Взяти участь
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень 2.0».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

" Ой весна, весна! Днем красна"

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
249 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JI847928
За публікацію цієї методичної розробки Гармаш Алла Анатоліївна отримав(ла) свідоцтво №JI847928
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МИХНІВСЬКА ЗОШ І – ІІІ СТУПЕНІВ

ЗАСУЛЬСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

( фольклорне свято для учнів 5-7 класів)

Автор: Гармаш Алла Анатоліївна,

вчитель української мови та літератури

Михнівці - 2018

Мета: ознайомити учнів з різноманітними жанрами українських пісень, обрядів, викликати бажання відновити давні народні звичаї, традиції;

розвивати почуття прекрасного під час вивчення народних звичаїв, уміння співпереживати героям твору та відчувати настрій пісні;

виховувати любов і повагу до славного минулого народу, до його історії, звичаїв, традицій.

Обладнання: написи на плакатах «Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине.» (Т. Шевченко), «Українські простори – столиця ліричної поезії. Звідси пісні невідомих авторів часто поширювалися по всій Слов’янщині» (А. Міцкевич), «Українська пісня ̶ це бездонна душа українського народу, це його слава» (О. Довженко), експонати музею народознавства «Світлиця», комплект ілюстрацій, збірники поезій про весну.

Перебіг заходу

Слово вчителя. Сьогодні ми будемо з вами говорити про найдавніші народні обряди – обряд веснянок і обряд святкування Івана Купала. Коли після зими з її тріскучими морозами наставала тепла пора року, тоді виконувалися обряди проводів зими, зустрічі весни. Мета таких обрядів – прискорити прихід весни, прославляючи життєдайне тепло.

Велика і прекрасна наша земля. Змінюється, вічно оновлюється вона. Уявіть собі, як яскраво світить сонечко, як від його теплого поцілунку розкриваються перші квіти, а ось весняний вітерець грайливо пестить ніжні коси берізки: верби, в голубому небі пропливають легенькі хмарки, а довкола співають птахи.

Весна... Вже сама згадка про неї будить у серці радість, тривогу. Це свято оновлення і відродження природи, його відчують і по-своєму переживають дорослі і діти.

Весну, за уявленням наших предків, приносили птахи на своїх крилах 30 березня, коли святкували Теплого Олексія. Зранку зодягались у святкове вбрання, вітали один одного з теплом. Господині випікали обрядове печиво – жайворонків, голубів. Піснями, танцями, хороводами зустрічали наші пращури весну. У їхньому уявленні весна – це цілком реальна особа. Це струнка, весела, зодягнена в різнокольоровий одяг, з віночком на голові, співуча дівчина. Там, де вона з’являлась, оживала земля, світило яскраве сонце, дзвеніла пташина пісня.

Учень : Щороку і щоранку в призначений для неї час

Весна у березні світанками

Вертає з вирію до нас.

Листочки викинули верби,

І за ніч визеленів луг.

Берези вибілило небо,

І все засяяло навкруг.

Учениця : Швидше, люба весно, до нас прибувай,

Щоб знову озвався соловейками гай,

Щоб знов зеленіли прекрасні лани,

Від сонечка сил набирались вони.

Щоб жовті кульбаби цвіли у садках,

А ми всі дівчата були у вінках.

Учень: Давайте всі разом весну закликати.

Весну закликати, зиму проводжати.

Зимонька – в візочку, веснонька – в човночку.

( дітям пропонується пограти в гру « Кривий танець»

Учитель: Весна щедро обдаровувала всіх людей і тому її прихід вважався великим святом. Люди чітко розмежовували закликання весни та її зустріч. Для цього ви повинні запам’ятати такі календарні свята.

  • 15.02 – Стрітення – зустріч зими з весною;

Хто кого поборе – такою і буде погода

  • 2) 09.03 – Обертіння - « коли птиця повертається до гнізда, чоловік до роботи».

Ці два свята є закликами весни.

  • 3) 14.03 – Явдохи перш і проблиски тепла;

  • 4) 22.03 – Свято сорока Великомучеників. Але ці сорок святих

можуть ще сорок лопат снігу викинути.

  • 5) 30.03 – Теплого Олексія – «На Олекси кидай сани, бери воза».

  • 6) 07.04 – Благовіщення «На Благовіщення весна благословляє землю, дає їй силу і цвіт». У цей день розпочиналися веснянки.

Весняні прикмети:

Якщо на Стрітення півень нап’ється води, то хлібороб набереться біди.

На Громницю ведмідь буду свою або руйнує, або заново будує.

