і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА». ЗОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО В БАЛАДІ

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Світова література, 7 клас

______________

УРОК № ____

ТЕМА: ОЛЕКСАНДР ПУШКІН. «ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА». ЗОБРАЖЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО В БАЛАДІ

Мета: поглибити знання учнів про творчість О. С. Пушкіна; показати майстерну об­робку літописних джерел, здійснених автором; розширити знання школярів про побут і звичаї Київської Русі; розвивати навички виразного читання; виховувати стійкий інтерес до іс­торичного минулого свого народу.

Хід уроку

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання

Виразне читання напамять балади «Вільшаний король»

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

Про Пушкіна можна говорити нескінченно…

Відомий російський літературознавець Д. Лихачов так сказав про поета: «Пушкін — це найкраще, що є в кожній людині».

А відомий російський пушкініст Д. Благой писав: «Друзі, дихайте Пушкіним! Немає повітря більш чистого і цілющого!»

У кожного з нас він свій: радісний, жартівливий, серйозний. Але завжди мудрий і добрий порадник.

  1. Короткі відомості про поета. Розповідь учителя

Народився Олександр Сергійович Пушкін 6 червня 1799 року в Москві у старовинній дворянській родині, що належала до ви­сокоосвіченої частини московського вищого світу. Батько, Сергій Львович, був знайомий із кращими письменниками того часу — М. Карамзіним, В. Жуковським, П. Вяземським, які були частими гостями в їхньому домі.

У дитинстві Пушкін виховувався вдома. І хоча систематичної освіти йому не дали, хлопчик добре вивчив французьку мову, якою говорив увесь вищий світ, і захопився читанням книг із багатої домашньої бібліотеки. Значний слід у житті майбутнього поета за­лишила його нянька Арина Родіонівна, яка відкрила Пушкіну ча­рівний світ народних казок і навчила говорити російською мовою.

1811 року Олександра віддають на навчання до Царськосельського ліцею, в якому він провчився до 1817 року. Імена всіх перших тридцяти випускників Ліцею золотими літерами вписано в історію Росії. Серед них — Пушкін.

Саме в Ліцеї виявився талант майбутнього поета.

Коли Пушкіну було 16 років, з’являється друком перший його вірш «К другу стихотворцу». А в 20 років він випустив у світ поему «Руслан і Людмила», що викликала захоплення у самого В. Жуковського. Видатний поет подарував молодому Пушкіну свій портрет із написом: «Переможцю учневі від переможеного вчи­теля». Жуковський благословив нового поета, пророкуючи йому велику славу. Так воно і сталося.

«Сонцем російської поезії» називали Пушкіна сучасники. Життя ж поета було сповнене постійних негараздів.

Після закінчення ліцею Пушкін змушений був виїхати з Петербурга, оскільки викликав гнів царя своїми віршами, у яких відкрито лунали мотиви свободи. Поета заслали подалі від столиці, на південь, в Одесу. Дорога з Петербурга до Одеси пролягла через Київ, Катеринослав, Черкаси.

Пушкін відвідав Київ — легендарну столицю першої слов’янської держави, що славилася своїми хоробрими воїнами, жагою свободи й волі, перед якою схилялися навіть сильні євро­пейські держави. Він відкрив для себе світ легенд Київської Русі. Поетову увагу привернула легенда про київського князя Олега. Він відвідав могилу князя, похованого у древньому місті на овіяній легендами горі Щекавиці.

У Пушкіна виникає задум написати твір про князя Олега. І ось 1 червня 1822 року була поставлена остання крапка у вірші під назвою «Пісня про віщого Олега». Чому саме цей київський князь зацікавив поета? Що відомо про нього?

  1. Історичний коментар. Повідомлення учнів

КИЇВСЬКИЙ КНЯЗЬ ОЛЕГ

Постать давньоруського князя Олега оповита таємницями, ім’я його обросло легендами і переказами. Згадки про нього можна знайти у відомій історичній та літературній пам’ятці епохи Київської Русі «Повісті минулих літ».

Із цього твору ми дізнаємося, що походив він із варягів, був родичем Рюрика, котрий помер 879 року, а князювання й опіку над своїм малим сином Ігорем передав Олегові. 882 року Олег оволодів Києвом. Це йому належать слова про Київ: «Це буде мати міст руських».

Олег був доблесним воїном: він підкорив багато племен, повісив свій щит навіть на во­ротах Царгорода на ознаку своєї перемоги; домігся, щоб руські купці «без усякого мита» торгували у Царгороді. Була в його житті пригода, яка зацікавила поета.

У «Повісті минулих літ» розповідається легенда про київського князя Олега.

  1. Виразне читання вчителем уривка з «Повісті минулих літ» (переклад В. Близнеця)

І жив Олег, князюючи у Києві, мир маючи з усіма країнами. І прийшла осінь, і згадав Олег свого коня, якого поставив годувати і не сідати на нього, бо він спитав колись волхвів і ворожбитів: «Від чого мені вмерти?» І сказав йому один ворожбит: «Княже! Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш».

Запали слова ці Олегові в душу, і сказав він: «Ніколи не сяду на нього і не побачу його». І звелів годувати коня, і не водити до нього. Так він прожив декілька років, не бачивши його, аж поки не пішов на греків, а коли повернувся в Київ і минуло чотири літа, на п’яте згадав він коня, від якого волхви пророчили йому померти. І покликавши старого конюха, спитав Олег: «Де мій кінь, якого я поставив годувати і доглядати?». Конюх сказав: «Помер». Олег же дорікнув тому ворожбитові і промовив: «Неправду кажуть волхви, всі їхні слова — брехня. Кінь мій помер, а я живий». І зве­лів Олег осідлати собі коня: «Хочу побачити кістки його».

І приїхав на те місце, де лежали його голі кості і череп голий, зліз з коня, посміявся і сказав: «Чи не від цього черепа смерть мені прийняти?» І наступив ногою на череп, і виповзла змія з черепа, і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер.

  1. Слово вчителя

Народна легенда про смерть князя Олега має інтригуючий сю­жет. Не дивно, що вона привертала увагу багатьох письменників:

О. Пушкіна, К. Рилєєва, І. Франка. Послухайте вірш О. Пушкіна «Пісня про віщого Олега».

  1. Виразне читання вчителем вірша О. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»

  2. Словникова робота

Віщий — 1) здатний передбачати майбутнє; 2) мудрий, проникливий.

Хозари — напівкочові племена, що в I тис. н. е. жили у степах Південно-Східної Європи.

Царгород (Царград) — давньоруська назва Константинополя (сучасний Стамбул).

Отроки — підлітки до 15 років, князівська челядь.

Тризна — завершальний етап похоронного обряду, поминки по небіжчикові. Ця час­тина складалася спочатку зі змагань, жертвоприношень, а пізніше — з поминальної учти.

Бранне (сідло) — від брань — війна, битва (тобто військове).

  1. Дослідницька робота

Порівняйте тексти легенди і вірша О. Пушкіна. (Усі частини літописного переказу досить точно передаються у вірші. Поет не відходить від першоджерела.)

  1. Бесіда з учнями

1. Подумайте, яке значення слова «віщий» характеризує князя Олега. («Віщий» — значить «мудрий, проникливий».)

2. Поміркуйте, чому вірш називається «піснею»? (Оспівування легендарного героя, його життя, подвигів є характерним для цього жанру.)

3. Знайдіть у вірші спільні риси з фольклорними творами. (Багато постійних епітетів («темний ліс», «вірний кінь»,

«товариш вірний» тощо), наявність чаклуна-ворожбита, що вносить у розвиток подій загадковість. Такі риси є харак­терними для казок, пісень.)

4. Які застарілі слова вживає поет у творі? З якою метою він використовує їх? (У тексті вживається багато застарілих слів: прирік, мольба, владар, чоло, бранний, Царград тощо. Це допомагає поетові краще відтворити колорит часів іс­нування Київської Русі.)

5. Які давньослов’янські обряди і повір’я згадуються у «Пісні про віщого Олега»? (За повір’ям, зустріч із чародієм-ворож­битом несе якісь неприємності. Також описується дав­ній обряд поминання померлих — тризна. Згадується ще горб — це великий земляний насип, який насипався над мо­гилою вельмож. Оскільки русичі вважали, що під час тризни не можна сумувати, тому й «хмільна бенкетує дружина».)

  1. Робота з ілюстрацією. Репродукція картини В. Васнецова «Прощання Олега з конем»

1. Який епізод зображено на картині?

2. Порівняйте, яким зображений князь Олег на картині худож­ника і в «Пісні про віщого Олега» О. С. Пушкіна.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Підсумкова бесіда

1. Які невідомі сторінки життя і творчості Пушкіна ви відкрили на уроці?

2. Які міста в Україні відвідав поет?

3. Що нового ви дізналися про побут і звичаї Київської Русі?

4. На яке літописне джерело спирався поет під час роботи над віршем?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчіть напам’ять уривок із вірша; випишіть із тексту постійні епітети.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Соціальне партнерство закладу позашкільної освіти та сім’ї»
Просіна Ольга Володимирівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти