Вивчення історії та культури рідного краю шляхом упровадження інноваційних технологій на уроках суспільно-гуманітарного циклу
Зміст виховання зростаючої молоді ґрунтується на системі загальнокультурних і національних цінностей і відповідній сукупності соціально значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до суспільства і держави, людей, сім’ї, родини, самої себе, праці, природи і мистецтва. Важливим у змістівиховання є формування в учнівськоїмолодіціннісногоставлення до історичних, культурних і духовнихнадбаньрідного краю.
Це передбачає розвиток історичної свідомості та пам’яті засобами вивчення історії рідного краю; розуміння історичних і культурних процесів, які відбувалися і відбуваються у краї; особистісне усвідомлення досвіду історії рідного краю; єдність поколінь на основі віри у національну ідею; знання звичаїв населення рідного краю; прищеплення рис традиційної української і крайової гостинності, відкритості, щирості, доброзичливості; прагнення берегти та примножувати культурну і духовну спадщину рідного краю. Духовний потенціал українського народу - це найбагатший скарб, яким володіє наша держава, наш народ. Становлення української державності, інтеграція в європейське та світове співтовариство, побудова демократичного суспільства неможливі без національно свідомого громадянина, який би співвідносив свою діяльність із інтересами нації.Неможливо сформувати в учнів гордість за приналежність до української нації без правдивого висвітлення історичного минулого держави, її забутих сторінок і забутих імен. Адже пізнаючи історію свого народу, глибше пізнаємо самих себе, усвідомлюємо нерозривну єдність із
попередніми поколіннями.
Зважаючи на це, у школі проводились дослідження,що дають можливість зрозуміти рівень сформованості гармонійно розвиненої, освіченої, соціально активної і національно свідомої молодої людини, яка має почуття громадянської відповідальності, є носієм кращих надбань національної культури.
Питання Відповіді | |||
Так/% | Ні/% | Не знаю /% | |
1. ЧипишаєтесяВи тим, що належите до українсько їнації? | 82/100% | ___ | ___ |
2. Чивільно Ви володієте українською мовою? | 50/61% | 13/16% | 19/23% |
3. Чи українська мова має бути єдиною державною мовою? | 64/78% | 10/12% | 8/10% |
4. Чи вважаєте Ви себе носієм української культури? | 46/56% | 7/9% | 29/35% |
5. Чизнаєте Ви історіюсвого рідногоміста( села)? | 79/96% | 3/4% | ___ |
6.Чи дотримується Ваша родина звичаїв та традицій нашого народу? | 78/95% | ___ | 4/5% |
7. Чи пишаєтесь українською символікою? | 79/96% | ___ | 3/4% |
8. Чи має для Вас значення, до якої національності Ви належите? | 65/79% | 5/6% | 12/15% |
9. Чи вважаєте Ви, що громадянин країни може бути патріотом, розмовляючи при цьому не національною мовою даної країни? | 54/66% | 16/19% | 12/15% |
10. Чи вважаєте себе патріотом? | 62/76% | 1/1% | 19/23% |
11.Чи важливо для громадянина України вивчати історію та культуру рідного народу? | 80/98% | ___ | 2/2% |
В дослідженні брали участь 82 респонденти.
Зважаючи на те, що рідна мова – це той носій історії і культури народу, який потрібно не просто берегти, а пишатися ним, то три питання були пов’язані саме із мовною проблемою. І ось які результати ми маємо. На питання під №3 «так» відповіли 78 % учнів, «ні» – 12%, «не знаю» - 10%; на питання під №9 «так» відповіло 66%, «ні» - 19%, «не знаю» - 15%.
Тому, зважаючи на дані результати, потрібно зауважити, що все-таки хоч і менший відсоток дітей відповідали «ні» і «не знаю», але вони є, а тому і є проблема, над якою слід досконаліше працювати вчителям, виховуючи непохитну національну свідомість, глибоке розуміння тих складних мовних питань, які сьогодні потрібно розв’язувати незалежній Україні.
Радує, що учні знають історію свого села, адже 96% дітей відповіли «так» на запитання під №5.
