Мова — живий організм, який безперервно розвивається, відображаючи зміни в суспільстві, історії та культурі народу. Події, що мають глибокий суспільний резонанс, особливо війна, активно впливають на мовну картину світу, збагачуючи лексику новими словами та формами вираження. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало не лише викликом для держави, а й потужним чинником мовотворення.
Під час війни українці активно створюють і використовують нові лексичні одиниці — неологізми та сленгізми, які фіксують унікальний досвід, емоції, гумор і навіть спротив. Ці мовні явища — від "байрактара" до "русні", від "бавовни" до "трОстинця" — швидко входять у повсякденне спілкування, соціальні мережі, публіцистику й навіть офіційні виступи.
Метою цього дослідження є проаналізувати появу, функції та значення сленгізмів-неологізмів, що виникли у контексті війни, з’ясувати їхнє походження, семантичне навантаження та вплив на сучасну українську мову як інструмент самоідентифікації та опору.
