Способи очистки деталей
Розрізняють 4 види очистки: механічну, хімічну, комбіновану (хіміко-механічну) і термічну.
До механічної відносять:
Пневмоочистку - тиском повітря здувають пил.
Гідравлічну, яка ділиться на гідродушеву і гідроциркуляційну.
Механічним інструментом - видаляють нагар, корозію, стару фарбу скребками, сталевими, латунними, волосяними щітками.
Абразивну - м’якими або твердими абразивами, які подаються до виробу стислим повітрям (пневмоабразивна очистка).
М’які абразиви - подрібнені початки кукурудзи, кісточкова крошка, алюмінієва дріб, пісок.
Тверді абразиви - кварцевий пісок, сталева або чавунна дріб.
Для хімічної очистки застосовують:
Лужні розчини (каустична, кальцінована сода) - звичайні забруднення, масляні, нагар.
Кислотні розчини - накип і корозія.
Водні розчини ПАР- від масляних забруднень.
Розплав солей і лугів - від нагару.
Органічні розчинники (бензин, ацетон, спирт і т.д.) - де не можна застосовувати луги через їх агресивність.
Способи виявлення дефектів
Хімічна очистка по способу переміщення розчину ділиться на:
- ультразвуком;
- виваркою;
- в парах розчинювання;
- струйна;
- циркуляційна.
Зовнішній огляд - лупа 5-10 кратного збільшення.
Акустичний.
Контроль розмірів, контроль форми поперечного і повздовжного перерізів циліндричних деталей, контроль розташувань поверхней і осей деталей.
Методом опресовки.
Капілярним методом (кольорова дефектоскопія, люмінісцентна, люмінісцентно-кольорова) - для контролю виробів із немагнітних матеріалів.
Магнітопорошковим методом - тільки для деталей, виготовлених із феромагнітних матеріалів. Технологія контролю однакова як для сухого, так і для мокрого методу, як в наведеному, так і в залишковому полі. Є 3 способи намагнічування: полюсне, безполюсне, комбіноване.
Методом ультразвукової дефектоскопії - для знаходження підповерхневих і глибокорозташованих пороків матеріалу, незалежно від матеріалу.
Є 2 методи: акустичної тіні і відбитого еха.