Є певна проблема передачі спадщини нашої культури, бо 9% респондентів відповіли «ні»і на питання під №4, а 35% - «не знаю». Тому першочерговим завданням кожного педагога є ознайомлення дітей із творчістю свого народу, його самобутньою культурою, виховання відповідальності перед майбутнім поколінням у справі збереження, вивчення та передачі культурної спадщини рідного народу.
Найефективнішим засобом збагачення духовного світу школяра, виховання любові до рідного краю, України, поваги до історичних святинь, тобто національного виховання, є вивчення історії, культури та традицій рідного краю.
Час сьогоднішній складний, позначений трагічними зламами, але й
оптимістичними надіями та вірою в щасливе майбутнє України як розвиненої європейської держави. Сьогоднішній час сміливо можна назвати часом повернення або часом відродження зганьбленої честі та гідності, належної пам'яті про достойні прадавні імена та події.
А нині, коли Україна в небезпеці, коли її землі топче важкий чобіт російського окупанта, коли наша батьківщина стікає кров’ю, коли нівелюється приналежність людини до певної нації, виховання справжнього патріота набуває особливо важливого значення. Виховуючи в учнів любов до рідного краю, ми, вчителі, формуємо гідне майбутнє нашого народу. І досить символічними зараз є слова Ліни Костенко: «Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас».
Впевнена, що уміле використання традиційних та інтерактивних методів навчання та виховання є успіхом формування громадянської свідомості школярів.
Ми маємо навчити учня вільно володіти вміннями і навичками, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), практично користуватися рідною мовою в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.
Враховуючи індивідуальні особливості дітей, рівень правосвідомості, духовності та моральності кожного, виконуючи вимоги Державного стандарту, педагоги МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу працюють за такими завданнями:
забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;
виховання любові до рідного краю, рідного дому, сім’ї;
формування національної свідомості і почуття власної гідності як представників свого народу;
формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови;
викликати бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
виховання любові до культурного спадку свого народу;
формування духовно-моральних взаємин, утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, милосердя, доброти;
Українська мова є однією з найдавніших і розвинутіших мов світу. Вона має багатовікову історію свого розвитку, тому скарбниця її виражальних засобів, пізнавально-навчальних прийомів практично невичерпна. Вона надзвичайно багата лексично, граматично і інтонаційно, тому за своїми можливостями здатна виконувати велику культуротворчу, духовно творчу, народотворчу історичну роль. Виховання поваги і любові до рідної мови, пробудження почуття захоплення її красою, ліричністю, милозвучністю, виразністю, а головне отримання знань за допомогою мови—це є міцний і надійний гарант національного виховання. Через рідну мову і культуру, вважав В.Симоненко, дитина здійснює своє «синівське право побути з матір'ю на самоті». Тому домагаємось практичного спрямування уроків для підвищення орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів, розвитку їх мовної освіти. Ось наприклад, під час проведення вступного уроку в шостому класі на тему: «Краса і багатство української мови» поставлено мету: показати учням красу, багатство, невмирущість державної мови України, розкрити значення мови в житті людини, суспільства, виховувати любов до неї, гордість за свій народ, який має славне героїчне минуле і багату культуру.
Соціокультурна змістова лінія програми з української мови містить перелік тем, які орієнтують вчителя - словесника на добір відповідних текстів, що ознайомлюють з історією, звичаями й традиціями, мистецькими скарбами, духовною культурою, постатями кращих синів і дочок українського народу, із загальнолюдськими нормами моралі покоління, що має свою мудрість і славу, традиції і культуру. Ось деякі із них: 5 клас – «Історія мого села – частина історії України», 6 клас – «Народна пісня – душа народу», «Історія козацтва в Україні», 7 клас – «Звичаї і традиції рідного краю», 8 клас – «Унесок українців у світову культуру», 9 клас –«Видатні українці», «Взаємозв’язок матеріальних і духовних цінностей української культури».
Важливою складовою різнобічного виховання особистості та формування національної свідомості учнів є українська література, зокрема вивчення епічних полотен минулих епох та сучасності, які пробуджують у юних громадян національну свідомість, розвивають художній смак і потяг до прекрасного. На уроках літератури є більше можливості формувати комунікативну функцію мови, прищеплювати національну ідеологію. Цьому сприяє багатий ідейно-тематичний зміст запропонованих програмою художніх творів. Основне завдання уроків літератури – зробити національно-культурні надбання народу невід’ємною частиною внутрішнього світу підростаючого покоління. Національно-патріотичне виховання на уроках літератури здійснюється на основі проблемного вивчення текстів, де є активна позиція героїв у ставленні до проблем національного відродження.
Важливе місце посідають уроки з літератури рідного краю, на яких формуються почуття гордості за творців-земляків.
На уроках літератури широко використовуємо скарб усної народної творчості — загадки, приказки та прислів’я, казки, легенди та притчі, які містять у собі значний пізнавальний і виховний потенціал, доступний до сприймання учнями. На їх основі діти знайомляться з історією українського народу, його традиціями.
Велику роль у вихованні національної приналежності відіграють народні пісні, які в сукупності своїй окреслюють феномен української нації, промовляючи до прийдешніх поколінь, покликані виплекати в їх душах національну свідомість і гордість за свій народ, його історію, культуру. Аналіз праць визначних просвітителів, письменників, діячів культури і мистецтва, дослідження текстів пісенного фольклору України переконливо показують, що українські народні пісні - джерело пам’яті народу, духовний його набуток, - є дієвим засобом формування національної самосвідомості. Завдяки емоційності, мелодійності, змістовності й образному багатству українська пісня легко засвоюється слухачем, її зміст трансформується в ставленні особистості до рідної землі, народу, Батьківщини.
Знання учнів про минуле рідного краю – важливий компонент і шкільної історичної освіти. Введення як обов’язкових питань історії рідного краю в шкільну навчальну програму історії України ставить за мету посилити державотворчий потенціал вітчизняної історії, повноцінне засвоєння тисячолітнього досвіду українського народу на місцевих краєзнавчих матеріалах, сприятиме вихованню національної свідомості в учнівської молоді.
.Велике значення у цьому процесі мають інтерактивні технології, які вчителі суспільно-гуманітарного циклу постійно застосовують при вивченні того чи іншого матеріалу.
Адже реформування освіти вимагає по-новому підходити до навчання. Як свідчать наукові дослідження, потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання для подальшої адаптації в соціумі. Вчитель має не тільки сформувати уміння самостійно і критично аналізувати опрацьований матеріал, визначати проблеми, які в ньому порушуються, а й усвідомлювати, де в життєвих ситуаціях можна буде використати здобуті знання і вміння. В умовах стрімкої інформатизації суспільства сучасний освітній процес важко уявити без використання комп’ютерних технологій.
Загальновідомо, що найефективніший вплив на людину має та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, й запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів було активізовано.
К. Ушинський стверджував: «Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття — око, вухо, голос і навіть, якщо можливо, нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування… За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять». І саме застосування мультимедіа, які посідають важливе місце серед інформаційних технологій, може значно підвищити ефективність навчання. Звичайно, в умовах нашої школи про це ми можемо говорити у досить вузькому розумінні цього. Тобто, вчителі можуть використати для показу презентацій своєї роботи по матеріалу вивченої теми у комп’ютерному класі, як це неодноразово робили, або продемонструвати матеріал на принесеному в клас комп’ютері. Зокрема, під час вивчення у 9 класі творчості Т.Шевченка користувалися технологією проектів і презентацій. Знайомилися із темою «Література рідного краю. Т.Шевченко і Рівненщина», де протягом двох уроків заочно відвідали визначні місця на Рівненщині, в яких був Кобзар. Учні готували проекти і презентації, читали і аналізували поезії, які Т.Шевченко написав під час подорожі Користуючись інтерактивним методом «Творча праця» складали грона, сенкани, картинну галерею визначних місць Рівненщини, які відвідав Т.Шевченко
.Цікавим є проект учнів 8 класу. Під час вивчення творчості Т.Г.Шевченка, восьмикласники виявили бажання дізнатися більше про жінок, з якими доля зводила Кобзаря.
