НУШ. Казка про здоровий спосіб життя «Джу й Дзі»

Опис документу:
Ні для кого не секрет, що казка та оповідання — один із найдоступніших видів передачі інформації дітлахам. У стислій ненав'язливій формі можна повідомити дітям основні життєві цінності, поділитися досвідом нації. До казки додаються запитання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Казка про здоровий спосіб життя

«Джу й Дзі»

Про невиліковну хворобу Бджілки Дзі знали вже всі в маленькому затишному містечку Рій. Усі глибоко співчували й намагалися допомогти, її сім'я запрошувала наймудріших лікарів. Але ніхто з них не був у змозі зарадити біді. Батькам Дзі було надзвичайно гірко та боляче спостерігати, як на їхніх очах поволі помирає донька. Ззовні в неї не було помітно ніяких ознак хвороби, однак та із нахабно- зверхньою, непереможною посмішкою поїдала Дзі зсередини...

Ласкаве сонечко постукало у віконця жителів містечка Рій. Усі вітали новий день. Тільки в домі маленької Дзі ніхто не помітив приходу нового дня, бо вночі ніхто так і не зімкнув очей, лише прихід сусіда трішки отямив і повернув їх до реальності. Сусід повідомив про те, що в Рій приїхав Жук-Знахар, який розумівся на лікуванні. Батьки Дзі вже давно втратили віру в зцілення дитини й не сприйняли надто серйозно цю звістку. Але бажання зробити все можливе та використати бодай найменшу можливість змусило їх запросити Жука-Знахаря оглянути Дзі. Під час.огляду хворої Бджілки обличчя Жука ставало все серйознішим: "їй допоможе лише одне – хатинка з трьох сніжинок", – сказав він і зник у темряві...

Усім одразу ж захотілося допомогти батькам бідної Бджілки, оскільки ті вже не мали змоги купити сніжинок. Але які б дорогі й розкішні сніжинки не приносили сусіди, вони зразу ж танули над Дзі, а тому й не лікували її. А зі сніжинками танула й надія на видужання...

В усіх знову опустилися крильця...

Але якоюсь дивною та загадковою залишалася . порада Жука для Джу – друга Дзі. Він був її справжнім другом. Дзі йому дуже подобалась, але Джу боявся розказати їй про свої почуття. Дзі помічала дивакуватість у поведінці Джу, та не знала, як із ним про це поговорити. Захворівши, тим більше вирішила недокучати. Спостерігаючи, як тане маленька Бджілка разом зі сніжинками, Джу відважився на неймовірний крок – полетіти в Країну Вічної Криги. Ця ідея була надто небезпечною, адже там він міг загинути сам. Але його почуття були такими гарячими, що їх не зміг би подолати жоден сніговий буревій. Джу летів і летів, ніщо не могло зупинити малого сміливця.

Раптом він побачив ліс без жодного листочка й зрозумів, що Країна Вічної Криги вже близько. Хоч утома тягнула крильця до землі та здавалося, що сили його покидають, проте бажання якнайшвидше дістатися до сніжок перемогло думку про відпочинок. Джу пролітав над чорними й сірими із незграбними руками-гіллям деревами. Він летів уже досить довго, але кінця лісу все не було. Минав час. Джу все більше залишали сили, він летів усе нижче й нижче, аж поки, зачепившись за гілля, не впав додолу, утративши свідомість. Коли Джу розплющив очі, то побачив лише чорне величезне коріння дерев. "Де це я й куди летіти до Країни Вічної криги?" – промайнула думка. Та раптом Джу почув голос, який звертався до нього:

Чим я можу допомогти тобі?

Скажіть, будь ласка, як дістатися до Країни Вічної Криги?

А навіщо тобі?

Мені потрібно дістати три чарівні сніжинки, які б урятували мою подругу Дзі.

Але мені здається, – відповів невідомий, – що допомога зараз найбільше потрібна тобі.

Ні! Ні! Скажіть, куди летіти до Країни Вічної Криги, я трішки відпочину й полечу, адже Дзі помирає і я повинен допомогти їй, чого б мені це не коштувало.

Ти дивний Джу, відважний, сильний, наполегливий, здатний пожертвувати своїм життям заради спасіння подруги, люди це називають коханням... Гаразд, я дам тобі три сніжинки й нектару з квітів, що додасть тобі сил.

Джу здивовано поглянув туди, звідки долинав незнайомий голос і впізнав Жука-Знахаря. Жук тримав три звичайнісінькі сніжинки та квіти. Джу взяв усе і навіть не встиг подякувати, бо Жук знову зник безслідно.

Джу одразу ж вирушив у дорогу. Перешкоди, які йому доводилося долати на шляху додому, уже не здавалися страшними, бо додавала сил думка про можливість видужання Дзі.

Маленька Дзі майже не розплющувала очей, а лише важко дихала. Коли батьки зустріли Джу зі сніжинками, вони навіть не зраділи, бо вже змирилися із думкою про смерть своєї єдиної дитини й утратили віру в її порятунок. Та Джу це не зупинило. Він швидко склав сніжинки над Дзі, як навчив його Жук. Стан хворої бджілки не змінився, вона не розплющувала очей і важко дихала. Та всіх здивувало те, що сніжинки не танули...

Два дні пролежала Дзі під сніжинками й раптом на ранок третього дня її очі розплющились. Це вже не були очі хворої. Вони випромінювали'радість, життя, натхнення. Жовті й чорні смужки на черевці Дзі набули яскраво-насиченого забарвлення, її крильця випрямились – і на них заграли тисячі сонячних промінчиків. Почувся легенький глухий звук від падіння сніжинок. Це маленька Дзі вже злітала, описуючи в повітрі чарівні кола. Джу, який усі ці дні був поруч із нею, прокинувся. Він злетів до Дзі й вони поєднались у щасливому танці...

Неймовірна звістка облетіла всіх: "Дзі видужала!" Ніхто не міг зрозуміти, як звичайні сніжинки допомогли одужати Дзі. Лише вона розуміла, що в цих сніжинках була непереможна сила кохання. Адже саме воно й вилікувало її. Дзі вирішила не залишати сніжинок у себе, а відправити у світ, щоб вони, переходячи з рук у руки, розповідали всім про неймовірну історію та дарували віру в кохання та його величезну силу.

Запитання до казки:

1. Чи пригадуєте Ви приклади з життя, коли неймовірні події врятовували здавалося, у безнадійних випадках?

2. Що, на Вашу думку, допомогло Бджілці Дзі одужати?

3. Які почуття в нашому житті мають найбільшу силу? Чому? Наведіть приклади.

4. Чому важливо не втрачати надію в складних життєвих ситуаціях?

5. Які, на Вашу думку, дії, почуття та ставлення з боку оточуючих будуть найбільш важливими для хворої людини?

6. Що таке толерантність?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн