Мета: вчити дітей бачити красу рідного краю, спостерігати за кольорами та звуками зими, знаходити казкове і дивне у звичайному, складати казки та розповіді на основі власних вражень; розвивати мовлення, мислення, пізнавальну діяльність, любов до природи, здатність милуватися її красою; формувати почуття прекрасного. Місце проведення екскурсії - міський парк.
ХІД ЕКСКУРСІЇ:
I. Організаційна частина екскурсії.
II. Повідомлення теми і мети екскурсії.
Виразне читання віршів, пригадування загадок, прозових творів про зиму з метою створення позитивного емоційного настрою, збагачення уяви, образної лексики дітей.
Вступне слово вчителя. Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у веселу мандрівку по зимовому парку. Поглянемо, що сталося з деревами і кущами. Але спочатку загадаю вам загадку. Чудо-сани прилетіли, скакуни в тих санях білих. В санях тих сидить цариця Білокоса, білолиця. Рукавом махає, сріблом все вкриває. (Зима.)
Діти, якими словами ви можете описати красу зими? (Біла, білосніжна, снігуронька, красуня...) Чи можна назвати зиму чарівницею? Чому? Пригадайте, які вірші та оповідання про зиму ви знаєте. («Вийшли вранці ми» П. Тичини, «Мамо, іде вже зима» Лесі Українки, «Зимонька» М. Познанської, «Зима йде» О. Копиленка.)
Давайте пофантазуємо. Уявіть, що ви чуєте голос снігу. Про що він говорить? Прислухайтесь до того, як рипить сніг під ногами. Який настрій навіює це рипіння? Колективне спостереження за природою в зимовому парку.
Якого кольору сніг? Чи цвітуть дерева взимку? Скажіть, як відбулися зміни: раптово чи повільно?
Діти, ми прийшли до парку, щоб знайти і розглянути ознаки зими. Хто з вас спостережливий, той відразу помітить щось незвичайне. Тільки давайте один одному не заважати.
Ось подивіться на дерева. Вони одягли теплі білі шубки і сплять солодким сном. Тихо й непорушно в парку. Зверніть увагу на небо, густі молочні хмари огорнули землю.
А що це з них летить і не перестає спадати? Так, це легенький, пухнастий сніг. Сніжинка за сніжинкою
у легкому танці опускається на землю. Давайте приглянемось до них. Одні схожі на квіточки, інші на зірочки. А он сніжинка наче Їжачок. Та скільки не старайся, двох однакових не знайдеш.
Діти підставляють руки в рукавичках і роздивляються сніжинки.
А хто мені скаже, як утворилися сніжинки? (Відповіді дітей.)
Водяна пара піднімається високо над землею. Там, угорі, дуже холодно, і з пари утворюються крижинки-кришталики. Вони дуже маленькі. Це ще не сніжинки. Падаючи вниз, кришталики швидко збільшуються. Це відбувається тому, що в повітрі багато водяних випарів, які осідають на поверхню кришталиків і замерзають химерними узорами. Так крижинки-кришталики стають гарними тендітними сніжинками. А коли їх падає багато, то таке природне Явище називається снігопадом.
Дітки, пригадайте віршики про сніжинки. Білесенькі сніжиночки,
Вродились ми з води. Легенькі, мов пушиночки, Спустилися сюди.
***
Ми сніжинки, ось де ми Парашутики зими, Подружилися з вітрами І кружляємо над вами.
***
Закружлялися сніжинки, Як метелики прудкі, Прилетіли до ялинки Й почепились на гілки.
А ви хотіли б стати сніжинками?
У мене є чарівна паличка, яка вмить зможе зробити вас сніжинками, тільки треба змахнути нею і промовити чарівні слова:
Паличко чарівная Раз, два, три! Діткам диво дивнеє Сотвори!
Учитель промовляє слова, а діти імітують жестами кружляння сніжинок.
Малесенькі сніжиночки спустилися з хмариночки. (Діти бігають.)
Подув вітерець, і закружляли сніжинки. (Кружляють на місці.)
Вітерець затихає, і сніжинки сідають на землю. (Присідають, руки під щічки.)
А вранці пригріло сонечко, й сніжинки прокинулися. (Діти весело підносять руки вгору і сміються.) Подивіться один на одного! Хто це вам так розмалював щічки?
Так, це морозець. Послухайте легенду про мороз. Легенда:
Здавна люди знали двох морозів. Вони були братами, синами однієї матері - Зими. Разом розкидали по землі сніг, морозили дітям руки, рожевіли їхні щічки. Та пройшов час, і виросли ті брати. Один узяв собі за дружину лагідну, щиру жінку, а другий - сердиту Хуртовину. Через неї й посварилися двоє братів, бо Хуртовина завжди робила шкоду. Потрусить білим сніжком мати-Зима, землю вкриє теплою ковдрою. А Хуртовина все переробить на свій лад. Забере сніг з одного місця, та й порозкидає по різних місцях: під стовпи, під дерева, на гору. Поскаржилася мати синові на його жінку. Заборонив їй Мороз виходити на вулицю. I тепер коли Мороз вночі спить, вискакує зла Хуртовина на вулицю, замітає снігом дороги, здіймає хурделицю.
Хто з вас спостерігав хуртовину? Вона вам подобається? Діти, як ви вважаєте, чи приносить хуртовина користь? А що ж поганого вона робить? Чується скрекотання сороки. Діти бачать на дереві сороку.
Виявляється ми тут не самі! О, це сорока-білобока нам плітки принесла! Що вона може нам розповісти? А які ще пташки залишилися зимувати з нами? (Синички, горобці, ворони, дятли, зяблики...) Як ви думаєте, чим живляться пташки взимку? Цілими днями вони стрибають з гілки на гілку, шукають щілини і тріщини в корі, де заховалася комашня. Якщо гілки вкрилися льодяною кіркою після відлиги, то пташки прилітають до людських осель, ніби просять нас про допомогу. Треба підтримувати птахів узимку. Для корму підійде насіння різних рослин: коноплі, соняшника, дині, гарбуза. Крім насіння, синиці дуже люблять сире несолене сало. Шматочки розвішують на гілочках за допомогою нитки чи дротика.
Подивіться, подивіться, ось білочка!
Діти, а як звірі зимують у лісі? (Вони міняють шубку, запасаються на зиму дарами осені.)
III. Підсумок екскурсії.
Чи сподобалась вам прогулянка до парку? Я думаю, що так. Ми не образили нікого, не злякали тварин, не ламали гілок, не торкнулися пташок. Навпаки, ми підгодували їх. Я впевнений, що природа віддячить вам за добре ставлення до всього, що нас оточує, здоров'ям та процвітанням.
IV. Домашнє завдання.
Повісити годівничку в себе на подвір'ї та насипати в неї корму.
Скласти казку про зиму та сніжинки.
