і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Очисні споруди.

Курс:«Створення та ведення власного блогу на платформі WordPress»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1200 грн
360 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №SQ359207
За публікацію цієї методичної розробки Бакай Катерина Володимирівна отримав(ла) свідоцтво №SQ359207
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Очисні споруди Бакай К.В., вчитель біології Домантівського НВК Золотоніської районної ради Черкаської області

Слайд № 2

Очисні́ спору́ди — інженерні споруди системи каналізації для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод. До очисних споруд належать: аеротенки, - відстійники, аерофільтри, - метантенки, біофільтри, - септики.

Слайд № 3

Споруда для штучного біологічного очищення стічних вод за допомогою активного мулу (бактерії-мінералізатори та нижчі організми) і продування повітрям (аерації). Аеротенк являє собою бетонний проточний басейн глибиною 3—5 м, шириною 3—12 м і довжиною до 150 м. Повітря, що подається через закладені в дні аеротенка пористі пластинки (фільтроси), перемішує попередньо відстояну суміш стічної рідини і активного мулу, достачаючи кисень, потрібний для життєдіяльності бактерій, та окислюючи органічні забруднення. Активний мул випадає у вторинних відстійниках, звідки знову перекачується в аеротенк, а його приріст (завислі речовини) скидається для обробки (бродіння) з осадом первинних відстійників. Час перебування стічної рідини в аеротенку 6—12 годин. Аероте́нк

Слайд № 4

Принципова схема роботи А. Приемная емкость Б. Стабилизатор ила В. Аэротенк Г. Вторичный отстойник 1. Входная труба 2. Фильтр крупных нечистот 3. Успокоитель вторичного отстойника 4. Аэратор приемной емкости 5. Главный эрлифт 6. Насос стабилизированного ила 7. Аэратор аэротенка 8. Насос рециркуляции 9. Удалитель биопленки 10. Циркулятор вторичного отстойника 11. Распределитель 1Ф 12. Распределитель 2Ф 13. Турбораспределитель 14. Распределительный клапан 15. Компрессор 16. Блок управления 17. Электроввод 18. Утепленная крышка 19. Электрокабель 20. Выходная труба 21. Выходной фильтр

Слайд № 5

Слайд № 6

Аерофі́льтр Споруда для біологічного очищення стічних вод, різновидність біофільтра. Аерофільтри мають висоту до 4 м і обладнані пристосуванням для штучного продування рідини повітрям. Стічну рідину попереду звільняють від завислих частинок і колоїдальних речовин способом обробки в аеротенках на неповне очищення. Навантаження аерофільтра 4—5 м3 стічної рідини за добу на 1 м3 об'єму аерофільтра.

Слайд № 7

Слайд № 8

Біофі́льтр Споруда для біологічного (з застосуванням мікроорганізмів) очищення побутових і промислових стічних вод. Біофільтр — споруда для штучного біологічного очищення стічних вод шляхом мінералізації органічних речовин бактеріями — аеробами. Біофільтр являє собою басейн з дренажем на днищі, завантажений матеріалом-фільтратом (шлак, галька та ін., 20 — 50 мм завбільшки). Висота завантаження біофільтра близько 2 м. В біофільтрі відстояна стічна рідина, проходячи через фільтрувальний матеріал, очищається створюваною на ньому біологічною плівкою, аналогічною активному мулу аеротенків. В біофільтрі плівка обгортає зерна завантаження і в міру того, як наростає, змивається водою; повітря проникає в пори завантаження через його поверхню, дренаж і стіни (якщо вони проникні). Найпродуктивніші біофільтри — це аерофільтри та біофільтри зі збільшеною висотою завантаження (до 4 м) і з рециркуляцією рідини.

Слайд № 9

Слайд № 10

Се́птик Це локальне очисне устаткування, що застосовується на стадії проектування та будівництва комплексних систем локального очищення побутових і господарських стічних вод. Септик, як такий, не є закінченою очисною спорудою та застосовується відповідно до чинних норм і правил. При роботі цієї очисної споруди необхідне використання методів ґрунтового доочищення. Септик є локальною очисною установкою, призначеною для збору й очищення побутових і господарських стічних вод від індивідуальних житлових будинків, об'єктів малоповерхової забудови, котеджів при відсутності центральної системи каналізації. При роботі очисних споруд застосовується принцип гравітаційного відстоювання та біологічного доочищення з використанням біоферментних препаратів, а також ґрунтових природних і примусових методів доочищення.

Слайд № 11

Слайд № 12

Метанте́нк Це штучний резервуар великої ємності (до декількох тис. м3) для біологічної переробки (так званого метанового зброджування за допомогою бактерій-мінералізаторів та інших мікроорганізмів) органічного осаду стічних вод без доступу повітря.

