Володимир Кирилович Винниченко (1880 - 1951) видатний письменник, драматург, публіцист, громадянський та політичний діяч. Винниченко був членом Центральної ради і згодом очолив Генеральний секретаріат та став генеральним секретарем внутрішніх справ. Він автор майже всіх декларацій і законодавчих актів УНР. Саме Винниченко проголосив І Універсал на 2-ому військовому з'їзді 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату на пленумі Центральної Ради 1917 року.
Літературна спадщина В.Винниченка як письменника і драматурга значна. Появу перших творів Володимира Винниченка вітали Іван Франко, Леся Українка. Михайло Коцюбинський у 1909 році писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка». Володимир Кирилович Винниченко є автором першого українського фантастичного роману "Сонячна машина" (1922 - 24 років), епіграфом якого є слова "Присвячую моїй сонячній Україні".
В опорному конспекті подається стислий огляд збірки В.Винниченка "Краса і сила", яка була “перший тріумф” за словами Івана Франка, мала гідне подовження – протягом подальшого літературного шляху поряд із драмами, романсами письменник звертався і до жанрів малої прози. Оповідання, повісті, новели становлять чи не найкращу частину творчого доробку Винниченка, яка отримала високу оцінку І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Грушевського, С. Єфремова, М. Зерова та здобула заслужену широку популярність серед читачів.
