Матеріал презентації досліджує драму-феєрію «Лісова пісня» як найвищий здобуток українського неоромантизму, акцентуючи на важливості духовної краси та творчого покликання; аналізує ключові риси напряму, зокрема використання міфології, ліризм та гостре протиставлення піднесеного світу мрій приземленому побуту. Центральний конфлікт розкривається через антитезу між Мавкою, яка втілює вічність і самопожертву, та матеріалістичним оточенням, що веде до самозради.


