Пропоную характеристику образів Клода Фролло, чия руйнівна пристрасть веде до трагедії, та Феба де Шатопера, лицемірного і пустого. У романі Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» Клод Фролло та Феб де Шатопер є протилежними, але однаково руйнівними типами чоловічих образів, які уособлюють різні грані егоїзму, пристрасті та морального занепаду Середньовіччя.




