«Прекрасна думка втрачає цінність, якщо вона погано висловлена» (Ф.Вольтер).
Тож подбаймо про чистоту свого мовлення. У цьому допоможуть вправи, створені на платформі https://wordwall.net/uk.
Досконале володіння рідною мовою — завдання кожного українця й кожної українки. Найважливіша умова точності й правильності мовлення — дотримання лексичних норм. Порушення їх призводить до спотворення змісту висловлення.
Лексичні норми — це загальноприйняті правила слововживання, які вивчає лексикологія. Вони регулюють правильність вживання слів у властивих їм значеннях. Порушення цих норм називається лексичною помилкою.
Найпоширеніші види лексичних помилок:
тавтологія — невиправданий повтор слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях: письменник написав; школярі гралися на шкільному дворі;
уживання слів у невластивому значенні: двадцять років назад, я рахую, що...;
уживання росіянізмів: пательня (а не сковородка), колишній (а не бувший), наступний (а не слідуючий);
калькування: діючі правила (з рос. действующие правила). Правильно: чинні правила.
Зверни увагу!
Калькування є одним із видів іншомовних запозичень. Це копіювання іншомовного слова за допомогою власне українських слів. Існують кальки, з яким слід боротися, особливо, якщо мовець хоче розмовляти вишуканою літературною мовою.
Калька (фр. calque — копія), або калькування — вид мовного запозичення, утворення нового фразеологізму, слова або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента: надлишок — з англ. surplus; блискучий із значенням надзвичайний, довершений — з фр. brillant.
Багато кальок із російської з'явилося за радянських часів: довгобуд — долгострой, доповідач — докладчик, місяцехід — луноход.
