і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Образ Карла Великого як ідеалу державної мудрості в «Пісні про Роланда».

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Світова література, 8 клас

_________

УРОК № ________

Тема. Образ Карла Великого як ідеалу державної мудрості в «Пісні про Роланда».

Мета: продовжити знайомство з епосом «Пісня про Роланда»; поглиблювати навички аналізу образів твору; розвивати творчу уяву школярів, навички виразного читання, зв’язного мовлення, «усного словесного малювання», переказу, логічного мислення; сприяти вихованню високих моральних якостей учнів.

ХІД УРОКУ

Для того, щоб бути хорошим керівником держави,

достатньо мати справедливий розум і залізну волю.

Адольф Т’єр, французький історик і державний діяч XVIII ст.

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

Зачитування учніми складених самостійно планів та їх аналіз

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

У зв’язку з утворенням і становленням феодальних держав постало питання про те, яким має бути король, що є гарантом єдності, сили і міцності країни.

Відомо, що Карл Великий став епічним героєм в народної творчості: благородним, величним, могутнім королем. Пізніше в літературі продовжилася традиція ідеаліза­ції образу Карла. Не є винятком у цьому і середньовічний епос «Пісня про Роланда».

2. Творче завдання для учнів.

— За допомогою тексту створіть словесний портрет Карла Великого. (Ставний чо­ловік з гордою поставою. Сиве волосся, біліша, ніж сніг, борода, величний і прекрас­ний. Цей портрет, однак, не відповідає дійсності, адже у 778 році Карлові було лише 36 років. Таке зображення Карла є характерним для епічних поем.)

3. Бесіда з учнями.

— Подумайте, чому «Пісня про Роланда» починається звеличенням Карла Вели­кого? («Пісня про Роланда» починається словами: «Великий Карл, володар наш сла­ветний…». Невідомий автор налаштовує читача на патріотичні мотиви, що матимуть місце у творі. Адже відданість королю була одним із правил «кодексу честі» рицаря.)

— Яким зображений король під час ради, яку описано на початку твору? (Він мудрий, поміркований правитель. Але право вирішувати завжди залишається за ним і король це сміливо підкреслює. З перших сторінок тексту відчувається, хто є воло­дарем держави.)

— За допомогою яких засобів досягається таке зображення короля? (Автор не­одноразово підкреслює жести короля («похилив голову великий імператор», «любив наш Карл подумати над відповіддю», «мовчав він довго»), герой радиться з васалами («володар вийшов під ялину й кличе своїх баронів»).

— Як король поставився до пропозиції Роланда відправити в Сарагосу Ганелона? (Позитивно. Він підкреслив, що так вирішили франки, тобто Ганелон має виконати це завдання і тим самим довести відданість королю.)

4. Переказ тексту.

— Розкажіть, якими були сни Карла.

— Чи можна назвати сни Карла «віщими»?

— Згадайте, які ще прикмети віщування були у творі.

5. Коментар учителя.

У «Пісні про Роланда» Карлові сняться два сни, які стають «віщими». Перший він бачить тоді, коли дружина короля наближається до сарагоських земель. Карлу сниться, що Ганелон схопив списа, а той розсипався. А потім неначе на Карла наки­нувся ведмідь, а з Арденських гір на нього мчиться страшенний леопард. Карл від­кусив у ведмедя вухо, а з леопардом вступив у бій. Усе це віщує, що незабаром ста­неться велика битва.

А в іншому сні, коли Роланд бився з маврами, Карлові сниться страшенна буря, грім, блискавиця, вогонь, які падають з неба на франків. На військо напа­ли страшні чудовиська, грифи, змії, леопарди, і воно застогнало. А на Карла на­кинувся величезний лев і зав’язалася страшна сутичка. Хто переможе — невідо­мо. Але в другому сні Карлові з’являється ангел. Це є свідченням того, що Бог все ж таки на боці франків і вони переможуть ворога, але зі значними втратами.

У творі є й інші прикмети. Так, коли Карл, відправляючи Ганелона послом до мав­рів, подав йому рукавицю зі своєї правої руки, вона упала. Це було поганою прикме­тою перед початком будь-якої справи. Взагалі, обряд передачі рукавиці кілька разів повторюється у творі. Передача рукавиці є ознакою васальської залежності від сюзе­рена і необхідності виконання його наказу.

«Віщі» сни, прикмети є свідченням залишків античних уявлень про світ. Адже для людини Середньовіччя в навколишньому житті ще залишалося багато невідомого.

6. Проблемні запитання.