Слайд № 13

Слайд № 14

Технологічна схема очистки стічних вод Технологічна схема і склад очисних споруд призначається в залежності від необхідного ступеню очистки, витрат стічних вод та місцевих умов (характер грунтів, рельєф майданчика і т. ін.). Проектом передбачена повна біологічна очистка стічних вод з доведенням концентрації забруднень в очисних стоках по БПКпов. та завислим речовинам до 15 мг/л.

Слайд № 15

Наприклад!!! Технологічна схема очисних споруд НІП ТОВ «ЕКОФЛОК» господарчо-побутових стоків складається з наступних блоків: - каналізаційна насосна станція (по мірі необхідності – в залежності від гідрогеологічного складу місцевості), - блок механічної очистки, що представляє собою сито прозорами 5 мм для видалення з води різних домішок; - блок аеротенка із системою глибинної аерації, який являє собою аеротенк-освітлювач; - аеробний стабілізатор активного мулу, який являє собою резервуар для окислення забруднень та стабілізації активного мулу; - блок вторинного відстоювання з фільтром ВІЯ, що представляє собою встроений вторинний відстійник , з нисхідно - підємним потоком руху стічних вод без центральної труби з фільтром доочищення.

Слайд № 16

Завдяки пристрою лотка освітлювача в блоці аеротенка забезпечується внутрішня циркуляція активного мулу та відвід надлишкового біоценозу. При даній конструкції споруджень біологічного очищення досягається БПК стічних вод до 15 мг/л при використанні блоку доочистки до 5 мг/л. Для аерації суміші стічних вод та активного мулу застосовуємо систему аерації глибинного типу, що виключає замулювання й механічні поломки, проста в експлуатації. Проектом прийнята технологія глибинно-напірної аерації, що має дозвіл на використання на Україні Головного державного санітарного лікаря України №05.03.02-04/4854 від 01.02.2008 року. Очисні споруди господарчо-побутової каналізації продуктивністю до 200 м3/добу, які являють собою повний комплекс біологічних очисних споруд, після очистки вода фільтрується в грунт в фільтрувальній траншеї.

Слайд № 17

Система фільтрації – фільтрувальні траншеї. Фільтрувальні траншеї - це система дренажних труб, вкладених під поверхнею ділянки. Задачею цієї системи є рівномірна (розпреділена на велику площу) фільтрація біологічно очищених стічних вод, які витікають із очисних споруд. Стічні води повинні поступати в фільтрувальні траншеї невеликими порціями. Це є обов’язковою умовою подальшого ефективного фільтрування очищених стічних вод. Тому система дренажних труб повинна мати довжину, пропорційну кількості стічних вод. В середньому це 5-7 погонних метрів на одного жителя.

Слайд № 18

Розміщення Очисних споруд 1. Санітарно-захисна зона об’єкта. Очисні споруди повної біологічної очистки повинні розміщатися не менше 15 м від жилих забудов об’єкту. 2. Охоронна відстань від ґрунтових вод. Охоронна відстань від ґрунтових вод визначається, як вертикально обчислена відстань між джерелом забруднення (рівень фільтрувальної траншеї) та джерелом ґрунтових вод. Щоб коефіцієнт фільтрування був задовільний, відстань між рівнем фільтрувальної траншеї та найвищим рівнем джерела ґрунтових вод не повинна бути меншою від 1,5 метра. 3. Охоронна відстань від джерел води. Необхідність зберігання охоронної відстані від джерел води передусім виходить із загрози поширення мікроорганізмів, які викликають хвороби (паразитів, бактерій, вірусів).Охоронна відстань у такому випадку – це відлеглість між дренажем та глибинним колодязем, який є єдиним джерелом питної води. Ця відстань повинна становити мінімум 30 м. Увага: Охоронна відлеглість у розмірі 30 метрів від джерел води відноситься також до джерел води сусідів.

Слайд № 19

4. Інші основні критерії для розміщення Очисних споруд повної біологічної очистки. - відстань від будинку: мінімум 15 м (дренаж і очисні споруди) - відстань від паркану сусіда: мінімум 2 м (дренаж і очисні споруди) - відстань від дерева: мінімум 3 м (дренаж) 5. Розміщення відповідно до ландшафту. Фільтрувальні траншеї на нерівній території повинні розміщуватися на верхівці пагорба або на нахилі (це виходить з того, що ґрунтові води стікають у напрямку нижчої точки, там, як правило, джерело ґрунтових вод знаходиться близько від поверхні землі або взагалі на поверхні).

Слайд № 20

Отже, необхідно зауважити, що при виборі очисної споруди необхідно проконсультуватися з фахівцем, який, знаючи всі характеристики місцевості, на якій розташоване житлове будівництво, володіючи інформацією про всіх, хто живе в будинку, зможе підібрати якої потребує очисної споруди.

Слайд № 21

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Презентація для уроків екології в 11 класі
  • Додано
    27.02.2018
  • Розділ
    Екологія
  • Клас
    11 Клас
  • Тип
    Презентація
  • Переглядів
    229
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    SQ359207
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти