Діти – творчі та непосидючі. Часто сучасні діти не люблять читати , бо це довго , важко і нецікаво. Одним із прийомів формування читацьких умінь є написання оповідок , зміст яких близький дитячим інтересам , особливо коли вони написані на основі власного досвіду. Завдяки цьому прийому учні стають не читачами , а повноправними авторами. Новизна ролі , задіяння власних творчих ресурсів та ідей сприяють формуванню навичок письма і читання.
Учні 2 класу вчаться писати невеличкі прозові твори – оповідки. Історія — оповідка. дав. -гр. ἱστορία − оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле. Ці твори часто недосконалі , наївні , мають помилки. Але вони сприяють розвитку творчих здібностей дитини , розкриттю їх внутрішніх переживань. Діти вчаться не боятися висловлювати свої думки як усно , так і в писемній формі.
Подані нижче оповідки написані учнями 2 класу ОЗЗСО «Комишнянський ліцей Комишнянської селищної ради» Миргородського району , Полтавської області.
