Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Образи й символи твору Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання

Українська література

Для кого: 10 Клас

16.05.2018

55173

502

0

Опис документу:
урок української літератури містить цікаві види завдань
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Акостакьоає Л.І.

вчитель української мови та літератури

Великокучурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Сторожинецького району

Образи й символи твору Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання

Мета: навчальна: формувати в учнів вміння досліджувати та аналізувати образи та символи повісті, визначати ідейний зміст, філософські проблеми, конфлікт повісті "Тіні забутих предків» М. Коцюбинського; у процесі аналізу допомогти розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; розвивальна: розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене; продовжувати формувати комунікативні навички, навички роботи в групі, вміння давати самостійну оцінку художнім творам як явищам мистецтва слова, обстоювати власну думку; сприяти усвідомленню значення спільних зусиль, роботі в команді; виховна: виховувати високі почуття, відповідальність, самодисципліну.

Очікувані результати:

учні повинні знати –

  • ідейний зміст, філософські проблеми, конфлікт повісті "Тіні забутих предків»;

учні повинні вміти –

  • розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності;

  • зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;

  • працювати в групі;

  • обирати позицію, давати самостійну оцінку художнім творам як явищам мистецтва слова;

  • визначати ідею, тему повісті;

  • аналізувати й оцінювати образи, життєві ситуації.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, текст повісті, фільм С. Параджанова "Тіні забутих предків", картки з завданням для груп.

Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна.

М. Коцюбинський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Тренінгова вправа «Прохання метеликів»

Уявіть собі прекрасний літній день. Ви лежите на зеленому лузі. Навколо все спокійно і тихо. Вам тепло і затишно, ви дихаєте легко і спокійно. Уявіть собі, що ви – легкі метелики з великими красивими крилами. Ваші ручки легкі-легкі – це крила метелика. І тіло ваше теж стало легке-легке, змахнули крильцями і полетіли. З кожним вдихом і видихом ви все вище і вище в повітрі. Легкий вітерець ніжно гладить ваші крильця .... (пауза – погладжування дітей). Вам добре, приємно. Але ось прийшла пора повертатися в цю кімнату. Потягніться і на рахунок «три» відкрийте очі, посміхніться ласкавому вітерцю й один одному.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя. Тема кохання хвилювала письменників у всі часи. Адже кохання – одне із найважливіших та найміцніших почуттів. Кожна епоха вносила щось нове в літературу про кохання, і Михайло Коцюбинський не міг оминути цієї теми. В повісті «Тіні забутих предків» автор зображує ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а навпаки, загартовується, стає міцнішим, щоб поєднатися в смерті. Такими є головні герої твору Марічка та Іван.

Якими ж далекими є вони від нас, скажете ви, чого вони можуть навчити нас, сучасних читачів? Це так. Але й не зовсім. Згадайте цукерку маленької дівчинки Марічки, якою вона пригостила забіяку з ворожого роду, і той став покірним та лагідним, закоханим її товаришем. Згадайте вміння героїв бачити красу природи, віддано кохати, їхній потяг до прекрасного мистецтва музики та співу; згадайте, нарешті, неймовірну працьовитість, філософське ставлення до початку людського життя та до його кінця, і ви зрозумієте, що цим нашим предкам є чого навчити нас, людей XXI століття.

Повість «Тіні забутих предків» (1911) змістом і стилем займає у творчості Коцюбинського своєрідне місце. Це — художнє відкриття читачеві життя народу Гуцульщини (Буковини). Письменник прагнув перенести в повість світогляд, повір'я, легенди і побут гуцулів, колорит і запах Карпат. І це йому вдалося якнайкраще.

Проблеми вічні та скороминущі, втілені в образах героїв повісті М. Коцюбинського, ми й будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя. Щоб глибше пірнути в таїну твору М. Коцюбинського, ми проведемо інтерактиву «Незакінчене речення»

1. Повість "Тіні забутих предків" Коцюбинський написав під враженням від перебування в...(Карпатах)

2. Перше знайомство Івана і Марічки сталося під час...(бійки)

3. Марічка любила співати...(Коломийки)

4. "Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі, недобрим зеленим вогнем?» сказано про… (Черемош)

5. В попередньому уривку вжито художній засіб…. (Уособлення)

6. Видобував у старий спосіб вогонь….(хто?) (Ватаг)

7. Близькій людині зраджує(Палагна)

8. Потопає в Черемоші(Марійка)

9. Діалектизми "плай","мольфар" означають …

10. Назва повісті означає….

11. Повість "Тіні забутих предків" екранізована им?) (Параджановим)

12.Повість називають гімном …..(чого?)

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя. Коли ми вимовляємо "Тіні забутих предків", то в уяві постають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, пахне смереками й гірськими травами. І серед цього дива живуть лісовики й нявки, щезники й чугайстри. А поряд - люди, що вміють вірити в казку, любити і вірно кохати. Іванові й Марічці – головним героям повісті - судилось стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити в своїх долях гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття кохання-значить наблизитись душею до розуміння любові як великої таїни буття.

2. Робота біля дошки з таблицею.

Завдання: схарактеризуйте систему образів твору, заповнивши таблицю.

Образи-персонажі

Міфічні образи

Люди-чарівники

Образи-символи

Іван

Чугайстир

Юра

Ватра

Марічка

Щезник

 

Трембіта

Палагна

Арідник

 

Співанки

 

нявка

 

 

3. Робота в групах (метод групового дослідження).

Характеристика образів повісті відповідно до виділених у таблиці категорій.

Учні характеризують образи повісті, наводячи також цитати з тексту

І група. Образи-персонажі

Іван — з багатодітної родини; через неспокійний характер родичі не любили його, тому змалку належав сам собі. Рано почав самостійно спілкуватися з природою і розуміти її. Мав потяг до музики, гри на флоярі, самостійно хотів «піймати» мелодії лісу. Наслідуючи дорослих, кинувся бити дівчинку з ворожого роду, але був зупинений і вражений її добротою. Мав щирі та вірні почуття до дівчини, незважаючи на давню ворожнечу родів. Працьовитий. У коханні був увесь сенс його життя, і коли Марічка загинула, цей сенс був утрачений назавжди. Усе інше — лише животіння та спогади, сум, журба. І винних тут не знайти — це саме життя.

Марічка — поетична, цільна натура, що співанками «засіяла гори». Щира, віддана. Інтуїтивно, серцем відчула, як побороти зло — тільки своєю безмежною добротою. Але доля виявилася немилосердною.

Палагна — дівчина з багацького роду. Жила природним життям, приземлена. Робила, як споконвіку робили її предки, як заведено здавна, дбала про дім, господарство, худобу, захищала їх від лихого ворожінням та осторогами. Можливо, не дуже й приваблива як людина. Але не її вина, що Іван її не любив. Цілком природно, їй хотілося кохання, сильного чоловіка поруч. Зведення ж Івана, бажання йому зла — то вже її з Юрою великий гріх.

II група. Міфічні образи

Міфологічні образи в повісті особливі, карпатські, але їхнє значення, характер відповідають відомим лісовикові, чортові, русалкам лісовим (мавкам) та ін.

Це сили переважно ворожі людині, бо людина своєю діяльністю, навіть своєю присутністю порушує спокій, гармонію в лісі. Лісові сили інколи ворожі й щодо одне одного, як Чугайстир і нявки. Особливо прикметною рисою гуцульських міфологічних образів є їхня любов до музики, танцю.

III група. Люди-чарівники

Мольфар Юра — людина, наділена надприродними здібностями, ворожбит. Йому під силу відігнати градову хмару чи, навпаки, викликати дощ, урятувати худобу чи звести людину — залежно від обставин та уподобань.

IV група. Образи-символи

Ватра — це символ життя, незнищенності, символ одвічної вівчарської праці, що годує й підтримує людину.

Трембіта — особливий музичний інструмент (довга труба), характерний для гуцулів. її протяжний сумний звук, як правило, сповіщає про нещастя.

Співанки, коломийки — це теж притаманні лише карпатському краєві фольклорні твори — короткі, часто імпровізовані, легкі, з танцювальним ритмом — про все в житті.

  1. Простеження еволюції образу Івана (випереджальне домашнє завдання)

Завдання: як змінюються знання й уявлення Івана з його віком?

Отримані результати: Головну увагу у повісті приділено зображенню формування характеру, життя і смерті Івана.

Дитинство Іванка: «... збирав малини, пукав з листочків, робив свистілку, або пищав у травинку, намагаючись вдати голоси птахів та всі ті згуки, що чув у лісі. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах, і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки».

Іванко-підліток: «Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав вже багато. Всякі злі духи заповнюють ліси, провалля, хати й загороди чигають на християнина або на маржину, щоб зробити їй шкоду. Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом. Весь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна».

Юність Івана: «Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки. Холодно було і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі згуки».

Леґінь на полонині: «А може, нема нічого. Може, ніч затопила вже гори, може, зсунулись гори, роздушили живуще і лиш одно Іванове серце глухо калата під кептарем у безконечних мертвих просторах? Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце. Щось велике, вороже душить його, ся затверділа тиша, байдужний спокій, сей сон небуття».

Палійчук після одруження: «Не був жадний багатства — не так гуцул жиє на світі, саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами — такою була для нього худібка. Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці, щоб не заслабла, щоб хто не зурочив, щоб вівці щасливо котились, а корови уположались».

Іван після зради Палагни: «Всі його клопоти і турботи, страх смерті, Палата і ворожий мольфар — все кудись щезло, все одлетіло, наче ніколи нічого не було. Безжурна молодість й радість знову водили його по сих безлюдних верхах, таких мертвих і самотніх, що навіть лісовий шепіт не міг вдержатись там та спливав у долину шумом потоків».

  1. Обговорення образів повісті («коло ідей»)

У скриньці лежать картки із запитаннями, учні вибирають їх та задають один одному питання. Висловитись можуть всі бажаючі, адже кожна думка є правильною і вона враховується при підбитті підсумків.

- Як познайомились Іван і Марічка? З чого настала їхня взаємна симпатія?

- За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали один одного?

- Що єднало їх у дитинстві і юності?

- Чи впливали духовні запити, зацікавлення на гармонію стосунків і як?

- Чи можна сказати, що Іван і Марічка були дітьми природи і жили за її законами?

- Чи була талановитою Марічка? Підтвердіть цитатою.

- Як ставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть текстом.

- Як ви розумієте твердження, що закохані душі чують одна одну на відстані. Обгрунтуйте на основі тексту.

  1. Інтермедіальна форма роботи

Слово вчителя. Іван і Марічка — герої твору — це справжні діти природи, яку вони сприймають, як живу істоту, чарівну і загадкову. Обоє вони щедро обдаровані люди, їм властиве тонке відчуття природи, щирість сердець і доброта, любов до пісні і музики, здатність самим творити веселі і сумні співаночки. З дитячої дружби маленьких пастушків у пору юності Івана й Марічки розквітло їх ніжне і глибоке кохання, яке спалахнуло, як блискавка, і трагічно обірвалося.

За повістю М. Коцюбинського кінорежисер Сергій Параджанов разом з І. Миколайчуком створив чудовий фільм, який приніс всесвітню славу українському кіномистецтву.

(Перегляд уривку кінофільму С.Параджанова "Тіні забутих предків")

Ізгадай мні, мій миленький,

Два рази на днину,

А я тебе ізгадаю

Сім раз на годину.

Прийом «Обери позицію»

Запитання: Поміркуйте над перевагами та недоліками кінострічки та книги

Цілісний образ картини життя і кохання гуцулів краще розкривається через текст чи фільм?

(Діти роблять висновок, що коли до тексту долучаються зорові, слухові образи, то це дозволяє створити в уяві цілісний образ. Але текст (слово) повинно бути першим при знайомстві з твором письменника. Це допоможе створити в нашій уяві образ. І лише потім перегляд фільму увиразнить його).

  1. Продовження інтерактиви «коло ідей»

- Чи була Палагна Іванові парою?

- Чи був Юра причиною суму й душевного безсилля Івана?

- Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною?

- Чи можна назвати стосунки між Юрою и Палагною справжнім коханням?

- Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?

- Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові деталі, які вказують на неминучість трагедії?

- Чому гине Іван? Чи був щасливим в останні хвилини життя? Чи сприймається загибель як трагедія?

- Чи можливе таке кохання у наш час?

Слово вчителя. Отже, аналізуючи твір, ми можемо дійти висновку, що наше життя позбавлене змісту без кохання. Тому й Іван, йдучи за спалахом кохання та усвідомлюючи неминучість трагедії, був щасливим в останні хвилини життя: «бо що наше життя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт… нетривке й дочасне»

8. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначення основних думок повісті «Тіні забутих предків».

Незнищенність справжнього кохання.

— Зло можна перемогти тільки добром.

— Треба вміти бачити красу природи, музики, народної пісні.

— Оптимізм, життєстверджуюче світобачення — основа духовного розвитку людини.

— Здатність до співчуття, співпереживання — важлива ознака гуманізму людини.

  1. Компаративістський аналіз

    1. Порівняльний аналіз

Слово вчителя. В українській та світовій літературі до теми вічного кохання зверталися багато письменників і поетів.

Скажіть, з героями якого твору світової літератури можемо провести паралель? ( В. Шекспір « Ромео і Джульєтта»).

З якими творами української літератури повість «Тіні забутих предків» має зв'язок?

Повість «Тіні забутих предків» має багато спільного з написаною в той же час «Лісовою піснею» Лесі Українки. Зокрема, є подібні риси в образах Івана й Лукаша, Марічки й Мавки.

Також можна провести паралель із повістю «Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка, там також головна героїня Маруся помирає, а її коханий Василь не бачить сенсу свого життя без неї.

9.2. Індивідуальне завдання з елементами компаративістики

Завдання: знайти спільні та відмінні риси у долі героїв п’єси В. Шекспіра і повісті М. Коцюбинського за допомогою діаграми Венна

VІ. Закріплення знань учнів

  1. Робота в групах (метод групового дослідження)

Завдання: виконати загальний літературознавчий аналіз твору. Результати роботи за можливістю представити у вигляді схем.

1 група. Визначити конфлікти твору.

2 група. Які проблеми порушено в повісті?

3 група. Визначити ідейний зміст повісті "Тіні забутих предків"

Отримані результати:

  1. Підготовка до ЗНО

Слово вчителя. Задля якісної підготовки до ЗНО, пропоную вам проаналізувати тести ЗНО 2011-2015 років з цієї теми:

2011 р. (2 сесія)

58. Установіть відповідність між автором і персонажем твору

1. Іван Багряний

2. Тарас Шевченко

3. Іван Карпенко-Карий

4. Михайло Коцюбинський

А) Палагна

Б) Феноген

В) Мавка

Г) Многогрішний

Д) Ярема Галайда

2013 р. (1 сесія)

50. Щезник, мольфар, Чугайстир є персонажами твору

А) «Повість минулих літ»;

Б) «Камінний хрест»;

В) «Тіні забутих предків»;

Г) «Лісова пісня»;

Д) «Тигролови».

2014 р. (1 сесія)

46. Прадавні гуцульські звичаї й обряди у своєму творі описав

А) Михайло Коцюбинський;

Б) Іван Котляревський;

В) Панас Мирний;

Г) Іван Багряний;

Д) Іван Нечуй-Левицький.

2014 р. (2 сесія)

59. Установіть відповідність між персонажами того самого твору

1. Мелашка Балаш

2. Палагна

3. Кирило Тур

4. Уля Розсоха

А) Наталка Сірко

Б) Богдан Чорногор

В) Марічка Гутенюк

Г) Мокій Мазайло

Д) Лаврін Кайдаш

2015 р. (1 сесія)

44. Карпатськими Ромео і Джульєттою називають героїв твору

А) Ольги Кобилянської;

Б) Марка Вовчка;

В) Григора Тютюнника;

Г) Михайла Коцюбинського;

Д) Олеся Гончара.

55. Установіть відповідність між назвою та жанром (жанровим різновидом) твору

Назва

1. «Мина Мазайло»

2. «Маруся Чурай»

3. «Тіні забутих предків»

4. «Лісова пісня»

Жанр твору

А) роман у віршах

Б) повість

В) драма-феєрія

Г) роман у новелах

Д) комедія

VІІ. Підбиття підсумків: рефлексійно-оцінюючий етап.

  1. «Мікрофон»

  • Чи можна сказати, що повість - поема про життя у всіх його вимірах? Обгрунтуйте.

  • У чому для вас сенс життя і щастя?

  1. Заповнення картки рефлексії «Тест з самоперевіркою»

  2. Заключне слово вчителя

"Хто щасливий?"- запитує Коцюбинський в одній своїй поезії у прозі "Память душі". І відповідав: "Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх сльозах виростають найкращі квіти, хто на своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти". М.Коцюбинський, творчість якого ми вивчаємо, був саме такою людиною.

ІІ. Домашнє завдання.

    1. У чому своєрідність особистості М. Коцюбинського? (усім)

    2. За що М. Коцюбинського називають Сонцепоклонником? (усім)

    3. Значення літературної діяльності М. Коцюбинського для української літератури (за бажанням).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.