— Подумайте, чому Бог почув прохання Карла щодо продовження дня для здій­снення помсти сарацинам? (Бо Господь допомагає лише у добрих справах. Помста ж ворогові і зрадникові є справою благородною.)

— Яка тема розкривається у зв’язку з цим вчинком? (Вищість християнської релі­гії над мусульманською, що її герої твору сприймають як язичницьку.)

7. Бесіда з учнями.

— Як Карл сприйняв звістку про смерть Роланда? (Він втратив свідомість над трупом Роланда.)

— Як ви думаєте, це було виявом слабкості короля? (Ні, скоріше так виявилася його людяність і любов до Роланда.)

— Як Карл показав готовність помститися за смерть Роланда? (Він виставив по­верх кольчуги свою бороду.)

— Як Карл повів себе зі зрадником Ганелоном? (Як справедливий король. Зра­да має бути покараною.)

— З якою метою він зібрав на кару Ганелона баронів з різних земель королівства?

(Взагалі, в епоху Середньовіччя вершити суд могло лише зібрання рівних, тому сеньйор мав зібрати увесь двір для того, щоб усі разом винесли вирок. Окрім того, аби знищити зраду у своїй державі, усі мають бачити, чим закінчується подібне. «Щоб люта смерть кінець поклала зраді»,— таким був вирок короля.)

8. Робота над характеристикою героя.

— Схарактеризуйте основні риси вдачі Карла Великого, що надають право гово­рити про нього як про ідеального правителя. (Мудрий, розсудливий, поміркований, уміє прислухатися до думки інших, рішучий, хоробрий воїн, його поважають навіть супротивники, непримиренний до ворогів, уміє цінувати відданість своїх васалів, спра­ведливий, людяний. Іноді він буває жорстоким до близьких, але, можливо, це пояс­нюється жорстоким часом.)

9. Робота з епіграфом.

— Як ви розумієте вислів, що служить епіграфом до уроку?

— Як слова французького історика перегукуються з рисами характеру Карла Ве­ликого? 141

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Підсумкова бесіда.

— З якою метою образ Карла був ідеалізований у творі? (Щоб підкреслити могут­ність Франції як держави. Сильна держава має і сильного короля.)

— Як Карл ставився до своїх підданих?

— Як у творі розкривається внутрішній світ героя? (Через його вчинки.)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати цитатний матеріал до образу Ганелона.

Світова література, 8 клас

________

УРОК № ________

Тема. Ціна людської зради. (Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда).

Мета: поглиблювати знайомство із середньовічним епосом; розвивати навички порівняльного аналізу образів твору, переказу, логічного мислення, зв’язного мовлення, виразного читання; виховувати неприйнятне ставлення до зрадництва.

ХІД УРОКУ

Зрадники зраджують перш за все самих себе.

Плутарх, давньогрецький філософ і письменник

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Мабуть, не помилюся, коли скажу: зрада — найстрашніше з того, на що здатна людина. Зародилася вона на зорі людського життя й існувала в усі часи і в усіх на­родів. Зрадники бувають різними, як і плата, за яку вони це роблять. Іуда зрадив Хри­ста за тридцять срібних монет… Брут — Цезаря… Хтось зрадив друга, кохання, бать­ків, батьківщину… Для чого люди це роблять? Що рухає їхніми вчинками? Чи можна протистояти зраді? На ці та багато інших питань людство шукає відповіді, але знай­ти їх дуже важко. Як писав сучасний єврейський поет Ігор Губерман:

Сменилось место, обстоятельства, система символов и знаков, но запах, суть и вкус предательства на всей планете одинаков.

З давніх-давен ця тема звучала в народних піснях, думах, сказаннях, легендах, переказах. Значне місце вона займала й на сторінках літературних творів. Є вона і в середньовічній «Пісні про Роланда».

2. Бесіда з учнями.

— Зверніть увагу на те, яким зображений Ганелон. (Надзвичайним красенем. «Блискучі очі, гордий вид у нього, Широкі груди, благородне тіло, А гарний — не на ­дивляться всі пери.»)

— Як ви думаєте, чому автор зобразив його саме таким? (Зрадництво — це про­яв душі, а зовнішність тут ні до чого. Зрадниками можуть бути звичайні люди, що й лякає.)

— Чи змінилася поведінка героя, коли він дізнався, що мусить бути посланцем на переговорах з Марсилієм? (Так. Його самовпевненість змінюється переляком, хви­люванням, гнівом.)

