Українська мітологія, як і інші мітологічні системи, складається з уявлень, які в сукупності складають основу світогляду та унікальні в своєму роді погляди на все що відбувається у світі. На прикладі української (слов’янської) традиції, можна спостерігати феномен сприйняття світу, з його індивідуальними поглядами, щодо різних явищ. Тут можна також вказати на такий момент, що кожен із народів прагнув пояснити звідки бере початок світ, як його «світ» влаштований і як він функціонує. Окрім цього важливо було пояснити, яке місце займає людина в ньому (тобто він сам). Як має співіснувати з природою. Враховуючи рівень освіченості тогочасного суспільства, або якщо висловитись науково, на тій стадії в якій перебувало суспільство, де віра займала центральне місце, світосприйняття без магічного впливу і потойбічного втручання не розглядалося і не сприймалося. Це риса стосувалась кожного первісного і середньовічного суспільства теж.
Тема мого дослідження має назву українська демонологія, відзначу, що це є частина світоглядних уявлень людей і частиною їхнього духовного життя. Система вірувань українців є дуже строкатою, в залежності від регіону вона має свої особливості. Українські землі перебували в різних державах, а отже кожна держава привносила свій культурний вплив. Скажу, що історично український народ ще до впровадження християнства творив свою духовну культуру, а вже із його запровадженням відбулось нашарування язичницьких елементів в християнську культуру. Взагалі православна культура тою якою прийшла з Візантії і тою, яка потім виросла на місцевому ґрунті, якраз показала ці впливи. До речі, надприроднє не завжди могло відноситись до релігії, дуже часто воно відображалось в усній народній творчості тобто в культурній традиції, а саме в казках, байках, поезії, легендах та міфах або забобонах. І з плином часу менше сприймався людьми як щось реальне.
