрада-семінар).

* Проблеми наступництва початкової школи в контексті її варіативності.

* Модульна побудова освітнього процесу.

* Моніторинг навчальних досягнень у варіативній школі.

Цикл. Підвищення якості навчання в початковій школі.

  • Вимоги до уроку в початковій школі та проблема аналізу уроків.

  • Моніторинг навчальних досягнень учнів: призначення, процедура, аналіз.

  • Дотримання державних освітніх стандартів у практичній діяльності вчителя початкової школи.

  • Діагностика успішності навчання молодших школярів та її застосування в процесі навчання.

Наступність

Наступність і перспективність між початковою та дошкільною ланками

Основне завдання як вихователя дитячого садка, так і вчителя початкових класів - забезпечити на перших етапах навчання використання специфічних дошкільних методів і форм організації життя дітей. Іншими словами, ігрова діяльність не повинна зникнути з перших днів навчання дитини в школі. Необхідно, щоб вона поступово і закономірно поступилася провідним місцем навчальній діяльності.

Заходи

……загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по реалізації принципу наступності між дошкільною і початковою ланками освіти

  1. Знайомство вчителів з методичною, педагогічною і психологічною документацією першокласників.

  2. Спільна педрада вчителів школи та вихователів дошкільного закладу з проблеми «Створення психологічної комфортності у дітей у навчально-виховному процесі».

  3. Спільне методичне об’єднання вчителів початкових класів та вихователів дошкільного закладу з проблеми: “Важливість дотримання принципу наступності при переході дитини шестирічного віку в школу».

  4. Взаємовідвідування занять учителями в дошкільного закладу та вихователями в початкових класах школи.

  5. Засідання творчої лабораторії, проведеної спільно з працівниками дошкільних закладів.

  6. Підготовка вчителями списків майбутніх першокласників.

  7. Проведення операції «Іграшка».(Виготовлення іграшкових подарунків учнями початкових класів для дошкільнят).

  8. Батьківські збори для батьків майбутніх першокласників.

  • Як визначити готовність дитини до школи?

  • Особливості мовленнєвого розвитку дитини.

  1. Ознайомлення вчителів 4-х класів з готовністю до школи майбутніх першокласників.

  2. Прийом дітей до першого класу.

План спільної роботи школи і дитячого садка

Вересень

  1. Спільне свято «Ми вже учні!»

  2. Відвідування вихователями уроків у початковій школі.

  3. Педрада: «Аналіз методик і програм навчання, що діють у дитячому садку і в початковій школі».

  4. Обстеження учнів 1-го класу психологами школи з метою оцінювання таких якостей: самостійність, емоційність, самодисципліна, здатність до пізнавальної діяльності, уміння жити в суспільстві.

Жовтень

  1. Відвідування учителями занять у дошкільному закладі.

  2. Вечір відпочинку учнів першого класу та підготовчої групи дитячого садка.

  3. Спільна екскурсія.

  4. Вікторина «Я знаю своє місто» (вихованці старшої групи ДНЗ, учні початкових класів).

Листопад

  1. Збори батьків вихованців ДНЗ з участю вчителів початкової школи.

  2. Відвідування шкільним психологом дитячого садка.

  3. Проведення спільного свята «Осінь».

  4. Зустріч методиста і вихователів з заступником директора школи і вчителями початкових класів.

  5. Спільне відвідування учнів 1-4 класів вихованців дитячого садка.

Грудень

  1. Вивчення динаміки розвитку учнів 1- 4-х класів і вихованців ДНЗ.

  2. Заняття в художній майстерні з розроблення ескізів і моделей новорічних костюмів.

  3. Заняття психолога за програмою «Казкотерапія».

  4. Вечір зустрічі учнів 1-го класу та вихованців підготовчої групи (гра «Поле чудес»).

  5. Спільне створення: гірки для катання на санках, катка для катання на ковзанах і спільних ігор.

Січень

  1. «Ура! Ура! Канікули разом». Програма спільного проведення зимових канікул учнями 1-4-х класів, вихованцями старшої і підготовчої груп ДНЗ.

  2. Засідання педради з повісткою дня: « Підбиття підсумків виконання плану роботи з наступності ДНЗ і школи».

  3. Професійна зустріч класоводів і вихователів: «Чи знаєте ви дошкільника і свого учня?»

Лютий

  1. Консультації батьків і вихованців старшої групи ДНЗ з учителями початкової школи.

  2. Спільні екскурсії до зимового лісу.

  3. Відвідування вчителями початкових класів занять вихователів старшої групи.

  4. Аукціон з продажу виробів, виготовлених у художній майстерні вихованцями ДНЗ і учнями початкової школи.

Березень

1.Круглий стіл: «Дошкільна і початкова освіта – питань багато, проблема-

одна.

2.Спільний концерт «Весна- красна».

3. Проведення вікторини «Азбука етикету» (учні 1-го класу і вихованців підговчої групи ДНЗ).

Квітень

1.Спільна праця вихованців ДНЗ і учнів початкових класів у групах дитячого закладу.

2. Круглий стіл методиста, вихователів ДНЗ і заступників директора школи з навчально-виховної роботи «Нові форми методичної роботи».

3.Відвідування вчителями підсумкових занять у ДНЗ.

Травень

  1. Свято «Тато, мама і я – спортивна сім’я” ( учні 1-4-х класів та вихованців ДНЗ різних вікових груп і їхні батьки ),

  2. Випускний бал для випускників ДНЗ.

Перспективність і наступність у роботі початкової і середньої ланок освіти

У чому ж проявляється розбіжність між 4-ми та 5-ми класами?

  1. Порушення узгодженості в роботі класоводів та учителів-предметників у методах навчання і виховання.

  2. Збільшення кількості навчальних предметів, тижневого навантаження та обсягу домашніх завдань.

  3. Не враховуються вікові особливості учнів.

  4. Навчання здійснюють багато вчителів з різним емоційним настроєм, темпераментом, власним підходам до дітей.

  5. Фізіологічні зміни в організмі дитини.

План дій з вирішення проблем наступності

№п/п

Зміст роботи

Заходи

1.

Виявити рівень підготовленості п’ятикласників до навчання в середній школі.

Контрольні роботи

2.

Виявити індивідуальні особливості і оцінити навченість п’ятикласників.

Педагогічний консиліум

3.

Визначити індивідуальні завдання вчителів 5-го класу з вирішення проблеми наступності.

Співбесіда з учителями

4.

Вивчити підготовленість учнів 4-го класу до навчання в середній ланці.

МО

5.

Узгодити норми виставлення оцінок і вимог до учнів.

Засідання МР школи

6.

Теоретично і практично підготувати вчителів до вирішення проблеми «Активізація навчання молодших школярів».

МО відкриті уроки

7.

Вивчити організацію домашньої роботи учнів 5-го класу.

Бесіди з учителями, учнями, спостереження на уроках

8.

Скоординувати домашню роботу учнів 5-го класу

Засідання гуртка, індивідуальна робота з вчителями

9.

Організувати обмін досвідом з проблеми «Методи навчання дітей молодшого шкільного віку».

Відкриті уроки

10.

Підвести підсумки навчання учнів 5-го класу за 2 місяці.

Контрольна робота

11.

Проаналізувати результати навчання пятикласників за 2 місяці

МР

12.

Теоретично і практично підготувати вчителів початкової школи до вирішення проблеми оволодіння учнями загально навчальними уміннями і навичками.

Відкриті уроки

13.

Проконтролювати наявність дидактичного матеріалу для самостійної роботи учнів у кабінетах початкової школи і розповсюдити досвід роботи кращих вчителів.

Огляд кабінетів

14.

Організувати розробку діагностичних завдань для виявлення рівня навчальних досягнень учнів 4 класу.

Бесіди з учителями

15

Організувати розробку діагностичних завдань для виявлення предметних умінь учнів 5-х класів.

Бесіди з учителями

16.

Виділити години з варіативної частини на додаткові заняття з учнями, які погано засвоїли навчальний матеріал.

Корекція навчального плану

17.

Вивчення особистості випускника початкових класів.

Тестування, індивідуальні роботи

18.

Проконтролювати проведення індивідуальних занять з невстигаючими учнями 4 класу.

Відвідування, бесіди

19.

Організація занять психологічного розвитку для учнів 4-х класів.

Заняття з психологом

20.

Організувати перевірку загально навчальних умінь і навичок та рівня навчальних досягнень у 5-му класі відповідно розроблених стандартів

Контрольні роботи

21.

Вивчити підготовленість випускників 4-х класів до навчання в середній школі.

Педагогічний консиліум

22.

Проконтролювати стан навчального процесу в 5-му класі на предмет його наступності з початковою школою.

Відвідування уроків

Поради класоводам

1. Знизити надмірну опіку над дітьми.

2.Збільшити обсяг різних видів самостійної роботи.

3. Проводити більше тренувальних вправ з глибоким аналізом.

4. Систематично домагатися логічних доведень, висновків, узагальнень.

Поради вчителям-предметникам

  1. Ознайомитись з методикою роботи вчителів 4-х класів.

  2. Відвідувати уроки повторення та узагальнення програмового матеріалу.

  3. Ознайомлюватись зі змістом самостійних та контрольних робіт у кінці року та їх результатами.

  4. Взяти на облік дітей із зниженою здатністю до навчання.

  5. Поцікавитися їхнім станом здоров’я та фізичним розвитком.

Індивідуальна

форма навчання

Згідно з «Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» учні, котрі проживають у селах та селищах і їхня кількість у класі становить менше 5 осіб, мають право на індивідуальне навчання. Воно організовується за індивідуальним навчальним планом, затвердженим місцевим органом управління освітою. Нормативи тижневого навантаження одного учня початкової школи для організації його індивіддддуального навчання становить 5 годин на тиждень.

Виходячи із кількості учнів та класу, в якому вони навчаються, складається індивідуальний навчальний план. Розрахунки проводяться, виходячи із тривалості уроку у кожному класі та кількості академічних годин. Наприклад, у 1 класі тривалість уроку 35 хвилин. Якщо за індивідуальною формою навчається один учень, то на вивчення всіх предметів інваріантної складової навчального плану відведено 175 хвилин ( 35 хв *5), у « 2-4 класах – 200 хвилин ( 40* 5). Відповідно до кількості годин у типовому навчальному плані розраховується час на кожний навчальний предмет.

Для здійснення індивідуального навчання учнів 1-4 класів за однотипними навчальними планами та навчальними програмами допускається об’єднувати учнів у групи, що дає змогу збільшити кількість навчальних занять на одного учня.

Індивідуальний навчальний план за наявності одного учня.

№ п/п

Назва предмета

Тривалість заняття (у хвилинах)

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

1.

Українська мова

65

65

60

60

2.

Іноземна мова

-

20

20

20

3.

Математика

30

40

40

40

4.

Я і Україна

10

10

20

20

5.

Музика

10

10

10

10

6.

Образотворче мистецтво

10

10

10

10

7.

Трудове навчання

15

10

10

10

8.

Фізична культура

25

25

20

20

9.

Основи здоров’я

10

10

10

10

Всього

175

200

200

200

Індивідуальний навчальний план для групи з кількістю 2 учні

№ п/п

Назва предмета

Тривалість заняття (ухвилинах)

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

1.

Українська мова

140

140

140

140

2.

Іноземна мова

-

40

40

40

3.

Математика

70

80

80

80

4.

Я і Україна

20

20

35

35

5.

Музика

15

20

15

15

6.

Образотворче мистецтво

15

20

15

15

7.

Трудове навчання

30

20

15

15

8.

Фізична культура

45

50

50

50

9.

Основи здоров’я

15

10

10

10

Всього

350

400

400

400

Індивідуальний навчальний план для групи з кількістю 3 учні

№ п/п

Назва предмета

Тривалість заняття ( у хвилинах)

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

1.

Українська мова

200

220

200

200

2.

Іноземна мова

-

60

60

60

3.

Математика

100

60

60

60

4.

Я і Україна

25

25

50

50

5.

Музика

25

25

25

25

6.

Образотворче мистецтво

25

25

25

25

7.

Трудове навчання

50

25

25

25

8.

Фізична культура

75

75

75

75

9.

Основи здоров’я

25

25

20

20

Всього

525

600

600

600

Індивідуальний навчальний план для групи з кількістю 4 учні

№ п/п

Назва предмета

Тривалість заняття ( у хвилинах)

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

1.

Українська мова

280

280

240

240

2.

Іноземна мова

-

80

80

80

3.

Математика

150

150

160

160

4.

Я і Україна

30

40

80

80

5.

Музика

30

40

40

40

6.

Образотворче мистецтво

30

40

40

40

7.

Трудове навчання

60

40

40

40

8.

Фізична культура

90

100

100

100

9.

Основи здоров’я

30

30

20

20

Всього

700

800

800

800

Вчитель з одним учнем може проводити протягом астрономічної години не один урок по 40 хвилин, а мінімум 2 заняття по 25 хвилин з 10 хвилинною перервою між ними. Таким чином кількість занять з кожного предмета може бути збільшена у два рази. Отже, вчителю з одним учнем рекомендуємо проводити такий розподіл астрономічної години:

1 клас

2-4 класи

Навчальні предмети

К-сть год на тиждень

К-сть уроків на тиждень по 25 хв

К-сть уроків на рік

Кість год на тиждень

К-сть уроків на тиждень по 25 хв

К-сть уроків на рік

Навчання грамоти

2

4

136

-

-

-

Українька мова

-

-

-

2

4

136

Іноземна мова

-

-

-

0,5

1

34

Математика

1

2

68

1

2

68

Я і Україна

0,5

1

34

0,5

1

34

Художня праця, образотворче мистецтво, музика

1

2

68

0,5

1

34

Основи здоров’я та фізична культура

0,5

1

34

0,5

1

34

Всього годин

5

5

Розподіл годин на групу з двох учнів

1 клас

2-4 класи

Навчальні предмети

К-сть год на тиждень

К-сть занять на тижднь

К-сть занять на рік по 25 хв

К-сть годин на тиждень

К-сть занять на тиждень

К-сть занять на рік по 25 хв

Навчання грамоти

4

8

272

-

-

-

Українська мова

-

-

-

3,5

7

136

Іноземна мова

-

-

-

1

2

68

Математика

1,5

3

102

2

4

136

Я і Україна

1

2

68

1

2

68

Художня праця ( образотв. мист., труд.навч.)

1,5

3

102

1

2

68

Основи здоров’я і фізична культура

1,5

3

102

1

2

68

Музика

0,5

1

34

0,5

1

34

Всього годин

10

10

Розподіл годин на групу з трьох учнів

№ п/п

Навчальні предмети

1 клас

2 клас

3-4 класи

К-сть год на тиждень

К-сть уроків по 35 хв

К-сть уроків по 25 хв

К-сть год на тиждень

К-сть уроків по 40 хв

К-сть уроків по 25 хв

К-сть год на тиждень

К-сть уроків по 40 хв

К-сть уроків по 25 хв

1.

Навчання грамоти

8

270

-

-

-

-

-

-

-

2.

Українська мова

-

-

-

6

170

68

6

204

-

3.

Математика

3

102

-

3,5

102

34

3

102

-

4.

Іноземна мова

-

-

-

1

34

-

2

68

-

5.

Я і Україна

1

34

-

1

34

-

1

-

68

6.

Образотворче мистецтво, трудове навчання

1

-

68

1

-

68

1

-

68

7.

Основи здоров’я і фізична культура

1,5

-

102

2

-

136

1,5

-

102

8.

Музика

0,5

-

34

0,5

-

34

0,5

-

34

Всього

15

15

15

Розподіл годин на групу з чотирьох учнів

№ п/п

Навчальні предмети

1 клас

2 клас

3-4 класи

К-сть год на тижд.

К-сть урок. по 35 хв

К-сть урок. по 25 хв

К-сть год на тижд.

К-сть урок. по 40 хв

К-сть урок. по 25 хв

К-сть год на тижд.

К-сть урок. по 40 хв

К-сть урок. по 25 хв

1.

Навчання грамоти

8

280

-

-

-

-

-

-

-

2.

Українська мова

-

-

-

7

280

-

7

280

-

3.

Математика

4

140

-

4

160

-

4

160

-

4.

Іноземна мова

-

-

-

2

80

-

2

80

-

5.

Я і Україна

1

35

-

1

40

-

2

80

-

6.

Образотворче мистецтво

1

35

-

1

40

-

1

40

-

7.

Трудове навчання

2

70

-

1

40

-

1

40

-

8.

Основи здоров’я

1

35

-

1

40

-

0,5

20

-

9.

Музика

1

35

-

1

40

-

1

40

-

10.

Фізична культура

2

70

-

2

80

-

1,5

60

-

Всього

20

700

-

20

800

-

20

800

-

Література

  1. З.Онишків, Я.Морська. Особливості організації індивідуального навчання учнів початкової школи сільської місцевості./ Початкова школа № 8 2007р.

  2. А.Ю. Савицька. Індивідуально-групове навчання молодших школярів./ Початкове навчання та виховання № 3 (259) січень 2011р.

  3. Методичні рекомендації щодо організації навчання учнів початкових класів сільської місцевості за індивідуальною формою навчання / Черкаси 2005р.

  4. Б.Тевлін. Організація роботи шкільних методичних об’єднань. /Завуч № 28 (178) жовтень 2003р.

  5. О.Тупікіна. Наступність і перспективність між початковою та дошкільною ланками./ Завуч № 36 (402) грудень 2009р.

  6. Організація внутрішньошкільного контролю./ Завуч № 27 ( 393) вересень 2009р.

  7. Сучасна педагогічна рада: проблеми та рішення./ Завуч № 12 (414) квітень 2010р.

  8. Організація методичної роботи./ Завуч №30 (396) жовтень 2009р.

  9. Памятка голові методичного об’єднання./ Управління школою №12 грудень 2002р.

  10. Від аналізу до прогнозу. /Сільська школа України № 25-26 ( 135-136) вересень 2005р.

  11. Л.Богданова. Контроль за навчально-виховним процесом./ Завуч № 5 (227) лютий 2005р.

  12. Завучу усе для роботи./ Сільська школа № 6 березень 2009р.

  13. Приклад планування роботи районного методичного об'єднання вчителів початкових класів./ Сільська школа України № 1 (13) січень 2008р.

  14. Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти./ Початкова освіта № 47 (239) грудень 2003р.

  15. Наступність та узгодженість у роботі класоводів та вчителів – предметників./ Класному керівнику для роботи № 8 (8) 2009р.

  16. Крокуємо разом./ Початкова освіта № 33 (225) вересень 2003р.

  17. З.Лещенко. Управлінська компетентність керівника освітнього закладу/ Сучасна школа України №12 (216) грудень 2009р.

  18. Н. Санжарівська. Організація роботи заступника директора школи / Завуч №11(35)- 12 (36) червень 2010р.

98

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.