Опис на тему: Видра річкова

Видра річкова

Видра річкова(Lutra lutra) — вид видри, широко поширений в Європі й Азії.

На Україні здебільшого водиться в річках Полісся та Лісостепу. Зрідка трапляється і в степовій зоні. По гірських річках Карпат видра підіймається досить високо в гори. Хутро блискуче, темно-буре.

Місця оселення — річки, озера, стариці, ставки. У воді видра майстерно плаває і пірнає. Веде нічний спосіб життя, а вдень спить в норі. Вхід в нору розташований нижче рівня води. Є у видри також і тимчасові сховища — підмиті водою береги, купи хмизу або корчі, повалені дуплисті дерева тощо. Взимку видра звичайно тримається в незамерзаючих місцях річок.

Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах. Полює і на водоплавних птахів та мишовидних гризунів, зокрема водяних полівок. Спіймавши здобич, виносить її влітку на берег, а взимку на лід.

Парування у видри відбувається в лютому — березні. В травні самка народжує 2-5 малят. Через 6 тижнів вони вже починають виходити з нори. Статевої зрілості досягає в 3-річному віці, живе 12-15 років.

Занесена в Червону Книгу України.

Таксономічна характеристика. Один з 12 видів роду; у фауні України представлений номінативним підвидом.

Статус. II категорія.

Поширення. На Полiссi, в Українських Карпатах, Прилуцький район ріка Удай, Лiсостепу; у степовiй зонi збереглася в основному у плавнях Днiстра та в бас. Пд. Бугу. Ареал виду охоплює Євразiю, Пн. Африку.

Місця перебування. Природні та штучні прісноводні водойми.

Чисельність. Орієнтовно заг. кількість становить 1,5 - 2 тис. особин. У 60-х рр. 20 ст. їх налічувалося бл. З тис.

Причини зміни чисельності. Звуження кормової бази (зокрема різке скорочення рибних запасів); погіршення екологічних умов (осушення боліт, обміління і висихання річок, інтенсивне забруднення їх промисловими відходами, мінеральними добривами та пестицидами), ненормоване полювання і браконьєрство.

Особливості біології. Веде напівводяний спосіб життя. Активна переважно вночі. Живе поодинці та сімейними групами. Влітку рідко віддаляється від води більш як на 200 м, узимку в пошуках їжі може здійснити 15 - 20 кілометрові переходи до ін. водойм. Виводкові та тимчасові сховища влаштовує у підмивах берегів, вихід з нори - нижче рівня води на 50 см і глибше. Добре плаває і пірнає. Нерідко заселяє боброві та ондатрові хатки. Живиться в основному рибою, а також комахами, молюсками, ракоподібними, зрідка - дрібними гризунами і птахами. Самка після 3-місячної вагітності (квітень - травень) народжує 2 - 3 (іноді 4) малят. Статевозрілою стає у 2 - 3-річному віці. Цінний хутровий звір.

Розмноження у неволі. Розмножується в зоопарку Риги (Латвія) та на спеціальній науковій базі в Новосибірську (Росія).

Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється у природних заповідниках (Поліському, Канів, та Дунайські Плавні) і в Карпат, біосферному заповіднику. Треба створити заказники в місцях найбільшого поширення виду.