Оксана Стефанівна Забужко - українська письменниця, поетеса, есеїстка, літературознавиця, публіцистка та викладачка. Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку. Закінчила філософський факультет Київського університету ім. Шевченка та аспірантуру при кафедрі етики і естетики. Захистила кандидатську дисертацію з естетики. У 1992-1994 роках викладала україністику в США. Відома своїми творами, які досліджують українську національну ідентичність та гендерні питання.
Проза Оксани Забужко. Найпопулярніша україномовна авторка — загальний наклад проданих її книжок станом на 1 січня 2003 становить понад 65 тис. примірників. Перший роман Забужко, «Польові дослідження з українського сексу», вийшов 1996 року і викликав бурхливі та суперечливі реакції критики. Він став першим бестселером незалежної України і дав старт українському книжковому ринку. Польові дослідження з українського сексу (роман) (1996)Казка про калинову сопілку (повість) (2000)Сестро, сестро (оповідання та повісті) (2003)Книга Буття, глава четверта (повісті) (2008) Музей покинутих секретів (роман) (2009)Тут могла б бути ваша реклама (оповідання) (2014) “Let my people go”та ін. Оксана Стефанівна відома й своїми есе, публікаціями та філософськими працями: “Планета Полин. Збірник есеїв”.
2009 — Орден княгині Ольги2012 — відзнака «Золоті письменники України» 2012 — Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 — нагороджена Орденом Почесного Легіону2024 — увійшла до списку 30 лідерів думок сучасної України, чиї тексти, оцінки та інтерв'ю формують настрої еліти і влади 2024 — Почесний громадянин Києва.
