Нодар Володимирович Думбадзе. Біографія. Творчій шлях.

Нодар Володимирович Думбадзе (14.VII 1928, Тбілісі — 14.ІХ 1984, там же) — грузинський письменник. Літературну творчість почав як поет (збірка "Будь благословен!", 1960) і гуморист (1957 — 66 видав 5 збірок гуморесок, які потім склали кн. "Гладіатор", 1969). Широке визнання письменнику принесли романи "Я, бабуся, Іліко та Іларіон" (1960 — 63) і "Я бачу сонце" (1962), в яких показано життя груз. села часів Великої Вітчизн. війни, відображено душевну красу і благородство рад. людей, їхній гуманізм і патріотизм. Романи "Сонячна ніч" (1967) та "Не бійся, мамо!" (1971) — про життя студ. молоді і рад. прикордонників. Роман "Білі прапори" (1973) спрямований проти порушень соціалістич. норм життя. До соціально-моральних проблем сучасності звертається в романі "Закон вічності" (1978; Ленінська премія, 1980). Автор повісті "Кукарача" (1980), оповідань (збірки "Сонце", 1974; "Десять оповідань", 1976), публіцистич. статей (книги "Повернення Одіссея", 1981; "Враження, статті, виступи". 1984), віршів для дітей (зб. "Хурджин, повний віршів", 1988). Думбадзе постійно шукав нові форми відтворення життя, збагачував худож. прозу елементами фантастики, міфології тощо. У багатьох театрах СРСР і зарубіж. країн ішли вистави за його творами. Серед постановок, здійснених на Україні, — "Я, бабуся, Іліко та Іларіон" у Чернів. укр. муз.-драм. театрі ім. О. Ю. Кобилянської та Київ. рос. драм. театрі ім. Лесі Українки, "Я бачу сонце" — в Донец. обл. рос. драм. театрі, "Не бійся, мамо!" — в Крим. укр. театрі драми і комедії, "Закон вічності" — в Ровен. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Островського, Київ. театрі драми і комедії та ін. Твори Д. перекладалися багатьма мовами світу. Укр. мовою більшість творів Думбадзе вийшли у перекл. О. Синиченка, окремі твори переклали О. Мушкудіані та Р. Чилачава.