Вірш Олександра Олеся «З журбою радість обнялась» (1906) — це поетичне кредо автора, що поєднує неоромантичне сприйняття життя як контрастної боротьби з символістськими образами-символами. Твір утверджує нерозривність радості й печалі, сміху та сліз через експресивні образи та музикальність, типову для символізму.






