• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Екологія
  • Навчально-методична розробка майстер-класу. Тема "Сучасне становище з промисловими та побутовими відходами у планетарному масштабі. Що може зробити кожен із нас, щоб їх стало менше? "

Навчально-методична розробка майстер-класу. Тема "Сучасне становище з промисловими та побутовими відходами у планетарному масштабі. Що може зробити кожен із нас, щоб їх стало менше? "

Опис документу:
Мета. Усвідомити серйозність проблем, пов'язаних з утилізацією відходів; розвинути розуміння існуючих методів зменшення впливу побутових відходів на навколишнє середовище Проблема. Формування основ екологічної культури учнів

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Шукаємо дорогу в світ без відходів

(навчально-методична розробка майстер-класу)
Тема Сучасне становище з промисловими та побутовими відходами у
планетарному масштабі. Що може зробити кожен із нас, щоб їх стало менше?
Мета
Усвідомити серйозність проблем, пов'язаних з утилізацією відходів; розвинути розуміння існуючих методів зменшення впливу побутових відходів на навколишнє середовище Проблема Формування основ екологічної культури учнів
Гасло
Сіт без відходів! Як у нього потрапити?

  1. Вступ

Ми з вами живемо у чудовому світі: (Слайд №1) дрімучі ліси і глибокі океани, засніжені гори і блакитне небо. Це наша земля, місце, де ми народилися і виросли.

Сьогодні ми з вами поговоримо про небезпеку, яка загрожує всім нам і нашому земному життю. Ця небезпека робить наше життя комфортнішим і легшим, повільно отруюючи нас. Це звичайні промислові відходи.

Тема нашого заняття звучить так: (Слайд №2) Сучасне становище з промисловими та побутовими відходами у планетарному масштабі. Що може зробити кожен із нас, щоб їх стало менше? А пройде заняття під девізом (Слайд №3) Світ без відходів! Як у нього потрапити?

  1. Розповідь з елементами бесіди

Що ж таке відходи? (залучення присутніх): (Слайд №4, 5)

  • це те, що стало непотрібним людині вдома чи на роботі;

  • це ті речі, які відслужили свій вік, поламалися чи зіпсувалися;

  • це те зайве, що утворилося при переробці товарів на заводах і фабриках.

Щодня родина з 3-4 чоловік утворює та викидає в середньому відро сміття, або як ми все частіше говоримо твердих побутових відходів (ТПВ). Таким чином на кожного мешканця великого міста на рік припадає приблизно 100 відер або 180-220 кг твердих побутових відходів. До цієї кількості слід додати відходи, що утворюються в магазинах, готелях, на вокзалах, базарах та в інших громадських місцях, їхня кількість складає від 30 до 50 відсотків усіх побутових відходів міста. Наприклад, за рік у Києві утворюється близько 800 тис. тонн сміття. Кількість відходів постійно збільшується. Дослідження довели, що основна причина зростання обсягів побутових відходів не збільшення кількості людей, а зміна способу життя людини.

Людство використовує все більше матеріалів, які за своїми властивостями настільки відрізняються від натуральних, що після повернення у природне середовище у вигляді відходів розкладаються дуже повільно або й зовсім не розкладаються. Наприклад: (Слайд №6)

  • папір розкладається протягом року,

  • метал - до 100 років, поліетилен - понад два століття,

  • скло - більше ніж 1000 років.

(Слайд №7, 8). Основна частина побутових відходів потрапляє для захоронення на сміттєзвалищні полігони, решта - на сміттєспалювальні заводи або на вторинну переробку.

Захоронення сміття на полігонах - це теж не вирішення проблеми, тому що величезні площі природних земель безповоротно втрачаються й серйозно забруднюється навколишнє середовище навколо полігону. Вони швидко переповнюються за відсутності сортувальних, переробних або спалювальних потужностей.

(Слайд №9). Сміттєспалювальні заводи викидають у повітря в газоподібному вигляді шкідливі речовини.

(Слайд №10). Переробка сьогодні є найпрогресивнішим методом вирішення проблеми відходів. (Слайд №11) Повторній переробці підлягають папір, скло, металеві та алюмінієві пляшки, текстиль, пластик. Усі ці матеріали, отримані при сортуванні, знаходять попит з боку організацій, які займаються прийомом вторинної сировини.

(Сайд 12,13) Сортування та переробка відходів мають переваги. А саме:

  • менший обсяг відходів потрапляє на захоронення або спалювання;

  • матеріали використовуються повторно;

  • зберігаються природні ресурси, зокрема деревина, нафта та метали.

(Слайд № 14) III. Ознайомлення з умовними позначеннями на упаковці

товару

Товар виготовлений із нетоксичного матеріалу, може торкатися до харчових продуктів

Товар виготовлений із переробленої сировини або можлива повторна переробка

Упаковку слід викинути до урни

Не викидати, здати до пункту утилізації

Перероблюваний пластик - знак ставиться на виробі

Знак означає, що виробник забезпечує прийом маркованого пакувального матеріалу на вторинну переробку


Для всіх нас дуже важливо усвідомити, як це усвідомили мешканці розвинених країн, наскільки «сміттєвий вал» небезпечний для міста, довкілля.

- Зараз ви послухаєте як в одній з європейських країн жителі сортирують сміття. Після ознайомлення вам потрібно буде виконати практичне завдання - самим спробувати розкласти сміття у відповідні контейнери.

IV. Ознайомлення із правилами сортування відходів різного типу

У Німеччині прийнято сортувати сміття по різних контейнерах, У цій справі - безліч усяких тонкощів і нюансів, у яких відмінно розбираються тільки самі німці.

В Україні, на відміну від Німеччини, усі відходи викидаються в однакові контейнери. Розмови про те, що треба піти по західному прикладу й також розділяти сміття, йшлося давно, але якогось практичного результату не надійшло.

У Німеччині сортування сміття - справа звична. Відходи розділяють для того, щоб менше засмічувати навколишнє середовище при їхній утилізації. Близько будинків розташовують різнобарвні контейнери, куди громадяни викидають різні види сміття. Навіть на залізничних станціях багато урн мають 4 відділення.

(Слайд №15) Сині контейнери призначені для папіру й картону. Туди кидають газети й журнали, паперові пакети, обгортковий папір. Однак брудний папір, обривки старих шпалер, пакети з-під соку, вощений папір і фотографії в такі контейнери викидати не можна. У Німеччині рекомендується при покупці товару, по можливості, позбуватися від обгортки прямо в магазині.

Скло викидають у спеціальні контейнери, також розділені залежно від кольору скла - білого, зеленого або коричневого. Важливий момент: пляшки не можна викидати ввечері й у вихідні - щоб шум битого скла не потривожив мирних обивателів.

У жовті контейнери викидають пластикове впакування (наприклад, коробочки від йогуртів), целофанові пакети, фольгу, пакети від молока й соку, алюмінієві пляшки. У ці контейнери не можна кидати відео- і аудіокасети, батарейки, різні великогабаритні відходи.

У коричневі контейнери йдуть органічні відходи. Це обрізані гілки, листя, квіти, яєчна шкарлупа, залишки їжі (але не приготовленої!). Рекомендується загортати такі відходи в газетний папір: вона убирає вологу, не дає таким відходам гнити завчасно, перешкоджає запаху. У коричневі контейнери не можна викидати попіл, обрізки м'яса й ковбаси, кості, пил з пилососів. Відходи не можна викидати в пластикових пакетах.

Усі відходи, які не підходять до вищеописаним категоріям, викидають у контейнери з написом «інше сміття».

Старий одяг і взуття в Німеччині (чисте й придатне до носіння) звичайно збирають у спеціальних контейнерах. Крім того, кілька разів у році Червоний хрест й інші благодійні організації повідомляють акції по збору одягу для бідних.

Збір сміття в Німеччині - це ціла система. Німці до неї давно звикли й строго виконують усі правила. Новачкові в ній буває складно розібратися: перш ніж викинути щось у відро для сміття припадає на секунду задуматися, у яке саме? І, якщо ви викинете на вулиці пакет з-під соку в контейнер для пляшок, то не виключено, що вам можуть за це дорікнути.

Практична робота - сортування сміття.

    1. Ознайомлення з розробками відомих дизайнерів

Прогресивніша Європа на захист навколишнього середовища стала десятиліттями раніше. Вирішення проблеми просте - навіщо викидати речі, які не розкладатимуться роками, коли їх можна використати вже сьогодні.

Ця екологічна тенденція дійшла до України лише тепер. Київська художниця Ксенія Галицька й Антон Смірнов взялися втілювати в життя екологічний проект Remake, який має на меті проінформувати про важливість використання сміття та продемонструвати можливі його варіанти. Remake - це можливість кожному створити з використаної упаковки потрібну дрібничку для повсякденного вжитку.

(Розгляд дизайнерських робіт). (Слайд № 16-19)
VІ. Виготовлення учнями практичного завдання: виготовлення екібани
VІІ. Підсумок заняття

(Слайд 20). Проговорювання трьох правил поводження зі сміттям.

ЗМЕНШУЙ кількість сміття. З цією метою уникай купівлі ретельно запакованих виробів, продуктів одноразового використання або непотрібних виробів. Ремонтуй поламані речі та зашивай одяг, а не викидай його.

ПОВТОРНО ВИКОРИСТОВУЙ все, що можливо, наприклад, зворотній бік використаних аркушів паперу використовується для чернеток, порожню тару – длязберіганняпродуктів, а старі тканини - для ганчірок. Ви також можете віддавати вбрання, з якого ви виросли, книги, які ви прочитали, та іграшки, якими ви більше не бавитеся, і тоді хтось інший може ними скористатися.

ПЕРЕРОБЛЯЙ все, що можна. Наприклад, у багатьох місцях збирають скло, алюміній, газети та деякі пластмаси для виготовлення вторинних продуктів. Ти також можеш переробити залишки їжі та скошену на подвір'ї траву, виготовивши з них компост.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»