— Чому барони вирішили послати саме Ганелона? (Бо їм здавалося, що саме він виконає цю відповідальну місію. Вони вірили йому. «Так, він справиться як слід. Хай буде він; мудрішого не вишлеш!»)

— Що роздратувало Ганелона в поведінці Роланда? (Сміх пасинка і сама його пропозиція.)

— Що стало причиною прокляття Ганелона? (Ненависть до Роланда. «Вперед, од­наче, я тобі віддячу.»)

— Чому він не відмовився? (Адже він теж був васалом короля. «Король мені ве­лить сповняти службу»,— говорить Ганелон. Тобто це був його обов’язок.)

3. Переказ тексту.

— Розкажіть, як Ганелону вдалося порозумітися з Марсилієм.

— Як він втілював свій план зради?

4. Бесіда з учнями.

— Як ви розумієте слова Карла з приводу зради Ганелона: «Він зрадив рід мій, рицарів моїх»? (Ганелон зганьбив усіх, хто був причетний до короля.)

— Якою є поведінка Ганелона після того, як усі дізналися про його зраду? (Він показав себе як справжній боягуз і нікчема. До свого родича Пінабеля він звертаєть­ся з проханням врятувати його «від смерті і ганьби».)

— Як король наказав вчинити з Ганелоном? («Зв’язали руки й ноги в Ганелона, Чотири хлопці гнати стали коней Туди, де в полі джерело дзюрчало. Там Ганелона люта смерть спіткала, Всі жили в нього витяглись, порвались, Всі члени тіла в ньо­го поламались…»)

— Якою була реакція рицарів на смерть зрадника? («Із них усіх найбільше фран ­ки раді, Що люта смерть кінець зробила зраді.»)

5. Проблемні запитання.

— Подумайте, з якою метою у твір вводиться образ зрадника Ганелона? (Для того, щоб показати, що добрі діла цінуються людьми, а зло всі зневажають. Воно має бути покараним.)

— Який мотив виникає у творі? (Мотив боротьби за єдність держави і помсти во­рогові, яким би він не був.)

6. Робота з епіграфом.

— Прочитайте уважно слова Плутарха, що служать епіграфом уроку.

— Чи згодні ви з ними? (Так. Зраджуючи когось, людина робить зло самій собі, оскільки втрачає свою душу.)

7. Творче завдання.

— Доведіть, що Ганелон є антиподом Роланда і Карла.

8. Складання порівняльної таблиці «Образ Ганелона як антипода Роланда і Карла в епосі „Пісня про Роланда”».

Ганелон

Роланд, Карл

Спільне

1. Походить зі знатного роду.

1. Королівський рід.

2. Відважний воїн.

2. Обидва відважні воїни, відомі за межа­ми Франції.

3. Гарна зовнішність.

3. Гарна зовнішність.

Відмінне

1. Хитрий, підступний.

1. Чесні, порядні.

2. Лицемір.

2. Відкриті душею.

3. Переслідує власні інтереси, які ставить вище державних.

3. Головне для обох — інтереси держави.

4. У вчинках керується почуттями нена­висті й помсти.

4. Вчинками керують патріотичні почут­тя, бажання утвердити справедливість.

Реакция рицарів на смерть зрадника

Ганелон як антипод Роланда і Карла

9. Слово вчителя.

З точки зору моралі, в епосі показана перемога справедливості. Зло покарано, зраду в державі викорінено. Король вчинив справедливий суд з метою утвердження своєї влади і збереження міцності держави.

У житті іноді все відбувається не так швидко. Але за законом, встановленим не людьми, а самим Богом, зло все одно рано чи пізно карається. Земля не може носи­ти зрадників.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Дослідницька робота.

— Визначте особливості поеми як епічного твору.

2. Узагальнююче слово вчителя.

Особливості конфлікту визначили побудову системи образів. В її основі лежить принцип контрасту: служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа в системі образів. Цей принцип впливає на оцінку вчинків героїв. Карл і всі, хто виступає з ним,— хоробрі, порядні, керуються почуттями честі та патріотизму. Усі, хто протистоїть їм,— зрадливі, підступні, віроломні й жорстокі.

Риси епічного твору відчутні в усіх строфах «Пісні про Роланда». Захисники Франції ідеалізуються. Є приклади гіперболізації сили й доблесті героїв:

Хто бачив би Роланда й Олів’єра,

Як тяли і сікли вони мечами,

Як списом теж вдаряв архієпископ!

Число погибших нині добре звісне,

Воно у давніх хроніках стоїть,

В історії: звиш тисячів чотири.

