Окупаційний режим в м. Маріуполі (1941-1943). М. Маріуполь під час окупації. Історія України. 10 клас

Історія України

Для кого: 10 Клас

20.06.2019

633

5

0

Опис документу:
Захоплення м. Маруполя німецько-фашистськими загарбниками. Встановлення окупаційного режиму та розв*язання репресій проти населення. Особливості життя населення під час окупації. Розділ "Наш край". 10 клас.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Розділ 7. Друга світова війна Окупаційний режим в Маріуполі (8.10.1941-10.09.1943)
Слайд № 1

Розділ 7. Друга світова війна Окупаційний режим в Маріуполі (8.10.1941-10.09.1943)

1. Окупація Маріуполя 8 жовтня 1941 року Маріуполь був захоплений частинами 3-го танкові корпуса 1-й танкової групи вермахту (група армій «Південь»...
Слайд № 2

1. Окупація Маріуполя 8 жовтня 1941 року Маріуполь був захоплений частинами 3-го танкові корпуса 1-й танкової групи вермахту (група армій «Південь»). Почалася 23-місячна окупація міста. 16 місяців Маріуполь перебував у прифронтовій зоні. Його було включено в зону керування військового командування.

1. Окупація Маріуполя ЭСЭСОВЦЫ, войдя в город, продолжали двигаться вперед и перекрывали улицы. Оккупанты ринулись через них, стараясь найти дорогу...
Слайд № 3

1. Окупація Маріуполя ЭСЭСОВЦЫ, войдя в город, продолжали двигаться вперед и перекрывали улицы. Оккупанты ринулись через них, стараясь найти дорогу на Ростов. Они стреляли снарядами из штурмовых орудий по улицам, переполненным людьми. Площадь в центре города была усеяна дымящимися осколками. Оставались только тяжело раненные или мертвые солдаты. Одно из угловых зданий (исполкома горсовета или горкома партии, теперь на этом месте здания со шпилями) оккупанты превратили в командный пункт, с которого руководили дальнейшими боевыми действиями. Жительница города Н. Белоусова вспоминает («ПР» от 22.06.2011): «…жили на проспекте Республики, 46, напротив центрального сквера. …танкетка из сквера обстреливала именно наш двор, где находилась воинская часть. …мы спустя какое-то время выбрались во двор, который представлял печальное зрелище: раненый пожилой солдат сидел в луже крови, молодой лейтенант, раненный в живот, застрелился. …Со стороны порта работала тяжелая артиллерия, до самого вечера обстреливавшая наши войска, которые отступали на ростовском направлении».

Маріуполь під окупантами
Слайд № 4

Маріуполь під окупантами

2. Репресії фашистів в м. Маріуполі Розстріляно близько 10 тисяч мирного населення. Викрадено в Німеччину близько 50 тисяч молодих маріупольців. У ...
Слайд № 5

2. Репресії фашистів в м. Маріуполі Розстріляно близько 10 тисяч мирного населення. Викрадено в Німеччину близько 50 тисяч молодих маріупольців. У концтаборах від голоду й хвороб загинуло близько 36 тисяч радянських військовополонених. 20-21 жовтня 1941 року відбувся масовий розстріл окупантами єврейського населення Маріуполя в протитанкового рову біля Агробази. Наприкінці 1942 року в дні жалоби, оголошеної Гітлером за знищеною під Сталінградом 6-ю армією, у Маріуполі нацисти наповнили 18 залізничних вагонів пораненими й хворими червоноармійцями, наглухо забили двері, загнали вагони в тупик і тримали їх там доти, поки всі полонені не загинули.

2. Репресії фашистів в м. Маріуполі Еврейскому населению Мариуполя было приказано явиться 20 октября к 8 часам утра в здание бывшего штаба 238-го п...
Слайд № 6

2. Репресії фашистів в м. Маріуполі Еврейскому населению Мариуполя было приказано явиться 20 октября к 8 часам утра в здание бывшего штаба 238-го полка, в гетто. Ныне это первый корпус Приазовского государственного технического университета. Перепуганные оккупацией Мариуполя люди пришли еще накануне с вечера. Их загнали в подвал здания гетто, где они просидели ночь. На следующий день еврейское население Мариуполя было расстреляно в противотанковом рву за городом. Погибло по разным данным от 9 до 20 тысяч людей. В память о них и других жертвах оккупации Мариуполя в 1941-43 годах на первом корпусе ПГТУ установлена мемориальная доска.

Трагедія єврейського населення Маріуполя Вот воспоминания чудом уцелевшей жительницы Мариуполя Сарры Глейх: «20 октября. Всю ночь шел дождь. Утро х...
Слайд № 7

Трагедія єврейського населення Маріуполя Вот воспоминания чудом уцелевшей жительницы Мариуполя Сарры Глейх: «20 октября. Всю ночь шел дождь. Утро хмурое, сырое, но не холодное. Община в полном составе выехала в 7 час. утра, затем потянулись машины со стариками и женщинами с детьми. Идти нужно 9–10 километров, дорога ужасная, судя по тому, как немцы обращаются с пришедшими прощаться и принесшими передачи, дорога не сулит ничего хорошего. Немцы избивают всех приходящих дубинками и отгоняют от здания полка на квартал… Нам велели раздеться до сорочки, потом искали деньги и документы и отбирали, гнали по краю траншеи, но края уже не было, на расстоянии в полкилометра траншеи были наполнены трупами, умирающими от ран и просящими еще об одной пуле, если одной было мало для смерти. Мы шли по трупам. В каждой седой женщине мне казалось, что я вижу маму. Я бросалась к трупу, за мной Вася, но удары дубинок возвращали нас на место. Один раз мне показалось, что старик с обнаженным мозгом — это папа, но подойти ближе не удалось. Мы начали прощаться, успели все поцеловаться. Вспомнили Дору. Фаня не верила, что это конец. „Неужели я уже никогда не увижу солнца и света“, — говорила она, лицо у нее сине-серое, а Владя все спрашивал: „Мы будем купаться? Зачем мы разделись? Идем домой, мама, здесь нехорошо“. Фаня взяла его на руки, ему было трудно идти по скользкой глине. Вася не переставал ломать руки и шептать: „Владя, Владя, тебя-то за что?“ „Никто даже не узнает, что с нами сделали“. Фаня обернулась и ответила: „С ним я умираю спокойно, знаю, что не оставляю сироту“. Это были последние слова Фани. Больше я не могла выдержать, схватилась за голову и начала кричать каким-то диким криком, мне кажется, что Фаня еще успела обернуться и сказать: „Тише, Сарра, тише“, — и на этом все обрывается. Когда я пришла в себя, были уже сумерки, трупы, лежавшие на мне, вздрагивали: это немцы, уходя, стреляли на всякий случай, чтобы раненые ночью не смогли уйти, так я поняла из разговора немцев. Они опасались, что осталось много недобитых. Они не ошиблись — таких было очень много. Они были заживо погребены, потому что помощь никто им не мог оказать, а они кричали и молили о помощи. Где-то под трупами плакали дети, большинство из них, особенно малыши, которых матери несли на руках (а стреляли нам в спину), падали из рук пораженной матери невредимыми и были засыпаны и погребены под трупами заживо»[28].

3. Спроби налагодити виробництво Наприкінці 1941 року гітлерівцями створене гірничо-металургійне товариство «Схід», що повинне було експлуатувати в...
Слайд № 8

3. Спроби налагодити виробництво Наприкінці 1941 року гітлерівцями створене гірничо-металургійне товариство «Схід», що повинне було експлуатувати виробничі потужності Донецького вугільного басейну. Незважаючи на жорстокі репресії, головний виробник зброї Німеччини фірма «Крупп» так і не змогла пустити агрегати на Маріупольському заводі імені Ілліча. У січні 1942 року німцями за відмову в співробітництві був убитий знаменитий сталевар заводу імені Ілліча Макар Мазай.

4. Культурні осередки в місті як пропаганда “нового порядку” У Маріуполі виходила україномовна «Маріупільська газета», наклад якої з 1000 примірник...
Слайд № 9

4. Культурні осередки в місті як пропаганда “нового порядку” У Маріуполі виходила україномовна «Маріупільська газета», наклад якої з 1000 примірників у листопаді 1941 зріс до 27000 у вересні 1943. Її редактором був колишній генеральний секретар продовольства Центральної Ради Г. Стасюк. Спробами українців були відроджені осередки товариства «Просвіта» Відкритий український театр. Працювало 42 школи, викладання в які здійснювалося українською мовою. Деякі підручники для шкіл написали місцеві вчителі.

Видання “Маріупольської газети”
Слайд № 10

Видання “Маріупольської газети”

4. Культурні осередки в місті як пропаганда “нового порядку” Здесь во время оккупации Мариуполя 1941-1943 годов работало 42 человека технического п...
Слайд № 11

4. Культурні осередки в місті як пропаганда “нового порядку” Здесь во время оккупации Мариуполя 1941-1943 годов работало 42 человека технического персонала из местных жителей, которые получали высокую зарплату. Они обеспечивали радиотрансляцию на город и заводы передач на немецком языке, приказов командования и музыки немецких композиторов, то есть фашистского радиовещания. Для местного населения во время оккупации Мариуполя в 1941-43 годах недолгое время транслировали украинские и русские передачи, но вскоре в фашистском радиовещании оставили лишь новости и объявления городской комендатуры. Некоторые мариупольцы во время оккупации Мариуполя в 1941-43 годах обрывали провода, чтобы не слушать фашистское радиовещание, другие, наоборот, самовольно подключались к линии и не платили за использование радиоточки. Все это добавляло головной боли немцам и другим организаторам фашистского радиовещания.

5. Концтабори в м. Маріуполі У перші тижні після початку німецько-радянської війни Вермахт намагався дотримуватися щодо полонених червоноармійців т...
Слайд № 12

5. Концтабори в м. Маріуполі У перші тижні після початку німецько-радянської війни Вермахт намагався дотримуватися щодо полонених червоноармійців тих норм, які вимагала Женевська конвенція 1929 р. В свій час ця конвенція була підписана багатьма європейськими країнами, але СРСР до неї не приєднався і потім це мало сумні наслідки для його громадян-військовополонених. Німеччина ж, зокрема, у 1934 р. ратифікувала один з документів конвенції під назвою – “Про утримання військовополонених”.

5. Концтабори в м. Маріуполі І-а танкова армія – окружний начальник таборів військовополонених Е: пересильний табір №152 – Маріуполь, пересильний т...
Слайд № 13

5. Концтабори в м. Маріуполі І-а танкова армія – окружний начальник таборів військовополонених Е: пересильний табір №152 – Маріуполь, пересильний табір №162 – Сталіно. лист провідника Українського Центрального Комітету у м.Кракові від 22 листопада 1941 р. до митрополита Андрія Шептицького з проханням полегшити долю українських полонених в Галичині [9, арк.1.]: «Стан здоров’я полонених представляється дуже погано: вони виснажені довгою дорогою, не нагодовані як слід, легко підпадають різним хворобам і смертність серед них дуже велика. Санітарний стан у таборах теж не відповідає вимогам найпростішої гігієни, бо таборова влада не була приготована на таку велику їх кількість. Як фізичний так і моральний їх стан впав дуже низько – у таборах трапляються випадки людоїдства».

Домашнє завдання Скласти есе з теми: “Життя в окупованому Маріуполі” Концтабори Маріуполя”
Слайд № 14

Домашнє завдання Скласти есе з теми: “Життя в окупованому Маріуполі” Концтабори Маріуполя”

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.