Глобальні проблеми ХХ століття (втрата ідеалів, самотність людини,
деградація особистості та суспільства) залишили відбиток на світовідчутті
австрійського новеліста Ф. Кафки, який постійно шукав духовну сутність світу і
відчував відчуження від оточуючої дійсності. Письменник страждав від
невлаштованої реалії, матеріальної залежності, ницого оточення, від
неможливості отримати відповіді на важливі питання сенсу людського
існування.