Нізамі Ґанджеві, Абу Мухамед Ільяс, ібн Юсуф (1141, м. Ґанджа, Азербайджан – 1203, там само) – видатний азербайджанський поет. Людина нового відношення до життя, оригінальний мислитель, який змальовував героїчні характери і прославився гуманізмом своїх творів, закликав до миру та дружби між народами, дивився вперед, передбачав майбутнє. Поет, для якого вище усіх наук мудрість – універсальне інтуїтивне знання про душу і тіло людини, яким здавна володіли на Сході суфісти-містики, шейхи-наставники. Нізамі Ґанджеві звеличував чесноти і шляхетні риси людського характеру, доводив, що сенс життя людини, не в матеріальних благах, не в багатстві, а в її гідності, благих намірах та добрих справах. Він прагнув вивести людину зі стану жадібності та жорстокості, духовно звеличити її, створював шляхетні образи. Світ заради радості та щастя – писав великий поет та мислитель. Любов, пристрасна і вічна, хай і не розділена, збагачує людину, стає сенсом її життя і рушійною силою. Нізамі Ґанджеві є найвидатнішим азербайджанським поетом-романтиком, проте, досі є недостатньо знаним і вивченим в Україні.

