Інфінітив (Infinitiv) у німецькій мові — це початкова, незмінна форма дієслова (напр., machen, lernen), що відповідає на питання "що робити?". Він використовується для побудови часів (Futur I), у конструкціях з модальними дієсловами, у складі підрядних речень мети (um...zu) та може перетворюватися на іменник (середнього роду, напр., das Essen).




