Під час знайомства із творчістю Лесі Українки, учні 7 класу взялися до активного пошуку інформації про родину поетеси, створення ілюстрацій до творів, які сподобалися.
П’ятикласники із задоволенням працювали над створенням міні-проекту «Перекази та легенди мого краю»
Бажання розв’язати проблему власними силами, схильність змінювати стереотипи, допитливість, використання різних форм доказів, уміння працювати в колективі, можливість відчувати свою значимість – такі креативні риси формуються під час роботи над проектом.
За допомогою технології розвивального навчання,зокрема творчого розвитку особистості, на уроці української мови у 9 класі учні отримали домашнє завдання: написати твір-мініатюру на тему «Храм у рідному селі – духовна скарбниця людства», використовуючи складнопідрядні, складносурядні , безсполучникові речення, накреслити схеми трьох речень і зробити їх повний аналіз. Під час уроку розвитку мовлення на тему : «Письмовий переказ тексту художнього стилю за складним планом» учні працювали над текстом «Шабля», де розповідається про славного українського козака Степана Журбу. При вивченні теми «Безсполучникове складне речення» учні виконували творче завдання: скласти опис куточка природи рідного краю, використовуючи слова із довідки і безсполучникові речення. Учні описували ліс, шкільний сад, парк, клумби біля церкви.
Під час вивчення в 5 класі твору Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», де учні разом із письменницею подорожували славними місцями Дубенщини, проводилася інтерактивна вправа «Генералізація знань».
«Що я знаю про автора?» ( Презентація інформаційного буклета про життєвий і творчий шлях ЗіркиМензатюк( випереджальнезавдання ).
Інтерв’ю « Книга від Зірки. Письменник біля мікрофона» ( випереджальне завдання ).
Наприкінці уроку
На уроках позакласного читання, ознайомлюючи дітей з легендами про рідний край, його героїв, героїчними піснями і думами, творами, які висвітлюють славну історію нашого народу та його культуру використовуємо роботу у творчих групах. Наприклад, працюючи у 7 класі над обговоренням твору А.Кащенка «Над Кодацьким порогом», учні розділились на три групи, і кожна з них мала своє завдання: І група розігрувала ситуацію в ролях (ситуація: побудова Кодацької фортеці), ІІ група вела підготовку до аналізу ситуації, говорячи про факти, ІІІ – теж аналізувала дану ситуацію, наводячи аргументи. І разом приходили до рішення даної ситуації.
Знайомлячи учнів з творчістю письменників рідного краю, проводяться, уроки-творчі портрети, уроки-дослідження. Так у 6 класі на уроці з літератури рідного краю «Календарно-обрядові пісні рідного краю» учні, порівнюючи записані від старшого покоління давні веснянки з веснянками нинішніми, виконували завдання пошуково-дослідницького характеру: «З’ясувати, яке значення мали веснянки, весняні обряди в давнину і яке нині». Таким чином діти не лише розвивають етнографічні навички, дослідницькі уміння, але і долучаються до культури та історії свого народу.
Успішність навчально-виховного процесу, висока якість уроку досягається саме завдяки використанню новітніх технологій. У своїй педагогічній практиці вчителі апробовують спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання :
Ігрові технології;
Проблемні технології;
Інформаційні технології.
Вважаємо доцільним проводити ігри на різних етапах уроку. Так під час актуалізації опорних знань на уроках літератури можна провести гру «Найуважніший»:
з якого твору взята фраза;
кому з героїв твору належать слова;
про кого йде мова тощо.
Під час актуалізації опорних знань чи підсумкового етапу уроку часто використовується робота з кросвордом. Вивчаючи у 8 класі українські історичні пісні, на другому уроці проводився конкурс-гра «Розгадай кросворд», кросворди складалися для двох команд. Потрібно було швидко і правильно вписати відповіді на питання, наприклад, Як у творі «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» названо козацьке військо? (Славним); назва війська козаків? (Запорізьке) і т.д.Завдяки цьому розвиваються такі креативні якості дитини, як спостережливість, вміння співставляти, нестандартно мислити, здатність творчо засвоювати навчальний матеріал, прагнення до інтелектуального росту.
П’ятий клас із задоволенням працюють над «Зашифрованим диктантом». Коли перш ніж записати слово, необхідно його вгадати.
Тема уроку «Позначення м’якості на письмі. Правила вживання знака м’якшення».
«Зашифрований диктант». Прослухайте загадки, відгадайте, про кого чи що йде мова. Відповіді запишіть, звертаючи увагу на орфограму. Доведіть, що загадка та інші народні твори є дзеркалом, в якому відобразилась історія та культура українського народу?
1. Влітку сірий, взимку білий (заєць)
2. Росте взимку – тільки вниз, любить дахи і карниз (бурулька)
3. Живуть п’ять братів, один одного менший (пальці).
4. На небі біліє, світить, але не гріє (місяць).
5. Взимку він, накрившись хмизом, у барлогу спать лягає (ведмідь).
Здебільшого на уроках літератури використовуємо такий метод, як дискусійна сітка Елвермена (Елвермана) або «павутинку» дискусії. Стратегія спрямована на організацію дискусії в класі й формування в учнів чіткої позиції щодо обговорюваних проблем на рівні дібраних аргументів.
На уроці у 8 класі за темою «Слово про похід Ігорів». Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму» діти вирішували проблему, використовуючи дискусійну сітку Елвермена (таблицю).
ТАК ПРОБЛЕМА НІ
(аргументи) Князь Ігор – це позитивний герой твору (аргументи)
Вирішуючи дану проблему, діти наводили аргументи щодо обраної позиції, поринаючи в історію українського народу.
Практично на кожному уроці (переважно літератури) використовується «вільний мікрофон» - метод обміну думок, висловлювання власних міркувань. Визначення кожним учасником актуальності отриманої інформації.
Вихованню поваги до свого народу, його історичних і культурних надбань сприяють також і уроки зарубіжної літератури .
На уроках зарубіжної літератури у 9 класі під час вивчення творчості О. Пушкіна у формі інтерактивного методу «Рольова гра»( тест) давали відповіді на тестові запитання. Наприклад, що названо у Рівному на честь О.Пушкіна? ( вулицю, школу, парк). Користуючись інформаційними технологіями навчання, учні-історики готували повідомлення «О.Пушкін і Україна», а учні-літературознавці читали та аналізували твори Пушкіна написані в Україні. На уроці позакласного читання на тему «Образ Мазепи у творах зарубіжних письменників» користувались інноваційним проектом «Діалог» та аналізували твори про українського гетьмана.
За допомогою інтерактивного методу «Дослідження випадків» під час вивчення оповідання «Жага до життя» Джека Лондона у 6 класі проводили словникову роботу над словом «Клондайка». Згодом було встановлено, що воно стосується і нашої місцевості, оскільки Клондайка – це місцевість багата на золото, а в нас - на бурштин.
Не можна не згадати творчість українсько-російського письменника М.Гоголя. Саме вивчаючи його твори «Ніч перед Різдвом», «Ніч на Івана Купала», діти користувалися методом «Ажурна пилка». На уроці проводили роботу у командах, де за короткий проміжок часу опрацьовували значну кількість матеріалу,дізналися про українські старовинні звичаї і традиції, які описані у творах .
На уроках зарубіжної літератури в усіх класах вчитель користується інформаційними технологіями навчання. Під час вивчення життя і творчості письменників учні-літературознавці готують випереджувальні завдання із повідомленнями, виступами про перекладацьку діяльність творів на українську мову, порівнюємо переклади декількох письменників. У підручниках 8-9 класів є рубрики про зв’язок письменника із Україною.
Є певний досвід роботи з інтерактивними технологіями і на уроках історії.
Так, вивчаючи тему «Культура України XVI ст.. Розвиток освіти» застосовуємо методом «Словесній тоніс» з′ясовуємо діяльність Острозької академії. Клас ділиться на три команди. Команди обнімаються запитаннями за темою. Одна команда швидко ставить запитання, інша – дає швидку відповідь без обміркування. Вони працюють за схемою. Перша команда ставить питання другій .
У якому році була заснована Острозька академія? Та відповідь, потім одразу ж ставить запитання третій – Хто засновник? (Василь Костянтин Острозький)
ІІ команді – Перерахуйте видатних викладачів академії (Г.Смотрицький, В.Суразький, Д.Наливайко, І.Княгинецький, А.Римша, Кирило Лукоріс).
Третя команда ставить запитання І команді - Яких видатних виконавців випустила академія? (М.Смотрицький, З.Котляревський, І.Борецький, П.Сагайдачний).
І команда другій – Які друковані видання пов′язані з академією? (Острозька Біблія).
ІІ команда ставить питання третій – Які особливі ознаки навчального закладу?
Вивчаючи « Культури Русі VI – XIII ст.» використовуємо метод « Ажурна пилка» для з′ясування досягнень культури рідного краю в цей період. На попередньому уроці клас об′єднався у 4 групи, які отримали завдання підготувати вдома за додатковою літературою питання про стан української культури VI – XIII ст.:
І група – Яким був побут наших предків : житло, одяг,харчування. Порівняйте їх із сучасністю.
ІІ група – Яким було духовне життя наших предків в дохристиянський період? Елементи яких обрядів збереглися до наших днів?
ІІІ група – Якою була техніка творення рукописних книг, їх оформлення?
IV група – Як розвивалась матеріальна культура в нашому краї в цей період?
Це так звані «домашні групи». Кожен учень із «домашньої» групи отримує фігурку певного кольору (наприклад червоного, жовтого, зеленого, синього). Можна взяти й інші кольори, але їх обов′язково повинно бути чотири. Спочатку учні працюють кілька хвилин «домашніх групах», обговорюють своє домашнє завдання й підготували матеріали ,діляться своїми знаннями.
Таким чином, у кожній групі будуть присутні «спеціалісти» з першого, другого, третього і четвертого питання. Існує завдання – розкрити іншим учням свої групи та питання, яке вони готували вдома.
Для цього виду роботи учням надається 10 хв., після чого вони повертаються в «домашні грепи» і демонструють результати своєї діяльності, систематизують отриману інформацію.
Розглядаючи тему «Запроваждення християнства» звертається увага учнів на те, як відбулося поширення християнства у нашому краї методом «Акваріум». Клас поділяється на групи, які опрацьовують питання і дають відповіді на них (матеріал заздалегідь роздається)
Вивчаючи тему « Походи монголів на Русь» зазначаємо, що населення нашого краю постійно вело боротьбу проти іноземних загарбників. Завдання: за розповіддю методом «Складання логічного ланцюжка» учні відмічають які території захопили монголо-татари в нашому краї?
У підсомку зазначаємо , яке значення мала боротьба наших предків з монголо-татарською навалою для нашого краю.
Вивчаючи тему «Культура України: розвиток мови, освіти, книговидання і літописання» використовуючи вправу « Три речення», яка заключається в тому, що потрібно прочитати текст підручника пункт 4 « Літописання, література, книговидання» і передати трьома реченнями суть діяльності І. Федорова в Острозі.
У підсумку учні повинні наголосити, що перше видання Біблії церковнослов′янською мовою було видано в 1581 р. в Острозі.
До творчого пошуку, самостійного здобуття інформації спонукає учнів і така форма роботи, як гра «Кращий літописець». Вивчаючи тему «Культура України XVI» перед учнями ставиться завдання – уявіть, що ви літописець. Опишіть діяльність К. Острозького.
Іноваційні технології базуються на тому щоб формувати доброзичливі партнерські стосунки в учнівському колективі. Так, вивчаючи тему «Розселення слов′янських племен на території України» , звертаємо увагу учнів на те, що наш край відноситься до однієї з найдавніше засланих територій України. Перед учнями ставиться завдання працюючи в групі «За роздатковим матеріалом» методом «Дерево рішень» з′ясувати такі питання:
На які періоди поділяється історія первісного суспільства?
На основі тексту дати характеристику кожному періоду в нашому краї за схемою: хронологія, клімат, населення найвидатніших людей, знання, спосіб життя, побут, культура, релігійне вірування.
В чому полягали особливості зарубинецької та черняхівської культур на території нашого краю?
Які зміни відбулися в господарстві племен у VI -VIIIст.н.е? Назвати не менше трьох-чотирьох чинників цих земель.
Розвитку критичного мислення сприяє і такий метод як «Моя позиція».
Розглядаючи тему «Українське село» ,учні описують як жили і чим займалися мешканці українських сіл. Поруч з цим ставиться питання «Як жили наші селяни у XVIIст.? Чи таким життям,як сьогодні ? Чи згідні ви з цією відповіддю?
Учні займають свою позицію в класній кімнаті обґрунтовуючи її, посилаючись на матеріали домашньої роботи.
Серед інноваційних технологій важливе місце займає метод «Ривіна». Він допомагає оголошувати уміння сприймати й опрацьовувати нову інформацію. Перед учнями ставиться завдання. Слухаючи розповідь учителя, дати відповідь на такі питання:
Чому наше село називається Кам′яне-Случанське .
Пояснити назву річки, яка протікає за селом.
Якими історичними місцевостями багате ваше село.
Спонукає учнів до самостійного здобуття інформації і метод «робота в малих групах», розглядаючи тему « Чому храми та ікони є пам′ятками історії України» учні досліджували такі питання:
І група – Які історичні пам′ятки єна території села?
ІІ група – Яка їх історія?
ІІІ група – Як у різних релігіях вони називаються?
IV група – Історія церкви святого Василя Блаженного.
Кожна група ділиться своєю інформацією.
Вивчаючи тему « Україна у роки ІІ світової війни ( 1939 – 1945 рр.) розкриваємо сторінки історії нашого краю у роки німецько-фашиської окупації ( 1941-1945рр.) використовуючи « Дерево запитань». Для проведення цього конкурсу готується плакат у вигляді дерева, до якого прикріплюються листочки, на внутрішньому боці яких записано питання до даної теми.
Представники команд по черзі підходять до дерева, зривають по листочку, читають запитання і дають на нього відповідь.
Коли німецько-фашиські війська вступили на територію Рівненщини?
Розкажіть про німецький окупаційний режим у нашому краї.
Що вам відомо про діяльність радянських партизанів та підпільних організацій на території свого краю?
Якими були втрати населення та господарства Рівненщини за роки війни.
При проведенні практичного заняття «Про кого і про що розповідає історія рідного краю» дуже важливим є метод «Акваріум». Клас поділяється на три групи які опрацьовують такі питання:
Коли виникла та що означає сучасна назва вашого краю? З′ясуйте,коли утворилась сучасна область, яка її територія.
Як наш край називався в давнину? Чи збереглася ця назва? Якими були кордони та держава належність вашого краю у різні періоди історії України.
Чи є герб нашого краю? Що він означає та коли був створений?
Групи по черзі висвітлюють своє питання.
Використання інноваційних технологій – не самоціль. Це лише засіб до досягнення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє розумінню демократії, духу права і громадського суспільства, атмосфери співробітництва, порозуміння і доброзичливості.
Таким чином, невичерпнийпотенціал при вивченні історії та культури рідного краюмаєвпровадження національного матеріалу на уроках з предметівсуспільно-гуманітарного циклу. Організаціяданої роботи – цесистематичнийтворчийпошук, спрямований на оновленнязмістунавчально-виховногопроцесу, упровадженняновихпідходів, пробудження пізнавальних інтересівучнів до вивчення і засвоєннянаціональних та загальнолюдськихцінностей.
Виховання в Українській державі на сучасному етапі має бути спрямоване на формування в молоді та дітей світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної та світової духовної культури.