Якщо сонце на Громницю буде, то більш, ніж перед тим снігу випаде всюди.

Як на Громницю день ясний, то буде льон рясний.

Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відлітає

Як на Стрітення капає з стріхи – то не найдеться з літа потіхи.

Ясний і тихий день – на хороший урожай.

Якщо на деревах іній – добре вродить гречка і картопля.

Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів.

На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.

Якщо на Стрітення холодно, то скоро весна.

Стрітення з відлигою – на ранню і теплу весну, зі снігом – на дощову і тривалу весну, а коли холодно – весна буде пізня і холодна, якщо в цей день не видно сонця, чекай суворих морозів.

Явдохи Який вітер на Явдохи, такий буде і до Покрови, якщо сонечко, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо буде мокре і тепле.

Гарний день на Явдохи – на врожай огірків, опеньків, льону та конопель.

Повний місяць з дощем – бути мокрому літові.

Якщо ранок ясний – сій ранню пшеницю, в обід ясно – пізній засів.

Якщо день сонячний – вродить пшениця, а похмурий – просо і гречка.

Явдоха хвостом крутить – буде пізня весна.

Якщо біля порога калюжі води – пасічники будуть у меду купатися.

Явдоха з водою, а Юрій (06.05) з травою.

Сорок святих Якщо в цей день тепло, то скільки днів утримається гожа днина, а холодно – бути сорока морозам.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Раптово тане сніг – до активної повені і буйних трав.

Напитав Сорок Святих і без Великоднього посту.

На Сорок Святих погода, то на гречку урода.

Теплого Олексія

На Теплого Олексія – щука-риба лід хвостом розбиває.

На Святого Олексія крук купається.

На Теплого Олексія діставай вулики.

Благовіщення

Якщо ввечері зоряно, вродять коноплі.

Гарна погода – гарний врожай.

Якщо на Благовіщення лежить сніг – літо не врожайне.

Благовіщення без ластівок – холодна весна.

На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.

Коли на Благовіщення дощ, то вродяться жито і гриби, а коли мороз – огірки.

На Благовіщення кам’яна весна.

( до актової зали заходить Весна і пропонує пограти у веснянку)

Веснянка

- Ой весна-красна, що ти нам принесла?

- Ой винесла тепло і добреє літечко!

Малим дітям побіганнячко,

Старим бабонькам по сидіннячку.

Красним дівонькам на світаннячко,

А господарям на робітячко.

-Весна красна, що нам винесла?

-Коробочку життя витрясла.

Старим бабам по сидіннячко.

Молодим погуляннячко,

Дівочкам по віночкові,

А хлопчикам по кий очкові,

Принесла вам літечко

І зелене зіллячко:

Хрещатий барвінок,

Запашний васильок

-Весна-красна, що ти нам принесла?

-Коробочку з веритільцями.

Скриньочку з червінцями.

Старим дідам по кичку,

Старим бабам по серпочку,

Малим дітям по яблучку.

А дівчатам по віночку,

А хлопчакам – по батожочку.

Малим дітям – ручечки бити.

А дівонькам та й погуляти.

А господарям поле орати.

А господиням полотно ткати,

А старим дідам раду радити.

Раду радити, пиво варити.

А к якому дню?

  • Свят – Великодню!

(Учням пропонується веснянка ,,Подоляночка”)

Подоляночка

Одна дівчинка буде за «подоляночку» — вона йде в коло. Всі ж інші стають у коло, беруться за руки і водять танок, співаючи:
- Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була Молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала.
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
Під цю пісню «подоляночка» спершу ходить у колі, а потім присідає до землі, схиляє голову на руки і сидить так, зажурившись, аж усім шкода її стає, і вони співають:
- Устань, устань, Подоляночко.
Тут «подоляночка» підхоплюється, а коло співає далі:
- Умий личко,
Як ту скляночку.
На ці слова «подоляночка» показує в рухах, як вона старанно вмивається. І побачивши, що вона така чепурна, всі здогадуються, що вона, певно, й танцювати вміє, і радіють, радять їй у своїй пісеньці:
- Візьмися у боки,
Покажи нам скоки.
Та біжи до гаю,
Бери дівча з краю!
Подоляночка тішиться і пританцьовує під цю пісеньку, а далі біжить до кола, бере за руку якусь дівчинку і веде всередину на своє місце, а сама стає в коло разом з усіма. Гра починається спочатку.

Учитель: Ще одне свято відзначали наші пращури. Це свято Івана Купала. Припадає воно на 7 липня і збігається з літнім сонцеворотом. Основним стержнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь як символ небесного сонця. Він мав горіти цілу ніч. Щоб підтримувати вогонь, заздалегідь заготовляли хмиз. Робили із лози козубок, тягли його селом і кожен господар дарував на розпал будь-яку пару непотрібних речей. Зібране збіжжя одвозили на леваду і складали в купки.

Крім купальського вогню зі святом пов’язані два найголовніші персонажі – власне Купало і Марена.

Шостого липня дівчата, зібравшись у лісі чи на луці, таємно споряджали опудало – Марену. Ляльку в зріст людини плели із соломи, вбирали наче живу людину, шию прикрашали намистом. Або інший спосіб: зрізували гілляку з вишні з трьома сучками і увивали квітами, стрічками. Потім несли Марену на леваду і ставили на пісок, а навколо водили хороводи. А коли приходили хлопці, починалися веселі гуляння. На Полтавщині Марену звали Марою. Біля неї клали великий жмут жалкої кропиви, через яку молодь перестрибувала босоніж. В кінці свята Марену несли до води і спалювали, а віночки топили.

Парубки в свою чергу готували опудало – Купала. Воно нагадувало високу ляльку із соломи, одягали в чоловічий одяг. Вчинивши «самосуд» над Мареною, парубки ішли до Купала і розпалювали багаття.

Потім водили хороводи, ігри, обкроплювалися водою.

Хлопці перестрибували через вогнище, запрошували і дівчат. Якщо парубок стрибнув якнайвище, то це віщувало гарний урожай, щонайспритніше – здоров’я прибуде, а вскочить у полум’я – протягом року трапиться нещастя. Коли вдало перестрибне пара, то її чекає шлюб у майбутньому. Непомітно надходила північ, поступово догоряли вогнища. Хлопці мали спалити Купала. Згодом дівчата, запаливши свічки, пускали на воду заготовлені віночки. Якщо вінки пливуть в парі, дівчина має пару. А опівночі сміливці йшли шукати цвіт папороті. Шлях до квітки був жахливим, але хто знає – обов’язково віднайде закопаний у землі скарб; рука, яка доторкнулася квітки, матиме чудодійну силу – легко вчарує найкращу дівчину.

В цю ніч особливо активними стають злі і добрі духи, особливо відьми. Вони обирають своє улюблене місце – Лису гору біля Києва, і влаштовують своє гульбище. Хто не спав усю ніч, міг зустрітися з добрим Ладом – опікуном господарства і роду.

Опівночі оживають всі рослини, трави починають розмовляти між собою. 7 липня – найкраща пора заготівлі лікарських трав. Удосвіта дівчата набирали з криниць цілющої води. Потім всією родиною ходили босоніж по траві, щоб змити всілякі хвороби. В полудень дівчата йшли в ліс, щоб нарвати чарівне зілля закоханих.

Одним з найцікавіших був звичай «саджати дівчину до ями». Напередодні хлопці викопували в лісі, поруч з водою яму в зріст людини, стінки ями прикрашали квітами.

Кожна дівчина плела вінки. Один засушували. Перед обідом з піснями дівчата йшли до лісу. Обирали одну дівчину, саджали в яму і вона повинна була вибирати віночки і подавати дівчатам: якщо потрапляв свіжий – власниця виробу вийде заміж; якщо зів’ялий – доведеться чекати ще рік.

Ворожіння на Івана Купала

Якщо напередодні Купала призахідне сонце не ховається за хмари, а день був ясним, то й рік буде веселим.

Якщо на Купала досвіткове яскраве сонце – матимеш щастя протягом року, якщо купальські вогні враз спалахують – село обминуть хвороби, коли полум’я , «йде» вгору – на високий врожай; якщо дівчина першою набере в громадській криниці води й подивиться на себе – хлопці її любитимуть; хто вдало перестрибне тричі через вогонь – того чекатиме удача; гарно проведеш увесь день – цілий рік матимеш добрих друзів.

( перегляд відеоролика « Купальські забави в рідному селі»)

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Сценарій свята стане корисним вчителям української мови та літератури, класним керівникам, учням та батькам - всім, хто любить і цінує народні звичаї та обряди.
  • Додано
    01.03.2018
  • Розділ
    Українська література
  • Клас
    5 Клас, 6 Клас, 7 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    288
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    JI847928
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
390 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №JI847928
За публікацію цієї методичної розробки Гармаш Алла Анатоліївна отримав(ла) свідоцтво №JI847928
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Зима – 2018-2019»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти