Навчальні програми з української літератури для 7 – 10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями

Опис документу:
Навчальні програми з української літератури для 7 – 10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями побудовано з урахуванням вимог концепції Нової української школи, що передбачає розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних можливостей, особливостей і потреб, формування загальнолюдських цінностей, підтримку життєвого оптимізму, розвиток самостійності, плекання творчості й допитливості.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Навчальні програми з української літератури для 7 – 10 класів

спеціальних закладів загальної середньої освіти

для дітей з інтелектуальними порушеннями

Київ - 2019

Навчальні програми з української літератури для 7 – 10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями підготувала Кравець Ніна Павлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психокорекційної педагогіки факультету корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Пояснювальна записка

Навчальні програми з української літератури для 7 – 10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями побудовано з урахуванням вимог концепції Нової української школи, що передбачає розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних можливостей, особливостей і потреб, формування загальнолюдських цінностей, підтримку життєвого оптимізму, розвиток самостійності, плекання творчості й допитливості. Учні навчаться вільно розмірковувати, висловлювати власну думку, оволодіють уміннями аналізувати інформацію, опрацьовувати й оцінювати її, продукувати ідеї, брати посильну участь у дискусії, чим забезпечиться розвиток критичного мислення, на що наголошується у концепції Нової української школи.

Матеріал навчальних програм з української літератури для 7 – 10 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями структуровано за хронологічним принципом. Таке розміщення матеріалу забезпечує краще розуміння сутності епохи, відображеної у творах. Починаючи з 7 класу й до кінця шкільного навчання учні працюють з творами усної народної творчості та з літературними творами окремих авторів. Школярі знайомляться з кращими творами української класичної та сучасної літератури або з фрагментами цих творів. Одночасно знайомляться з біографіями авторів, твори яких вивчають.

Мета предмету «Українська література» у 7 – 10 класах: удосконалення навички читання, умінь читацької діяльності; формування основ читацької культури у школярів, виховання потреби читати художню літературу, прищеплення інтересу до книги як джерела інформації, навчання сприймати художній твір як явище мистецтва; розумовий розвиток учнів і корекція його недоліків засобами художньої літератури, формування особистості учнів засобами художньої літератури.

Завдання навчання учнів з інтелектуальними порушеннями української літератури: формування навички читання, умінь читацької діяльності, читацької самостійності, читацьких інтересів; виховання засобами літератури любові до України, її народу, його мови; залучення до кращих літературних надбань; розвиток творчості, креативності; вироблення умінь працювати з текстами різних жанрів, типів і стилів мовлення, розвиток і корекція пізнавальних процесів.

Концепція програм ґрунтується на принципах:

дитиноцентризму: в центрі уваги – особистість учня, корекція недоліків його психофізичного розвитку;

репрезентативному – на кращих літературних художніх зразках демонструються здобутки української літератури від давніх часів до сьогодення;

індивідуального та диференційованого підходів до учнів;

взаємозв'язку українознавчого й естетичного підходів до вивчення художнього твору в школі;

збалансованості між доступністю творів учнівському сприйняттю й розумінню та вимогами сучасної літературознавчої науки (у відборі текстів, їх структуруванні, доступності).

Зміст програм спрямовано на очікувані результати. Добір змістового наповнення програм для кожного класу базується на дотриманні дидактичних принципів доступності, послідовності, системності, доцільності, достатності, наступності у навчанні. Зміст подається з врахуванням наступних чинників: відповідність матеріалу віковим, розумовим та фізичним можливостям учнів; послідовне засвоєння (практичним шляхом) літературознавчих понять, системне розміщення матеріалу, чим забезпечується адекватність його сприймання, розуміння, запам'ятовування з подальшим усвідомленням для використання у навчанні та життєдіяльності, реалізація у змісті системи моральних, етичних та художньо-естетичних уявлень, що відповідають вимогам до виховання національно свідомих громадян України. Для оновленого змісту характерна українознавча спрямованість. Програмовий матеріал подано з урахуванням міжпредметних зв'язків, що забезпечить розширення світогляду учнів, формування у них умінь застосовувати знання з української літератури у процесі вивчення інших предметів та у повсякденному житті. У змісті програм виділено наступні блоки читання:

твори, обов'язкові для опрацювання у класі;

твори для позакласного читання;

твори для самостійного читання.

У програмах враховано рекомендації концепції Нової української школи щодо формування в учнів ключових життєвих компетентностей: комунікація державною мовою, інформаційна та медіа грамотність, пошук і засвоєння знань упродовж життя, повага до закону, громадянська компетентність, дотримання прав людини, відкрите розуміння своєї народної ідентичності та повага до різних культур, здоровий спосіб життя та екологічна свідомість. Твори підібрано так, що їхній зміст дозволяє формувати ключові життєві компетентності. Тому в програмах наскрізно втілено ключові компетентності, які спрямовують розвиток і корекцію особистісних рис кожного учня та самореалізацію його у подальшому житті: функціональні компетентності: мовна, естетична, культурологічна, діяльнісна, комунікативна;

мотиваційні компетентності: розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, креативності, що передбачає самостійність мислення; соціальні компетентності: розвиток комунікативних якостей, здатності вирішувати різноманітні питання; формування загальнолюдських і світоглядних ціннісних орієнтацій.

Органічними складовими життєвих компетентностей є літературні компетентності:

розуміння літератури як невід’ємної частини національної культури;

усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця серед інших мистецтв;

знання літературних творів, обов’язкових для вивчення;

володіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації творів;

формування якостей творчого читача й розвиток читацького досвіду на основі сформованої читацької діяльності;

створення усних і письмових робіт на запропоновану тему;

уміння орієнтуватися в мережі класичної та сучасної літератури.

Об'єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність, естетична специфіка, що зумовлює організацію уроку української літератури. У центрі уроку знаходиться аналіз та інтерпретація художнього твору. Тому домінуючою формою навчання є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності. Учитель залучає до нього учнів, спонукає міркувати, висловлювати власні думки, творити, рефлексувати.

Центральною на уроках української літератури є робота над текстом твору. Для цього учитель вибирає різноманітні методи і прийоми: розповідь, бесіда (вступна, узагальнююча, евристичного спрямування), смисловий і структурний аналіз тексту твору, самостійна робота учнів з текстом, робота з конструювання і переконструювання тексту; використовує методи навчання літератури: евристичний, творчого читання, репродуктивний, дослідницький; поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами (художніми ілюстраціями, картинами, фото-відеозаписами тощо).

Особлива увага звертається на розуміння учнями змісту тексту твору. Для учнів з інтелектуальними порушеннями характерні порушення сприймання, розуміння й усвідомлення навчального матеріалу. Якщо учень і відтворює зміст тексту, то це ще не означає, що він розуміє його сутність. Розуміння прочитаного полягає в умінні знаходити істотні зв'язки (причинно-наслідкові, часові, просторові) у зображуваному, класифікувати, диференціювати істотне й неістотне, порівнювати, узагальнювати, висловлювати власне ставлення до зображених подій, до героїв, їхніх вчинків. Сприймання і розуміння тексту твору полягає у взаємодії мотиваційного, змістового і операційного компонентів читацької діяльності учня. У структурі уроків української літератури це проявляється в емоційній і змістовій підготовці учнів до сприймання твору, у роботі над текстом твору (вправляння у правильності читання, вибіркове пояснення значень слів, висловів, розгляді ілюстрацій тощо). Учитель коментує події, факти, проводить супровідну роботу над словом, чим забезпечує усвідомленість сутності читаного у процесі читання. Значна увага надається роботі з текстом після його прочитання: визначення причинно-наслідкових, часових і просторових зв'язків для розуміння смислу тексту твору, визначення теми, основної думки, вияв оцінного ставлення до героїв, їхніх вчинків, зображених подій.

Враховуючи особливості психофізичного розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями, учитель індивідуалізує їхню читацьку діяльність, дотримуючись принципів індивідуалізації та диференціації навчання, оскільки останніми роками в кожному класі навчаються учні як з вищим, так і з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей. Зважаючи на це, учитель використовує завдання на вибір, враховує в оцінюванні навчальних досягнень учнів їхні індивідуальні та типологічні особливості.

Рубрика «Зміст навчального матеріалу». Коло читання охоплює кращі твори усної народної творчості та літературні художні твори, доступні учням певного класу. Це твори усної народної творчості: легенди, казки, перекази, думи; також малі фольклорні жанри ( загадки, швидкомовки, лічилки, приказки, прислів'я тощо); доступні учням твори української класичної та сучасної української літератури; твори з дитячої періодики: газет, дитячих журналів. За тематичним спрямуванням це твори про Україну, її минуле й сьогодення, про любов і шану до Батьківщини, до рідного краю, до української мови й історичного минулого України

Рубрика «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» охоплює: формування навички читання; смисловий і структурний аналіз тексту; художньо-естетичний розвиток; елементи літературознавчої пропедевтики; розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного; бібліотечно-бібліографічні знання й уміння.

Формування та розвиток навички читання. Протягом навчання у молодших класах учні певною мірою оволоділи навичкою читання. Починаючи з 7 класу, учитель працює над удосконаленням навички читання у школярів, зокрема таких якісних ознак читання, як темп, свідомість і виразність. Значна увага приділяється виробленню умінь мовчазного читання. Читання мовчки – це читання без застосування зовнішніх рухів артикуляційного апарату, «без голосу». Воно характеризується зростанням темпу та, порівняно з читанням вголос, активізацією процесів розуміння, запам'ятовування і засвоєння прочитаного. У навчанні читанню важливо, щоб учитель розмежовував роботу над читанням вголос і мовчазним читанням. Мовчазному читанню учитель починає навчати тоді, коли учні оволоділи технікою читання цілими словами. Поступово він привчає їх читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату (губами, язиком), без поворотів голови за рухом очей по рядках. Основна увага звертається на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміння того, що читають, по можливості швидко рухаючись очима по тексту. Але прихованого артикулювання недостатньо для встановлення зв'язку між зоровим, слухомовленнєвим і смисловим компонентами, тому в 7 класі, а інколи й у 8 класі (залежно від того, як учні опанували навичку читання), вони повинні читати твори вголос, що сприятиме кращому осмисленню та засвоєнню змісту прочитаного.

Здебільшого повільно читати цілими словами учні з інтелектуальними порушеннями починають з 7 класу, поступово переходячи на етап аналітико-синтетичного читання. У 9 класі частина переходить на етап синтетичного читання, а окремі учні – на етап автоматизованого читання, одиницею якого є словосполучення або речення. У цей період підвищується розуміння читаного, оскільки зором швидше охоплюється певний відрізок тексту, що призводить до швидшого його осмислення, ніж вимовляння. Відбувається оволодіння уміннями швидкого і свідомого читання. Властива даній категорії школярів косніють нервових процесів заважає переходити від поскладового читання до читання цілими словами. Тому учитель слідкує, щоб учні у процесі читання не вгадували наступне слово, оскільки вони його, як правило, прочитують неправильно. Швидкість читання у школярів уповільнена у зв'язку з вузькістю поля читання: вони добре бачать лише той склад, на який у даний момент спрямовано їхній погляд.

Учитель пам'ятає, що в кожному класі навчаються учні з різною сенсорною, мовленнєвою та інтелектуальною недостатністю, тому навичкою читання вони опановують за різний проміжок часу: одні читають швидше цілими словами, інші – повільно цілими словами, протяжно. Є й такі учні, які й у 7 класі зберегли поскладове читання. Це залежить від того, що вони в молодших класах не досить досконало засвоїли образи складів, працюючи з таблицею складів. Щоб учні навчилися швидше читати мовчки і розуміли те, що читають, учитель пропонує їм план читаного ними тексту. Розуміння і швидкість – основні характеристики мовчазного читання.

Робота над розумінням прочитаного передбачає розвиток умінь усвідомлювати фактичний зміст тексту, опанування уміннями читацької діяльності. Свідченням розуміння є не лише володіння уміннями переказувати близько до змісту тексту, але й перефразовувати його, вибирати певні фрагменти тексту, частково змінювати послідовність викладу без порушення логіки змісту, скорочувати чи розширювати зміст тексту. Важливим свідченням розуміння тексту є антиципація (смислова здогадка), яка виникає на рівні прочитаного слова, словосполучення, речення. У школярів 7 – 10 класів техніка читання дещо сформована. Значну роль при читанні починає відігравати зоровий образ мовленнєвої одиниці: слово, словосполучення, речення з його значенням. Тому смислове переопрацювання прочитаного відбувається не лише на рівні зоросприймаючих одиниць, але й матеріалу, що прогнозується. Але діти з порушеннями інтелектуального розвитку внаслідок порушень пізнавальної діяльності не володіють уміннями прогнозування, часто починають вгадувати кінець слова, словосполучення, речення, читаючи неправильно. На це учитель має звертати увагу.

Смисловий і структурний аналіз тексту. Працюючи над аналізом тексту літературного твору, школярі вчаться аналізувати його як мистецтво слова. Завданнями смислового і структурного аналізу художнього твору є: сприймання художнього образу, розуміння того, що хотів сказати автор цим твором; науково-пізнавального тексту – розуміння смислових зв'язків, ознак, понять, висновків, явищ. Поглиблений смисловий і структурний аналіз тексту твору після його прочитання сприяє повнішому розумінню прочитаного, зокрема усвідомленню теми і основної думки твору.

Перед початком аналізу тексту твору учні мають цілісно, безпосереднього його сприйняти, перечитати, виконуючи певні завдання. Вони дізнаються про те, чим розпочинається твір, яким чином розгортаються зображені у ньому події, чим закінчується твір. Учитель навчає аналізувати смислові зв'язки між частинами тексту твору, зв'язки між персонажами, місцем дії і подіями. Насамперед аналізуються ті елементи тексту, які найбільш чітко виражають тему і основну думку твору. Глибше сприйняти зміст твору допомагає складання плану, виконання творчих завдань у зв'язку з прочитаним (словесне малювання, переказ, продовження змісту твору, складання твору за аналогією, реконструювання тексту, складання загадок тощо). У ліричному творі основним для розуміння його змісту є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художній образ.

Художньо-естетичний розвиток. Зважаючи на особливості розвитку пізнавальної діяльності школярів з інтелектуальними порушеннями, вчитель у процесі роботи над літературними творами формує в учнів уміння сприймати засоби художньої виразності відповідно до їхніх функцій у художньому творі. Насамперед звертає увагу на мову твору, зокрема мовлення героїв, описи їхньої зовнішності, описи природи, зображуваних подій. Завдяки слову як засобу створення художнього образу, учні вчаться сприймати й оцінювати зображене. Усвідомлення ролі засобів виразності у творі сприяє кращому відтворенню змальованих у ньому подій, встановленню зв'язків між ними, допомагає зрозуміти й перейнятися емоційним змістом твору. Це створює умови для формування мотиваційної сфери, здатності емоційно реагувати на зображене у творі; рефлексувати з метою вияву оцінного ставлення до прочитаного. Працюючи над змістом твору, учні прилучаються до твору як до виду мистецтва слова, що сприяє формуванню художньо-естетичних смаків, навчаються емоційно переживати, творити: самовиражати свої думки і почуття шляхом словесного малювання, переказу змісту прочитаного з творчим завданням, інсценізувати, складати загадки, план твору і за ним переказувати його зміст.

Елементи літературознавчої пропедевтики. Основним у літературній пропедевтиці є ознайомлення учнів з літературою різних жанрів і стилів, текстами різних типів мовлення. Знайомляться вони й з доступними літературознавчими поняттями, необхідними для аналізу твору: текст, заголовок, тема твору, основна думка, герой твору тощо. У доступній формі учитель повідомляє їм найпростіші уявлення про тему і основну думку твору, сюжет і композицію (без вживання термінології), засоби художньої виразності, про персонаж у епічному творі та художній образ – у ліричному, про авторську позицію (ставлення автора до персонажів, до зображуваних подій).

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного. Творча діяльність на основі прочитаного передбачає навчання учнів читати за ролями, інсценізаціїю найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (казок, оповідань, легенд), формування умінь ілюструвати прочитане, відтворювати та доповнювати прочитане шляхом словесного малювання. Значна робота проводиться з навчання школярів творчому переказу, доповненню оповідань, казок, легенд, бувальщин. Учитель навчає учнів складати казки, загадки, опираючись на застосування різних видів мистецтв: музика, живопис, художнє слово.

Робота з дитячою книжкою, робота з інформацією. Важливим є ознайомлення учнів з різними видами видань, формування умінь працювати з художньою і науковою книжкою, працювати у шкільній та сільській (міській) бібліотеці, зокрема користуватися каталогами та уміти вибирати книжки на певну тематику.

Програма рекомендує для опрацювання у 9 – 10 класах не лише твори усної народної творчості та художні твори, а й науково-пізнавальні статті публіцистичного та наукового стилів мовлення, передбачаючи роботу з періодикою: газетами, дитячими журналами. Увага звертається на формування умінь самостійно працювати з творами різних жанрів, типів і стилів мовлення, що готуватиме школярів до опанування навчальним матеріалом під час продовження навчання по закінченню школи. Учні вчаться критично опрацьовувати твори, конспектувати їх, висловлювати оцінне ставлення до прочитаного. Обов'язково учні 9 – 10 класів ведуть зошити з української літератури, записи в яких один раз на місяць учитель перевіряє.

Складовою частиною предмету «українська література» є позакласне читання. Мета його – знайомити учнів з доступною їм художньою класичною і сучасною літературою та науково-пізнавальною літературою, розширяти знання про творчість письменників і поетів, твори яких вивчали на уроках, закріпити уміння читацької діяльності, виховати читацькі інтереси, формувати інтерес до читання художньої книжки, виховувати позитивне ставлення до читання художньої літератури, формувати особистість учня-читача засобами художньої літератури.

Робота з позакласного читання у 7 – 10 класах підпорядкована наступним вимогам:

7 – 8 класи (коло читання обмежене, 1 урок на місяць);

9 клас (без обмеження кола читання, 1 урок на місяць);

10 клас (самостійне читання художньої і науково-пізнавальної літератури).

Обов'язково у кожному класі учні ведуть зошити з позакласного читання.

Вимоги до знань, умінь і навичок учнів подано в кінці програм.

Нормативні показники швидкості читання:

клас

Пізнавальні можливості учнів

Вищий рівень розвитку

Нижчий рівень розвитку

кількість знаків (букв-звуків) за хвилину

7

100 – 110

20 – 30

8

120 – 130

40 – 50

9

140 – 150

60 – 70

10

160 – 170

80 – 90

Примітка: * – матеріал для учнів з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей.

ПРОГРАМИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

7 клас

76 годин, 2 години на тиждень

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи

КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

І

ВСТУП

Розповідь про значення усного слова і книжки у житті людини. Ознайомлення учнів з навчальним предметом – українська література.

Учень/учениця: розуміє та намагається пояснювати значення усного та друкованого слова у житті людини, наводить приклади *з допомогою; пояснює значення предмету література для розвитку особистості учнів, їх соціалізації у суспільстві *з допомогою.

корекція усного діалогічного та монологічного мовлення;

розуміння значення художньої літератури в житті людини.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Поняття про усну народну творчість: народні казки, пісні, загадки. Вияв у казках, піснях, загадках народної мудрості, людяності, спостережливості. Відтворення у казках народної спостережливості, сміливості, фантазії Удосконалення умінь читання вголос і мовчазного читання.

Українські народні казки: «Кирило Кожумяка», «Мудра дівчина», «Хитрий півень».

Українські народні пісні: «Віє вітер на долину…», «Ой піду я лугом», «Ой у степу криниченька», «Колискова», «Радуйся земле, Коляда їде!», «Ой чи є, чи нема , пан господар вдома!», «Ой весно, весно, днем красна…», «Веснянка», «Заплету віночок», «Ой на горі та женці жнуть…», «Ой як крикнув же та козак Сірко», «Ой не лети, орлице».

Українські народні загадки.

Твори для позакласного читання. Українські народні казки: «Чарівне перо», «Про вдовину дочку, Бабу Ягу і царевича».

Українські народні пісні: «Стоїть явір над водою», «Ой у полі, ой у полі».

Учень/учениця: розрізняє твори усної народної творчості, намагається правильно, свідомо читати вголос і мовчки твори усної народної творчості, розуміє та пояснює їх прихований зміст *з допомогою; дає характеристику героям казок, пісень, підтверджуючи прикладами з творів *з допомогою; переказує прочитані казки *з допомогою, розуміє зміст загадок, намагається складати аналогічні *з допомогою; намагається душевно, з дотриманням інтонації читати українські народні пісні; уміє визначати героїв (персонажів) твору *з допомогою, намагається диференціювати їхню мову *з допомогою, орієнтується у структурі твору: зачин – основна частина – кінцівка *з допомогою, намагається точно і повно відповідати на запитання до змісту тексту твору *з допомогою; намагається відтворювати зміст тексту з використанням вдалих висловів, вжитих у тексті твору *з допомогою; пробує переказувати окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу (заміна діалогу розповіддю від першої особи однини) *з допомогою; намагається ілюструвати певний епізод твору (словесне малювання) *з допомогою.

корекція сприймання, мислення, пам’яті, уваги та уяви на основі розрізнення творів усної народної творчості; розвиток логічного мислення шляхом пояснення прихованого змісту творів та складання характеристики героїв (персонажів) і загадок;

збагачення словникового запасу лексикою з усної народної творчості; удосконалення орфоепічних навичок;

корекція емоційно-вольової сфери засобами усної народної творчості;

формування позитивних моральних якостей на прикладах вчинків героїв (персонажів) творів;

розвиток пізнавальної діяльності (уваги, сприймання, пам’яті, мислення);

розвиток фонематичного слуху; формування та корекція умінь діалогічного і монологічного мовлення; уточнення та збагачення словникового запасу словами з текстів творів;

виховання бажання читати твори усної народної творчості, відтворювати зміст прочитаного; стимулювання бажання до усного ілюстрування епізодів твору;

Літературна казка

Іван Франко

Розповідь про життєвий і творчий шлях І. Я.Франка. Казка «Осел і Лев».

Визначення жанру твору (без тлумачення значення термінів: народна чи літературна казка, вірш, оповідання, загадка. Відтворення у казках народної спостережливості, сміливості, фантазії. Вчинки героїв. Зіставлення вчинків двох або кількох героїв твору. Опис зовнішнього вигляду героїв. Використання поданих у творі характеристик героїв для їх опису. Виділення в тексті незрозумілих слів, добір *близьких і протилежних за значенням, пояснення їх значення. Відтворення змісту тексту з використанням вдалих висловів, вжитих у творі.

Василь Симоненко

Цікава сторінка з життя митця. «Цар Плаксій та Лоскотон».

Казкова історія і сучасне життя. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Удосконалення умінь читання вголос, умінь виразного читання. Дотримання інтонації мовлення під час читання вголос творів. Мова художнього твору (образність, точність вжитих слів). Знаходження у тексті твору висловів, речень, уривків, що підтверджують висловлену думку.

Галина Малик

Факти про творчість сучасної дитячої письменниці. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Повість-казка сучасної дитячої письменниці. Елементи незвичайного у творі. Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, вміння долати перешкоди на шляху до мети. Виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети.

Учень/учениця: виділяє головних героїв твору, зіставляє їхні вчинки *під контролем; ділить прочитаний твір на частини з наступним складанням простого плану твору *з допомогою; переказує зміст твору за складеним планом *з допомогою; намагається використовувати для переказу подані у творі характеристики героїв, вдалі вислови, вжиті у творі, *використовує з допомогою.

Учень/учениця: намагається виразно й осмислено читати казку *з допомогою, пробує визначати основні риси характеру дійових осіб твору *з допомогою, разом з учителем простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб; розуміє і пояснює значення для розкриття змісту твору назв імен персонажів казки *з допомогою; намагається виокремити основні епізоди *з допомогою; намагається висловити особисте ставлення до зображуваного *з допомогою, разом з учителем пробує проводити аналогії із сучасним життям.

Учень/учениця: намагається переказувати твір *з допомогою, пробує читати уривки з нього за ролями; визначає тему повісті та морально-етичні проблеми *з допомогою, характеризує героя, який найбільше сподобався *з допомогою; намагається аналізувати роль особливостей мови героїв, *з допомогою; намагається придумати іншу назву твору, *з допомогою; разом з учителем обговорює проблему відповідальності людини за свої вчинки; розуміє смислове значення слів у тексті (пряме й переносне значення слів) *пояснює з допомогою;
намагається дотримуватися інтонації мовлення під час читання творів *з допомогою; пробує довести власну думку, використовуючи для її підтвердження слова та вирази з тексту твору *з допомогою; разом з учителем характеризує вчинки героїв.

корекція мисленнєвих операцій порівняння та класифікації, умінь відповідати на проблемні запитання;

збагачення словникового запасу; формування лексичних та аудіювальних умінь; формування умінь монологічного мовлення;

формування та корекція умінь виразного читання;

формування оцінного ставлення до прочитаного (зображених подій, вчинків героїв); стимулювання бажання висловити враження від прочитаних творів.

–розвиток і корекція зорового і слухового сприймання, корекція пам’яті;-

формування і корекція умінь виразного читання;

формування лексичних, аудіювальних та комунікативних умінь; уточнення звуковимови, розвиток фонематичного слуху; формування умінь діалогічного і монологічного мовлення; виховання порядності, людяності, товариськості, щирості.

-

орієнтується у будові твору, визначає послідовність подій, причинно-наслідкові та часові зв’язки *з допомогою; намагається відповідати змістовно і точно на запитання до змісту тексту твору; уміє знаходити в тексті слова, вислови, речення, що підтверджують висловлену думку *з допомогою; пробує переказувати окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу ( заміна діалогу розповіддю від першої особи однини) *з допомогою.

З ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Тарас Шевченко

«Заповіт», «Якби ви знали, паничі…», «І виріс я на чужині», «Сонце заходить, гори чорніють…», «Село і серце одпочине…», «Сон» (уривок ), «Мені однаково, чи буду…», «І досі сниться…», «Іду я тихою ходою…», «Тарас Шевченко – художник».

Розповідь про життєвий і творчий шлях видатного поета України.

Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання. Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про власну долю, долю України.

Смислове розуміння слів як у прямому, так і в переносному значеннях. Регулювання темпу читання залежно від змісту і жанрової специфіки твору. Мова художнього твору. Знаходження у тексті твору засобів художньої виразності (порівняння, епітети, метафори) без вживання термінології.

Учень/учениця: пригадує вивчене про Тараса Шевченка в попередніх класах; уміє розповідати про викуп поета з неволі та заслання *з допомогою; наводить цікаві приклади з життя Т.Г.Шевченка; пояснює значення слів, вжитих у прямому й переносному значеннях *з допомогою; уміє регулювати темп читання в залежності від жанрової специфіки твору *з допомогою; з допомогою учителя знаходить у тексті засоби художньої виразності ( без вживання термінології), намагається пояснити доцільність їх вживання; намагається дотримуватися умінь виразного читання (логічні паузи, темп, розділові знаки) під час читання творів *під керівництвом учителя.

виховання любові до України, людяності, чесності, доброзичливості, пошани до особи Т. Г. Шевченка;

корекція емоційно-вольової сфери засобами творів, що вивчаються;

виховання позитивного ставлення до читання, позитивних рис особистості учня засобами художньої літератури;

корекція слухового сприймання, мислення та пам’яті у процесі читання вголос творів; розвиток умінь логічного мислення; корекція уяви; стимуляція зосередженості під час роботи над твором;

удосконалення умінь виразного читання; збагачення лексики образними виразами з текстів творів та стимуляція до їх використання у власному мовленні.

Леонід Глібов

Розповідь про відомого українського байкаря. Фольклорна основа його віршованих загадок. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови.

«Цуцик», «Лев та Миша», «Журба».

Твори для позакласного читання: «Бачить – не бачить», «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»

Удосокналення умінь мовчазного читання. Розрізнення жанру твору (без тлумачення значення термінів: вірш – байка). Виділення головних героїв твору.

Марко Вовчок

Розповідь про життя і творчість письменниці. «Козачка» (скорочено).

Твір для позакласного читання: «У панському саду» (уривок з повісті «Інститутка».

Удосконалення умінь мовчазного читання. Використання лексики твору для усного опису подій у творі. Виділення з тексту незрозумілих слів, добір до них *близьких і протилежних за значенням; Переказ змісту твору за поданим учителем планом. Відтворення змісту тексту з використанням вдалих висловів, вжитих утворі. Тема художнього твору. Мова художнього твору. Виділення головних героїв твору, їхні вчинки. Продовження теми народного життя в повісті «Інститутка». Антилюдська сутність кріпосництва та солдаччини. Образи персонажів — людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі.

Леся Українка

Розповідь про життя і творчість поетеси. «Красо України, Подолля», «Вечірня година», «Колискова», «Соловейковий спів навесні».

Твори для позакласного читання: «Хотіла б я піснею стати…».

Удосконалення умінь виразного читання. Формування найпростіших прийомів регулювання темпу читання залежно від жанрової специфіки твору. Удосконалення орфоепічно правильної вимови слів та їх наголошування під час читання. Мова художнього твору

(образність, точність вжитих слів). Складання невеликих усних оповідань описового характеру про зображену у творі картину природи.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

Павло Тичина

Розповідь про життя та творчість відомого українського поета і громадського діяча П. Г.Тичину. «Слово», «Арфами, арфами…», «Не бував ти у наших краях!»

Твір для позакласного читання: «Блакить мою душу овіяла».

Удосконалення правильної вимови слів та їх наголошування під час читання віршованих творів. Мова художнього твору (образність, точність вжитих слів, висловів). Складання невеликого усного оповідання описового характеру про зображену у творі картину природи.

Учень/учениця: намагається правильно читати вголос; дотримується вимог виразного читання *під контролем; пробує відповідати точно і змістовно на запитання, вміщені в апараті орієнтування *з допомогою; пробує розрізняти жанр твору: вірш – байка *з допомогою; уміє підтвердити висловлену думку уривками, висловами з тексту твору, *з допомогою; намагається виразно читати загадки, пояснює способи їх відгадування *з допомогою доброзичливим жартом. Розвиток кмітливості, розумових здібностей людини, пам’яті, творчої уяви.

Учень/учениця: дотримується умінь мовчазного читання *під контролем, користується тлумачним словничком для пояснення значення незрозумілих слів *з допомогою; намагається переказувати прочитане за особами, зі зміною особи оповідача *з допомогою; з допомогою учителя відтворює зміст тексту з використанням вдалих висловів, вжитих у творі; визначає тему художнього твору; виділяє головних героїв твору, їхні вчинки; висловлює власне ставлення до прочитаного *під керівництвом;

намагається прокоментувати зміст твору, має уявлення про пригнічене становище простої людини в історичну добу кріпацтва, розуміє повсякчасне прагнення особи до вільного, щасливого життя. Формування думки, що кожна людина, незалежно від свого суспільного стану, має право бути щасливою.

Учень/учениця: уміє регулювати темп читання (пришвидшує чи уповільнює читання) за завданням учителя, *намагається; намагається дотримуватися орфоепічно правильної вимови слів та їх наголошування під час читання *під контролем; уміє знаходити в тексті засоби художньої виразності (порівняння, епітети, метафори) без вживання термінології *з допомогою.

Учень/учениця: намагається регулювати темп читання в залежності від жанрової специфіки твору, регулює з допомогою; орфоепічно правильно вимовляє слова під час читання *під контролем; знаходить в тексті засоби художньої виразності (без вживання термінології) *з допомогою; намагається висловлюватися зв’язно для передачі вражень від прочитаного *з допомогою; виявляє почуття радості, задоволення від прочитаного твору, *після заохочення.

корекція поведінки на прикладах вчинків персонажів творів; формування оцінного ставлення до прочитаного;

корекція уваги, сприймання; розвиток довготривалої зорової та слухової пам`яті; корекція мисленнєвих операцій порівняння, класифікації, моделювання та узагальнення; корекція уяви.

формування лексичних, аудіювальних та комунікативних умінь; уточнення звуковимови;

формування основ культури поведінки; формування інтересу до читання байок..

виховання доброзичливого ставлення до однокласників у процесі роботи над художніми творами;

формування умінь діалогічного і монологічного мовлення;

формування умінь виділяти тему твору, головних героїв; корекція умінь переказувати прочитане за поданим планом;

формування уяви, умінь наочно-образного мислення; удосконалення мисленнєвих процесів порівняння, моделювання, абстрагування;

збагачення мовлення епітетами, метафорами, порівняннями з опрацьованих творів.

корекція технічної навички читання, насамперед умінь виразного читання;

корекція мислення, пам’яті, уяви у процесі роботи над віршованими творами; формування образного мислення.

формування умінь зв’язно висловлюватися про зображене у творі;

виховання доброзичливого ставлення до однокласників у процесі роботи над художніми творами;

формування аудіювальних умінь; збагачення словникового запасу лексикою зі змісту творів; корекція фонематичного сприймання

формування позитивних моральних якостей; виховання працелюбності, любові до Батьківщини, до рідного краю.

збагачення словникового запасу словами, які характеризують зображені у творі події, героїв, місце дії; розвиток фонематичного слуху; формування умінь монологічного мовлення;

виховання бажання читати художні твори, активізувати до участі у обговоренні прочитаного, висловлювати оцінне ставлення до зображених подій, героїв творів; на прикладі вчинків героїв виховувати позитивні риси характеру;

корекція умінь мовчазного читання.

.

Григір Тютюнник

Розповідь про письменника. «Климко» (уривок).

Твір для позакласного читання: «Климко» (уривки).

Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Чесність, мужність, людяність дітей і дорослих у важку годину. Паралельність і єдність двох світів — природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Климко, його жага пізнати загадковий світ людей, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Климка, його мужність і сміливість, самопожертва.

Удосконалення умінь мовчазного читання. Співвіднесення темпу читання з формою викладу (опис, розповідь). Будова твору (послідовність подій у творі, причинно-наслідкові та часові звязки). Виділення головних героїв твору. Вчинки героїв. Опис зовнішнього вигляду героїв. Поділ прочитаного твору на частини з наступним складанням простого плану твору. Переказ змісту твору за складеним планом. Вибірковий переказ прочитаного. Використання лексики твору для усного опису подій у творі.

Володимир Сосюра

Розповідь про життєвий і творчий шлях поета. «Любіть Україну», «Рідна мова», «Дуб».

Твори для позакласного читання: «Васильки», уривок з поеми «Мазепа» – «Учись, Іване».

Регулювання темпу читання залежно від жанрової специфіки твору. Удосконалення орфоепічно правильної вимови слів та їх наголошування під час читання. Мова художнього твору ( точність вжитих слів, образність). Складання невеликого усного оповідання описового характеру про зображену у творі картину природи. Складання на основі тексту твору загадок.

Михайло Чабанівський

Розповідь про життя і творчість письменника. «Вірний».

Удосконалення умінь голосного і мовчазного читання., читання діалогів. Мова художнього твору. Будова твору. Виділення головних героїв твору. Вчинки героїв, опис їх зовнішнього вигляду. Переказ змісту твору за складеним планом. Складання невеликого усного оповідання розповідного характеру про героя, його вчинки, зображену у творі подію.

Василь Симоненко

Розповідь про життя і творчість поета.

«Грудочка землі», «Я закоханий палко, без міри…», «Лист».

Удосконалення орфоепічно правильної вимови слів та їх наголошування під час читання. Мова художнього віршованого твору, точність вжитих слів. Знаходження у тексті твору засобів художньої виразності.

Юрій Збанацький

Розповідь про життєвий і творчий шлях письменника. «Дике козеня» (скорочено).

Твір для позакласного читання «У розвідці» (скорочено).

Удосконалення техніки читання. Будова твору. Вчинки героїв твору. Поділ прочитаного твору на частини з наступним складанням простого плану твору. Переказ змісту твору за складеним планом. Вибірковий переказ прочитаного. Складання характеристики героїв з використанням поданих у творі характеристик на них.

Василь Чухліб

Розповідь про письменника. «Прилетіли ластівки», «Найвище дерево».

Твір для позакласного читання: «Пісня тоненької Очеретини».

Виразне, з дотриманням пунктуаційних та *логічних пауз, читання тексту твору. Співвіднесення темпу читання з формою викладу: опис, розповідь. Будова твору. Переказ твору за самостійно складеним планом. Вибірковий переказ прочитаного. Переказ прочитаного за особами, зі зміною особи оповідача.

Дмитро Білоус

Розповідь про поета. «Хто сказав, що наша мова груба?», «Грицева мрія».

Для позакласного читання: «Хто кому брат?», «Дивне розмаїття».

Удосконаленя умінь виразного читання. Мова художнього віршованого твору. Знаходження у тексті засобів художньої виразності.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Володимир Рутківський

«Джури козака Швайки» («Джури і підводний човен») (уривки).

Для позакласного читання: «Джури і підводний човен» (уривки).

Творчість відомого українського письменника.

Твір про волелюбних, сміливих героїв, які вміють вистояти у складних ситуаціях. Тема боротьби українських козаків проти татарської орди. Усвідомлення сміливості, фізичної, духовної сили наших предків. Виховання й утвердження цих якостей у наш час.

Дмитро Павличко

Розповідь про творчу і громадську діяльність відомого українського поета Д. В. Павличка. «Пахне хлібом трава», «Смереки», «Весна».

Пісенна творчість Д. Павличка: «Два кольори»,

Для позакласного читання: «Лелеченьки» («З далекого краю лелеки летіли»), «Я стужився, мила, за тобою…»

Удосконалення умінь виразного читання. Дотримання розділових знаків під час читання віршів. Мова художнього твору. Складання невеликих оповідань описового характеру про зображені у творі картини природи.

Ярослав Стельмах.

Розповідь про творчість письменника.

«Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера» (уривки)

Для позакласного читання: «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».

Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті, передані образним словом. Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків — головних героїв.

Ліна Костенко

Про життєвий і творчий шлях поетеси.

«Вже в стільниках стерні немає меду сонця», «Українське альфреско», «А дні стоять, не хочеться тужити…».

Удосконалення умінь виразного читання. Дотримання розділових знаків під час читання віршів. Мова художнього твору. Складання невеликих оповідань описового характеру про зображені у творі картини природи.

Леся Воронина

Леся Воронина — сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей

«Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» (уривки)

.Для позакласного читання: «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Фантастична, романтична, багатоепізодна повість про хлопчиків — головних героїв.

Узагальнюючий урок

Робота з позакласного читання

Читання рекомендованих для позакласного читання творів, книг зі шкільної (сільської) та районної бібліотеки, дитячої періодики. Обговорення прочитаного у класі.

Робота із зошитом для позакласного читання.

Учень з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей записує тему твору, коротку порівняльну характеристику вчинків дійових осіб

( персонажів) твору.

Учень з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей записує назву твору, автора, тему твору.

Учень/учениця: уміє переказувати цікавий епізод із дитинства письменника. *з допомогою; разом з учителем розглядає точність і лаконізм описів природи, їхню роль в оповіданні; розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість *з допомогою; складає план до характеристики образу хлопчика, *з допомогою; висловлює власні міркування про характер хлопчика, оцінює його незвичну поведінку *з допомогою; пояснює назву оповідання; вчиться порівнювати літературного героя із собою, намагається придумати власне закінчення оповідання, *з допомогою Усвідомлення особливого призначення на землі кожного. Формування і збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.

Учень/учениця: дотримується орфоепічно правильної вимови слів та їх наголошування під час читання, *під контролем; з допомогою учителя аналізує мову художнього твору; знаходить в тексті засоби художньої виразності (без вживання термінології) *з допомогою; намагається складати невеликі усні оповідання описового характеру, *з допомогою; використовує текст твору для складання загадок, *намагається; виявляє радість, задоволення від повторно прослуханого чи прочитаного тексту.

Учень / учениця: дотримується умінь мовчазного та голосного читання, *читання діалогів, *під контролем; для розуміння смислового значення слів як у прямому, так і в *переносному значеннях користується тлумачним словничком. *під контролем; орієнтується у будові твору, пояснює часові зв’язки, з допомогою – причинно-наслідкові зв’язки; виділяє головних героїв твору; описує їхній зовнішній вигляд *з допомогою; уміє складати простий план твору з незначною допомогою, *складає з допомогою; переказує за складеним планом *з допомогою, намагається вибірково переказувати *з допомогою; використовує лексику твору для усного опису подій, зображених у творі, *під контролем; використовує для переказу вдалі вислови зі змісту твору,*з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися для передачі своїх вражень від прочитаного, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається читати правильно, виразно, з дотриманням інтонації, *під контролем та з допомогою; пробує самостійно знаходити у тексті засоби художньої виразності, *з допомогою; пояснює значення вжитих у тексті слів.

Учень / учениця: *уміє співвідносити темп читання з формою викладу ( опис, розповідь); орієнтується у будові твору *з допомогою; разом з учителем знаходить точно вжиті слова, вислови; виділяє головних героїв, зіставляє їх вчинки, описує усно зовнішній вигляд, *з допомогою; складає простий план твору, *з допомогою; переказує твір за складеним планом, *з допомогою; для переказу намагається використовувати вдалі вислови, вжиті у творі, *під контролем; складає невеликі усні оповідання на задану тему, *з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися для передачі вражень від прочитаного, *повторює за учителем.

Учень / учениця: намагається пояснити сутність послідовності подій у творі, причинно-наслідкові та часові зв’язки ,*з допомогою; зіставляє вчинки двох героїв твору, описує їх зовнішній вигляд, *з допомогою; ділить твір на частини з наступним складанням плану кожної з них, *з допомогою; переказує твір за даним планом, використовуючи лексику твору для усного опису подій у творі *під контролем, *з допомогою; намагається переказувати вибірково, використовуючи подані у творі характеристики героїв.

Учень / учениця: намагається дотримуватися орфоепічно правильної вимови слів та їх наголошування під час читання, *з допомогою; аналізує мову художнього твору ( образність, точність вжитих слів),*з допомогою; уміє знаходити в тексті твору засоби художньої виразності, *з допомогою знаходить; виявляє почуття радості, задоволення від правильно прочитаного тексту твору.

Учень / учениця: уміє визначити історичну основу твору *з допомогою; знаходити і коментувати описи природи, портрети персонажів;*з допомогою, намагається висловлювати власні судження про геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька *з допомогою.

Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших предків. Виховання й утвердження цих якостей у наш час.

Учень / учениця: читає правильно, виразно, дотримуючись розділових знаків, *намагається читати; знаходить у тексті засоби художньої виразності, *з допомогою; намагається самостійно пояснити значення вжитих у тексті слів, *з допомогою; аналізує мову художнього твору, намагається складати невеликі оповідання описового характеру про зображене у творі, *з допомогою; намагається звязно висловлюватися, передаючи враження від прочитаного, *з допомогою.

Учень/ учениця: уміє переказувати зміст уривка повісті, визначити кульмінаційний епізод у ній; характеризує образи Сергія і Митька, їхню поведінку в складній ситуації; висловлює власні роздуми про місце уяви, фантазії, романтичності в житті сучасної людини; знаходить у тексті реальні (звичайні) та пригодницькі події, *з допомогою.

Усвідомлення значення романтичності, життєлюбства в житті людини.

Учень / учениця: читає правильно, виразно, дотримуючись розділових знаків, *намагається читати; знаходить у тексті засоби художньої виразності, *з допомогою; намагається самостійно пояснити значення вжитих у тексті слів, *з допомогою; аналізує мову художнього твору, намагається складати невеликі оповідання описового характеру про зображене у творі, *з допомогою; намагається звязно висловлюватися, передаючи враження від прочитаного, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається правильно, свідомо, виразно читати вголос і мовчки, *під контролем; визначає тему твору, *з допомогою, з допомогою учителя визначає основну думку твору; аналізує вчинки героїв, *з допомогою, намагається переказати прочитане за поданим або самостійно складеним планом, *з допомогою; висловлює власне ставлення до прочитаного.

Учень / учениця: намагається правильно, свідомо, виразно читати вголос і мовчки, *під контролем; визначає тему твору, *з допомогою, з допомогою учителя визначає основну думку твору; аналізує вчинки героїв, *з допомогою, намагається переказати прочитане за поданим або самостійно складеним планом, *з допомогою; висловлює власне ставлення до прочитаного.

Учень / учениця: бере активну участь у обговоренні самостійно прочитаних книг, *під контролем та з допомогою; визначає тему прочитаного твору; складає під керівництвом учителя відгуки про прочитане, *з допомогою; намагається виявляти оцінне ставлення до вчинків героїв, *з допомогою.

Орієнтовні вимоги до змісту знань, умінь і життєвої компетентності учнів у кінці навчального року.

На кінець року:

Учень / учениця з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: назви вивчених творів, їх авторів, героїв творів, короткий зміст вивчених творів, запропоновані для вивчення напам’ять 1-2 вірші;

уміє: правильно, свідомо, виразно читати вголос, свідомо читати мовчки; читати вголос у різному темпі; співвідносити темп читання з формою викладу; характеризувати вчинки героїв твору; розрізняти твори за жанром ( без вживання термінології); складати простий план твору; переказувати прочитане близько до змісту тексту твору; складати невеликі усні оповідання розповідного і описового характеру про героя, картину природи, зображену у творі подію; звязно висловлюватися для передачі своїх вражень від прочитаного; користуватися тлумачним словничком для пояснення значення незрозумілих слів.

Учень / учениця з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: назви вивчених творів, їх авторів; тему твору;

уміє: виконувати завдання під контролем та з допомогою учителя: правильно читати вголос тексти творів; визначати тему твору; виділяти головних героїв твору; переказувати прочитане за поданим планом *з допомогою; орфоепічно правильно вимовляти слова під час читання і переказу змісту прочитаного; користуватися тлумачним словничком для пояснення значення незрозумілих слів.

уточнення умінь спостерігати, аналізувати та запам’ятовувати прочитане; розвиток мислення; формування уявлень на основі прочитаного;

розвиток зв’язного усного мовлення на основі удосконалення лексичних та комунікативних умінь, умінь діалогічного та монологічного мовлення;

формування умінь орієнтуватися у складових частинах твору, аналізувати вчинки героїв, описувати їхній зовнішній вигляд;

формування позитивних моральних якостей засобами художньої літератури;

формування і корекція умінь переказувати прочитане за складеним планом, вибірково.

корекція естетичного сприймання шляхом розвитку емоційної чутливості та формування уявлень про засоби виразності художнього твору.

формування і корекція умінь виразного читання;

корекція умінь монологічного мовлення на основі складання усного оповідання описового характеру;

- виховання любові до України, до рідної мови, патріотизму;

- виховання бережливого ставлення до природи.

виховання позитивного

ставлення до читання, позитивних рис особистості учня засобами художньої літератури.

формування умінь слухової уваги, довготривалої наочно-образної пам’яті, словесно-образного мислення; збагачення уявлень про природу рідного краю засобами порівняння.

активізація роботи артикуляційного апарату, уточнення фонематичного контролю під час читання віршів; дотримання орфоепії під час читання віршів; збагачення лексики епітетами, метафорами , порівняннями зі змісту прочитаних віршованих творів; активне використання в мовленні засвоєної лексики.

– формування любові до України, оцінних естетичних почуттів до природи; корекція емоційно-вольової сфери засобами ліричних творів.

– розвиток аналітико-синтетичного сприймання; формування, словесно-логічного мислення; розвиток творчої уяви, умінь порівнювати прочитане з фактами із власного життєвого досвіду.

– дотримання умінь мовчазного читання; формування лексичних та комунікативних умінь; удосконалення аудіювальних умінь; формування умінь монологічного мовлення на основі використання лексики та висловів з прочитаних творів.

– формування інтересу до читання прозових творів; виховання особистісних якостей (щирість, доброзичливість, працелюбність, людинолюбство) на основі аналізу змісту прочитаного; вияв емоційного ставлення до прочитаного; формування позитивних рис особистості.

– патріотичне виховання засобами художнього твору; виховання любові до Батьківщини, до рідного краю; корекція емоційно-вольової сфери засобами художнього твору.

– корекція словесно-логічного мислення засобами художнього твору; корекція образних уявлень; формування орієнтувальної та виконавчої основ самостійної навчальної діяльності.

–формування умінь орфоепічно правильної вимови; збагачення словникового запасу епітетами, метафорами, порівняннями з текстів творів;; формування умінь описового мовлення; удосконалення умінь виразного та правильного читання.

– збагачення позитивних емоцій засобами віршованих творів; виховання любові до української мови, до природи рідного краю; розвиток позитивної мотивації до читання шляхом стимулювання мовленнєвої активності.

уточнення аналітико-синтетичного сприймання на основі визначення форми викладу матеріалу (розповідь, опис); корекція довготривалої пам`яті, мислення, уяви засобами художнього твору; удосконалення мисленнєвих операцій порівняння, узагальнення та абстрагування.

– удосконалення навички читання; формування умінь зв’язного мовлення на основі корекції сигніфікативної та комунікативної мовленнєвих функцій.

– виховання позитивного ставлення до читання; мужності, сміливості на основі прочитаних творів.

розвиток наочно-образного мислення на основі аналізу художнього твору; удосконалення умінь виразного читання,; формування образних уявлень засобами художньої літератури.

збагачення словника засобами художньої виразності, вжитими у творах, активне використання їх у мовленні; корекція фонематичного сприймання, довготривалої пам’яті.

– виховання любові до Батьківщини, бережливого ставлення до природи; формування позитивних моральних якостей. Виховання і формування умінь цінити людські порядні стосунки.

– формування умінь цілісного, вибіркового осмисленого сприймання; корекція уваги, словесно – логічного мислення; корекція уяви засобами художнього твору.

– корекція зв’язного монологічного мовлення у процесі розповідання учнями змісту прочитаного за поданим планом;

–обгрунтування власного ставлення до зображених подій, вчинків героїв; формування позитивної мотивації до читання художніх творів

- збагачення словника засобами художньої виразності, вжитими у творах, активне використання їх у мовленні; корекція фонематичного сприймання, довготривалої пам`яті.

– виховання любові до Батьківщини, поваги до старших, бережливого ставлення до природи; формування позитивних моральних якостей.

розвиток словесно-образної пам`яті, словесно-логічного мислення; корекція уяви засобами художнього твору.

– удосконалення умінь швидкого та виразного читання; формування умінь зв`язного мовлення на основі використання художніх засобів виразності за змісту твору;

– розширення словникового запасу словами та висловами з тексту творів; удосконалення умінь діалогічного мовлення; виховання любові та поваги до української мови.

– уточнення, розширення слухової пам`яті та корекція звукового сприймання; корекція умінь довготривалої пам`яті; формування умінь словесно-логічного мислення; корекція образної уяви.

удосконалення умінь діалогічного і монологічного мовлення; збагачення мовлення прикметниковою лексикою, доцільне її використання .

– формування естетичних смаків засобами художньої літератури; моральне, естетичне та екологічне виховання; формування почуття прекрасного.

– корекція сприймання, пам`яті, мислення, уяви засобами художньої літератури.

- удосконалення лексичних, аудіювальних та комунікативних умінь; удосконалення регулювальної функції мовлення; формування умінь діалогічного мовлення; удосконалення навички читання.

– виховання організованості, охайності, стимулювання бажання читати художню літературу.

8 клас

(102 години, 3 години на тиждень)

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи

КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1

ВСТУП

Художнє відтворення життя засобами художньої літератури.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Українські народні пісні: історичні, ліричні. «Мужній воїн», «Пісня про Байду», «Славний козак Морозенко», «Їхав козак на війноньку», «Максим козак Залізняк».

Для самостійного читання: «Дівчина з легенди». Пісні, автором яких вважають Марусю Чурай.

Українські народні прислівя, приказки.

Правильна вимова слів ( з дотриманням норм орфоепії) та правильного їх наголошування під час читання. Тема твору. Жанр твору ( практично). Розуміння поданих до змісту тексту запитань евристичного спрямування;

Учень / учениця: розуміє значення художньої літератури для пізнання, наводить приклади з прочитаних раніше художніх творів.

Учень / учениця: намагається правильно, свідомо, виразно читати вголос, *з допомогою; свідомо читає мовчки; розуміє зміст прочитаного; правильно відповідає на запитання по змісту тексту, *з допомогою; наводить приклади з уроків історії, *з допомогою; намагається переказати прочитане за поданим планом, *переказує під контролем; з допомогою учителя пояснює сутність народних прислів’їв, приказок; формування міжпредметних зв’язків.

- розвиток і корекція мислення, пам’яті,

- пояснення значення художньої літератури для кожної людини;

– розвиток памяті, мислення у процесі відповідей на запитання щодо змісту творів;

– збагачення словникового запасу новими словами та образними виразами з прочитаного; формування та корекція умінь виразного читання, переказувати прочитане за планом;

удосконалення умінь визначати тему твору, жанр твору; виховання любові до України, до народу України; формування позитивних якостей особистості на прикладах вчинків героїв прочитаних творів.

Самостійне читання твору з використанням певних завдань ( знайти опис зображеної події). Переказ прочитаного за поданим планом.

З ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТОЛІТТ

Тарас Шевченко

Про життя і творчість великого сина України Т.Г.Шевченка. , «Сон», «Я не нездужаю нівроку», «Доля», «Над Дніпровою сагою».

Твір для позакласного читання: «Мені однаково, чи буду».

Удосконалення умінь мовчазного читання. Визначення основної думки твору. Визначення зв’язку назви твору з його змістом. Робота над зв’язним мовленням під час передачі учнями вражень від прочитаного твору.

Учень / учениця: намагається пояснити значення образних виразів, використаних автором для зображення картин побуту *з допомогою; орієнтується у структурі тексту, уміє визначати зачин, основну частину, заключну, *з допомогою; вказує на зв'язок назви твору зі змістом, *під контролем; користується словничком, поданим після тексту твору, *під контролем; намагається правильно будувати власне висловлювання про прочитане, *з допомогою.

– формування умінь аналізувати твір; розвиток пам`яті, елементів творчої уяви; корекція мисленнєвої діяльності у процесі виділення та узагальнення художніх образів;

Удосконалення умінь мовчазного читання; – збагачення мовлення прикметниковою та дієслівною лексикою, активне використання її у мовленні; удосконалення умінь діалогічного та монологічного мовлення; виховання поваги до Т. Г.Шевченка, любові до Батьківщини, доброти, людяності.

2

21

Степан Руданський

Коротко про письменника.

«Добре торгувалось», «Запорожці у короля».

Висміювання негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору, вміння посміятися над власною безпорадністю, вміння відстояти свою гідність.

Учень / учениця: розуміє вияв народної мудрості у гуморесках; намагається виразно й усвідомлено читати твори, *під контролем; визначає іронічне ставлення до негативних рис характеру; намагається виокремити головну думку кожного твору, *з допомогою; засвоює особливості виразного читання цих творів; характеризує героїв і порівнює їх, *під контролем; поглиблює вміння проводити паралелі з сучасним життям, *з допомогою; обґрунтовує власні спостереження над смішними ситуаціями в житті, *під контролем; орієнтується у структурі тексту; розуміє запитання і завдання апарату орієнтування; *за допомогою тлумачного словничка пояснює значення незрозумілих слів та висловів, *під контролем; уміє знаходити в тексті твору речення, вирази, що підтверджують висловлену думку. Усвідомлення, що почуття гумору - ознака духовного здоров’я людини.

– формування пізнавального інтересу та пізнавальної активності під час роботи над художніми творами; висловлення власного ставлення до зображених подій, вчинків героїв.

– корекція сприймання та уяви на основі прочитаних творів; корекція пам`яті, образного мислення на основі пояснення значення нових слів та висловів з текстів; корекція мислення на основі використання запитань евристичного спрямування.

– розвиток мовлення на основі збагачення словникового запасу новими словами і висловами; корекція фонематичного сприймання;

виховання поваги до людей праці, до козаків.

3

Борис Грінченко

Про творчість письменника. «Олеся», «Украла», «Під вербами».

Твір для позакласного читання: ”Ранок”.

Усвідомлення смислових звязків між реченнями і частинами тексту твору. Сюжет і композиція твору (без вживання термінології). Визначення звязку назви твору з його змістом, основною думкою. Придумування зачину до невеликого твору.

Іван Франко

Про життя і творчість І.Я.Франка. «Захар Беркут» (уривки).

Твір для позакласного читання:

«Фарбований Лис» (скорочено).

Змалювання героїчної боротьби українців проти монголо-татарських нападників. Патріотична ідея (головна думка) у творі.

Удосконалення техніки читання. *Усвідомлення смислових зв’язків між реченнями і частинами тексту. Послідовність подій у творі (розгортання змісту, причинно-наслідкові зв’язки). Визначення основної думки твору. Мова і вчинки героя твору. Складання портрета героя твору ( опис зовнішнього вигляду, мови, вчинків). Орієнтування у структурі тексту : зачин – основна частина – кінцівка. Сюжет і композиція твору ( без вживання термінології). Переказ змісту прочитаного близько до змісту тексту, вибірково з використанням вдалих висловів, вжитих у творі.

Леся Українка

Про життя і творчість відомої української поетеси Лесі Українки її мужність і силу духу.

«Скрізь плач, і стогін, і ридання…», «Досвітні огні», «Калина», «Казка про Оха-чарівника».

Удосконалення умінь виразного читання. Формування найпростіших прийомів регулювання сили голосу в залежності від змісту і жанрової специфіки твору. Визначення основної думки твору. Тема гармонійного єднання людини з природою

Андрій Чайковський

Про творчість письменника. «За сестрою» (уривки)

Твір для позакласного читання: уривок з твору «За сестрою».

Визначення основної думки твору, звязку твору з його змістом. Роль пейзажу в художньому творі ( без вживання термінології). Переказ змісту прочитаного стисло, вибірково. Складання невеликих текстів описового характеру про зображену у творі подію.

Леонід Глібов

Про життя і творчість байкаря. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл», «Цуцик».

Гумористичне й сатиричне зображення у творах. Роль гумору в житті українців. Леонід Глібов - визначний український байкар. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

Олександр Олесь

Про життя і творчість поета. «Як довго ждали ми своєї волі слова», «Коли б я знав, що розлучусь з тобою», «Рідна мова в рідній школі».

Твір для позакласного читання: «Айстри».

Правильне, плавне, виразне читання віршованих творів. Визначення основної думки твору, зв’язку назви твору з його змістом, основною думкою.

Олександр Довженко

Про життя і творчу діяльність видатного українського кінорежисера і письменника О.П.Довженка.. Його оповідання про війну. «Ніч перед боєм», «Воля до життя». — твори про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявлені під час воєнного лихоліття у Другій світовій війні. Образи діда Платона і діда Савки — представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів.

Твір для позакласного читання: «Зачарована Десна» ( уривок).

Розвиток в учнів смислової здогадки

(антиципації). Сюжет і композиція твору ( без вживання термінології). Мова і вчинки героя твору. Знаходження в тексті слів, речень, що характеризують героя. Складання портрету героя твору, ілюстрація характеру героя прикладами із тексту. Складання невеликого усного тексту розповідного характеру про героя твору, його вчинки.

Олександр Довженко – відомий кінорежисер.

Павло Тичина

Про творчу і громадську діяльність відомого українського поета П.Г.Тичини. «Я утверждаюсь», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Ой, не крийся, природо», «Золотий гомін».

Твір для позакласного читання: «Гей, вдарте в струни, кобзарі…».

Визначення теми і основної думки твору. Регулювання сили голосу під час читання в залежності від змісту і жанрової специфіки твору.

Василь Симоненко

Про творчість В.А.Симоненка. «Україні», «Лебеді материнства», «Матері», «Моя мова», «Люди –прекрасні», «Земле рідна!»

Твір для позакласного читання «Ти знаєш, що ти – людина?».

Удосконалення техніки читання. Визначення теми і основної думки твору. Знаходження в тексті речень, висловів, що підтверджують основну думку твору.

Леонід Смілянський

Про творчість письменника Л.Смілянського. «Лідер», «Геннадій і Петрик» (скорочено).

Твір для позакласного читання: «Серце» (скорочено).

Розвиток смислової здогадки (антиципації). Прогнозування орієнтовного змісту тексту на основі заголовку, плану, ілюстрацій, частин тексту. Мова і вчинки героя твору. Складання невеликого тексту розповідного характеру про вчинки героя. Використання лексики твору для характеристики героя. Переказ твору з використанням влучних висловів зі змісту твору.

Максим Рильський

Про громадську і творчу діяльність відомого українського поета М.Т.Рильського. «Спасибі», «Яке це славне слово – хлібороб», «Троянди й виноград», «Мова», «Шпаки».

Твір для позакласного читання: «Синові».

- Удосконалення умінь виразного читання. Визначення теми і основної думки твору. Визначення зв`язку назви твору з його змістом, основною думкою.

Борис Олійник

Про громадську і творчу діяльність поета.

«Мати», «Ніхто не забутий».

- Удосконалення умінь виразного читання. Визначення теми і основної думки твору. Визначення зв’язку назви твору з його змістом, основною думкою.

Всеволод Нестайко

Про творчість письменника.

«Тореадори з Васюківки» Пригодницький захоплюючий сюжет, мрія і дійсність, смішне, комічне, романтичне в пригодницькій повісті для дітей. Сюжет і композиція твору (без вживання термінології). Складання плану твору у вигляді розповідних речень. Переказ тексту з використанням вдалих висловлювань, слів із твору; складання невеликих творів-мініатюр розповідного характеру про вчинки героїв, зображені у творі події.

Остап Вишня

Розповідь про творчість відомого гумориста О. Вишні. «Весна», «Заєць».

Твір для позакласного читання: «Фазани».

Формування умінь читати гумористичні твори. Регулювання сили голосу в залежності від змісту й жанрової специфіки твору. Мова і вчинок героя. Ілюстрація характеру героя прикладами з тексту. Прогнозування орієнтовного змісту тексту на основі плану, заголовку, ілюстрацій, частин тексту.

Микола Вінграновський «Сіроманець».

Захоплююча й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції

Євген Гуцало

Про творчість письменника Є. Гуцала. «Лось», «Сімя дикої качки»

Твір для позакласного читання: «Олень Август».

Розвиток смислової здогадки (антиципації). Мова і вчинки героя. Роль пейзажу в художньому творі ( без вживання термінології). Придумування кінцівки до невеликого твору.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Ліна Костенко

Про творчу діяльність відомої поетеси Л. В. Костенко. «Повернення Шевченка», «Тут обелісків ціла рота», «Перекинуті шпаківні», «Ще назва є, а річки вже немає», «Я хочу на озеро Світязь», «Крила».

Для позакласного читання: уривки з роману у віршах «Маруся Чурай».

Виразне декламування віршів. Дотримання під час читання вголос логічних пауз і наголосів. Визначення назви твору за його змістом.

/

Ніна Бічуя

«Шпага Славка Беркути» Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей та їхньому дозвіллі. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору.

Ігор Калинець

Розповідь про життя і творчість поета.

«Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» (збірник «Дивосвіт»).

Один із талановитих українських поетів, який пише і для дітей. Цікавий епізод із його життя.
Своєрідність форми його поезій. Образ найдорожчої людини − мами. Відчуття, навіяні великодньою поезією
«Писанки».

Узагальнюючи уроки

Робота з позакласного читання

Читання художніх творів, молодіжної періодики. Орієнтування у каталозі бібліотеки. Вибір потрібної книжки, замовлення її у бібліотеці. Оформлення бланку-замовлення. Визначення за анотацією, назвою твору, титульною сторінкою, ілюстраціями приблизного змісту книжки.

Робота із зошитом для позакласного читання.

Учні з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей визначають тему твору, виявляють оцінне ставлення до героїв твору, їхніх вчинків.

Учні з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей визначають тему твору, виявляють позитивних і негативних героїв твору.

Учень / учениця: під контролем правильно, свідомо, у достатньому темпі читає вголос, дотримуючись під час читання логічних пауз і наголосів, *з допомогою; намагається визначати основну думку твору ( що хотів сказати автор цим твором?),*з допомогою; визначає зв’язок назви твору з його змістом; знаходить в тексті твору вирази, речення, що характеризують явища природи, *з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися під час передачі вражень від прочитаного, віл ілюстрацій до твору,*з допомогою.

Учень / учениця: намагається читати правильно, виразно вголос у достатньому темпі, *під контролем; свідомо мовчки; усвідомлює смислові зв’язки між реченнями і частинами тексту; розуміє послідовність зображених у творі подій, *пояснює з допомогою; намагається самостійно визначати основну думку твору, *з допомогою; знаходить в тексті слова, речення, що характеризують героя,

(зовнішній вигляд, мову, вчинки) *з допомогою; орієнтується у структурі тексту; визначає його сюжет і композицію ( без вживання термінології з допомогою намагається використовувати з тексту вислови для переказу змісту прочитаного близько до тексту, вибірково, *з допомогою.

уміє розповідати коротко про І. Франка; знає й розуміє зміст та історичну основу повісті, *пояснює з допомогою; намагається переказати зміст, *з допомогою; уміє визначити тему повісті; з допомогою характеризує образи Захара Беркута, Максима, Мирослави, Тугара Вовка; намагається підтверджувати власну думку цитатами з тексту, *з допомогою; визначає улюбленого героя; з допомогою аналізує роль художніх засобів, особливості мови; обговорює проблему вибору людини у вирішальній ситуації. Виховання патріотичного почуття, поваги до батьків, вірності в дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.

Учень / учениця: знає і вміє розповідати про Лесю Українку; розвиває навички виділення основних мотивів у поезіях; визначає головну думку, *з допомогою; намагається читати виразно, з дотриманням граматичних та логічних пауз, *під контролем; намагається регулювати силу голосу під час читання, *під контролем; знаходить в тексті вирази, речення, що використані для характеристики явищ природи, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів під час читання вголос; самостійно визначає тему твору; основну думку твору визначає з допомогою; знаходить в тексті твору вирази, речення, що характеризують явища природи, *з допомогою; з допомогою пояснює роль пейзажу в художньому творі (без вживання термінології); під контролем використовує з тексту твору вдалі вислови для переказу змісту прочитаного, *з допомогою; за поданим планом складає усні невеликі тексти описового характеру про зображену у творі подію, *з допомогою.

Учень / учениця: розуміє роль гумору в житті українців; намагається виразно читати твори Леоніда Глібова, намагається коментувати прихований зміст творів, *з допомогою; разом з учителем виокремлює головну думку кожної байки, пояснює алегоричні образи; намагається зіставляти описане в байках із сьогоднішнім реальним життям, *з допомогою.

Усвідомлення важливості самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини. Формування оптимістичних настроїв, уміння тактовно реагувати на іронію, гумор.

Учень / учениця: намагається читати правильно, у достатньому темпі, виразно віршовані твори, дотримуючись під час читання логічних пауз і наголосів, *з допомогою; визначає зв’язок назви твору з його змістом, основою думкою, *з допомогою; знаходить в тексті твору вирази, речення, що характеризують явища природи.

Учень / учениця: знає основне про письменника; уміє аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, моральний вибір у різних життєвих ситуаціях, *з допомогою; характеризує улюбленого героя, аргументує свій вибір, розкриває риси його вдачі; виокремлює, виразно читає й коментує найцікавіші епізоди тексту, *з допомогою; уміє висловлюватися про зв’язок прочитаного з власними життєвими спостереженнями; *з допомогою характеризує образи діда Платона і діда Савки; пояснює той важливий моральний урок, який продемонстрували ці герої власним самовідданим вчинком; уміє визначити ідею твору, *з допомогою; намагається висловити власну думку про поняття патріотизму, героїзму у воєнний та мирний часи.

Учень / учениця: знає найголовніші факти з біографії митця; вдумливо читає твір; уміє виокремити в ньому основне; намагається

дотримуватися вимог виразного читання, *читає під контролем; знаходить в тексті твору вирази, речення, що характеризують явища природи *з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися під час передачі своїх вражень від перегляду ілюстрацій до твору, *з допомогою; намагається самостійно визначити тему і основну думку, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається читати вголос правильно, чітко, дотримуючись інтонації мовлення, *під контролем; намагається самостійно визначати тему і основну думку твору, *з допомогою; визначає зв'язок назви твору з його змістом, основною думкою, *з допомогою; уміє знаходити в тексті твору слова і вислови для підтвердження основної думки, *з допомогою.

Учень / учениця: орієнтується в сюжеті твору, *з допомогою; володіє навичками смислової здогадки, *з допомогою; використовує лексику твору для складання портрету героя, ілюструє його характер прикладами з тексту, *з допомогою; складає простий план тексту, переказує твір за складеним планом, *з допомогою; намагається самостійно скласти усну розповідь про героя твору, його вчинки, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається читати вголос правильно, чітко, дотримуючись інтонації мовлення, *під контролем; уміє визначати тему і основну думку твору, *з допомогою; визначає зв'язок назви твору з його змістом, основною думкою, *з допомогою; зв’язно висловлюється під час передачі вражень від переглянутих ілюстрацій до тексту.

Учень / учениця: намагається читати вголос правильно, чітко, дотримуючись інтонації мовлення, *під контролем; намагається самостійно визначати тему і основну думку твору, *з допомогою; визначає зв'язок назви твору з його змістом, основною думкою, *з допомогою; уміє знаходити в тексті твору слова і вислови для підтвердження основної думки, *з допомогою.

Учень / учениця: усвідомлює смислові зв’язки між реченнями і частинами тексту *з допомогою; розуміє сутність смислової здогадки *з допомогою; розуміє послідовність подій у творі ( розгортання змісту, причинно-наслідкові зв’язки), *з допомогою; аналізує мову і вчинки героїв, використовуючи для цього текст твору, *з допомогою; намагається складати тексти розповідного характеру про вчинки героїв, *з допомогою; переказує твір, опираючись на текст, з допомогою.

Учень /учениця: намагається регулювати силу голосу під час читання гумористичних творів, *під контролем; характеризує мову, характер, вчинки героя прикладами з тексту, з допомогою; визначає зв’язок назви твору з його змістом, основною думкою, *з допомогою; намагається прогнозувати на основі плану, заголовку, ілюстрацій, частин тексту орієнтовний зміст тексту твору, *з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися, передаючи враження від прочитаного, *за зразком.

Учень / учениця: уміє переказати найцікавіші епізоди повісті? *з допомогою, характеризує головного героя за планом, *з допомогою; може придумати власне закінчення твору, *з допомогою; проявляє оцінне ставлення до прочитаного, *під контролем.

Усвідомлення значення людяності, доброти в житті, прагння гармонії з природою.

Учень / учениця: розуміє сутність смислової здогадки, застосовує її, *з допомогою; ілюструє характер і вчинки героя прикладами з тексту твору, *з допомогою; розуміє роль пейзажу в творі, *з допомогою; переказує твір з використанням влучних висловів, слів з його змісту, *з допомогою; намагається зв’язно висловлюватися під час передачі вражень від прочитаного, копіює вислови учителя; уміє придумувати кінцівку до невеликого твору, *з допомогою; намагається пояснити роль пейзажу в творі, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається дотримуватися умінь виразного читання під час декламування віршів, *з допомогою; визначає назву твору за його змістом, *з допомогою; намагається використовувати слова, речення з тексту твору для підтвердження власної думки, *з допомогою.

/

Учень / учениця: уміє переказувати сюжет твору, *під контролем; висловлює міркування про справжню дружбу, чесність, взаємопідтримку і відповідальність, про моральний вибір у житті, *з допомогою; характеризує образи героїв твору, *з допомогою; дискутує про вплив оточення на виховання дитини, *під керівництвом учителя.

Учень/учениця: разом з учителем намагається прокоментувати роль метафори й порівняння в «Писанці», реальне та уявне в ній; характеризує образ мами, *з допомогою; намагається виразно і вдумливо читати вірші, *під контролем; намагається пояснювати поєднання у творі уявного, фантастичного і реального, *з допомогою; висловлює власне бачення образів стежечки, блискавки, веселки тощо , *разом з учителем.
Формування естетичного сприйняття світу природи, розвиток творчої уяви, фантазії.

Учень / учениця: читає правильно, у доступному темпі, дотримуючись пунктуаційних і логічних пауз, *з допомогою; характеризує мову, вчинки, зовнішній вигляд героя, *з допомогою; визначає тему, основну думку твору, *з допомогою; для відповіді використовує лексику твору, *під контролем учителя..

Учень / учениця: орієнтується в каталозі бібліотеки, намагається вибрати й замовити потрібну книжку, визначити приблизний її зміст, *з допомогою, виявляє бажання читати художню літературу, *під контролем.

Орієнтовні вимоги до змісту знань, умінь і життєвої компетентності учнів у кінці навчального року.

На кінець року:

Учень / учениця з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: назви вивчених творі, їх авторів, зміст прочитаних творів, твори класиків української літератури: Т. Шевченка, М. Коцюбинського, О. Гончара; напам`ять 5 – 6 віршів;

уміє: правильно, свідомо, швидко, виразно читати вголос, дотримуючись логічних пауз і наголосів; свідомо і швидко читати мовчки; визначати тему і основну думку твору: визначати послідовність подій у творі ( розгортання змісту, часові зв`язки); орієнтуватися у структурі тексту твору, складати простий план твору; переказувати близько до тексту і вибірково з використанням вдалих висловів, вжитих у тексті твору; передавати свої враження від прочитаного; складати невеликі усні тексти розповідного і описового характеру про героя твору, його вчинки, зображену утворі подію, опис природи.

Учень /учениця з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: прізвища класиків української літератури, твори яких вивчали протягом року, назви їх творів; напам`ять 4-5 віршів;

уміє: правильно, свідомо читати вголос літературні твори; свідомо читати мовчки; вибірково переказувати прочитане з використанням лексики твору; визначати тему твору; знаходити в тексті слова, вирази, речення, що характеризують героя, його вчинки; з допомогою учителя складати невеликі усні тексти описового і розповідного характеру про героя твору, його чинки, описану у творі подію.

– збагачення уявлень учнів про портрет героя твору; корекція сприймання, мислення, пам`яті під час визначення послідовності зображених у творі подій.

збагачення мовлення образними виразами з текстів; формування лексичних умінь та збагачення мовлення у процесі роботи з тлумачним словничком;. корекція, уточнення і стимуляція асоціативних зв`зків між змістом прочитаних творів та життєвим досвідом учнів;

уточнення знань про сюжет і композицію твору, про структуру тексту; виховання доброти, людинолюбства, щирості, чесності, правдивості.

розвиток і корекція пам’яті, удосконалення умінь правильного і виразного читання; формування умінь визначати основну думку твору; збагачення мовлення словами і виразами із тексту твору; корекція поведінки; виховання любові до Батьківщини, поваги до старших; формування умінь аналізувати мову і вчинки героїв, складати усний портрет героя; корекція зв’язного мовлення, формування умінь переказувати прочитане близько до тексту й вибірково.

-

уточнення й корекція умінь виразного читання;

визначення теми і основної думки твору; виховання поваги до Лесі Українки як людини, як жінки, як поетеси; виховання любові до Батьківщини.

стимулювання бажання навчитися добре спілкуватися українською мовою.

– уточнення зорового і слухового сприймання, розширення поля зору під час читання; корекція пам`яті, образного мислення і уявлень під час відтворення змісту прочитаного; формування умінь складати тексти описового характеру ;

формування і корекція умінь монологічного мовлення;

- виховання мужності, сміливості, любові до України.

– уточнення умінь виразного читання; збагачення словникового запасу виразами зі словами, вжитим у прямому й переносному значенні; формування умінь діалогічного мовлення; умінь адекватно використовувати у мовленні лексику з тексту твору.

вияв оцінного ставлення до прочитаного; корекція і стимуляція використання у власному мовленні слів та речень з прочитаних творів; формування спокійних, адекватних реакцій на оцінку.

– уточнення зорового і слухового сприймання, розширення поля зору під час читання; корекція пам’яті, мовлення; образного мислення і уявлень під час відтворення змісту прочитаного

уточнення умінь виразного читання; збагачення словникового запасу виразами зі словами, вжитим у прямому й переносному значенні;

формування умінь діалогічного і монологічного мовлення; умінь адекватно використовувати у мовленні лексику з тексту твору.

уміння виявляти оцінне ставлення до прочитаного; корекція і стимуляція використання у власному мовленні слів та речень з прочитаних творів; формування порядності, мужності, сміливості;

формування активної життєвої позиції, позитивних рис характеру;

виховання любові до Батьківщини, до народу України, почуття патріотизму, мужності;

удосконалення умінь мовчазного читання; формування і корекція умінь характеризувати героя, оцінювати його вчинки.

розвиток і корекція образного мислення і уявлень під час аналізу змісту прочитаного;

уточнення і удосконалення умінь виразного читання; збагачення словникового запасу виразами зі словами, вжитим у прямому й переносному значенні; формування умінь адекватно використовувати у мовленні лексику з тексту віршів;

-

- корекція умінь щодо визначення теми і основної думки твору;

вияв оцінного ставлення до прочитаного;

корекція і стимуляція використання у власному мовленні слів та речень з прочитаних творів;

виховання поваги й любові до матері, до жінки, до рідної мови;

удосконалення умінь читати вірші вголос;

виховання порядності, чесності, працелюбства.

розвиток і корекція довготривалої пам’яті, мислення на основі аналізу художнього твору; формування умінь прогнозувати зміст тексту на основі заголовку, плану, ілюстрацій, частин тексту;

збагачення лексики словами і виразами з тексту твору та використання їх у власному мовленні;

уточнення й корекція умінь переказувати прочитаний твір.

-

формування орфоепічно правильної вимови; виховання поваги до рідної мови, бажання володіти нею в усній і писемній формах;

виховання поваги до людей праці, до професії хлдібороба;

- формування естетичних смаків на основі вивчених творів;

вияв оцінного ставлення до прочитаного;

корекція і стимуляція використання у власному мовленні слів та речень з прочитаних творів;

виховання поваги й любові до матері, до жінки, до рідної мови;

удосконалення умінь читати вірші вголос;

виховання порядності, чесності, працелюбства.

уточнення умінь мовчазного читання;

розвиток і корекція умінь зв’язного мовлення;

виховання товариськості, дружби, взаємодопомоги;

виховання бажання читати художню літературу пригодницького характеру.

формування і корекція умінь критичного мислення на основі аналізу, синтезу й порівняння описаних у творах подій;

- розвиток і корекція умінь розуміти алегорію;

- корекція умінь читати гумористичні твори, дотримуючись інтонації мовлення;

корекція усного зв’язного мовлення;

- формування і корекція умінь діалогічного мовлення;

- виховання доброти, гуманності, бережного ставлення до природи, до всього живого.

- розвиток і корекція мислення шляхом аналізу твору і збереження міжпредметних зв’язків;

- формування і корекція умінь відповідати на запитання евристичного спрямування;

- корекцуія умінь передавати події на основі прочитанного твору і за уявою;

- удосконалення умінь придумуівати кінцівку до твору;

- корекція умінь відповідати на запитання евристичної спрямованості.

- розвиток і корекція умінь відповідати на евристично спрямовані запитання;

- формування і корекція умінь передавати зовнішній вид героїв за уявою;

- виховання дружелюбства, товариськості, слухняності, поваги до старших;

- осмислення важливості моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків;

-розширення словникового запасу історичною лексикою;

- формування позитивного ставлення до читання літератури про сучасних дітей; виховання настирливості, цілеспрямованості для досягнення поставленої мети.

- корекція емоційно-вольової сфери на основі засобів художнього твору;

- удосконалення й корекція умінь виразного читання;

збагачення мовлення словами і виразами з тексту творів;

- виховання любові й поваги до матері,

- виховання бережливого ставлення до природи.

- збагачення словникового запасу епітетами, метафорами, порівняннями, активне вживання їх у власному мовленні.

формування естетичних смаків засобами художньої літератури; виховання любові до Батьківщини, патріотизму, мужності; екологічне виховання на основі прочитаних творів.

– корекція памяті під час пригадування змісту прочитаних творів; розвиток абстрактного мислення у процесі роботи над змістом прочитаних творів, розширення кола уявлень про оточуючу дійсність засобами художніх творів.

– удосконалення умінь діалогічного та монологічного мовлення на основі використання слів та висловів з прочитаних творів; формування умінь звязного мовлення.

– корекція естетичного сприймання на основі розвитку емоційної чутливості, розширення уявлень шляхом осмислення та оцінки змісту художніх творів, вияв позитивної мотивації до читання художньої літератури, періодики.

9 клас

(102 години, 3 години на тиждень)

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи

КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

1

2

3

4

1

12

3

9

4

5

6

6

7

2

2

3

3

5

6

7

2

ВСТУП

Література у системі інших мистецтв. Художня і наукова література.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Народні думи, легенди про визначні події з історії України, столицю України місто Київ, про боротьбу українського народу проти поневолювачів. «Дума про Самійла Кішку». Легенди: «Смерть княгині Ольги», «Заснування Києва», «Місто Сміла», «Чудодійна криниця».

Ознайомлення з творами різних жанрів ( дума, легенда), практичне розрізнення цих творів. Відтворення змісту тексту з урахуванням специфіки мови твору.

З ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Тарас Шевченко

Про життя і творчість славетного сина України Т.Г.Шевченка. «Учітесь, читайте», «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм», «Лічу в неволі дні і ночі», «Не гріє сонце на чужині», «Іван Підкова»(уривок). Інтимна лірика Т.Шевченка: «Зацвіла в долині…», «Вітер з гаєм розмовляє».

Твір для самостійного читання: «Художник» (уривки з повісті).

Удосконалення умінь виразного читання, умінь мовчазного читання. Складання усної розповіді на запропоновану тему. Складання усних невеличких оповідів описового чи розповідного характеру на запропоновану тему.

Марко Вовчок

Про життя і творчість відомої письменниці. «Кармелюк» (скорочено).

Твір для позакласного читання: «Два сини».

Удосконалення умінь мовчазного читання. Мова автора твору, мова героїв твору. Самостійне складання плану твору. Відтворення змісту тексту з урахуванням специфіки мови твору. Заміна діалогу розповіддю від першої чи третьої особи.

Іван Франко

Про творчість відомого класика української літератури І.Я.Франка. «Добрий заробок», «Гріє сонечко», «Моя любов».

Твір для самостійного читання: «Олівець».

Дотримання техніки мовчазного читання. Розрізнення мови автора і мови героїв твору. Характеристика вчинків героїв. Передача мови автора і мови героїв твору. Орієнтування у структурі тексту.

Борис Грінченко

Про творчість Б. Грінченка. «Грицько»,

Твір для самостійного читання: «До праці».

Дотримання під час читання норм української орфоепії. Герой твору, його портрет. Самостійне складання плану твору. Відтворення змісту тексту з урахуванням специфіки мови твору. Складання на основі тексту твору аналогічного тексту.

Леся Українка

Сторінки життя і творчості відомої української поетеси Лесі Українки. «Лісова пісня»( уривки).

Твір для самостійного читання: «Давня казка» (уривок).

Правильне, свідоме, виразне читання з дотриманням граматичних та логічних пауз. Складання усних невеликих оповідань розповідного характеру про прочитане.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

Олександр Олесь

Про життя і творчість поета.

«Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»), «Наші предки – слов’яни».

Поезії з книги “Княжа Україна”, їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання.

Володимир Винниченко

Про творчу і громадську діяльність В.Винниченка. «Федько-халамидник».

Твір для самостійного читання: «Сонячна машина» ( уривки).

Герой твору, його портрет. Використання лексики твору для підтвердження власної думки про вчинки героїв, їх поведінку щодо інших героїв твору. *Відтворення змісту твору з використанням специфіки мови твору.

Григір Тютюнник

Коротко про письменника.

«Дивак».

Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів — природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

Володимир Сосюра

Про творчість відомого поета В.Сосюри. «Я знаю силу слова», «Білі акації будуть цвісти», «Хто в ріднім краї…».

Виразне читання віршів. Використання слів, виразів з тексту твору для підтвердження точності й змістовності власного висловлювання.

Василь Симоненко

Про творчість поета.

«Люди – прекрасні», «Україно, п’ю твої зіниці…», «Верба», «Снігу, снігу сиплеться довкола», «Матері», «Моя мова».

Правильне, свідоме, виразне читання з дотриманням граматичних та логічних пауз. Складання усних невеликих оповідань розповідного характеру про прочитане.

Дмитро Павличко

Про творчу і громадську діяльність поета Д.В.Павличка. «Весна», «Добрий день».

Виразне читання віршованих текстів. Складання усної розповіді на запропоновану тему.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХІ СТОЛІТТЯ

Зірка Мензатюк

Про творчу діяльність сучасної письменниці.

«Таємниця козацької шаблі» (уривки)

Для позакласного читання: уривки з повісті «Таємниця козацької шаблі».

Пригодницька повість сучасної письменниці. Фантастичне і реальне в ній. Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини. Твір про справжні життєві цінності. Стосунки між дорослими й дітьми.

Ірина Жиленко

Про життя і творчість поетеси.

«Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».

Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ.

Емма Андієвська

Розповідь про творчі здобутки письменниці і поетеси.

«Казка про яян», «Говорюща риба».

Сучасна українська письменниця і художниця. Її казки-притчі. Добро і любов до світу. Порушення питань моралі, дружби, сили слова. Прихований повчальний зміст творів. Принципи толерантного ставлення до інших, вірності мріям, прагнення гармонії зі світом.

Науково-пізнавальні тексти

«Здоров`я – найвища цінність людини», «Значення фізичних вправ для організму людини», «Шкідливий вплив тютюнопаління на організм підлітка», «Шкідливий вплив наркотиків на організм підлітків».

Робота з періодичною пресою: читання газет, журналів. Ознайомлення з творами різних стилів. Розрізнення художнього і наукового стилів мовлення. Самостійне складання плану твору. Складання усної розповіді за матеріалами кількох прочитаних творі з використанням специфіки мови твору під час передачі його змісту.

Узагальнюючий урок

Робота із самостійного читання

Читання рекомендованих для самостійного читання творів, книг зі шкільної (сільської) та районної бібліотек, дитячої періодики. Обговорення прочитаного у класі.

Робота із зошитом для позакласного читання.

Учень з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей записує тему твору, коротку порівняльну характеристику вчинків дійових осіб

( персонажів) твору.

Учень з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей записує назву твору, автора, тему твору.

Учень / учениця: пояснює звязок літератури як мистецтва слова з іншими видами мистецтв, наводить приклади; розрізняє твори художньої та наукової літератури.

Учень / учениця: практично розрізняє твори різних жанрів; намагається дотримуватися під час читання техніки читання, *під контролем; *з допомогою для характеристики зображених у творі подій знаходить у тексті влучні слова, висловлювання.

Учень / учениця: намагається дотримуватися умінь мовчазного читання, *під контролем; пробує дотримуватися умінь виразного читання, *з допомогою; розуміє зміст прочитаних творів, правильно відповідає на запитання, що стосуються змісту тексту твору, *з допомогою; під контролем складає усні оповіді описового і розповідного характеру про прочитане на запропоновану тему, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається читати правильно, у достатньому темпі мовчки, під контролем; розрізняє мову автора і мову героїв твору; орієнтується у структурі тексту, *під контролем; уміє знаходити смислові зв’язки між частинами тексту твору, *з допомогою; переказує твір за поданим простим планом, враховуючи специфіку мови твору, *з допомогою; уміє замінювати діалог розповіддю від першої чи третьої особи, *з допомогою.

Учень / учениця: дотримується техніки мовчазного читання під час читання твору, *під контролем; під час переказу прочитаного намагається передати особливості мови автора і мови героїв твору, *з допомогою; орієнтується у структурі тексту твору, *потребує допомоги; під час переказу замінює діалог розповіддю від першої чи третьої особи однини, *з допомогою; намагається використовувати лексику твору під час переказу або характеристики вчинків героїв, * допомогою.

Учень / учениця: намагається дотримуватися під час читання норм української орфоепії, *під контролем; знаходить смислові зв’язки між частинами тексту твору, *з допомогою; намагається самостійно скласти план твору, переказати твір з дотриманням специфіки його мови, *завдання виконує з допомогою; уміє використовувати лексику твору для підтвердження власної думки про вчинки героїв, *з допомогою; пробує самостійно скласти на основі тексту твору аналогічний текст, *з допомогою.

Учень / учениця: дотримується під час читання граматичних пауз, *під контролем; з допомогою дотримується логічних пауз; під контролем складає усні невеликі оповідання описового характеру про прочитане, *з допомогою; намагається використовувати з тексту слова, речення для підтвердження точності і змістовності власного висловлювання, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається виразно й усвідомлено читати поезії, *під контролем, розповідає про давньоруських князів, *з допомогою; висловлює власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні, *з допомогою; розуміє зв’язок історичного минулого з сучасністю, *намагається пояснити з допомогою.

Учень / учениця: орієнтується у структурі тексту твору, * з допомогою; використовує лексику твору для підтвердження власної думки про прочитане, *з допомогою; під контролем відтворює зміст тексту з використанням специфіки мови твору, *з допомогою.

Учень / учениця: уміє переказувати цікавий епізод із дитинства письменника, *під контролем; намагається пояснити роль описів природи в оповіданні, *з допомогою; розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість, *з допомогою; під контролем складає план до характеристики образу Олеся, *з допомогою; висловлює власні міркування про характер хлопчика, намагається оцінити його незвичну поведінку; пояснює назву оповідання, *з допомогою; вчиться порівнювати літературного героя із собою, *під контролем; намагається придумати власне закінчення оповідання, *з допомогою.

Учень / учениця: дотримується у процесі читання вголос граматичних і логічних наголосів, *під контролем; уміє знаходити в тексті слова зображених у творі подій, , висловлювання для характеристики *з допомогою; з допомогою учителя і самостійно складає усну розповідь на запропоновану тему.

Учень / учениця: дотримується у процесі читання вголос граматичних і логічних наголосів, *під контролем; уміє знаходити в тексті слова зображених у творі подій, , висловлювання для характеристики *з допомогою; з допомогою учителя і самостійно складає усну розповідь на запропоновану тему.

Учень / учениця: намагається виразно читати вірші, *під контролем; висловлює свої почуття, враження від прочитаного, використовуючи слова, вирази з тексту твору, *з допомогою; намагається підтвердити точність і правильність власного висловлювання, *з допомогою; пробує самостійно складати усну розповідь на запропоновану тему, *з допомогою..

Учень / учениця: намагається самостійно переказувати найяскравіші фрагменти твору, * з допомогою; уміє характеризувати образи головних героїв, *під контролем; намагається дискутувати про значення історичного минулого для сучасної людини, *з допомогою.

Формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення їх актуальності в нашому житті.

Учень / учениця: розуміє, що світ дитинства — вічне джерело сили, натхнення, мрій, фантазій; намагається виразно й усвідомлено читати поезії, *під контролем; намагається прокоментувати зміст читаних творів, *з допомогою, пробує самостійно знаходити художні засоби, *з допомогою; уміє висловлювати власні роздуми про щастя і шляхи до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі, *висловлює з допомогою..

усвідомлення ролі почуття дружби в житті людини, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту.

Учень / учениця: виразно і вдумливо читає казки, *під контролем; намагається виокремити фантастичні елементи в казках, пояснити їх роль, *з допомогою; уміє визначити головну думку кожного з творів, відшукавши в них ключові фрази, *пояснює з допомогою; пробує формулювати власні висновки про твори та про їх основні ідеї, *з допомогою.

Учень / учениця: розрізняє твори художнього, публіцистичного і наукового стилів мовлення, *під контролем; уміє читати і працювати з текстами наукового і публіцистичного стилів мовлення, *працює з допомогою; орієнтується у структурі тексту, знаходить смислові зв’язки між частинами тексту твору, *з допомогою; використовує мову твору під час передачі його змісту, *з допомогою; під контролем самостійно складає план твору, *з допомогою.

Учень / учениця: читає правильно, свідомо, виразно вголос і мовчки, *під контролем та з допомогою; визначає тему твору, з допомогою учителя визначає основну думку твору; аналізує вчинки героїв, *з допомогою; переказує прочитане за поданим планом, *з допомогою; правильно відповідає на запитання до змісту прочитаного, *під контролем; намагається самостійно скласти план тексту, *з допомогою; висловлює власне ставлення до прочитаного, *потребує допомоги..

Учень / учениця: бере активну участь у обговоренні самостійно прочитаних книг, *під контролем; визначає тему прочитаного твору; визначає основну думку, *з допомогою; складає під керівництвом учителя відгуки про прочитане; виявляє оцінне ставлення до вчинків героїв, *під контролем.

Основні вимоги до змісту загальноосвітньої підготовки учнів на кінець року:

Учень /учениця з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: назви вивчених творів, їх авторів, героїв творів, короткий зміст вивчених творів, запропоновані для вивчення напам’ять вірші;

уміє: правильно, свідомо, виразно читати вголос, свідомо читати мовчки; читати вголос у різному темпі; співвідносити темп читання з формою викладу; характеризувати вчинки героїв твору; розрізняти твори за жанром ( без вживання термінології); складати простий план твору; переказувати прочитане близько до змісту тексту твору; складати невеликі усні оповідання розповідного і описового характеру про героя, картину природи, зображену у творі подію; звязно висловлюватися для передачі своїх вражень від прочитаного.

Учень / учениця з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: назви вивчених творів, їх авторів; тему твору; напамять 1-2 вивчених вірші;

уміє: правильно, чітко читати вголос тексти творів; визначати тему твору; виділяти головних героїв твору; переказувати прочитане за поданим планом; орфоепічно правильно вимовляти слова під час читання і переказу змісту прочитаного.

розвиток і корекція зв’язного усного мовлення;

розвиток логічного мислення, уваги, спостережливості, порівняння; виховання бажання читати художню літературу.

– корекція сприймання, мислення, пам`яті, уваги та уяви на основі розрізнення творів усної народної творчості; розвиток логічного мислення шляхом пояснення прихованого змісту творів та складання характеристики героїв (персонажів) і загадок.

– корекція комунікативної мовленнєвої функції; збагачення словникового запасу лексикою з творів усної народної творчості; удосконалення орфоепічних навичок.

– корекція емоційно-вольової сфери засобами усної народної творчості; формування позитивних моральних якостей на прикладах вчинків героїв (персонажів) творів.

– корекція слухового сприймання, мислення та пам’яті у процесі читання вголос творів; розвиток умінь логічного мислення; корекція уяви; стимуляція зосередженості під час читання віршів вголос і мовчки;

– удосконалення умінь виразного читання і мовлення; збагачення лексики образними виразами з текстів творів та стимуляція до їх використання у власному мовленні.

формування оцінного ставлення до прочитаного;

– виховання любові до України, людяності, чесності, доброзичливості, пошани до особи Т. Шевченка; корекція емоційно-вольової сфери засобами творів, що вивчаються.

– удосконалення довготривалої пам`яті на основі пригадування; формування уяви, умінь наочно-образного мислення; удосконалення мисленнєвих процесів порівняння, моделювання, абстрагування.

– збагачення мовлення епітетами, метафорами, порівняннями з опрацьованих творів; формування умінь темпу та виразності читання.

– корекція умінь мовчазного та свідомого читання; формування умінь абстрактного мислення; корекція та уточнення уявлень про героїв творів, розвиток пам`яті на основі пригадування.

корекція діалогічного і монологічного мовлення;

формування аудіювальних умінь;

збагачення словникового запасу лексикою зі змісту творів; корекція фонематичного сприймання

формування позитивних моральних якостей;

формування основ культури особистості;.

корекція довготривалої пам`яті на основі пригадування прочитаного; формування умінь порівнювати, робити висновки з прочитаного;

розвиток словесно-образного мислення; збагачення уявлень на основі прочитаних віршів.

удосконалення умінь правильного, виразного читання, лексичних та комунікативних умінь;

розвиток і корекція умінь виразного, чіткого читання віршованих творів.

– уточнення, розширення звукової пам`яті та корекція звукового сприймання; корекція умінь довготривалої пам`яті; формування умінь словесно-логічного мислення; корекція образної уяви.

– удосконалення умінь діалогічного і монологічного мовлення; збагачення мовлення прикметниковою лексикою, доцільне її використання .

– формування естетичних смаків засобами художньої літератури; моральне, естетичне та екологічне виховання; формування почуття прекрасного.

– виховання оцінного ставлення до зображених подій, вчинків героїв; формування позитивних рис особистості.

корекція мислення, образної пам`яті;

формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові і часові зв’язки між описаними подіями і фактами; (

корекція уяви на основі прочитаних творів.

формування умінь монологічного мовлення у процесі переказу прочитаного; збагачення лексики словами та виразами з творів;

стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;

- виховання зацікавленості, допитливості до технічних новин, до майбутньої професії.

-усвідомлення особливого призначення на землі кожного; формування і збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації;

удосконалення техніки виразного, правильного читання;

збагачення лексики епітетами, метафорами, порівняннями, вжитими у віршах;

мовленнєвої активності. - формування інтересу до читання віршованих творів; виховання любові, бережного ставлення до природи, до природних багатств;

збагачення позитивних емоцій засобами віршованих творів; виховання любов до української мови, до природи рідного краю; розвиток позитивної мотивації до читання шляхом стимулювання

збагачення лексики епітетами, метафорами, порівняннями, вжитими у віршах;

мовленнєвої активності. - формування інтересу до читання віршованих творів; виховання любові, бережного ставлення до природи, до природних багатств;

збагачення позитивних емоцій засобами віршованих творів; виховання любов до української мови, до природи рідного краю; розвиток позитивної мотивації до читання шляхом стимулювання

збагачення лексики епітетами, метафорами, порівняннями, вжитими у віршах; удосконалення орфоепічних умінь;

формування умінь описового мовлення;

корекція уявлень про образи природи та формування умінь їх відтворювати;

виховання культури поведінки;

- формування інтересу до читання віршованих творів; виховання любові, бережного ставлення до природи, до природних багатств; формування умінь стримувати, адекватно проявляти емоції.

уточнення і корекція умінь правильного, швидкого, виразного читання;

корекція довготривалої пам`яті, словесно-логічного мислення на основі аналізу прочитаного;

розвиток уяви на основі зіставлення змісту творів та власного життєвого досвіду.

виховання позитивних моральних якостей, зокрема поваги до традицій українського народу.

– виправлення незначних порушень звуковимови; збагачення словникового запасу лексикою з прочитаних творів;

– корекція емоційно-вольової сфери засобами художньої літератури; формування аудіювальних та комунікативних умінь, умінь діалогічного й монологічного мовлення;

уточнення фонематичного контролю під час читання віршів; дотримання орфоепії під час читання віршів;

уточнення умінь спостерігати, аналізувати та запам`ятовувати прочитане;

формування уявлень на основі прочитаного.

розвиток зв`язного усного мовлення на основі удосконалення лексичних та комунікативних умінь, умінь діалогічного та монологічного мовлення;

– формування позитивних моральних якостей засобами художньої літератури; корекція естетичного сприймання шляхом розвитку емоційної чутливості та формування уявлень про засоби виразності художнього твору.

усвідомлення морально-етичних цінностей, що допомагають бачити й розуміти красу і приваби світу, гармонійно і щасливо жити в ньому.

– корекція сприймання, пам’яті, мислення, уяви засобами художньої літератури.

- удосконалення лексичних, аудіювальних та комунікативних умінь; удосконалення регулювальної функції мовлення; формування умінь діалогічного і монологічного мовлення; удосконалення навички читання.

– виховання організованості, охайності, стимулювання бажання читати художню літературу; виховання бережливого ставлення до власного здоров’я.

– дотримання умінь мовчазного читання; формування лексичних та комунікативних умінь; удосконалення аудіювальних умінь; формування умінь монологічного мовлення на основі використання лексики та висловів з прочитаних творів.

– формування інтересу до читання прозових творів; виховання особистісних якостей (щирість, доброзичливість, працелюбність, людинолюбство) на основі аналізу змісту прочитаного; вияв емоційного ставлення до прочитаного; формування позитивних рис особистості.

– розвиток умінь цілісного, вибіркового, узагальненого сприймання художніх творів;

формування критичності мислення;

встановлення логічних зв’язків між зображеними подіями та вчинками героїв.

– формування умінь усного описового мовлення на основі лексики та висловів з творів.

10 клас

36 годин, 1 година на тиждень

К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи

1

2

3

4

5

13

3

3

3

2

4

4

2

1

КОЛО ЧИТАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

ВСТУП

Література як художнє відображення життя народу мистецтвом слова.

Любов Забашта. «Вічне джерело».

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Українські народні легенди та перекази як твори усної народної творчості: «Як Кармелюк пана провчив», «Кошовий Іван Сірко», «Кукіль і пшениця».

Твори для самостійного читання: «Звідки пішло прізвище і ім’я Богдана Хмельницького», «Погоня», «Материнські сльози», «Дніпро і Десна» ( міфологічна легенда). Українські народні думи. «Маруся Богуславка»

Для самостійного читання: «Дума про козака Голоту».

Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники — виконавці народних дум (О. Вересай, Г. Гончаренко, М. Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: Василь та Микола Литвини, В. Нечепа. Національна капела бандуристів України. Історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. («Маруся Богуславка»).

Спільне та відмінне у легендах, думах і переказах. Правильне, свідоме, виразне читання переказів, дум та легенд з дотриманням інтонації. Герої народних переказів, дум та легенд, їхні вчинки. Систематизація знань про усну народну творчість.

З ЛІТЕРАТУРИ ХІХ СТОЛІТТЯ.

Тарас Шевченко

Про життя і творчість Т.Г.Шевченка. Поеми «Наймичка», «Іван Підкова» (без вступу). Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка, їхній героїчний пафос, зображення в них історичного минулого.

Твори для самостійного читання: народні перекази, легенди, бувальщини про Тараса Шевченка. «Великий характерник», «Шевченко на Хортиці».

Виразне читання вголос і мовчки літературного твору. Тема поеми, основна думка. Опис зовнішнього вигляду героїв твору, селянського побуту, звичаїв у творі. Передача автором внутрішніх почуттів героїв.

Андрій Чайковський

Коротко про митця.

«За сестрою»( уривки ).

Для самостійного читання: «За сестрою» ( уривки ).

Відтворення історичних подій із позицій гуманізму. Напружений динамічний сюжет героїко-романтичної повісті. Використання фольклорних мотивів, засобів (зокрема прийому гіперболізації). Благородство, відповідальність, мужність, вірність, життєлюбство запорозьких козаків.

Іван Карпенко-Карий

Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ століття І. Карпенка-Карого, про театр «корифеїв».

Трагікомедія «Сто тисяч» (уривки).

Для самостійного читання: «Сто тисяч» ( уривки).

Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей. Засоби сатиричного змалювання. Розкриття у творі теми любові до рідного народу, його мови. Передача автором засобами літератури внутрішнього світу героя. Характеристика героя, його вчинків. Виразне читання діалогів з дотриманням логічних наголосів, пауз, інтонації мовлення.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

Олена Теліга

Розповідь про життя і творчість української національної героїні, борця за волю України О. Телігу

«Сучасникам», «Радість», «Пломінний день».

. Сила духу, життєрадісність, шляхетність, патріотизм, висловлені образним словом. Ідея оптимізму і життєлюбства через художнє слово. Моральний заповіт нащадкам.

Василь Симоненко

Життєвий і творчий шлях поета.

«Я не бував за дальніми морями», «Безсмертні предки», «Ровесникам», «Моя мова» , «Грудочка землі».

Для самостійного читання: «Берези в снігу занімілі», «Крізь століття»,

«Мандрівник».

Олександр Гаврош

Розповідь про життєвий і творчий шлях письменника.

«Неймовірні пригоди Івана Сили» (уривки).

Для самостійного читання: «Неймовірні пригоди Івана Сили» (уривки)

Повість про пригоди українського силача, який став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту, здобувши безліч перемог. Іван Сила (Іван Фірцак) — утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.

Борис Олійник

Про життя і творчість відомого поета і громадського діяча Б.С.Олійника. «Пісня про матір», «Крило» (уривок).

Твори для самостійного читання: «Мамо, вечір догоря», «Від цвіту вишень стало в світі біло так…», «Здрастуй, мамо!», «Мати наша – сивая горлиця»

Тема перемоги добра над злом, утвердження добра і справедливості. Виразне читання віршів. Відповіді на запитання, що стосуються змісту прочитаних творів.

Павло Загребельний

Розповідь про життя і творчість письменника П. А. Загребельного. «Дума про невмирущого» ( скорочено).

Твір для самостійного читання «Роксолана» ( уривки).

Визначення теми і основної думки твору. Портрети головних героїв твору. Розкриття характеру героїв через їхні вчинки. Зіставлення характеру і вчинків героїв. Переказ тексту за складеним планом.

.

Максим Рильський

Основні відомості про життєвий і творчий шлях Рильського-поета і науковця..

«Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Троянди й виноград».

Вміння поета бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

Євген Гуцало

Життєве кредо письменника Є. Гуцала.

«Шлях осявали берези» ( уривки).

Твір для самостійного читання: «Сад на схилі гори» ( скорочено).

Визначення теми і основної думки твору. Виразне читання діалогів. Заміна діалогу розповіддю від третьої особи однини. Вибірковий переказ прочитаного.

Дмитро Павличко

Про громадську діяльність відомого поета Д. В. Павличка. Пісенна творчість Д. Павличка: “Пісня про Україну”, “Дзвенить у зорях небо чисте”.

Твір для самостійного читання: “Дві ялинки”.

Пояснення прямого й переносного значення слів, вжитих у творах. Передача засобами художнього слова внутрішнього стану, вчинків героя.

З ЛІТЕРАТУРИ ХХІ СТОЛІТТЯ.

Валентин Чемерис

Короткі відомості про життя і творчість письменника.

«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»(уривки).

Для самостійного читання: «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» (уривки).

Гумористична повість про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми дорослому житті, передані засобами гумору.

Ліна Костенко

Коротко про творчий шлях поетеси.

«І засміялась провесінь – Пора!…», «Кольорові миші», «Цей ліс живий», «Дощ полив, і день такий полив’яний»

Уявне, фантастичне і реальне в поезіях Ліни Костенко. Ідея зіткнення неповторності й буденності, стандарту в «Кольорових мишах». Умовна, вигадана ситуація. Образ особливої дівчинки Анни. Ідея глибокого духовного наповнення людини — її «крилатості», що проявляється індивідуально. Духовне багатство — найбільший скарб у житті.

Марина Павленко

Розповідь про життя і творчість Марини Павленко.

«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» (уривки).

Для самостійного читання: «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» (уривки).

Казкове й реалістичне в повісті-казці, час теперішній і минулий у ній. Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного. Добро і зло в повісті, у сучасному світі та в людині.

Робота з текстами наукового стилю мовлення.

«Україна – наша Батьківщина». Видатні постаті української історії: «Володимир Всеволодович Мономах», «Гетьман Богдан Хмельницький». Видатні постаті вітчизняної культури:

«Шевченко Тарас Григорович і образотворче мистецтво», «Василь Ілліч Касіян – народний художник», «Микола Віталійович Лисенко – відомий український композитор». Людина і довкілля: «Різноманітність тваринного і рослинного світу Землі», «Зозуля й зозулиці»– за С. Пушиком, «Сійся-родися, жито, пшениця» – А. Коваль, «Бережімо світ яворів…» – за М.Міщенко, «Рослини – символи в житті українців» – за О. Таланчук, О. Кириченко. «Привітайся першим»– М. Атаманчук.

Твори для самостійного читання: «Гетьмани», «Гопак» – за І. Кравченком.

Виразне читання текстів різних типів і стилів мовлення: наукових, художніх, публіцистичних. Слухання частин тексту з голосу учителя. Конспектування частин друкованого тексту. Переказ частин тексту за запитаннями учителя. Стислий і вибірковий переказ текстів наукового і публіцистичного стилів мовлення із творчим завданням. *Аргументація власної думки.

Повторення вивченого протягом року.

Учень / учениця: самостійно і *з допомогою доводить, що художня література – мистецтво слова; наводить приклади про відображення у художній літературі життя народу, *з допомогою.

Учень / учениця: правильно, свідомо, у достатньому темпі, виразно читає, дотримуючись інтонації, *під контролем; виділяє героїв народних переказів та легенд; характеризує вчинки героїв, *з допомогою; вказує на спільне та відмінне у легендах і переказах; осмислено читає думу, переказує зміст, *з допомогою; уміє визначати тему твору, художні особливості, *з допомогою; розвиває навички аналізу художнього образу (образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок), *з допомогою.

Учень / учениця: знає і розповідає основні відомості про життя Т. Шевченка в Санкт-Петербурзі, *з допомогою; правильно, виразно, з достатньою швидкістю читає літературні твори, *під контролем; визначає тему поеми, основну думку, *з допомогою; усно описує зовнішній вигляд героїв твору, селянський побут, використовуючи слова та вирази з поеми *з допомогою; розкриває історичну основу поеми «Іван Підкова», риси й поведінку козацьких ватажків, їхні стосунки з підлеглими; пояснює особливості художніх засобів у зображенні штормового моря, бою;

користується тлумачним словником для пояснення значення незнайомих слів тексту, *під контролем; виявляє оцінне ставлення до героїв твору.

Учень / учениця уміє: проаналізувати повість; визначити її жанрові ознаки, *з допомогою; характеризує образи козаків-запорожців, *з допомогою; складає план до характеристики Павлуся, *з допомогою;; намагається висловлювати власні судження про геройство і лицарську відвагу головного героя, *з допомогою.

Виховання любові до Батьківщини, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

Учень / учениця: знає найголовніші відомості про драматурга, розповідає про його життя і творчість за складеним у класі планом, *з допомогою; самостійно читає текст комедії, *під контролем; уміє визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, *з допомогою; уміє визначити тему твору, основну думку, *з допомогою; характеризує героя, його вчинки, передає внутрішній світ, використовуючи слова та вирази з тексту твору, *з допомогою; намагається виразно читати діалоги, дотримуючись інтонації, *повторює за вчителем; виявляє оцінне ставлення до вчинків героїв, *з допомогою; характеризує образи інших дійових осіб п’єси, *з допомогою; намагається пояснити актуальність проблем комедії для сучасного життя, пояснює з допомогою; намагається дискутувати про бездуховність людини, про сенс людського життя та висловлює інші думки, викликані прочитанням твору, *разом з учителем; удосконалює вміння робити власні висновки й узагальнення, *з допомогою.

Учень / учениця: має уявлення про Україну періоду Другої світової війни, діяльність українських патріотів; уміє розповісти про життя і героїчну загибель Олени Теліги, *під контролем; виразно й осмислено читає поезії поетеси, *під контролем; намагається аналізувати вірші, визначати їхні основні ідеї, мотиви, *з допомогою; висловлює власні роздуми (дискутує) про сенс людського життя, формування себе як особистості, *дискутує разом з учителем.

Учень / учениця: намагається виразно, з дотриманням інтонації, читати вірші, *під контролем; визначає тему і основну думку твору, *з допомогою; підтверджує власну думку уривками з тексту вірша, *з допомогою.

Учень / учениця: ознайомлюється з історичною довідкою про Івана Фірцака; уміє переказувати зміст прочитаного за поданим планом, *з допомогою, характеризує образи героїв, *з допомогою; висловлює міркування про необхідність серйозного ставлення до свого здоров’я, до спорту, *намагається; дискутує про чесність у спортивних змаганнях, *намагається; уміє придумати свою історію з головним героєм — Іваном Силою, *пробує придумати.

Учень / учениця: намагається виразно, з дотриманням інтонації, читати вірші, *під контролем; визначає тему і основну думку твору, *з допомогою; підтверджує власну думку уривками з тексту вірша, *з допомогою.

Учень / учениця: уміє визначати тему і основну думку твору, *з допомогою; на основі прочитаного складає літературний портрет головних героїв твору, *з допомогою; зіставляє характер і вчинки героїв, *з допомогою; намагається використовувати вислови і речення зі змісту твору для підтвердження власної думки, *з допомогою; самостійно переказує прочитане за складеним планом, *під контролем.

запам’ятовувати прочитане, зберігати в довготривалій пам’яті, довільно пригадувати, уявляти і відтворювати.

Учень / учениця: виразно і вдумливо читає поезії, *під контролем; вміє виокремлювати в поезіях образ ліричного героя, відтворювати його емоції та почуття, *з допомогою; порівнює зображене у творі з власним образним баченням природи, *з допомогою.

– виховувати повагу до старших, повагу і любов до матері, виявляти радість, задоволення від прочитаного; радіти власним успіхам і успіхам товаришів.

Учень / учениця: уміє визначати тему і основну думку твору, *з допомогою; намагається виразно читати діалоги, *під контролем; пробує дати характеристику характеру героїв та їхнім вчинкам, *з допомогою; уміє вибірково переказувати прочитане, *з допомогою; виявляє оцінне ставлення до вчинків героїв, підтверджуючи висловлені думки висловами з тексту твору і прикладами з власного життя, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається правильно, свідомо, виразно, задушевно читати віршовані твори, *під контролем; знаходить у творах і використовує засоби виразності для передачі внутрішнього стану, вчинків героя, *з допомогою; намагається пояснити пряме й переносне значення слів, *пояснює з допомогою.

Учень / учениця: удосконалює навички виразного читання, проблемно-образного аналізу твору, *завдання виконує з допомогою; намагається переказувати гумористичні ситуації, *з допомогою; характеризує образи Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок, *з допомогою.

Учень / учениця: намагається читати виразно поезії, *під контролем; визначає основні мотиви поезій, *з допомогою; пояснює умовність ситуації, зображеної в поезії “Кольорові миші”, алегорію образу кольорових мишей, *з допомогою; характеризує образ Анни, причину її відокремленості від загалу, *з допомогою; намагається висловлювати власні роздуми, що виникли під час прочитання поезій; *з допомогою; розуміє різницю між матеріальним і духовним; уміє визначати головну думку, *з допомогою; висловлює власні міркування про духовність людини та її значення в сучасному житті, *з допомогою; намагається дискутувати про необхідність бути духовно розвиненим і багатим, *під конролем.

Учень/ учениця: уміє переказувати й коментувати сюжет прочитаного уривку, *з допомогою; умiє знаходити в творі казкове і реальне, *з допомогою; характеризує образи дітей та дорослих. *з допомогою, аналізує вчинки героїв, *з допомогою; намагається розкрити символічне значення образів старовинної шафи та чарівних коралів, *з опомогою; разом з учителем виокремлює і з’ясовує роль художніх засобів у творі; висловлює власні роздуми про суть людського життя, моральний вибір кожного, *намагається висловити.

Учень / учениця: намагається конспектувати частини тексту, що сприймається на слух, *з допомогою; стисло й вибірково переказує зміст текстів наукового і публіцистичного стилів мовлення із творчим завданням, *з допомогою; намагається аргументувати власну думку, *повторює за вчителем; намагається вести діалог з учителем і однокласниками про прочитане, *з допомогою.

Учень / учениця: правильно, свідомо, у достатньому темпі, виразно читає прозові та поетичні твори, *з допомогою і під контролем; розрізняє твори різних жанрів, типів і стилів мовлення, *намагається; визначає тему і основну думку твору, *з допомогою; дає характеристику героям твору, використовуючи лексику з тексту твору, *з допомогою.

Основні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів на кінець року:

Учень /учениця з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: є тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення; назви вивчених творів, їх авторів, зміст;

уміє: працювати з текстами художнього, наукового і публіцистичного стилів мовлення; вести діалог про прочитане; стисло і вибірково переказувати тексти різних стилів; аргументувати власну думку.

Учень /учениця з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей:

знає: авторів, назви, вивчених творів, має поняття про їх зміст;

уміє: слухати-розуміти тексти художнього, наукового і публіцистичного стилів мовлення, читати їх вголос і мовчки; переказувати зміст за запитаннями, що стосуються твору; висловлювати власну думку про прочитане.

- удосконалення і корекція умінь монологічного мовлення;

- активізація до читання художньої та науково-пізнавальної літератури;

уточнення умінь сприймати зміст творів, аналізувати, порівнювати й узагальнювати прочитане;

– збагачення словника лексикою з прочитаних творів та адекватність її використання у власному мовленні; розрізнення текстів різних стилів мовлення.

вияв любові до Батьківщини, поваги до її народу; до історичних та культурних традицій народу України; формування позитивних емоцій під час роботи з творами мистецтва;

удосконалення умінь правильного, виразного читання переказів, дум та легенд;

- уточнення та корекція умінь виділяти героїв у творах усної народної творчості;

усвідомлення того, що любов до Батьківщини— одна з найбільших людських чеснот;. –виховання прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями.

– удосконалення і корекція умінь розуміти й аналізувати прихований смисл легенд, аналізувати, порівнювати й узагальнювати прочитане; порівнювати зміст прочитаного з відомими творами, з подіями із історії Батьківщини;

дотримання вимог техніки читання, використання у відповідях слів та виразів з прочитаних творів;

уточнення умінь правильно відповідати на запитання за змістом прочитаного; дотримуватися логічної зв’язності під час переказу.

прояв любові до рідної землі, людинолюбство;

формування мужності, сміливості, доброзичливості;

- виховування пошану до історичного минулого України.

- корекція і конкретизація особливостей сприймання поетичних творів; конкретизація прийомів мисленнєвої діяльності; корекція уявлень про художні образи та вміння їх відтворювати.

– розвиток зв’язного мовлення на основі відтворення змісту прочитаних творів про Тараса Шевченка; збагачення лексики образними виразами з прочитаних творів.

– формування моральних якостей: доброти, людяності, людинолюбства, любові до України, до її народу; формування пошанного ставлення до Т.Г. Шевченка.

- уточнення сприймання та мислення на основі розвитку умінь аналізувати зміст прочитаного твору.

– удосконалення і корекція умінь діалогічного мовлення на основі використання слів та висловів зі змісту твору; дотримання інтонації мовлення під час передачі настрою та думок головних героїв; використання у мовленні лексики з твору.

– виховання чесності, справедливості, взаємоповаги.

усвідомлення того, що героїзм і мужність — ознаки лицарських чеснот українських козаків, заповідані як духовний спадок нащадкам;

осмислення духовного зв’язку з історичним минулим рідного народу.

удосконалення і корекція умінь довготривалої та оперативної пам`яті;

умінь запам’ятовувати прочитане,

– збагачення словника лексикою з прочитаних творів,

адекватне вживання її у власному мовленні; - усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла в житті людини.

удосконалення і корекція умінь зосереджуватися на предметі читання, довільно сприймати навчальний матеріал; шляхом словесно-логічного мислення аналізувати, порівнювати і узагальнювати прочитане; запам`ятовувати його та при потребі відтворювати;

розвивати пізнавальну активність.

виховання пошани й любові до матері, до жінки-трудівниці;

– активізація позитивних емоційних реакцій на поезію;

- створення психологічної установки на слухання музики та поезії, пісні;

- удосконалення мислення, розвиток сприймання, пам’яті;

– уточнення і корекція технічної складової навички читання;

збагачення мовлення словами і висловами з прочитаного, формування умінь адекватно використовувати їх у власному мовленні; вживати порівняння, епітети, оцінну лексику.

-формування життєстверджуючих,

оптимістичних настроїв, бажання розвивати своє тіло, здобувати спортивні перемоги, досягати успіхів у житті та спорті.

виховання пошани й любові до матері, до жінки-трудівниці;

– активізація позитивних емоційних реакцій на поезію;

- створення психологічної установки на слухання музики та поезії, пісні;

- удосконалення мислення, розвиток сприймання, пам’яті;

- уточнення і закріплення умінь технічної складової навички читання;

розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;

стимулювання і корекція мовленнєвої активності;

формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного твору

- виховання любові до Батьківщини, почуття патріотизму, відданості, віри в перемогу добра, краси, справедливості.

– збагачення мовлення емоційно насиченою лексикою, навчання адекватно вживати її у мовленні; інтонаційно виразно декламувати вірші.

удосконалення умінь образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей

збагачення мовлення емоційно насиченою лексикою, навчання адекватно вживати її у мовленні;

уточнення і корекція умінь інтонаційно виразно декламувати вірші.

- виховання поваги до старших, до традицій українців,

любові до рідного краю;

- виховання бережливого ставлення до природи;.

виховання поваги до старших, поваги і любові до матері, стимулювання виявляти радість, задоволення від прочитаного; радіти власним успіхам і успіхам товаришів.

–стимулювання зосередженості, корекція словесної пам’яті; формування позитивних емоцій від прочитаних творів;

- виховання любові до України, бережливого ставлення до природи;

- уточнення і корекція умінь вживати у мовленні пестливу лексику, складати з даними словами речення, об’єднувати їх у зв’язне висловлювання; придумувати загадки на основі змісту прочитаного.

поетизація першого почуття, виховання культури спілкування підлітків, підготовка їх до реалій життя

-удосконалення і корекція умінь виразного читання поетичних творів;

виховання бережливого ставлення до оточуючої природи, пошанного ставлення до традицій українського народу;

формування неординарної особистості,

розвиток творчої уяви, фантазії, прищеплення прагнення зберегти в собі ці якості; усвідомлення високих моральних якостей, духовного багатства людини.

спонукання до творення і примноження добра, краси; усвідомлення відповідальності за свою справу і вчинки.

концентрація уваги на предметі читання;

довільне відтворення змісту прочитаного;

удосконалення умінь аналізувати, порівнювати і узагальнювати прочитане;

-запамятовування прочитаного матеріалу та відтворення його;

розвиток пізнавальної активності;

- розширення словникового запасу лексикою із прочитаних творів та адекватне вживання її у власному мовленні у відповідях на запитання щодо змісту прочитаного твору;

- екологічне виховання учнів, виховання бережливого ставлення до природних багатств рідної землі;

- уточнення і корекція умінь культури поведінки;

- стимулювання зосередженості й активності для роботи над текстом твору;

- формування позитивних емоцій від прочитаного, від власних успіхів;

- уточнення й корекція умінь зв’язного мовлення;

- корекція мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, порівняння й абстрагування;

- виховання інтересу до читання художньої і науково-пізнавальної літератури.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00