НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 (10) КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Опис документу:
Українська література» – органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури». Мета вивчення української літератури у середній і старшій ланці полягає у формуванні читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності; вихованні інтересу до читання; досягненні певного рівня сформованості вміння читати й усвiдомлювати прочитане; розширенні культурно-пізнавальних інтересів; корекції недоліків емоційно-вольової сфери і розумового розвитку.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 (10) КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

8-10 класи

Укладачі:

Остапенко Л.І., вчитель-дефектолог спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату№17 м. Києва;

Чиркіна М.О., вчитель-дефектолог спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату№17 м. Києва;

Висоцька А.М., кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник;

Київ - 2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА1

«Українська література» – органічна складова освітньої галузі «Мови і літератури». Мета вивчення української літератури у середній і старшій ланці полягає у формуванні читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності; вихованні інтересу до читання; досягненні певного рівня сформованості вміння читати й усвiдомлювати прочитане; розширенні культурно-пізнавальних інтересів; корекції недоліків емоційно-вольової сфери і розумового розвитку. Читацька компетентність є особистісно-діяльнісним інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів, що набувається у процесі реалізації усіх змістових ліній предмета «Українська література».

У процесі навчання відбувається становлення читача, здатного до читацької діяльності, створюються умови для його мовленнєвого, інтелектуального розвитку, формування морально-естетичних уявлень і понять, збагачення почуттів, виховання потреби у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:

  • формування та розвиток в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;

  • формування та розвиток умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів;

  • ознайомлення з українською літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;

  • розвиток зв’язного мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

  • формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;

  • розвиток творчих і комунікативних здібностей школярів;

  • виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку;

  • розвиток уміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання та навички у практичному житті;

  • виховання майбутнього читача й шанувальника української літератури

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі, програму структуровано за такими розділами: «Коло читання», «Формування і розвиток навички читання», «Літературознавча пропедевтика», «Досвід читацької діяльності», «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією», «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Зміст програми з української літератури грунтується на врахуванні особливостей мовленнєвого розвитку розумово відсталих школярів. До важливих завдань навчального предмета належать: оволодіння свідомим, правильним, виразним читанням в оптимальному для кожного учня темпі; формування умінь повноцінного сприймання художніх і пізнавальних доступних адаптованих текстів; розвиток діалогічного і монологічного мовлення; виховання в учнів позитивних рис особистості на основі аналізу змісту прочитаного і ставлення до нього; формування в учнів інтересу до книжки, самостійного читання.

Техніка читання вдосконалюється послідовно. При цьому основну увагу необхідно приділяти формуванню мовленнєвого дихання, голосу та плавності читання, оскільки, з огляду на особливості психічного і мовленнєвого розвитку даної категорії дітей, їм важко оволодіти цими навичками.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Від кожного з них залежить усвідомлення змісту прочитаного. Ось чому в процесі роботи над текстом особливу увагу слід звертати на встановлення послідовності перебігу подій, часових і причинно-наслідкових зв’язків. Учні вчаться відповідати на запитання за змістом прочитаного, а також самостійно переказувати спочатку невеликі епізоди, а потім увесь прочитаний текст після аналізу змісту (з допомогою вчителя).

У процесі навчання читання ведеться робота з розвитку усного мовлення: учні вчаться правильно, повно і послідовно переказувати прочитане. Це робиться за допомогою запитань, готового плану, колективно складеного плану, поділу тексту на частини, розповіді за ілюстраціями до тексту тощо. Робота з розвитку усного мовлення має бути спрямована на те, щоб діти розуміли зміст прочитаного, навчилися будувати речення і зв’язно висловлюватися.

Тематику читання та відповідну кількість годин вчитель визначає, зважаючи на наявний мовленнєвий матеріал, а також на складність матеріалу та рівень підготовленості учнів до його сприймання та засвоєння.

Для підвищення в учнів інтересу до читання і стимулювання їхніх творчих здібностей, а також з метою перевірки розуміння ними прочитаного, рекомендується використовувати такі прийоми, як: читання за ролями, інсценізація тощо.

Позакласне читання – складова частина читання й розвитку мовлення. Воно сприяє підготовці школярів до самостійного читання. Його мета – ознайомити учнів з різноманітною літературою, сформувати інтерес до книжки, виховати позитивне ставлення до самостійного читання. Структурно цей розділ роботи може передбачати відповідну роботу на одному з уроків один раз на місяць. Тематика творів, рекомендованих для читання, визначається учителем, залежно від пізнавальних та мовленнєвих можливостей кожного з учнів.

8 КЛАС

(68 год. на рік, 2 год. на тиждень)

п/п

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

Коло читання

(на весь рік)

Усна народна творчість. Загадки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, бувальщини, народні пісні.

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки. Літературні казки.

Байки. Жартівливі оповідання, казки, гуморески, швидкомовки, загадки, різні цікаві пригоди. Адаптовані тексти прозових творів (оповідання, уривки з повістей, п’єси) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін.

Теми читання: про світ фантазії, про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, історичне минуле нашого народу, традиції українського та інших народів.

Учень:

самостійно впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори (на слух та за графічною формою тексту; (*з допомогою вчителя);

– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (*з допомогою вчителя);

– за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*з допомогою вчителя);

– читає мовчки і *вголос;

орієнтується у структурі тексту; з допомогою вчителя визначає зачин, основну і заключну частину;

відповідає на запитання до змісту твору; (*до змісту знайомого твору);

переказує текст; (*з допомогою вчителя, з опорою на запитання, простий план твору тощо);

з допомогою вчителя визначає послідовність подій у творі;

за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; (*з допомогою вчителя);

знає напам’ять 4-5 віршів (залежно від можливостей учня), декламує їх напам’ять; (*до 4 коротких віршів);

– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);

за завданням учителя уміє знайти потрібну книжку (підручник); (*з допомогою вчителя);

– орієнтується у підручнику за змістом; (*з допомогою вчителя);

уміє користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; (*з допомогою вчителя);

знає, шанує основні державні національні символи, традиції свого народу; поважає культуру й традиції інших народів, які живуть в Україні та за кордоном.

Удосконалення техніки читання;

набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності;

розвиток пізнавальної діяльності;

удосконалення навичок сприймання;

формування уміння інтонувати власне мовлення, використовувати в ньому засвоєну лексику;

формування вміння робити висновки з прочитаного;

формування особистісних рис і якостей;

розвиток уміння користуватися допомогою;

стимулювання читацького інтересу;

поширення словникового запасу;

виховання шанобливого ставлення до рідної мови, народної культури, традицій і звичаїв.

2.

Формування та розвиток навички читання

(протягом року)

Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з переходом до фразового читання (залежно від мовленнєвих можливостей учня).

Читання тихо та мовчки доступних за змістом текстів.

Темп (швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно).

Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Дотримання словесного наголосу.

Усвідомленість читання. Пряме і переносне значення слів. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, частинами тексту, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки.

Виразність читання. Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками).

Учень:

читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по складах слова, прості речення з текстів букваря);

– *читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти;

– читає у достатньому (доступному для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (*читає по складах у повільному темпі);

регулює темп читання (з допомогою вчителя), залежно від жанрової специфіки твору;

*відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання;

читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно;

правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя); (*під контролем учителя);

– дотримується словесного наголосу під час читання;

з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті;

– розуміє значення слів у тексті (пряме й переносне), з допомогою вчителя пояснює їх значення;

*розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;

– за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки; (*з допомогою вчителя);

*визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою малюнків);

разом з учителем визначає причинно – наслідкові та часові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб;

– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору;

висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб); (*робить спроби з допомогою вчителя);

– дотримується пауз між реченнями; (*під контролем учителя);

*за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення, обумовлених розділовими знаками;

– *з допомогою вчителя дотримується розділових знаків і потрібної інтонації під час читання;

– практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів після нага-дування учителя;

– наслідуючи вчителя, намагається регу-лювати темп читання, гучність голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору.

Коригування недоліків мовлення;

досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;

розвиток зорового сприймання під час читання;

розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату, плавного дихання, гучності голосу;

формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх наголошування під час читання;

формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення;

формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання;

формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним;

розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;

формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;

виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття;

формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).

3.

Літературознавча пропедевтика

(протягом року)

Тема та основна думка твору.

Сюжет і композиція (без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.

Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору.

Автор твору та його назва.

Відповідність назви твору змісту.

Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.

Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання.

Учень:

– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;

– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;

*з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;

– розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

разом із педагогом визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди);

­– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з допомогою вчителя);

– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;

визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що з ними трапилися, місце і час подій;

–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*повторює за вчителем);

з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до них;

має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір;

– *має уявлення про текст, заголовок;

за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);

розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);

– добирає заголовок до тексту;

з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

– з допомогою вчителя використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору;

називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя); (*повторює за вчителем).

Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;

корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;

розвиток здатності до усвідомленого читання (слухання);

формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне, схоже та відмінне) зображені у творі предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;

формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають їх назви;

формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);

формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;

збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;

формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати цілеспрямовано, не відволікаючись;

розвиток уміння відчувати красу образних слів;

розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування, радості, співчуття від почутого чи прочитаного.

4.

Досвід читацької діяльності

(протягом року)

Особливості опрацювання художнього твору.

Жанрова специфіка творів.

Народні казки (про тварин, чарівні, соціально-побутові). Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови соціально-побутових казок. Герої (персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці.

Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв.

Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів

Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань.

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок.

Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій та ін.

Смисловий і структурний

аналіз тексту.

З’ясування значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики.

Поділ тексту на частини і колективне складання заголовків до них.

Колективне складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.

Постановка запитань за змістом прочитаного.

З’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту.

Спостереження за будовою тексту, виділення у творах різних жанрів їх структурних елементів: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та вчинками дійових осіб.

Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору.

Практичне ознайомлення із засобами художньої виразності в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора, порівняння, гіпербола. Їх роль у тексті.

Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують дійових осіб, події, картини природи.

Учень:

має уявлення про основні ознаки чарівних казок, з допомогою вчителя називає їх (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.); (*має уявлення);

– має уявлення про соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту, особливості мови та ін.);

називає героїв казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);

намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя);

– з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло;

з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання);

з допомогою вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша (графічна форма тексту, наявність ритму, поділ на строфи без вживання термінів);

разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися;

з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за вчителем); називає основні теми дитячих оповідань, які вивчалися;

має уявлення про жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; називає героїв байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем);

з допомогою вчителя спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; (*уважно слухає);

розуміє, що гумор не ображає людину,

а почуття гумору є позитивною якістю особистості;

за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; (*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті);

*розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;

з допомогою вчителя знаходить у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики; зачитує їх;

– з допомогою вчителя поділяє текст на частини; бере участь у колективному складанні заголовків до них;

– бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору; використовує його для переказу змісту;

спільно з учителем формулює запитання за змістом прочитаного;

з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;

– відшукує за ілюстраціями або запи-таннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя);

визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки);

з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.) (з використанням малюнків, запитань);

– разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами, висловами та ілюстраціями;

– разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб;

– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок;

відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);

– з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну поведінку;

разом з учителем відшукує у тексті засоби художньої виразності: епітет, метафору, порівняння, гіперболу (без уживання терміна); з’ясовує з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів, описів;

з допомогою вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; (*з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.);

– під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора;

– з допомогою вчителя (*повторюючи за вчителем) застосовує у своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок).

Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів;

формування осмисленого розуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень;

розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту;

розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення;

розвиток логічного мислення;

стимулювання пошукової діяльності учнів;

формування вміння орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання;

розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;

стимулювання мовленнєвої активності;

формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного;

формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)

стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;

розвиток процесів узагальнення та обстрагування;

формування самостійного зв’язного розгорнутого висловлювання;

стимулювання читацької діяльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо;

формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування;

формування поетичного слуху, запам’ятовування;

формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова; використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час переказу, опису, характеристик;

формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова;

розвиток здатності до милування красою художнього слова;

формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих вчинків;

формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань.

виховання уважності та дисциплінованості;

виховання самостійності учнів при виконанні завдань.

5.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

(протягом року)

Самостійне ознайомлення з новою книжкою, визначення її орієнтовного змісту з опорою на всі складники позатекстової інформації.

Читання й усвідомлення фактичного змісту творів різних жанрів. Визначення теми твору.

Орієнтування у світі дитячих книжок. Пошук потрібної книжки у шкільній бібліотеці.

Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.).

Учень:

– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);

уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (*з допомогою вчителя);

з допомогою вчителя визначає орієнтовний зміст книжки (про що книжка?) з опорою на всі складники позатекстової інформації; (*повторює за вчителем);

– самостійно читає й усвідомлює зміст доступних дитячих творів; (*читає короткі доступні тексти, залежно від можливостей учня);

*виявляє інтерес до читання (слухання);

з допомогою вчителя визначає провідну тему твору, *розуміє про що твір (з опорою на ілюстрації;

– *за питаннями та з допомогою вчителя дає пояснення до ілюстрацій;

– називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

*разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних персонажів прочитаного твору;

– *за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо;

– за завданням та з допомогою вчителя (бібліотекаря) добирає дитячі книжки у відкритому фонді бібліотеки;

– бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаних творів;

під контролем учителя намагається поводитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися).

дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою вчителя).

Формування навичок читацької діяльності, уміння сприймати книжку як джерело поповнення знань;

формування та розвиток техніки читання; навички читання мовчки;

розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення;

розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації;

формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;

розвиток пізнавальних інтересів, допитливості;

розвиток читацького інтересу;

формування умінь емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття;

формування навичок дотримання режиму зорового навантаження;

формування вміння користуватися шкільною бібліотекою;

виховання культури читання та поводження з книгою.

6.

Розвиток творчої діяльності учнів

на основі прочитаного

(протягом року)

Словесне малювання, ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення прозових творів, складання з допомогою вчителя казок, небилиць (з використанням комплексного впливу мистецтв різних видів: художнє слово, живопис, музика).

Читання діалогів за особами, ролями. Інсценізація найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (оповідань, казок); життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів.

Учень:

– з допомогою вчителя виконує творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту, придумування кінцівки тощо);

робить ілюстрації до частин прочитаного (*з допомогою вчителя);

– переказує окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу (заміна діалогу розповіддю від першої особи однини, третьої особи однини);

– робить спроби ілюструвати певний епізод твору (словесне малювання);

– разом із учителем складає невеликі казки, загадки;

бере участь в інсценізації найпростіших епізодів з прочитаних творів; життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів;

з допомогою та за наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору.

Розвиток логічного мислення, навичок міркування;

розвиток уяви;

формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення;

формування здатності ініціювати словесну взаємодію;

формування інтонаційно (мімічно) виразного монологічного та діалогічного мовлення;

виховання впевненості у собі;

емоційного ставлення до дійсності.

7.

Загальнонавчальні уміння

(протягом року)

Формулювання запитань до текстів, побудова діалогів, визначення головної думки, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнення тощо.

Учень:

з допомогою вчителя формулює запитання до тексту; будує простий діалог; (*відповідає на запитання до тексту, під керівництвом учителя бере участь у діалозі після попередньої підго-товки);

разом з учителем аналізує, порівнює тексти різних жанрів, персонажів;

з допомогою вчителя виділяє основне у творі і характеристиці персонажів;

з допомогою вчителя визначає причиново-наслідкові зв’язки;

з допомогою вчителя складає план тексту, використовує його для розповіді, переказу.

Формування вміння послуго-вуватися наочно-дійовим, наочно образним та частково словесно-логічним мисленням;

формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;

розвиток уміння уявляти та відтворювати (усно і письмво) словесні еталони;

формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань.

Орієнтовний перелік творів для вивчення:

Усна народна творчість

Міфи і легенди українців (первісні уявлення про всесвіт і людину).

Календарно-обрядові пісні

Пісні літературного походження

“Ще не вмерла Україна” П. Чубинського, М. Вербицького

“Молитва” О. Кониського.
“На долині туман” В. Діденка

Про далекі і минулі часи

Т.Шевченко "Якби ви знали, паничі...", "І виріс я на чужині", "Сонце заходить, гори чорніють...", "Село! і серце одпочине...", "Сон" /уривок/, "Мені однаково, чи буду...". "І досі сниться...", "Іду я тихою ходою...".

Марко Вовчок. "Козачка" /скорочено/, "Інститутка" /скорочено/. Для позакласного читання: "Одарка" /скорочено/.

І. Франко. «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука»

Михайло Стельмах "Галя" /скорочено/, "Гуси-лебеді летять" /уривки з повісті /.

Панас Мирний "Морозенко"

Григір Тютюнник. “Климко”, "Перед грозою", "Печена картопля" /скорочено/

Світ української поезії

Павло Тичина "Слово", "Соколині очі, руки молодечі", "Не бував ти у наших краях!", "Зима", "Блакить мою душу овіяла."

Володимир Сосюра "Любіть Україну", "Рідна мова", "Дуб". "Зима", "Весна", "Літо", "Осінь".

Андрій Малишко "Буду я навчатись мови золотої", "Молоденькі сади ми посадим на кручі,"Вчителька". "Пісня про рушник".

Дмитро Білоус "Хто сказав, що наша мова груба?", "Грицева мрія: "Хто кому брат?", "Дивне розмаїття".

Дмитро Павличко "Пахне хлібом трава", "Смереки", "Весна". "Два кольори", "Лелеченьки" /"З далекого краю лелеки летіли"/.

Костянтина Малицька (Псевд. Віра Лебедова, Чайка Дністрова). “Чом, чом, земле моя...”, “Соловей

Про навколишній світ

Василь Чухліб "Прилетіли ластівки", "Найвище дерево." "Пісня тоненької Очеретини".

Михайло Чабанівський "Вірний". "Зелена чаша".

Олесь Донченко "Лісничиха" /уривки з повісті/, "Сад" /уривки з повісті

Олена Пчілка (Ольга Косач). “Сосонка”

Пригоди і романтика

Всеволод Нестайко. “Тореадори з Васюківки”

Віктор Близнець. “Звук павутинки”

Ярослав Стельмах. “Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера”

9 КЛАС

(68 год. на рік, 2 год. на тиждень)

п/п

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

Коло читання

(на весь рік)

Усна народна творчість. Загадки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, бувальщини, народні пісні.

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки. Літературні казки.

Байки. Жартівливі оповідання, казки, гуморески, швидкомовки, загадки, різні цікаві пригоди. Адаптовані тексти прозових творів (оповідання, уривки з повістей, п’єси) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін.

Теми читання: про світ фантазії, про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, історичне минуле нашого народу, традиції українського та інших народів.

Учень:

самостійно впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори (на слух та за графічною формою тексту; (*з допомогою вчителя);

– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (*з допомогою вчителя);

– за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*з допомогою вчителя);

– читає мовчки і *вголос;

орієнтується у структурі тексту; з допомогою вчителя визначає зачин, основну і заключну частину;

відповідає на запитання до змісту твору; (*до змісту знайомого твору);

переказує текст; (*з допомогою вчителя, з опорою на запитання, простий план твору тощо);

з допомогою вчителя визначає послідовність подій у творі;

за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; (*з допомогою вчителя);

знає напам’ять 4-5 віршів (залежно від можливостей учня), декламує їх напам’ять; (*до 4 коротких віршів);

– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);

за завданням учителя уміє знайти потрібну книжку (підручник); (*з допомогою вчителя);

– орієнтується у підручнику за змістом; (*з допомогою вчителя);

уміє користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; (*з допомогою вчителя);

знає, шанує основні державні національні символи, традиції свого народу; поважає культуру й традиції інших народів, які живуть в Україні та за кордоном.

Удосконалення техніки читання;

набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності;

розвиток пізнавальної діяльності;

удосконалення навичок сприймання;

формування уміння інтонувати власне мовлення, використовувати в ньому засвоєну лексику;

формування вміння робити висновки з прочитаного;

формування особистісних рис і якостей;

розвиток уміння користуватися допомогою;

стимулювання читацького інтересу;

поширення словникового запасу;

виховання шанобливого ставлення до рідної мови, народної культури, традицій і звичаїв.

2.

Формування та розвиток навички читання

(протягом року)

Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з переходом до фразового читання (залежно від мовленнєвих можливостей учня).

Читання тихо та мовчки доступних за змістом текстів.

Темп (швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно).

Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Дотримання словесного наголосу.

Усвідомленість читання. Пряме і переносне значення слів. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, частинами тексту, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки.

Виразність читання. Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками).

Учень:

читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по складах слова, прості речення з текстів букваря);

– *читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти;

– читає у достатньому (доступному для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (*читає по складах у повільному темпі);

регулює темп читання (з допомогою вчителя), залежно від жанрової специфіки твору;

*відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання;

читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно;

правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя); (*під контролем учителя);

– дотримується словесного наголосу під час читання;

з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті;

– розуміє значення слів у тексті (пряме й переносне), з допомогою вчителя пояснює їх значення;

*розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;

– за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки; (*з допомогою вчителя);

*визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою малюнків);

разом з учителем визначає причинно – наслідкові та часові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб;

– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору;

висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб); (*робить спроби з допомогою вчителя);

– дотримується пауз між реченнями; (*під контролем учителя);

*за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення, обумовлених розділовими знаками;

– *з допомогою вчителя дотримується розділових знаків і потрібної інтонації під час читання;

– практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів після нага-дування учителя;

– наслідуючи вчителя, намагається регу-лювати темп читання, гучність голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору.

Коригування недоліків мовлення;

досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;

розвиток зорового сприймання під час читання;

розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату, плавного дихання, гучності голосу;

формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх наголошування під час читання;

формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення;

формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання;

формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним;

розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;

формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;

виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття;

формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).

3.

Літературознавча пропедевтика

(протягом року)

Тема та основна думка твору.

Сюжет і композиція (без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.

Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору.

Автор твору та його назва.

Відповідність назви твору змісту.

Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.

Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання.

Учень:

– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;

– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;

*з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;

– розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

разом із педагогом визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди);

­– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з допомогою вчителя);

– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;

визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що з ними трапилися, місце і час подій;

–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*повторює за вчителем);

з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до них;

має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір;

– *має уявлення про текст, заголовок;

за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);

розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);

– добирає заголовок до тексту;

з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

– з допомогою вчителя використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору;

називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя); (*повторює за вчителем).

Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;

корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;

розвиток здатності до усвідомленого читання (слухання);

формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне, схоже та відмінне) зображені у творі предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;

формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають їх назви;

формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);

формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;

збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;

формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати цілеспрямовано, не відволікаючись;

розвиток уміння відчувати красу образних слів;

розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування, радості, співчуття від почутого чи прочитаного.

4.

Досвід читацької діяльності

(протягом року)

Особливості опрацювання художнього твору.

Жанрова специфіка творів.

Народні казки (про тварин, чарівні, соціально-побутові). Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови соціально-побутових казок. Герої (персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці.

Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв.

Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів

Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань.

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок.

Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій та ін.

Смисловий і структурний

аналіз тексту.

З’ясування значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики.

Поділ тексту на частини і колективне складання заголовків до них.

Колективне складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.

Постановка запитань за змістом прочитаного.

З’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту.

Спостереження за будовою тексту, виділення у творах різних жанрів їх структурних елементів: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та вчинками дійових осіб.

Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору.

Практичне ознайомлення із засобами художньої виразності в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора, порівняння, гіпербола. Їх роль у тексті.

Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують дійових осіб, події, картини природи.

Учень:

має уявлення про основні ознаки чарівних казок, з допомогою вчителя називає їх (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.); (*має уявлення);

– має уявлення про соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту, особливості мови та ін.);

називає героїв казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);

намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя);

– з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло;

з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання);

з допомогою вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша (графічна форма тексту, наявність ритму, поділ на строфи без вживання термінів);

разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися;

з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за вчителем); називає основні теми дитячих оповідань, які вивчалися;

має уявлення про жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; називає героїв байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем);

з допомогою вчителя спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; (*уважно слухає);

розуміє, що гумор не ображає людину,

а почуття гумору є позитивною якістю особистості;

за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; (*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті);

*розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;

з допомогою вчителя знаходить у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики; зачитує їх;

– з допомогою вчителя поділяє текст на частини; бере участь у колективному складанні заголовків до них;

– бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору; використовує його для переказу змісту;

спільно з учителем формулює запитання за змістом прочитаного;

з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;

– відшукує за ілюстраціями або запи-таннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя);

визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки);

з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.) (з використанням малюнків, запитань);

– разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами, висловами та ілюстраціями;

– разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб;

– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок;

відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);

– з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну поведінку;

разом з учителем відшукує у тексті засоби художньої виразності: епітет, метафору, порівняння, гіперболу (без уживання терміна); з’ясовує з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів, описів;

з допомогою вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; (*з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.);

– під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора;

– з допомогою вчителя (*повторюючи за вчителем) застосовує у своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок).

Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів;

формування осмисленого розуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень;

розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту;

розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення;

розвиток логічного мислення;

стимулювання пошукової діяльності учнів;

формування вміння орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання;

розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;

стимулювання мовленнєвої активності;

формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного;

формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)

стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;

розвиток процесів узагальнення та обстрагування;

формування самостійного зв’язного розгорнутого висловлювання;

стимулювання читацької діяльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо;

формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування;

формування поетичного слуху, запам’ятовування;

формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова; використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час переказу, опису, характеристик;

формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова;

розвиток здатності до милування красою художнього слова;

формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих вчинків;

формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань.

виховання уважності та дисциплінованості;

виховання самостійності учнів при виконанні завдань.

5.

Робота з дитячою книжкою;

робота з інформацією

(протягом року)

Самостійне ознайомлення з новою книжкою, визначення її орієнтовного змісту з опорою на всі складники позатекстової інформації.

Читання й усвідомлення фактичного змісту творів різних жанрів. Визначення теми твору.

Орієнтування у світі дитячих книжок. Пошук потрібної книжки у шкільній бібліотеці.

Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.).

Учень:

– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);

уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (*з допомогою вчителя);

з допомогою вчителя визначає орієнтовний зміст книжки (про що книжка?) з опорою на всі складники позатекстової інформації; (*повторює за вчителем);

– самостійно читає й усвідомлює зміст доступних дитячих творів; (*читає короткі доступні тексти, залежно від можливостей учня);

*виявляє інтерес до читання (слухання);

з допомогою вчителя визначає провідну тему твору, *розуміє про що твір (з опорою на ілюстрації;

– *за питаннями та з допомогою вчителя дає пояснення до ілюстрацій;

– називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

*разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних персонажів прочитаного твору;

– *за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо;

– за завданням та з допомогою вчителя (бібліотекаря) добирає дитячі книжки у відкритому фонді бібліотеки;

– бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаних творів;

під контролем учителя намагається поводитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися).

дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою вчителя).

Формування навичок читацької діяльності, уміння сприймати книжку як джерело поповнення знань;

формування та розвиток техніки читання; навички читання мовчки;

розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення;

розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації;

формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;

розвиток пізнавальних інтересів, допитливості;

розвиток читацького інтересу;

формування умінь емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття;

формування навичок дотримання режиму зорового навантаження;

формування вміння користуватися шкільною бібліотекою;

виховання культури читання та поводження з книгою.

6.

Розвиток творчої діяльності учнів

на основі прочитаного

(протягом року)

Словесне малювання, ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення прозових творів, складання з допомогою вчителя казок, небилиць (з використанням комплексного впливу мистецтв різних видів: художнє слово, живопис, музика).

Читання діалогів за особами, ролями. Інсценізація найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (оповідань, казок); життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів.

Учень:

– з допомогою вчителя виконує творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту, придумування кінцівки тощо);

робить ілюстрації до частин прочитаного (*з допомогою вчителя);

– переказує окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу (заміна діалогу розповіддю від першої особи однини, третьої особи однини);

– робить спроби ілюструвати певний епізод твору (словесне малювання);

– разом із учителем складає невеликі казки, загадки;

бере участь в інсценізації найпростіших епізодів з прочитаних творів; життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів;

з допомогою та за наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору.

Розвиток логічного мислення, навичок міркування;

розвиток уяви;

формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення;

формування здатності ініціювати словесну взаємодію;

формування інтонаційно (мімічно) виразного монологічного та діалогічного мовлення;

виховання впевненості у собі;

емоційного ставлення до дійсності.

7.

Загальнонавчальні уміння

(протягом року)

Формулювання запитань до текстів, побудова діалогів, визначення головної думки, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнення тощо.

Учень:

з допомогою вчителя формулює запитання до тексту; будує простий діалог; (*відповідає на запитання до тексту, під керівництвом учителя бере участь у діалозі після попередньої підго-товки);

разом з учителем аналізує, порівнює тексти різних жанрів, персонажів;

з допомогою вчителя виділяє основне у творі і характеристиці персонажів;

з допомогою вчителя визначає причиново-наслідкові зв’язки;

з допомогою вчителя складає план тексту, використовує його для розповіді, переказу.

Формування вміння послуго-вуватися наочно-дійовим, наочно образним та частково словесно-логічним мисленням;

формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;

розвиток уміння уявляти та відтворювати (усно і письмво) словесні еталони;

формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань.

Орієнтовний перелік творів для вивчення:

Історичне минуле нашого народу
Літописні оповіді:
про заснування Києва, про князя Олега, про княгиню Ольгу, про хрещення Києва князем Володимиром

Із пісенних скарбів

Суспільно-побутові пісні “Ой на горі та женці жнуть”, “Стоїть явір над водою”, “Ой у степу криниченька”.

Коломийки

Літературні казки
І. Франко. “Фарбований Лис”, "Осел і Лев".

Іван Липа. “Близнята”

Василь Королів-Старий. “Потерчата”, “Хуха-Моховинка”

Василь Симоненко. “Цар Плаксій та Лоскотон”

Славне минуле

Олександр Олесь “Княгиня Ольга”, “Ярослав Мудрий”, “Микита Кожум’яка”

Іван Нечуй-Левицький. “Запорожці”.

Світ природи

Григорій Сковорода. "Бджола та Шершень", "Ворона й Чиж", "Собаки і Вовк". "Соловей, Жайворонок та Дрізд".

Леонід Глібов. “Ластівка й Шуліка", "Лев та Миша", "Журба", "Синиця", "Бачить - не бачить".

Тарас Шевченко. "Заповіт", "Сон", "На Великдень, на соломі", "Я не нездужаю нівроку", "Доля", "Над Дніпровою сагою". “За сонцем хмаронька пливе...”, “Садок вишневий коло хати...”

Леся Українка "Вечірня година", "Колискова", "Соловейковий спів навесні". "Конвалія", "Хотіла б я піснею стати...", "Досвітні огні", "Калина". "Казка про Оха-чародія", “Мрії”, “Як дитиною, бувало...”, “Тиша морська”

Павло Тичина. "Я утверждаюсь", "Ви знаєте, як липа шелестить...", "Ой, не крийся, природо", "Золотий гомін".

Володимир Винниченко "Федько-халамидник"

Євген Гуцало. “Лось”.

У світі людських цінностей
Олекса Стороженко. “Скарб”

Тимофій Бордуляк "Перший раз"

Богдан Лепкий. “Цвіт щастя”

Борис Грінченко "Грицько", Олеся", "Украла".

Андрій Чайковський "В Острозькій школі" /уривок з роману "Сагайдачний"/

Яків Качура "Іван Богун" (уривки)

Спиридон Черкасенко. “Маленький горбань
Станіслав Чернілевський. “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички...”
Ірина Жиленко. “Жар-Птиця”, “Підкова”, “Гном у буфеті”.

Гумористичні твори
Леонід Глібов. “Щука”, “Муха і Бджола”, “Жаба і Віл”
“Химерний, маленький...”, “Що за птиця?”, “Хто розмовляє?”, “Квіткове весілля”

Степан Руданський. “Пан та Іван в дорозі”, “Козак і король”, “Запорожці у короля”

Степан Васильченко. “Басурмен”, “Свекор”

Степан Олійник. “Ля-ля-ля”, “Чудо в черевику”

Павло Глазовий. “Тарас Бульба в Києві”, “Найважча роль”, “Заморські гості”

Остап Вишня "Весна", "Заєць", "Фазани".

У світі фантастики та пригод.

Антуáн де Сент-Екзюпері (1900—1944). “Маленький принц”

Дж.Свіфт. “Мандри Гуллівера”

10 клас

(68 год. на рік, 2 год. на тиждень)

п/п

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

Коло читання

(на весь рік)

Усна народна творчість. Загадки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні казки, легенди, бувальщини, народні пісні.

Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки. Літературні казки.

Байки. Жартівливі оповідання, казки, гуморески, швидкомовки, загадки, різні цікаві пригоди. Адаптовані тексти прозових творів (оповідання, уривки з повістей, п’єси) класиків української літератури, сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна, енциклопедична література та ін.

Теми читання: про світ фантазії, про природу у різні пори року; твори про дітей, їхні стосунки, взаємини у сім’ї та школі; ставлення до природи, людей, праці; твори про рідний край, Батьківщину, історичне минуле нашого народу, традиції українського та інших народів.

Учень:

самостійно впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори (на слух та за графічною формою тексту; (*з допомогою вчителя);

– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (*з допомогою вчителя);

– за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*з допомогою вчителя);

– читає мовчки і *вголос;

орієнтується у структурі тексту; з допомогою вчителя визначає зачин, основну і заключну частину;

відповідає на запитання до змісту твору; (*до змісту знайомого твору);

переказує текст; (*з допомогою вчителя, з опорою на запитання, простий план твору тощо);

з допомогою вчителя визначає послідовність подій у творі;

за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини) прочитаного тексту; (*з допомогою вчителя);

знає напам’ять 4-5 віршів (залежно від можливостей учня), декламує їх напам’ять; (*до 4 коротких віршів);

– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);

за завданням учителя уміє знайти потрібну книжку (підручник); (*з допомогою вчителя);

– орієнтується у підручнику за змістом; (*з допомогою вчителя);

уміє користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; (*з допомогою вчителя);

знає, шанує основні державні національні символи, традиції свого народу; поважає культуру й традиції інших народів, які живуть в Україні та за кордоном.

Удосконалення техніки читання;

набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності;

розвиток пізнавальної діяльності;

удосконалення навичок сприймання;

формування уміння інтонувати власне мовлення, використовувати в ньому засвоєну лексику;

формування вміння робити висновки з прочитаного;

формування особистісних рис і якостей;

розвиток уміння користуватися допомогою;

стимулювання читацького інтересу;

поширення словникового запасу;

виховання шанобливого ставлення до рідної мови, народної культури, традицій і звичаїв.

2.

Формування та розвиток навички читання

(протягом року)

Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з переходом до фразового читання (залежно від мовленнєвих можливостей учня).

Читання тихо та мовчки доступних за змістом текстів.

Темп (швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно).

Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова, дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Дотримання словесного наголосу.

Усвідомленість читання. Пряме і переносне значення слів. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, частинами тексту, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки.

Виразність читання. Дотримання розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками).

Учень:

читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по складах слова, прості речення з текстів букваря);

– *читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти;

– читає у достатньому (доступному для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (*читає по складах у повільному темпі);

регулює темп читання (з допомогою вчителя), залежно від жанрової специфіки твору;

*відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах під час читання та відповідей на запитання;

читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо гучно;

правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя); (*під контролем учителя);

– дотримується словесного наголосу під час читання;

з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і висловів, вжитих у тексті;

– розуміє значення слів у тексті (пряме й переносне), з допомогою вчителя пояснює їх значення;

*розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;

– за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки; (*з допомогою вчителя);

*визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою малюнків);

разом з учителем визначає причинно – наслідкові та часові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб;

– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору;

висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб); (*робить спроби з допомогою вчителя);

– дотримується пауз між реченнями; (*під контролем учителя);

*за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення, обумовлених розділовими знаками;

– *з допомогою вчителя дотримується розділових знаків і потрібної інтонації під час читання;

– практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів після нага-дування учителя;

– наслідуючи вчителя, намагається регу-лювати темп читання, гучність голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору.

Коригування недоліків мовлення;

досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;

розвиток зорового сприймання під час читання;

розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату, плавного дихання, гучності голосу;

формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх наголошування під час читання;

формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення;

формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання;

формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за прочитаним;

розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;

формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;

виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на зміст прослуханого, виявляти свої почуття;

формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).

3.

Літературознавча пропедевтика

(протягом року)

Тема та основна думка твору.

Сюжет і композиція (без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.

Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору.

Автор твору та його назва.

Відповідність назви твору змісту.

Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.

Жанр твору (практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка, оповідання.

Учень:

– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;

– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;

*з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;

– розуміє основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів;

разом із педагогом визначає відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди);

­– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з допомогою вчителя);

– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;

визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що з ними трапилися, місце і час подій;

–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя); (*повторює за вчителем);

з допомогою вчителя пояснює, хто з персонажів є позитивним, а хто негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до них;

має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор-твір;

– *має уявлення про текст, заголовок;

за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);

розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);

– добирає заголовок до тексту;

з допомогою вчителя виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями;

– з допомогою вчителя використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на запитання та при переказі змісту твору;

називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя); (*повторює за вчителем).

Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;

корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;

розвиток здатності до усвідомленого читання (слухання);

формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне, схоже та відмінне) зображені у творі предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;

формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають їх назви;

формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);

формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;

збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;

формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати цілеспрямовано, не відволікаючись;

розвиток уміння відчувати красу образних слів;

розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування, радості, співчуття від почутого чи прочитаного.

4.

Досвід читацької діяльності

(протягом року)

Особливості опрацювання художнього твору.

Жанрова специфіка творів.

Народні казки (про тварин, чарівні, соціально-побутові). Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови соціально-побутових казок. Герої (персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці.

Прислів’я і приказки як короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв.

Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів

Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань.

Байка як невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої (персонажі) байок.

Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій та ін.

Смисловий і структурний

аналіз тексту.

З’ясування значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики.

Поділ тексту на частини і колективне складання заголовків до них.

Колективне складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.

Постановка запитань за змістом прочитаного.

З’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту.

Спостереження за будовою тексту, виділення у творах різних жанрів їх структурних елементів: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями та вчинками дійових осіб.

Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору.

Практичне ознайомлення із засобами художньої виразності в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора, порівняння, гіпербола. Їх роль у тексті.

Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують дійових осіб, події, картини природи.

Учень:

має уявлення про основні ознаки чарівних казок, з допомогою вчителя називає їх (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення, надзвичайна сила героїв та ін.); (*має уявлення);

– має уявлення про соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту, особливості мови та ін.);

називає героїв казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);

намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків персонажів (з допомогою запитань учителя);

– з допомогою вчителя робить висновок, що добро у казках перемагає зло;

з допомогою вчителя розпізнає прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв (наприклад, про працю, навчання);

з допомогою вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша (графічна форма тексту, наявність ритму, поділ на строфи без вживання термінів);

разом із учителем визначає та називає основні теми дитячих віршів, які вивчалися;

з допомогою вчителя визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за вчителем); називає основні теми дитячих оповідань, які вивчалися;

має уявлення про жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси характеру, вчинки людей; називає героїв байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем);

з допомогою вчителя спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; (*уважно слухає);

розуміє, що гумор не ображає людину,

а почуття гумору є позитивною якістю особистості;

за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів, вжитих у тексті, та окремих висловів; (*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті);

*розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;

з допомогою вчителя знаходить у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики; зачитує їх;

– з допомогою вчителя поділяє текст на частини; бере участь у колективному складанні заголовків до них;

– бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору; використовує його для переказу змісту;

спільно з учителем формулює запитання за змістом прочитаного;

з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;

– відшукує за ілюстраціями або запи-таннями окремі слова, місця тексту (з допомогою вчителя);

визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на малюнки);

з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин (початок), основна частина, кінцівка;

разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.) (з використанням малюнків, запитань);

– разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами, висловами та ілюстраціями;

– разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб;

– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких здійснювався вчинок;

відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);

– з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну поведінку;

разом з учителем відшукує у тексті засоби художньої виразності: епітет, метафору, порівняння, гіперболу (без уживання терміна); з’ясовує з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів, описів;

з допомогою вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують дійових осіб, події, картини природи; (*з допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору (веселий, сміливий, хитрий та ін.);

– під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови автора;

– з допомогою вчителя (*повторюючи за вчителем) застосовує у своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок).

Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів;

формування осмисленого розуміння слів у тексті на основі розвитку, збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень;

розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного тексту;

розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення;

розвиток логічного мислення;

стимулювання пошукової діяльності учнів;

формування вміння орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах дитячого читання;

розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;

стимулювання мовленнєвої активності;

формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на основі прочитаного;

формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)

стимулювання здатності учнів до вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;

розвиток процесів узагальнення та обстрагування;

формування самостійного зв’язного розгорнутого висловлювання;

стимулювання читацької діяльності учнів запитаннями і завданнями для вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо;

формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого спрямування;

формування поетичного слуху, запам’ятовування;

формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова; використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час переказу, опису, характеристик;

формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова;

розвиток здатності до милування красою художнього слова;

формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих вчинків;

формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань.

виховання уважності та дисциплінованості;

виховання самостійності учнів при виконанні завдань.

5.

Робота з дитячою книжкою;

робота з інформацією

(протягом року)

Самостійне ознайомлення з новою книжкою, визначення її орієнтовного змісту з опорою на всі складники позатекстової інформації.

Читання й усвідомлення фактичного змісту творів різних жанрів. Визначення теми твору.

Орієнтування у світі дитячих книжок. Пошук потрібної книжки у шкільній бібліотеці.

Колективне обговорення прочитаних творів (уміння слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань, суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії та ін.).

Учень:

– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);

уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (*з допомогою вчителя);

з допомогою вчителя визначає орієнтовний зміст книжки (про що книжка?) з опорою на всі складники позатекстової інформації; (*повторює за вчителем);

– самостійно читає й усвідомлює зміст доступних дитячих творів; (*читає короткі доступні тексти, залежно від можливостей учня);

*виявляє інтерес до читання (слухання);

з допомогою вчителя визначає провідну тему твору, *розуміє про що твір (з опорою на ілюстрації;

– *за питаннями та з допомогою вчителя дає пояснення до ілюстрацій;

– називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);

*разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних персонажів прочитаного твору;

– *за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку, сторінку, ілюстрацію тощо;

– за завданням та з допомогою вчителя (бібліотекаря) добирає дитячі книжки у відкритому фонді бібліотеки;

– бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаних творів;

під контролем учителя намагається поводитися культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися).

дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою вчителя).

Формування навичок читацької діяльності, уміння сприймати книжку як джерело поповнення знань;

формування та розвиток техніки читання; навички читання мовчки;

розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення;

розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації;

формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;

розвиток пізнавальних інтересів, допитливості;

розвиток читацького інтересу;

формування умінь емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного, виявляти та висловлювати свої почуття;

формування навичок дотримання режиму зорового навантаження;

формування вміння користуватися шкільною бібліотекою;

виховання культури читання та поводження з книгою.

6.

Розвиток творчої діяльності учнів

на основі прочитаного

(протягом року)

Словесне малювання, ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення прозових творів, складання з допомогою вчителя казок, небилиць (з використанням комплексного впливу мистецтв різних видів: художнє слово, живопис, музика).

Читання діалогів за особами, ролями. Інсценізація найпростіших епізодів із прочитаних художніх творів (оповідань, казок); життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів.

Учень:

– з допомогою вчителя виконує творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту, придумування кінцівки тощо);

робить ілюстрації до частин прочитаного (*з допомогою вчителя);

– переказує окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу (заміна діалогу розповіддю від першої особи однини, третьої особи однини);

– робить спроби ілюструвати певний епізод твору (словесне малювання);

– разом із учителем складає невеликі казки, загадки;

бере участь в інсценізації найпростіших епізодів з прочитаних творів; життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів;

з допомогою та за наслідуванням учителя передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору.

Розвиток логічного мислення, навичок міркування;

розвиток уяви;

формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення, узагальнення;

формування здатності ініціювати словесну взаємодію;

формування інтонаційно (мімічно) виразного монологічного та діалогічного мовлення;

виховання впевненості у собі;

емоційного ставлення до дійсності.

7.

Загальнонавчальні уміння

(протягом року)

Формулювання запитань до текстів, побудова діалогів, визначення головної думки, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнення тощо.

Учень:

з допомогою вчителя формулює запитання до тексту; будує простий діалог; (*відповідає на запитання до тексту, під керівництвом учителя бере участь у діалозі після попередньої підго-товки);

разом з учителем аналізує, порівнює тексти різних жанрів, персонажів;

з допомогою вчителя виділяє основне у творі і характеристиці персонажів;

з допомогою вчителя визначає причиново-наслідкові зв’язки;

з допомогою вчителя складає план тексту, використовує його для розповіді, переказу.

Формування вміння послуго-вуватися наочно-дійовим, наочно образним та частково словесно-логічним мисленням;

формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;

розвиток уміння уявляти та відтворювати (усно і письмво) словесні еталони;

формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час виконання завдань.

Орієнтовний перелік творів для вивчення:

Історичне минуле нашого народу

Українські народні легенди та перекази: "Як Кармелюк пана провчив", "Кошовий Іван Сірко", "Життя Олекси Довбуша"," "Кукіль і пшениця","Звідки пішло прізвище і ім'я Богдана Хмельницького", "Погоня", "Материнські сльози", "Шабельна криниця".

Історичні повіст: І. Нечуй-Левицький "Запорожці ", А.Чайковський "За сестрою», за І . Кравченком "Гетьмани", " Гопак" , "Глухів".

Письменники рідного краю.

Тарас Шевченко. Поема "Наймичка"; народні перекази, легенди, бувальщини про Т.Г.Шевченка, "Великий характерник", "Шевченко на Хортиці".

Іван Франко "Добрий заробок", "Олівець".

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач). “Мрії”, “Як дитиною, бувало...”, “Тиша морська”

Марко Вовчок. "Кармелюк" /скорочено/, "Два сини", "Сестра", Максим Гримач”

Степан Васильченко. “Басурмен”, Свекор

Борис Олійник "Пісня про матір", "Крило"(уривок), "Мамо, вечір догоря", "Від цвіту вишень стадо в світі бідо так...".

Павло Загребельний "Дума про невмирущого" /скорочено/

Дмитро Павличко. Пісенна творчість: "Пісня про Україну", "Дзвенить у зорях небо чисте". Для самостійного читання: "Дві ялинки".

В.Симоненко «Лебеді материнства», «Україні», «Матері», «Ти знаєш, що ти людина»

Ліна Костенко. “Чайка на крижині”, “Крила”

Дмитро Павличко. «Пісня про Україну", «Дві ялинки», . «Я стужився, мила, за тобою", «Дзвенить у зорях небо чисте".

Володимир Підпалий. “Тиха елегія”, “Запросини”.

Борис Харчук. “Планетник".

Тексти науково-публіцистичного стилю. (на вибір вчителя)

Український гумор і сатира
Володимир Самійленко. “Патріоти”, “Ельдорадо”

Євген Дудар. “Слон і мухи”, “Лісова казка”, “Червона Шапочка”

Література і моральне вдосконалення людини

Рей Дýглас Бредбері . “Усмішка”.

Антон Чехов (1860—1904). “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”

1 Навчальну програму з української літератури розроблено з урахуванням змісту чинних навчальних програм для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (Р. В. Мовчан, К. В. Таранік-Ткачук, М. П. Бондар, О. М. Івасюк, С. А. Кочерга, Л. І. Кавун, О. І. Неживий, Н. В. Михайлова); для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (Н.П.Кравець); для дітей із помірною розумовою відсталістю (Л.С.Вавіна).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00