(Переклад В. Щурата)

У «Пісні про Роланда» є багато описів кривавих батальних сцен із натуралістич­ними подробицями:

Кипить завзятий вікопомний бій.

І мчить Роланд, загін боронить свій.

Списом він б’є зухвалих ворогів,

Змінив в бою п’ятнадцять держаків.

Та ось він гострий Дюрандаль підвів,

Яким Шернуля зарубать хотів,—

Пробив шолом з камінням дорогим,

Зітнув півчерепа мечем ясним,

І вже кольчугу розтинає він,

Проймає враже тіло до колін,

Золочене сідло навпіл розсік,

Пробивши наскрізь огиреві бік.

Роланд суглоби рве, й руба кістки,

І валить маврів помахом руки.

(Переклад М. Терещенка)

Бурхлива реакция природи на все, що відбувається з людьми Для твору характерною є бурхлива реакція природи на все, що відбувається з людьми, тобто використовується принцип паралелізму. В критичний момент, коли військо Роланда потерпало від навали маврів, у природі виявляється найвищий розпач: серед дня стало темно, як уночі:

Гримлять громи, бушують буруни,

Невпинний град і ливний дощ без краю,

І часті блискавки все небо крають,

І вся навкруг здригається земля…

І люди всі вжахнулися з того,

І всі кричать: «Це судний день настав!»

Ніхто не знає, з чого ураган:

Природа тужить, що помре Роланд.

(Переклад М. Терещенка)

У творі є «віщі» сни, плачі (Роланд оплакує загибель Олівера, Турпіна, а по­тім Карл тужить над тілами Роланда і франків), фантастичні елементи (Карл просить Бога продовжити день, щоб він міг помститися за Роланда), постійні епітети (Франція «люба», «прекрасна», Карл «сивобородий», Роланд «хоробрий», Га­нелон «підступний»).

«Пісня про Роланда» написана десятискладним віршем зі збереженням асонан­сів. Для епічних творів середньовічної Франції такий віршовий розмір є досить харак­терним. Твір поділяється на строфи нерівного розміру, що мають назву тірад. Таких тірад в оригіналі налічується 291. Кожна з них закінчується словом «Аой!». Можли­во, це своєрідний приспів.

3. Бесіда на повторення.

— Яка проблематика твору? (У творі порушуються проблеми служіння королю, вірності державі, честі, зради, патріотизму.)

— З якою метою образи побудовані за принципом контрасту?

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Підготуватися до уроку-диспуту. (Питання для диспуту мають бути заздалегідь підготовленими вчителем.)

  1. Установи відповідність між персонажами та його місцем у системі образів «Пісні про Роланда»

  • Марсилій а король Франції

  • Карл б правитель Сарагоси

  • Роланд в відважний лицар, небіж Карла

  • Олівєр г відважний лицар, друг Роланда

  1. Установи відповідність між персонажем та його характеристикою:

  • Роланд а підступний правитель

  • Карл б зрадник

  • Ганелон в ідеальний правитель

  • Марсілій г взірець лицаря

  1. Укажи послідовність епізодів у «Пісні про Роланда»:

  • Смерть Турпіна

  • Зрада Ганелона

  • Битва в Ронсевальській ущелині

  • Поєдинок Тьєррі та Пінабеля Саранського

  1. Визнач послідовність подій битви у Ронсевальській ущелині:

  • Роланд прощається з мечем;

  • Олівєр просить Роланда засурмити в ріг

  • Смерть Турпіна

  • Роланд залишається в ар’єргарді.

  1. Установи відповідність між персонажами та його місцем у системі образів «Пісні про Роланда»

  • Марсилій а король Франції

  • Карл б правитель Сарагоси

  • Роланд в відважний лицар, небіж Карла

  • Олівєр г відважний лицар, друг Роланда

  1. Установи відповідність між персонажем та його характеристикою:

  • Роланд а підступний правитель

  • Карл б зрадник

  • Ганелон в ідеальний правитель

  • Марсілій г взірець лицаря

  1. Укажи послідовність епізодів у «Пісні про Роланда»:

  • Смерть Турпіна

  • Зрада Ганелона

  • Битва в Ронсевальській ущелині

  • Поєдинок Тьєррі та Пінабеля Саранського

  1. Визнач послідовність подій битви у Ронсевальській ущелині:

  • Роланд прощається з мечем;

  • Олівєр просить Роланда засурмити в ріг

  • Смерть Турпіна

  • Роланд залишається в ар’єргарді.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Мовленнєва майстерність педагога Нової української школи. Вербальний і невербальний імідж»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти